Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Це як термометр для добробуту». Як у Кременчуці почали визначати Індекс благополуччя молоді

Кременчук у 2017 році першим в Україні приєднався до проєкту «Індекс благополуччя молоді», який розробили Фонд ООН у галузі народонаселення в Україні та Інститут демографії

Партнерський матеріал

Опубліковано

Кременчук у 2017 році першим в Україні приєднався до проєкту «Індекс благополуччя молоді», який розробили Фонд ООН у галузі народонаселення в Україні та Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України. В місті з’ясували, як молодь оцінює рівень свого добробуту в показниках здоров’я, безпеки, освіти, економічних можливостей тощо. Це дало змогу виявити прогалини у певних сферах та розробити проєкти, які допоможуть ставати кращими. І хоча пандемія трішки підкосила певні напрямки спостереження, місто продовжує свій рух до ідеального показника після карантину.

Ольга Усанова,
Ольга Усанова,

заступниця міського голови Кременчука, волонтерка громадської організації «Молодіжний Парламент Кременчука»

Довідка. UNFPA, Фонд ООН у галузі народонаселення є провідною агенцією ООН, яка зосереджує свою роботу у сфері гендерної рівності, репродуктивного здоров’я та розбудови потенціалу молоді. У 2019 році UNFPA Україна та Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України розробили Індекс благополуччя молоді. Це онлайн-інструмент для допомоги муніципалітетам у вдосконаленні молодіжної політики та проєктів щодо розвитку молоді. Індекс визначають по 7-ми важливих темах – освіта, здоров’я, економічні можливості, участь у політичному житті, участь у громадському житті, інформаційні та комунікаційні технології, безпека та захищеність. До ініціативи вже долучитись 10 міст України. На основі опитування молоді та офіційної статистики міські органи управління отримують дані для ухвалення обґрунтованих рішень. Долучитися до ініціативи можна тут.

ІБМ — це щось на кшталт термометра

Я працюю в органах місцевого самоврядування з 1998 року, пройшла майже всі сходинки кар’єрного росту. Як заступниця міського голови Кременчука відповідаю за політику стосовно сімей, дітей, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист і за роботу з населенням у нашому місті. Свого часу долучилася до організації пілотного проєкту «Індексу благополуччя молоді» (ІБМ). Щоб пояснити, що це таке, проведу аналогію з медициною. Наприклад, термометр визначає температуру тіла, і ми розуміємо, людина здорова чи хвора. Ось так само цей індекс допомагає нам зрозуміти ситуацію в тій чи іншій сфері, все добре там чи ще варто щось покращувати.

В Україні ми були першим містом, на базі якого пілотували та тестували саму методику визначення Індексу благополуччя молоді. А у світі схожі Індекси існують вже давно. Ми вже багато років співпрацюємо з Фондом ООН у галузі народонаселення  в Україні, а у 2017 році вони нам запропонували стати пілотним містом, на якому перевірять модель визначення ІБМ. Ми завжди відкриті до нового, і я особисто займаюся деякими науковими дослідженнями. Тому нам стало цікаво спробувати себе у цьому напрямку і подивитися на результати.

Ті дані, які ми отримали, показали нам, наскільки молодь задоволена різними сферами життя. Ми виявили свої слабкі сторони, і тепер регулярно відстежуємо це в динаміці, щоб покращувати показники. Хоча коли ми проводили перше опитування, було важко передбачити, буде добробут молоді на високому чи на низькому рівні. На базі даних, які ми тоді отримали, науковці якраз і розробляли індекс, який сьогодні вже використовують в інших містах.

Молодь опитували в школах і на вулицях 

Перед своїм першим опитуванням ми добре вивчили закони соціологічної науки. Потрібно було вирахувати вибірку так, щоб вона була репрезентативною за віком і статтю. Для опитування ми обрали мінімально необхідну, за нашими підрахунками, кількість людей — 400. Проводили його методом Face-to-face — особистого інтерв’ю на вулицях міста, у школах та університетах.

