Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Це як термометр для добробуту». Як у Кременчуці почали визначати Індекс благополуччя молоді

Партнерський матеріал

Опубліковано

Кременчук у 2017 році першим в Україні приєднався до проєкту «Індекс благополуччя молоді», який розробили Фонд ООН у галузі народонаселення в Україні та Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України. В місті з’ясували, як молодь оцінює рівень свого добробуту в показниках здоров’я, безпеки, освіти, економічних можливостей тощо. Це дало змогу виявити прогалини у певних сферах та розробити проєкти, які допоможуть ставати кращими. І хоча пандемія трішки підкосила певні напрямки спостереження, місто продовжує свій рух до ідеального показника після карантину.

Ольга Усанова,
Ольга Усанова,

заступниця міського голови Кременчука, волонтерка громадської організації «Молодіжний Парламент Кременчука»

Довідка. UNFPA, Фонд ООН у галузі народонаселення є провідною агенцією ООН, яка зосереджує свою роботу у сфері гендерної рівності, репродуктивного здоров’я та розбудови потенціалу молоді. У 2019 році UNFPA Україна та Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України розробили Індекс благополуччя молоді. Це онлайн-інструмент для допомоги муніципалітетам у вдосконаленні молодіжної політики та проєктів щодо розвитку молоді. Індекс визначають по 7-ми важливих темах – освіта, здоров’я, економічні можливості, участь у політичному житті, участь у громадському житті, інформаційні та комунікаційні технології, безпека та захищеність. До ініціативи вже долучитись 10 міст України. На основі опитування молоді та офіційної статистики міські органи управління отримують дані для ухвалення обґрунтованих рішень. Долучитися до ініціативи можна тут.

 

ІБМ — це щось на кшталт термометра

Я працюю в органах місцевого самоврядування з 1998 року, пройшла майже всі сходинки кар’єрного росту. Як заступниця міського голови Кременчука відповідаю за політику стосовно сімей, дітей, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист і за роботу з населенням у нашому місті. Свого часу долучилася до організації пілотного проєкту «Індексу благополуччя молоді» (ІБМ). Щоб пояснити, що це таке, проведу аналогію з медициною. Наприклад, термометр визначає температуру тіла, і ми розуміємо, людина здорова чи хвора. Ось так само цей індекс допомагає нам зрозуміти ситуацію в тій чи іншій сфері, все добре там чи ще варто щось покращувати.

В Україні ми були першим містом, на базі якого пілотували та тестували саму методику визначення Індексу благополуччя молоді. А у світі схожі Індекси існують вже давно. Ми вже багато років співпрацюємо з Фондом ООН у галузі народонаселення  в Україні, а у 2017 році вони нам запропонували стати пілотним містом, на якому перевірять модель визначення ІБМ. Ми завжди відкриті до нового, і я особисто займаюся деякими науковими дослідженнями. Тому нам стало цікаво спробувати себе у цьому напрямку і подивитися на результати.

Ті дані, які ми отримали, показали нам, наскільки молодь задоволена різними сферами життя. Ми виявили свої слабкі сторони, і тепер регулярно відстежуємо це в динаміці, щоб покращувати показники. Хоча коли ми проводили перше опитування, було важко передбачити, буде добробут молоді на високому чи на низькому рівні. На базі даних, які ми тоді отримали, науковці якраз і розробляли індекс, який сьогодні вже використовують в інших містах.

Молодь опитували в школах і на вулицях 

Перед своїм першим опитуванням ми добре вивчили закони соціологічної науки. Потрібно було вирахувати вибірку так, щоб вона була репрезентативною за віком і статтю. Для опитування ми обрали мінімально необхідну, за нашими підрахунками, кількість людей — 400. Проводили його методом Face-to-face — особистого інтерв’ю на вулицях міста, у школах та університетах.

Зараз в Україні молоддю вважають людей віком від 14 до 35 років, тож ми приблизно у цих межах і працювали. Цільовою аудиторією обрали молодих людей, які навчаються у закладах освіти, та молодих батьків. Вікових груп у нас було кілька, тому що інтереси людини у 15 і у 25 років можуть відрізнятися. Тому запитання були різні для школярів, студентів та людей, яких ми просто зустрічали на вулиці. Питання ми пропонували різні: як такі, що передбачали відповідь «так» або «ні», так і ті, де була можливість висловити свою думку.

