Суспільство
«Це як термометр для добробуту». Як у Кременчуці почали визначати Індекс благополуччя молоді
Кременчук у 2017 році першим в Україні приєднався до проєкту «Індекс благополуччя молоді», який розробили Фонд ООН у галузі народонаселення в Україні та Інститут демографії
Кременчук у 2017 році першим в Україні приєднався до проєкту «Індекс благополуччя молоді», який розробили Фонд ООН у галузі народонаселення в Україні та Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України. В місті з’ясували, як молодь оцінює рівень свого добробуту в показниках здоров’я, безпеки, освіти, економічних можливостей тощо. Це дало змогу виявити прогалини у певних сферах та розробити проєкти, які допоможуть ставати кращими. І хоча пандемія трішки підкосила певні напрямки спостереження, місто продовжує свій рух до ідеального показника після карантину.
Ольга Усанова,
заступниця міського голови Кременчука, волонтерка громадської організації «Молодіжний Парламент Кременчука»
Довідка. UNFPA, Фонд ООН у галузі народонаселення є провідною агенцією ООН, яка зосереджує свою роботу у сфері гендерної рівності, репродуктивного здоров’я та розбудови потенціалу молоді. У 2019 році UNFPA Україна та Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України розробили Індекс благополуччя молоді. Це онлайн-інструмент для допомоги муніципалітетам у вдосконаленні молодіжної політики та проєктів щодо розвитку молоді. Індекс визначають по 7-ми важливих темах – освіта, здоров’я, економічні можливості, участь у політичному житті, участь у громадському житті, інформаційні та комунікаційні технології, безпека та захищеність. До ініціативи вже долучитись 10 міст України. На основі опитування молоді та офіційної статистики міські органи управління отримують дані для ухвалення обґрунтованих рішень. Долучитися до ініціативи можна тут.
ІБМ — це щось на кшталт термометра
Я працюю в органах місцевого самоврядування з 1998 року, пройшла майже всі сходинки кар’єрного росту. Як заступниця міського голови Кременчука відповідаю за політику стосовно сімей, дітей, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист і за роботу з населенням у нашому місті. Свого часу долучилася до організації пілотного проєкту «Індексу благополуччя молоді» (ІБМ). Щоб пояснити, що це таке, проведу аналогію з медициною. Наприклад, термометр визначає температуру тіла, і ми розуміємо, людина здорова чи хвора. Ось так само цей індекс допомагає нам зрозуміти ситуацію в тій чи іншій сфері, все добре там чи ще варто щось покращувати.
В Україні ми були першим містом, на базі якого пілотували та тестували саму методику визначення Індексу благополуччя молоді. А у світі схожі Індекси існують вже давно. Ми вже багато років співпрацюємо з Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні, а у 2017 році вони нам запропонували стати пілотним містом, на якому перевірять модель визначення ІБМ. Ми завжди відкриті до нового, і я особисто займаюся деякими науковими дослідженнями. Тому нам стало цікаво спробувати себе у цьому напрямку і подивитися на результати.
Ті дані, які ми отримали, показали нам, наскільки молодь задоволена різними сферами життя. Ми виявили свої слабкі сторони, і тепер регулярно відстежуємо це в динаміці, щоб покращувати показники. Хоча коли ми проводили перше опитування, було важко передбачити, буде добробут молоді на високому чи на низькому рівні. На базі даних, які ми тоді отримали, науковці якраз і розробляли індекс, який сьогодні вже використовують в інших містах.
Молодь опитували в школах і на вулицях
Перед своїм першим опитуванням ми добре вивчили закони соціологічної науки. Потрібно було вирахувати вибірку так, щоб вона була репрезентативною за віком і статтю. Для опитування ми обрали мінімально необхідну, за нашими підрахунками, кількість людей — 400. Проводили його методом Face-to-face — особистого інтерв’ю на вулицях міста, у школах та університетах.
Зараз в Україні молоддю вважають людей віком від 14 до 35 років, тож ми приблизно у цих межах і працювали. Цільовою аудиторією обрали молодих людей, які навчаються у закладах освіти, та молодих батьків. Вікових груп у нас було кілька, тому що інтереси людини у 15 і у 25 років можуть відрізнятися. Тому запитання були різні для школярів, студентів та людей, яких ми просто зустрічали на вулиці. Питання ми пропонували різні: як такі, що передбачали відповідь «так» або «ні», так і ті, де була можливість висловити свою думку.