Зараз в Україні молоддю вважають людей віком від 14 до 35 років, тож ми приблизно у цих межах і працювали. Цільовою аудиторією обрали молодих людей, які навчаються у закладах освіти, та молодих батьків. Вікових груп у нас було кілька, тому що інтереси людини у 15 і у 25 років можуть відрізнятися. Тому запитання були різні для школярів, студентів та людей, яких ми просто зустрічали на вулиці. Питання ми пропонували різні: як такі, що передбачали відповідь «так» або «ні», так і ті, де була можливість висловити свою думку.

Молодь не до кінця почувалася в безпеці

Найкращий результат в ІБМ — це одиниця. Коли ми провели перше дослідження, то стало зрозуміло, що загальний індекс добробуту молоді у Кременчуці становив 0,67 — якщо перевести його у п’ятибальну шкалу, то це приблизно 3,5. Найвищим у нас був показник «інформаційні та комунікаційні технології», — 0,93. Тобто, наша молодь без проблем користується ґаджетами, має доступ до інтернету і використовує його в житті.

А ось найнижче молодь оцінила «безпеку і захищеність» — 0,59. Це нас наштовхнуло на думку, що треба якось виправляти ситуацію. Ми побачили з опитування, що молоді люди не почуваються безпечно на вулицях міста та біля навчальних закладів. У 2019 році, коли ми знову оцінювали ІБМ, показник безпеки становив 0,3, а у 2021-му — 0,36. І хоча він дещо зріс, глобальні зміни ще попереду.

Тепер безпека під пильним наглядом

Ми вигадали, як покращити ситуацію — започаткували соціальний проєкт «Безпечне місто», який працює з початку 2021 року. Цей проєкт переміг у «Всеукраїнському громадському бюджеті», який фінансує Державний фонд регіонального розвитку. Ми отримали від держави 13 мільйонів гривень. За ці кошти ми вже встановили біля закладів освіти, на вулицях та перехрестях приблизно 800 камер відеоспостереження. Вони видають зображення й того, що на території закладів та навколо них. Зараз ми вже перекрили камерами майже всі вулиці.

Ці дані виводяться в ситуаційний центр на монітори, за якими стежать фахівці: поліція, Нацгвардія і служби екстреного виклику. Якщо трапляється якась неприємна ситуація, вони моментально реагують. Всі служби одразу дізнаються, що сталося. Система навіть фіксує номери й марки автомобілів та розпізнає обличчя людей. З початку року вона вже допомогла розкрити кілька злочинів.

Крім того, ми ще працюємо над освітлення вулиць і провулків. Встановлюємо нові ліхтарі по всьому місту, щоб у темний час доби молоді було комфортно та безпечно. Коли дитина йде освітленими вулицями додому чи десь на заняття, це теж підвищує її відчуття безпеки. Ми переконані, що коли проведемо наступне опитування, його показники будуть значно вищі.

Пандемія зіпсувала картину добробуту

Починаючи з 2017 року ми вже провели три дослідження щодо благополуччя молоді. Загальний Індекс у 2019 році становив 0,71, а у 2021-му — 0,68. Всі ці дані дають нам змогу оцінити ситуацію і зрозуміти, в яких сферах нам треба впроваджувати щось нове. Ми завжди шукаємо причини, чому саме так виглядає той чи інший показник. А далі вже вибудовуємо свою роботу на рівні міста, щоб закрити прогалини у певних сферах.

Читайте також: «‎Індекс допомагає молоді бути почутою»‎. Як завдяки опитуванню змінюються українські міста

Ми бачимо, що загалом ІБМ знизився у порівнянні з попереднім дослідженням. На це, зокрема, вплинула й пандемія коронавірусу, особливо на показник «участь у громадському житті». Так, у 2019 році він становив 0,82, а у 2021-му — 0,56. Діти та молодь часто організовують якісь заходи у школі чи університеті, беруть участь в учнівському та студентському самоврядуванні. А для цього потрібне спілкування, та, що часто буває, вихід із закладу освіти. А під час карантину такої можливості в них не було через небезпеку інфікуватися.