Молодь не до кінця почувалася в безпеці

Найкращий результат в ІБМ — це одиниця. Коли ми провели перше дослідження, то стало зрозуміло, що загальний індекс добробуту молоді у Кременчуці становив 0,67 — якщо перевести його у п’ятибальну шкалу, то це приблизно 3,5. Найвищим у нас був показник «інформаційні та комунікаційні технології», — 0,93. Тобто, наша молодь без проблем користується ґаджетами, має доступ до інтернету і використовує його в житті.

А ось найнижче молодь оцінила «безпеку і захищеність» — 0,59. Це нас наштовхнуло на думку, що треба якось виправляти ситуацію. Ми побачили з опитування, що молоді люди не почуваються безпечно на вулицях міста та біля навчальних закладів. У 2019 році, коли ми знову оцінювали ІБМ, показник безпеки становив 0,3, а у 2021-му — 0,36. І хоча він дещо зріс, глобальні зміни ще попереду.

Тепер безпека під пильним наглядом

Ми вигадали, як покращити ситуацію — започаткували соціальний проєкт «Безпечне місто», який працює з початку 2021 року. Цей проєкт переміг у «Всеукраїнському громадському бюджеті», який фінансує Державний фонд регіонального розвитку. Ми отримали від держави 13 мільйонів гривень. За ці кошти ми вже встановили біля закладів освіти, на вулицях та перехрестях приблизно 800 камер відеоспостереження. Вони видають зображення й того, що на території закладів та навколо них. Зараз ми вже перекрили камерами майже всі вулиці.

Ці дані виводяться в ситуаційний центр на монітори, за якими стежать фахівці: поліція, Нацгвардія і служби екстреного виклику. Якщо трапляється якась неприємна ситуація, вони моментально реагують. Всі служби одразу дізнаються, що сталося. Система навіть фіксує номери й марки автомобілів та розпізнає обличчя людей. З початку року вона вже допомогла розкрити кілька злочинів.

Крім того, ми ще працюємо над освітлення вулиць і провулків. Встановлюємо нові ліхтарі по всьому місту, щоб у темний час доби молоді було комфортно та безпечно. Коли дитина йде освітленими вулицями додому чи десь на заняття, це теж підвищує її відчуття безпеки. Ми переконані, що коли проведемо наступне опитування, його показники будуть значно вищі.

Пандемія зіпсувала картину добробуту

Починаючи з 2017 року ми вже провели три дослідження щодо благополуччя молоді. Загальний Індекс у 2019 році становив 0,71, а у 2021-му — 0,68. Всі ці дані дають нам змогу оцінити ситуацію і зрозуміти, в яких сферах нам треба впроваджувати щось нове. Ми завжди шукаємо причини, чому саме так виглядає той чи інший показник. А далі вже вибудовуємо свою роботу на рівні міста, щоб закрити прогалини у певних сферах.

Читайте також: «‎Індекс допомагає молоді бути почутою»‎. Як завдяки опитуванню змінюються українські міста

Ми бачимо, що загалом ІБМ знизився у порівнянні з попереднім дослідженням. На це, зокрема, вплинула й пандемія коронавірусу, особливо на показник «участь у громадському житті». Так, у 2019 році він становив 0,82, а у 2021-му — 0,56. Діти та молодь часто організовують якісь заходи у школі чи університеті, беруть участь в учнівському та студентському самоврядуванні. А для цього потрібне спілкування, та, що часто буває, вихід із закладу освіти. А під час карантину такої можливості в них не було через небезпеку інфікуватися.

«Коронакризу» сильно відчула молодь

А ось що у нас за час пандемії покращилося, то це показник «здоров’я». Так, під час першого опитування він становив 0,65, потім 0,75 і у 2021 році — 0,8. Можливо, це також пов’язано з тим, що під час епідемії люди почали більше уваги приділяти своєму здоров’ю, проходити різні обстеження. Та й ми не сиділи на місці: за останній рік значно покращили наші медичні заклади, придбали нове обладнання тощо.