Молодь не до кінця почувалася в безпеці
Найкращий результат в ІБМ — це одиниця. Коли ми провели перше дослідження, то стало зрозуміло, що загальний індекс добробуту молоді у Кременчуці становив 0,67 — якщо перевести його у п’ятибальну шкалу, то це приблизно 3,5. Найвищим у нас був показник «інформаційні та комунікаційні технології», — 0,93. Тобто, наша молодь без проблем користується ґаджетами, має доступ до інтернету і використовує його в житті.
А ось найнижче молодь оцінила «безпеку і захищеність» — 0,59. Це нас наштовхнуло на думку, що треба якось виправляти ситуацію. Ми побачили з опитування, що молоді люди не почуваються безпечно на вулицях міста та біля навчальних закладів. У 2019 році, коли ми знову оцінювали ІБМ, показник безпеки становив 0,3, а у 2021-му — 0,36. І хоча він дещо зріс, глобальні зміни ще попереду.
Тепер безпека під пильним наглядом
Ми вигадали, як покращити ситуацію — започаткували соціальний проєкт «Безпечне місто», який працює з початку 2021 року. Цей проєкт переміг у «Всеукраїнському громадському бюджеті», який фінансує Державний фонд регіонального розвитку. Ми отримали від держави 13 мільйонів гривень. За ці кошти ми вже встановили біля закладів освіти, на вулицях та перехрестях приблизно 800 камер відеоспостереження. Вони видають зображення й того, що на території закладів та навколо них. Зараз ми вже перекрили камерами майже всі вулиці.
Ці дані виводяться в ситуаційний центр на монітори, за якими стежать фахівці: поліція, Нацгвардія і служби екстреного виклику. Якщо трапляється якась неприємна ситуація, вони моментально реагують. Всі служби одразу дізнаються, що сталося. Система навіть фіксує номери й марки автомобілів та розпізнає обличчя людей. З початку року вона вже допомогла розкрити кілька злочинів.
Крім того, ми ще працюємо над освітлення вулиць і провулків. Встановлюємо нові ліхтарі по всьому місту, щоб у темний час доби молоді було комфортно та безпечно. Коли дитина йде освітленими вулицями додому чи десь на заняття, це теж підвищує її відчуття безпеки. Ми переконані, що коли проведемо наступне опитування, його показники будуть значно вищі.
Пандемія зіпсувала картину добробуту
Починаючи з 2017 року ми вже провели три дослідження щодо благополуччя молоді. Загальний Індекс у 2019 році становив 0,71, а у 2021-му — 0,68. Всі ці дані дають нам змогу оцінити ситуацію і зрозуміти, в яких сферах нам треба впроваджувати щось нове. Ми завжди шукаємо причини, чому саме так виглядає той чи інший показник. А далі вже вибудовуємо свою роботу на рівні міста, щоб закрити прогалини у певних сферах.
Читайте також: «Індекс допомагає молоді бути почутою». Як завдяки опитуванню змінюються українські міста
Ми бачимо, що загалом ІБМ знизився у порівнянні з попереднім дослідженням. На це, зокрема, вплинула й пандемія коронавірусу, особливо на показник «участь у громадському житті». Так, у 2019 році він становив 0,82, а у 2021-му — 0,56. Діти та молодь часто організовують якісь заходи у школі чи університеті, беруть участь в учнівському та студентському самоврядуванні. А для цього потрібне спілкування, та, що часто буває, вихід із закладу освіти. А під час карантину такої можливості в них не було через небезпеку інфікуватися.
«Коронакризу» сильно відчула молодь
А ось що у нас за час пандемії покращилося, то це показник «здоров’я». Так, під час першого опитування він становив 0,65, потім 0,75 і у 2021 році — 0,8. Можливо, це також пов’язано з тим, що під час епідемії люди почали більше уваги приділяти своєму здоров’ю, проходити різні обстеження. Та й ми не сиділи на місці: за останній рік значно покращили наші медичні заклади, придбали нове обладнання тощо.
Вплинула пандемія і на показник «економічні можливості». У 2019 році він становив 0,73, а вже у 2021-му — 0,64. Ми розуміємо, що бізнес зупинився, а з ним і можливість підробітку для молоді, як от робота з роздачею реклами та в закладах харчування. Та й багато хто з молодих батьків втратили той рівень доходу, який у них був раніше. Зараз місто плавно повертається до звичного життя, тож ми сподіваємося, що цей показник дійде щонайменше до попереднього рівня.