«Коронакризу» сильно відчула молодь

А ось що у нас за час пандемії покращилося, то це показник «здоров’я». Так, під час першого опитування він становив 0,65, потім 0,75 і у 2021 році — 0,8. Можливо, це також пов’язано з тим, що під час епідемії люди почали більше уваги приділяти своєму здоров’ю, проходити різні обстеження. Та й ми не сиділи на місці: за останній рік значно покращили наші медичні заклади, придбали нове обладнання тощо.

Вплинула пандемія і на показник «економічні можливості». У 2019 році він становив 0,73, а вже у 2021-му — 0,64. Ми розуміємо, що бізнес зупинився, а з ним і можливість підробітку для молоді, як от робота з роздачею реклами та в закладах харчування. Та й багато хто з молодих батьків втратили той рівень доходу, який у них був раніше. Зараз місто плавно повертається до звичного життя, тож ми сподіваємося, що цей показник дійде щонайменше до попереднього рівня.

Приблизно на однаковому рівні — від 0,66 і до 0,78 — у нас перебуває показник «освіта та наука». Те ж стосується й «участі в політичному житті» (0,74 у 2021 році) — як долучалася до цього молодь, так і продовжує це робити.

Хочемо стати громадою, дружньою до молоді

Наступне опитування ми, скоріш за все, проведемо на початку 2022 року. Наша мрія на майбутнє — досягнути одиниці в Індексі благополуччя молоді. Хоча реальним зараз є показник у 0,9 за всіма параметрами. Для цього нам ще потрібно підтягнути показник безпеки. Думаю, що коли наш проєкт «Безпечне місто» запрацює на повну — цифри точно зростуть. Тому що люди ще не відчули змін після того, що ми вже зробили у цьому напрямку. Також думаємо над тим, як покращити економічний показник. Хочемо запустити для молоді курси профорієнтації та, можливо, запропонуємо їм додатковий заробіток. Але поки що все ж є карантин, тому ми вимушені трохи себе стримувати. Згодом ми точно покращимо наші результати.

У Кременчука є амбітна ціль — ми зараз є кандидатом на приєднання до ініціативи UNICEF «Громада, дружня до дітей та молоді». Показники, за якими вони обирають населені пункти, перегукуються з тими, які  визначають в ІБМ. Входження до цієї ініціативи дозволить нам отримати детальний план за кожною сферою, щоб покращити життя для наших молодих людей. Там прописано буквально все: яким повинно бути обладнання в медичних закладах та у школах і як варто облаштувати місця для відпочинку, спортивні та дитячі майданчики. Якщо ми все це запустимо, то ситуація з добробутом у місті точно покращиться. А цифровим цьому підтвердженням якраз і стане Індекс благополуччя молоді.

Суспільство

Не шиють і не тчуть, а виготовляють за допомогою пістолета. Як у Черкасах створюють нетипові крафтові килими

Опубліковано

Що поєднує між собою крафтові килими і тафтинговий пістолет? Те, що перше можна створити за допомогою другого. Уявлення про килими та їхнє призначення змінює подружжя Сергія та Ельвіри Таморків з Черкас, які понад рік розвивають власну справу.

«Я думав, що килими це щось з типовими візерунками, що має лежати на підлозі або висіти на стіні. А потім зрозумів, що їх можна робити будь-якої форми та навіть у вигляді героїв фільмів чи мультфільмів», – ділиться Сергій.

Про килими у вигляді персонажів з Гаррі Поттера та підтримку державного гранту для ШоТам розповів засновник сімейного бізнесу RootsRugs Сергій Таморка. 