Вплинула пандемія і на показник «економічні можливості». У 2019 році він становив 0,73, а вже у 2021-му — 0,64. Ми розуміємо, що бізнес зупинився, а з ним і можливість підробітку для молоді, як от робота з роздачею реклами та в закладах харчування. Та й багато хто з молодих батьків втратили той рівень доходу, який у них був раніше. Зараз місто плавно повертається до звичного життя, тож ми сподіваємося, що цей показник дійде щонайменше до попереднього рівня.

Приблизно на однаковому рівні — від 0,66 і до 0,78 — у нас перебуває показник «освіта та наука». Те ж стосується й «участі в політичному житті» (0,74 у 2021 році) — як долучалася до цього молодь, так і продовжує це робити.

Хочемо стати громадою, дружньою до молоді

Наступне опитування ми, скоріш за все, проведемо на початку 2022 року. Наша мрія на майбутнє — досягнути одиниці в Індексі благополуччя молоді. Хоча реальним зараз є показник у 0,9 за всіма параметрами. Для цього нам ще потрібно підтягнути показник безпеки. Думаю, що коли наш проєкт «Безпечне місто» запрацює на повну — цифри точно зростуть. Тому що люди ще не відчули змін після того, що ми вже зробили у цьому напрямку. Також думаємо над тим, як покращити економічний показник. Хочемо запустити для молоді курси профорієнтації та, можливо, запропонуємо їм додатковий заробіток. Але поки що все ж є карантин, тому ми вимушені трохи себе стримувати. Згодом ми точно покращимо наші результати.

У Кременчука є амбітна ціль — ми зараз є кандидатом на приєднання до ініціативи UNICEF «Громада, дружня до дітей та молоді». Показники, за якими вони обирають населені пункти, перегукуються з тими, які  визначають в ІБМ. Входження до цієї ініціативи дозволить нам отримати детальний план за кожною сферою, щоб покращити життя для наших молодих людей. Там прописано буквально все: яким повинно бути обладнання в медичних закладах та у школах і як варто облаштувати місця для відпочинку, спортивні та дитячі майданчики. Якщо ми все це запустимо, то ситуація з добробутом у місті точно покращиться. А цифровим цьому підтвердженням якраз і стане Індекс благополуччя молоді.

Суспільство

У Києві на Солом’янці з’явився безкоштовний тенісний корт

Опубліковано

У столиці в Солом’янському районі завершують капітальний ремонт спортивного майданчика з тенісним кортом.

Про це й фейсбуці повідомили у пресслужбі Солом’янської районної у місті Києві державної адміністрації.

Сучасний майданчик зі штучним покриттям, розміткою та сітками облаштовують на вулиці Івана Пулюя, 1.

 

За інформацією, фінансування капремонту цього майданчика передбачене відповідно до Програми капітальних ремонтів, затверджених Солом’янською районною в місті Києві державною адміністрацією на 2021 рік.

Киян просять дбайливо ставитися до цього спільного спортивного майна та не мовчати у випадках засмічення, руйнування чи вандалізму.

Читайте також: Скайдайвинг для екстремалів: де в Україні можна стрибнути з парашутом і скільки це коштує

«Тепер усі охочі мають змогу займатися тенісом у гідних та безпечних умовах на безоплатній основі», – йдеться у повідомленні.

Наголошується, що теніс – універсальний і цікавий вид спорту і для дорослих, і для дітей. Тренування на тенісному корті заряджає енергією, дарує позитивні емоції і покращує самопочуття.

Нагадаємо, 97-річний український тенісист потрапив до Книги рекордів Гіннеса.

Як ми повідомляли раніше, найбільший спорткомплекс ДЮСШ на Закарпатті відкрили у Мукачеві.

Усі фото: facebook.com/solorgovua.

Читати далі

Суспільство

Укроборонсервіс навчатиме Дипполіцію Лівії розміновувати вибухівку

Опубліковано

Укроборонсервіс організував навчання зі зменшення оперативних загроз від вибухонебезпечних предметів для 32 представників Дипломатичної поліції Лівії.

Про це повідомили у пресслужбі відомства.

Зазначається, що українське державне підприємство має глобальну передкваліфікацію ООН з усіх видів протимінної діяльності. 