Приблизно на однаковому рівні — від 0,66 і до 0,78 — у нас перебуває показник «освіта та наука». Те ж стосується й «участі в політичному житті» (0,74 у 2021 році) — як долучалася до цього молодь, так і продовжує це робити.
Хочемо стати громадою, дружньою до молоді
Наступне опитування ми, скоріш за все, проведемо на початку 2022 року. Наша мрія на майбутнє — досягнути одиниці в Індексі благополуччя молоді. Хоча реальним зараз є показник у 0,9 за всіма параметрами. Для цього нам ще потрібно підтягнути показник безпеки. Думаю, що коли наш проєкт «Безпечне місто» запрацює на повну — цифри точно зростуть. Тому що люди ще не відчули змін після того, що ми вже зробили у цьому напрямку. Також думаємо над тим, як покращити економічний показник. Хочемо запустити для молоді курси профорієнтації та, можливо, запропонуємо їм додатковий заробіток. Але поки що все ж є карантин, тому ми вимушені трохи себе стримувати. Згодом ми точно покращимо наші результати.
У Кременчука є амбітна ціль — ми зараз є кандидатом на приєднання до ініціативи UNICEF «Громада, дружня до дітей та молоді». Показники, за якими вони обирають населені пункти, перегукуються з тими, які визначають в ІБМ. Входження до цієї ініціативи дозволить нам отримати детальний план за кожною сферою, щоб покращити життя для наших молодих людей. Там прописано буквально все: яким повинно бути обладнання в медичних закладах та у школах і як варто облаштувати місця для відпочинку, спортивні та дитячі майданчики. Якщо ми все це запустимо, то ситуація з добробутом у місті точно покращиться. А цифровим цьому підтвердженням якраз і стане Індекс благополуччя молоді.
Це неймовірна історія про те, як мандри завели українського художника до… єгипетського кіно! Подорожуючи, митець Юрій Камишний знявся в понад 10 єгипетських стрічках, граючи й мафіозі, і генерала, і рабовласника. А як це сталося, дивіться в новому відео ШоТам.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Юрія Камишного
Суспільство
Алея пам’яті, гурток 3D-друку та молодіжні простори для спорту і дозвілля — все це створили 10 команд школярів Київщини, Чернігівщини та Миколаївщини для рідних громад, які постраждали від війни. Підлітки реалізували соціальні проєки у програмі UActive від благодійного фонду savED на загальну суму 50 тисяч доларів.
Про це повідомила пресслужба savED.
Київщина, Миколаївщина, Чернігівщина: об’єднані ідеями
У новому сезоні UActive кошти на втілення ініціатив отримали п’ять команд на Миколаївщині, чотири на Київщині та одна — на Чернігівщині. З січня 2025 року підлітки працювали над реалізацією своїх ідей — це освітні спейси, молодіжні центри, спортивні осередки та громадські простори.
На Миколаївщині підлітки реалізували різні соціальні проєкти:
- Команда «Вільні» з деокупованого села Новокиївка створила Алею пам’яті полеглим захисникам російсько-української війни та оновила історичний музей у своїй гімназії, аби демонструвати там інтерактивну виставку про війну в Україні.
- Підлітки з селища Лоцкине реалізували шкільний кінотеатр, на базі якого запустили кіногурток «ФільмART». Там учні зможуть опанувати основи сценаристики, режисури, акторської майстерності, операторської роботи та монтажу. Наразі учні вже створили власний документальний фільм про історію села та громади під час окупації.
- У селі Червона Долина новим місцем для дозвілля школярів став простір-їдальня у стилістиці кіновсесвіту Гаррі Поттера. Його місцеві підлітки облаштували на базі тимчасової школи у будинку культури, створеній фондом savED. Місцевий ліцей, де раніше навчалися діти, у 2022-му році був знищений авіаударом росіян.
- Учні з деокупованого села Пересадівка облаштували шкільний простір, де молодь, батьки й діти зможуть займатися спортом і долучатися до активного способу життя.
- Підлітки з села Антонівка створили простір для громади, де планують проводити фізичні активності і заняття з реабілітації, а також використовувати локацію для проведення позакласних занять та заходів.
Читайте також: «Жадан і Собаки» та «Курган і Агрегат» випустили спільний трек: усі кошти підуть на підтримку «Хартії»
Школярі Київщини втілили такі ініціативи:
- У деокупованому селі Загальці команда школярів «Двіж» створила громадський простір із зонами для спорту на базі центрального парку. Рідна школа учнів, що створили проєкт, була зруйнована російськими окупантами у 2022 році.