Перший килим – для друга

Сімейному бізнесу Сергій та Ельвіри Таморків більше року. Перший килим вони створили в грудні 2022 року та опублікували його фото в соціальних мережах. Це був двометровий крафтовий килим в етностилі з українськими та марокканськими мотивами, який подружжя зробило на замовлення свого друга.

Раніше Сергій з дружиною жили у Києві та працювали в сфері торгівлі одягом – мали власний магазин.  За освітою Ельвіра – біотехнолог, а Сергій технік сільського та лісового господарства. Освіта обох зовсім не пов’язана з творчістю, але саме вона є невід’ємною частиною життя цієї сім’ї. 

Подружжя Таморків, яке створює крафтові килими

Сергій та Ельвіра Таморки. Фото надав Сергій

Про створення килимів неординарним способом Сергій дізнався в 2019 році і хотів спробувати. Побачив кілька відео в американському YouTube та світлини на іноземних сайтах.

Незвичайний крафтовий килим

3D-килим, який створило подружжя. Фото надав Сергій Тиморка

Крафтові килими не лише на стіну та підлогу?

Сергій каже, що раніше мав доволі консервативну думку про килим: «Я думав, що килими – це щось з типовими візурунками, що має лежати на підлозі або висіти на стіні. А потім зрозумів, що їх можна робити будь-якої форми та навіть у вигляді героїв фільмів чи мультфільмів».

Яскравий килим, який свторило подружжя

Замовлення у вигляді мультиплікаційного героя. Фото надав Сергій Тиморка

Після початку повномасштабної війни ситуація з сімейним магазином одягу була доволі складною, в перші тижні весни розпродали весь наявний товар і вирішили припинити роботу. 

В Черкаси хотіли переїхати давно, бо звідти родом Ельвіра і місто завжди здавалося парі більш комфортним для життя. Сергій каже, що в Києві багато часу витрачав на логістику, дорогу, особливо в питаннях бізнесу. Після переїзду Сергій з Ельвірою думали, чим можуть займатися далі і чоловік згадав про виготовлення килимів.

Сергій розповідає, що процес створення килима починається з малюнка, який переноситься на раму. Малюнок може бути створений заздалегідь або намальований від руки, який потім треба за допомогою проектора перенести на полотно, яке перед тим натягують на раму. Далі відбувається процес вишивки, але не руками, а за допомогою пістолета, який протикає полотно. Чоловік наголошує, що це не машинна вишивка, килими створюються саме за допомогою пістолета.

Тафтинговий пістолет – постійний помічник в роботі тафтинговий пістолет, за допомогою якого подружжя створює вироби петельною технікою. Також можна використовувати великі пневматичні пістолети, аби створювати 3D-килими з довгим ворсом.

Процес створення крафтового килиму

Сергій Таморка створює килим за допомогою тафтингового пістолета. Фото: Суспільне Черкаси

Відразу вийшли на експорт

Спочатку Таморки придумували лише власні малюнки, адже експериментували та використовували різні мотиви вишивки. А далі клієнти почали робити замовлення за вже готовим малюнком. 

Більше 80% клієнтів замовляють крафтові килими у США, а інші – з Європи та України в тому числі. «Тафтиногові килими – це нова ніша в бізнесі, яка тільки зароджується в Україні, проте виробників уже є достатньо. Є виробники, які створюють килими саме для українських споживачів, ми ж вирішили відразу орієнтуватися на експорт», – каже Сергій.

Станом на сьогодні Таморки створили приблизно 200 килимів. Пошити килим можна і за кілька годин, але його створення не обмежується виключно шиттям. Тому в середньому на килим пара витрачає до двох-трьох робочих днів.

Синій килим створений Таморками

Об’ємний килим, який створили Таморки. Фото надав Сергій 

Корінь Мандрагори та етнічні мотиви

Сергій каже, що серед виробів має багато фаворитів, які, переважно, пов’язані з якимись персонажами. Наприклад, корінь Мандрагори з листками як у фільмі про Гаррі Поттера – одна частина килимка, а інша – горщик, за який корінь ховається. Це тип розсуваного килимка. В дитинстві Сергій дуже любив «Завойовник Зім», де був персонаж Гір, що перевдягався в зеленого собаку. Цього героя часто замовляли з-за кордону.