 

Учасники проєкту відвідають заняття з виявлення вибухонебезпечних загроз і пошуку та протидії саморобним вибуховим пристроям, організації роботи контрольно-пропускного пункту та планування мобільних операцій, а також курс  підготовки інструкторів за цими темами. 

Читайте також: Скайдайвинг для екстремалів: де в Україні можна стрибнути з парашутом і скільки це коштує

Під час практичних вправ будуть відпрацьовані:

  • організація пропускного режиму,
  • виявлення вибухонебезпечних предметів,
  • обшук людини, місцевості, будівлі, дороги,
  • дії під час руху конвоїв,
  • оцінка ризиків,
  • робота з дистанційно керованою технікою,
  • застосування роботів і дронів. 

До проведення курсів Укроборонсервіс залучатиме найкращих фахівців з Великої Британії, Лівії, України та інших країн. 

Теоретичні знання та практичні навички лівійці отримуватимуть у навчальному центрі державного підприємства, який має всю необхідну матеріально-технічну базу. 

Крім цього, проєкт передбачає навчання в Лівії 440 представників Дипломатичної поліції. Вони вчитимуться надавати первинну самодопомогу. 

Читайте такожЕкотовари руками незрячих. Історія вінницького підприємства «КлубОк»

Також у межах проєкту заплановано продовження внутрішнього навчання з кожної дисципліни по завершенню програми. Після навчання Дипломатичній поліції Лівії буде передано комплект обладнання для забезпечення щоденної роботи. 

Фінансування проєкту відбувається за підтримки Уряду США, а замовником і координатором є Служба протимінної діяльності ООН. 

Читайте також«‎Індекс допомагає молоді бути почутою»‎. Як завдяки опитуванню змінюються українські міста

Нагадаємо, в українській миротворчій місії в Конго відбувся «парад медалей».

Як ми повідомляли раніше, українські миротворці у Конго виконали пошуково-рятувальні роботи на воді.

Усі фото: ukroboronprom.com.ua.

Читати далі

Суспільство

ЄС та ПРООН відкрили оновлені медичні колцентри на сході України

Опубліковано

Європейський Союз та Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в Україні спільно з національними партнерами офіційно відкрили два оновлені медичні колцентри у Краматорську на Донеччині та Сєвєродонецьку на Луганщині.

Про це повідомили у пресслужбі ПРООН в Україні.

Чому це важливо?

За інформацією, відтепер для понад 180 тисяч жителів Донецької та Луганської областей надання медичних послуг відбуватиметься зручніше та ефективніше.

 

У колцентрах пацієнтам пропонують комплексну підтримку, а крім того, дзвінки до медичного закладу перенаправляються координаторам, залишаючи можливість персоналу повністю зосередитись на допомозі пацієнтам.

Обладнання

Обладнання для потреб колцентрів на суму близько $20 тис. (близько 540 тисяч гривень) придбано у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.

У колцентрах задіяно до шести координаторів та налагоджено спеціальну систему збереження дзвінків, завдяки якій координатори мають можливість перетелефонувати тим, хто не зміг додзвонитися одразу.

Читайте також«Хочемо, щоб нас почули». Як люди з інвалідністю стали професійними акторами

Медичні працівники колцентрів Краматорська та Сєвєродонецька забезпечені ергономічно облаштованими й сучасними робочими місцями. Колцентри діють на базі Центру первинної медико-санітарної допомоги №1 м. Краматорська та Сєвєродонецької міської багатопрофільної лікарні.

Завдяки колцентрам пацієнти впевнені, що мають постійний доступ до медичної допомоги. Співробітники колцентру записують їх на прийом до лікаря, передзвонюють і нагадують про наступний візит до лікаря. Крім того, для ефективного обслуговування під час пандемії, координатори записали голосові повідомлення з інформацією про COVID-19 та вакцинацію.

Про програму ООН

Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН із питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.

Читайте такожЗахисник Луганського аеропорту створює оригінальні речі з текстилю (ВІДЕО)

Нагадаємо, ЄС та ПРООН запускають в Україні нову ініціативу «Мери за економічне зростання».

Також фонд UNFPA запустив проєкт для подружніх пар «Щастя в 4 руки».

Як ми повідомляли раніше, ПРООН оголошує конкурс інноваційних рішень для громад східної України.

Головне фото: ua.undp.org.

Читати далі