- Одна з команд, «FreeLand зона» з села Калинівка, облаштувала відкритий простір у дворі своєї школи – це молодіжний осередок для відпочинку, ігор та фізичної активності, доступний для всіх дітей громади. Під час перших тижнів повномасштабної війни навчальний заклад, де тепер функціонує локація, був пошкоджений обстрілами.
- Учасники програми з Іванковичів облаштували молодіжний простір на базі сільського будинку культури. Саме в цій будівлі діти ховаються в укритті під час повітряних тривог, але відтепер у одному з приміщень існує осередок, де школярі планують проводити інтерактивні освітні зустрічі та неформальні заходи. Так підлітки прагнуть залучити інших своїх однолітків до активностей та створення змін в громаді.
- Команда «Скіф» з Шпитьок втілила проєкт гуртка 3D-друку для покращення екологічної ситуації в рідному селі. Із переробленого пластику підлітки виготовлятимуть екобаки. Члени команди кажуть, що перейнялися ситуацією із забрудненням громади після того, як та була на лінії вогню під час вторгнення РФ у 2022 році.
Команда школярів з села Стольне єдина у цьому сезоні втілила проєкт на Чернігівщині. Вона створила на базі місцевого парку новий простір для дозвілля і активностей у громаді. Його облаштували відпочинковою зоною, а також додатково озеленили, оновили освітлення, вхідну зону та міст через місцеву водойму. Локація сприятиме соціалізації та згуртованості громади. Парковий простір стане першим оновленим місцем для екскурсій у селі та туристичним магнітом для всієї громади, сподіваються школярі. Адже парк у Стольному має давню історію: там ростуть віковічні дуби та клени, які у XVIII столітті разом з територією та палацом належали знатній українській родині Андрія Безбородька.
Перспективи програми
Лідерка програми UActive Христина Кащук говорить, що за опитуваннями учасників, робота з дорослими професійними наставниками дає школярам ширше розуміння можливостей для розвитку їхніх амбіцій в Україні.
Усього за два роки існування UActive на Київщині, Чернігівщині та Миколаївщині активні підлітки реалізували понад 30 соціально корисних проєктів у громадах. У 2025 році програма стартує роботу й у Харківській та Дніпропетровській областях.
UActive — освітня програма для підлітків про розвиток малих громад, яку з 2022 року втілює фонд savED. Співорганізувала ініціативу американська неурядова організація Spirit of America, яка підтримує її разом з благодійним фондом «Разом для України». За цей час до програми долучилися 700 школярів з трьох регіонів: Київщини, Чернігівщини та Миколаївщини. Усі учасники пройшли навчальний курс програми, після якого презентували ідеї власних суспільно-корисних проєктів професійному жюрі. Щосезону після пітчингу команди, що найкраще втілили свої проєкти, отримують стартове фінансування — по 5 тисяч доларів кожна.
Про фонд
savED — благодійний фонд, що займається відновленням постраждалих громад через освітні рішення і соціальні та інфраструктурні проєкти. Фонд облаштовує укриття, освітні центри «Вулики», відновлює пошкоджені приміщення шкіл, облаштовує тимчасові освітні простори, а також залучає підлітків до відбудови та розвитку власних громад через програму UActive. Фонд системно працює у Чернігівській, Київській, Миколаївській, Харківській, Дніпропетровській областях.
Нагадуємо, що науковиця Марина Вязовська розв’язала задачу століть і прославила Україну. Вона увійшла до Академії наук США.
Фото надав фонд savED
Бренд зубної пасти Splash запустив виробництво лінійки зі смаком борщу. Тюбики цього продукту вже з’явилися в продажу.
Про це повідомили в пресслужбі компанії
Смак, близький українцям
У команді бренду пояснили, що втомилися від стандартних «льодових свіжостей», тому вирішили створити смак, який буде близьким українцям.
«Якщо щось і має шанс покращити настрій зранку, то це борщ», — прокоментували у Splash. Зубна паста нагадує борщ лише смаком та ароматом.
Читайте також: Дорофєєва передала свій інстаграм парамедикині «Госпітальєрів» і відкрила новий збір
Свій новий продукт виробники називають пастою, що об’єднує турботу про себе з культурним кодом і трохи самоіронії: «Борщ від Splash — теплий жарт із сенсом, а ще спосіб нагадати, що турбота про себе може бути не лише корисною, а й веселою».
Нагадуємо, що одеситка знайшла кішку після місяця активних пошуків (ФОТО).
Фото обкладинки: Freepik
Фото продукту: пресслужба Splash