Килим, який створило подружжя

Розсувний килим з коренем мандрагори в горщику. Фото надав Сергій Таморка

«Найцікавіше для нас – робити щось унікальне, що потребує поєднання кількох технік. Ми хочемо створити найбільш унікальний килим в світі», розповідає Сергій Таморка.

Запитів від іноземних клієнтів дуже багато. Часто люди надсилають власні фото або просять створити якогось персонажа. Від клієнтів з України замовлень значно менше, але Сергій ділиться, що всі вони теж дуже різноманітні. Клієнти замовляли традиційний великий етнічний килим, а ще персонажів з аніме чи героїв мемів. 

Грантова підтримка для розвитку бізнесу

Розвивати власний бізнес Таморкам допоміг державний грант «Власна справа». Сергій ділиться, що подав заявку через «Дію» за кілька хвилин. І радить всім, хто хотів би спробувати податись на грантову підтримку, обов’язково подумати про свій бізнес-план – що хочете робити, як саме і кому це може бути потрібно. А ще важливо вміти планувати свій бізнес на тривалий час, хоча б на кілька років.

Таморкам грантові кошти допомогли збільшити об’єми сировини, кількість унікальних моделей, які створили самі та наповнили ними сайт, аби клієнти мали більший вибір. А ще орендувати приміщення, адже до того створювали килими вдома, де вже не поміщалися зі своїми рамами. 

Крафтові килими закордон продають за допомогою всесвітнього маркетплейсу крафтових товарів Etsy. Сергій та Ельвіра зараз взяли на роботу людину, яка адмініструватиме їхній магазин на цьому сайті, а вони витрачатимуть більше часу на саме створення килимів та своєї власної крафтової історії.

«Складно зберігати рівень якості при масштабуванні, тому ми хочемо залишатися на такому рівні своєї крафтовості. Ми прагнемо росту, але не плануємо створювати цех, де працюватимуть п’ятдесят людей, що робитимуть наші килими у великих об’ємах. Ми зосереджені на меншій кількості, але більшій якості», розповідає Сергій.

Килими на експорт, гроші – в Україну 

Для подружжя Таморків створення власних крафтових килимів – це можливість для творчості та прояву власної фантазії. «Ми хочемо приносити у цей світ щось цікаве, робити щось своє, продавати це закордоном, але залучати кошти сюди, в Україну», каже Сергій.

Чоловік переконує, що їхні кими відрізняються від магазинних тим, що їх не можна знайти на полицях магазинів. Він каже, що це унікальні роботи, які прив’язані до конкретних людей, залежно від їхніх запитів. А ще часто клієнти замовляють тафтингові килими як подарунок для своїх близьких.

Про плани на майбутнє Сергій відповідає впевнено та водночас з надією: «Ми плануємо покращувати свою майстерність, виготовляти більше цікавих килимів гарної якості, оновити свої інструменти та майстерню, покращувати сервіс та надання клієнтських послуг, створювати робочі місця. І найголовніше – знайти свій унікальний килим. А ще мріємо перемогти ворога у війні, аби відновили авіасполучення і доставка в США займала кілька днів».

Читати далі

Суспільство

Як дозвілля допомагає людям після травм повертатися до звичного життя

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту журналістики рішень. Ми створили його для людей, які постраждали від мінно-вибухових травм.
Тут розповідаємо історії українців, які втратили кінцівки чи отримали інші тяжкі поранення, щоби люди з такими випадками знали — в їхній унікальній ситуації є вихід.

Ці історії можуть стати прикладом для держави та волонтерів, аби виробити системні рішення для людей, життя та тіло яких змінилося внаслідок війни.

Яким є шлях до відновлення після травм, отриманих внаслідок війни? Окрім медичної допомоги, реабілітації та психологічної допомоги важливо забезпечити умови, щоб люди мали доступ на рівні з іншими мешканцями громади до спортивних, культурних закладів та заходів. Регулярні фізичні заняття допомагають в реабілітації, а дозвілля допомагає повернутися до життя як до травми. 

Дозвілля повертає до звичного життя

Станом на кінець 2023 року в Україні проживають приблизно 3 млн людей з інвалідністю, як зазначало Мінсоцполітики. 

Лікування, реабілітація та психологічна підтримка необхідні для відновлення постраждалих від вибухонебезпечних предметів. Та не менш важливим є повернення чи наближення його до того ритму життя, яке було до травми. Це можна зробити, забезпечивши доступ на рівні з усіма до дозвілля.

Фізичні вправи допомогли відновитися

Сергій Прищепа серйозно постраждав унаслідок вибуху касетних снарядів, коли їхав з родиною в авто на Київщині в березні 2022 року. Його дружина закрила своїм тілом 9-річного сина й загинула, а хлопчик отримав психологічну травму. 

Сергій отримав переломи руки та щелепи, а також опікові й уламкові травми. Йому вчасно надали першу медичну допомогу, а потім зробили низку операцій.

Сергій Прищепа показує автівку, яка постраждала внаслідок касетних снарядів. Фото: ШоТам

«До звичного ритму життя я повернувся не одразу, – згадує Сергій. – У мене був абонемент у спортзал, куплений у січні до початку повномасштабної війни, і тільки восени 2022 року я знову спробував фізичні вправи в спортзалі».

Чоловік каже, що регулярні фізичні заняття по півтори години на день відволікають психологічно, а також допомагають фізично. Спочатку його ноги згиналися не повністю – бракувало сил і мʼязової маси. Тепер чоловік повернувся до того рівня підготовки, який мав до поранення. 

Наблизитися до життя, яке в Сергія було до поранення, він зміг влітку 2023 року, адже у квітні йому ще робили операції на щелепі. 

«Звісно, у звʼязку з тим, що в країні війна, дозвілля змінилося. Ми з сином їздимо на дачу, відпочиваємо, я працюю. Якщо в Києві залишаємося, то, наприклад, йдемо в кіно. Нещодавно були на ВДНГ – каталися на ковзанах», – розповів Сергій.

Сергій Прищепа повернувся до того рівня фізичної підготовки, який мав до поранення. Фото: ШоТам

Країна стає доступнішою

Заступниця керівника ГО «Доступно.UA» Наталка Пархитько каже, що за останні роки інфраструктура в Україні стала більш доступною для людей з інвалідністю. 

«Не потрібно придумувати щось нове окремо для людей з інвалідністю. Головна задача – це зробити доступнішими якомога більше послуг, інфраструктуру та інформацію», – наголошує експертка.

Також важливим є сприйняття людей з інвалідністю, тому що досі існує бар’єр у спілкуванні. Так людей, які отримали інвалідність, жаліють або навпаки – героїзують, і це може бути неприємним досвідом. Якраз через небажання чути такі слова люди часом і вирішують побути вдома замість корисного дозвілля – подорожей, відвідування кінотеатрів тощо.

«Приміром, у Києві є доступні локації [для людей з інвалідністю]. Це, наприклад, кінотеатри в торгово-розважальних центрах. Так, можливо, вони й не ідеальні, але все ж надають можливість брати активну участь у соціальному житті Києва», – каже Наталка Пархитько.

У закладах усе частіше зʼявляються вбиральні, адаптовані під потреби людей з інвалідністю – вони зручні та мають широкі проходи. Також іноді зустрічаються знижені касові зони, щоб людям на кріслі колісному було комфортніше купити все необхідне.

Бізнесу у сфері дозвілля варто ставати свідомішим

Проєктна менеджерка групи проєктів з інклюзії та реабілітації UNDP Олена Іванова закликає бізнес, що пов’язаний з дозвіллям, ставати соціально свідомим – більш доступним для людей з інвалідністю. Дбати про фізичну доступність закладу, пристосовані вбиральні. Це стосується всіх видовищних закладів та закладів харчування, фітнес-клубів.

Для людей, які втратили слух, робити дублювання жестовою мовою та титрування, а для тих, хто втратив зір – аудіодескрипцію фільмів та спектаклів, спортивних змагань. Для дітей – інклюзивні парки розваг і майданчики, мистецькі школи та спортивні гуртки.

Читайте також: Інклюзивні парки для дітей в Україні: як працюють та як створити у своїй громаді

Від цього заклади лише виграють, адже люди будуть приходити й витрачати там гроші. А для самих постраждалих це можливість почуватися на рівні з іншими й мати дозвілля, яке допомагає відновлюватися фізично та психологічно.

Матеріал створено в партнерстві з ПРООН в Україні за фінансової підтримки Уряду Японії. Серію публікацій реалізують в межах проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною».

Читати далі

Суспільство

Штучний інтелект допомагатиме розміновувати Україну — Мінекономіки

Опубліковано

Міністерство економіки підписало угоду про партнерство з американською компанією Palantir Technologies, яка використовуватиме штучний інтелект для допомоги в розмінуванні України.

Про це йдеться у повідомленні міністерства.

Зазначається, що гуманітарне розмінування — це нульовий етап відновлення України. Наразі потенційно забрудненими є 156 000 квадратних кілометрів землі, в зоні ризику перебуває понад 6 мільйонів українців.

«Саме тому прискорення гуманітарного розмінування, зокрема завдяки співпраці з такими технологічними компаніями як Palantir — це можливість зберегти життя людей та швидше розпочати відбудову України», — зазначила міністерка Юлія Свириденко під час підписання документа в Лондоні.

Угода містить конкретні положення щодо співпраці за такими напрямками:

  • оцифрування операцій гуманітарного розмінування, автоматизація процесів, передбачених Національною стратегією протимінної діяльності на період до 2033 року;
  • розширення цифрових можливостей для координації вивільнення та оцінки земель, визначення пріоритетів регіонів та управління ризиками в протимінній діяльності;
  • використання асистента на базі платформи штучного інтелекту Palantir (AIP) для прийняття рішень у протимінній діяльності.

Платформа працюватиме з великими базами даних, сформованих дотичними до виконання заходів протимінної діяльності структурами, починаючи від органів місцевого самоврядування, регіональної влади, міністерств та відомств і завершуючи операторами протимінної діяльності.

Читайте також«Наша місія – зробити українське поле безпечним». У стартапі Efarm.pro винайшли трактор-розміновувач на автопілоті. Як він працює

Передбачається, що бази міститимуть як сталу інформацію, наприклад, оцінку економічної ефективності сільгоспземель, близькість забруднених територій до комунікацій тощо, так і оперативну, яка буде регулярно оновлюватися. Йдеться, зокрема, про дані обстеження територій ДСНС, ДССТ, неурядовими операторами, кількість та стан техніки, наявність піротехнічних підрозділів  на конкретних напрямках і т.ін.

Як працюватиме платформа

Завдяки можливостям Palantir AIP, платформа аналізуватиме інформацію та надаватиме рекомендації щодо оптимізації процесів. Наприклад, зможе порадити, враховуючи всі дані, як найефективніше провести очищення конкретної території – за допомогою нових методів розмінування, таких, як дрони, чи з застосуванням традиційних методів. Кінцевою ж метою вбачається розмінувати території швидше та за менших витрат.

Раніше ми повідомляли, що у Мінекономіки планують, що штучний інтелект допоможе в гуманітарному розмінуванні території України. Відомство уже сформувало цілісну стратегію інформаційного менеджменту гуманітарного розмінування, що базується на data-орієнтовному підході.

Фото: Мінекономіки України.

Читати далі