Суспільство
Стильні речі від українських бабусь. Як проєкт «Творча Ба» об’єднав літніх майстринь та просуває їхню творчість серед молоді
В’язані балаклави від бабусь і стильні шопери з унікальною вишивкою. Це історія чотирьох студентів, які заснували проєкт «Творча Ба» та допомагають літнім майстриням з усієї країни просувати свою творчість. Тепер бабусям не потрібно стояти біля метро в надії продати в’язані рукавички чи шкарпетки. Їхні вироби знаходять шанувальників у різних містах, а дизайнерським рішенням майстринь можуть позаздрити навіть великі бренди.
Катерина Мислицька
Співзасновниця проєкту «Творча Ба», студентка Київського національного економічного університету
Хотілося допомогти бабусям, які стоять біля метро
Усе почалося з команди. Ми, зараз вже четверо людей, які працюють над проєктом «Творча Ба», – студенти Київського національного економічного університету. Під час навчання ми стали учасниками соціально-підприємницької організації Enactus, завдяки якій молодь об’єднується та створює проєкти, направлені на вирішення цілей сталого розвитку. Студенти розвивають ідеї, що мають бізнесову й соціальну складову.
Ми були першокурсниками, зовсім «зеленимис студентами, коли довелося обирати напрям проєкту. Почали думати, перебирати ідеї. І тут моя подруга згадала про бабусь, які часто стоять на виході з метро. Їм хочеться якось допомогти, але придбати всі їхні вироби – неможливо. Натомість ми могли допомогти з пошуком покупців. Почали вигадувати, як можемо реалізувати цей план. Так зародилася ідея «Творчої Ба» – перенести роботу бабусь-майстринь в онлайн. Вирішили почати зі сторінок в Instagram та Facebook. Так народилася ідея проєкту, яка має напрям «срібної економіки».
Майстринь для «Творчої Ба» шукали просто на вулиці
Спочатку майстринь шукали просто на вулиці, біля виходів із метро. Підходили, просили номер телефону, пропонували сфотографувати їхні вироби й допомогти з продажем. Або ж показували світлини інших виробів і питали, чи зможуть бабусі створити щось подібне на замовлення. Якщо майстрині погоджувалися, ми домовлялися про співпрацю.
Звісно, у багатьох були сумніви. Жінки, до яких ми підходили, не завжди вірили й довіряли нам. Тому додатково ми опублікували допис про пошук майстринь в соцмережах. Так нам вдалося зібрати майже 40 бабусь, і ми потроху почали працювати.
Ми об’єднуємо бабусь, а вони – нас
Ми мали вирішити, з чого саме будемо починати. Адже якщо просто закинути в Instagram світлини всіх виробів, вийде «збірна солянка». Тож ми почали із шоперів з вишивкою. Через соціальні мережі знайшли бабусю, яка вишиває. Пані Наталя погодилася доволі швидко, навіть була готова працювати безкоштовно, аби підтримати нашу ідею. За власні кошти ми придбали першу партію чорних шоперів та передали майстрині. Відтоді ми працюємо разом.
Загалом у створенні продукції бренду сьогодні активно беруть участь 12 бабусь. Крім того, ми створили табличку з контактами майже 100 майстринь з різних куточків України. Усі вони готові співпрацювати з «Творчою Ба».
Ми одразу розуміли, що хочемо створити всеукраїнський проєкт, об’єднати якомога більше людей. Адже подібні бренди вже існують, але працюють виключно на локальному рівні та з обмеженим асортиментом. Натомість ми прагнули більшого – глобальної платформи, де бабусі зможуть поширювати всі свої вироби. Ми хочемо об’єднати літніх людей з усієї країни.
І саме вони об’єднують нас в команду. Коли ти знайомишся з майстринею, переймаєшся її історією, просуваєш продукцію, отримуєш подяку за допомогу – це все дуже важливо. До того ж, ми студенти. І нам потрібно щось розвивати. Для нас «Творча Ба» – це стартап, досвід, спроба створити проєкт, який сподобається іншим. І, мені здається, у нас трішечки виходить.
Майстрині радіють кожному новому замовленню
Для частини наших бабусь «Творча Ба» стала першим та єдиним джерелом прибутку, якщо не враховувати пенсію. Завдяки цій співпраці вони можуть придбати для себе щось необхідне самостійно, не звертаючись по допомогу до дітей чи близьких.
А є бабусі, які просто радіють можливості мати власні кошти. Скажімо, шкарпетки для нас в’яже майстриня з Житомирського будинку для літніх людей. Вона займалася цим і раніше, але, як правило, в’язала для інших пенсіонерів чи працівників закладу. Сьогодні ж у неї з’явилися власні кошти, і вона надзвичайно сильно радіє щоразу, як отримує нове замовлення. Для неї це справді важливо.
У нас є два варіанти співпраці з нашими бабусями. Перший – коли вони самостійно створюють продукт, використовуючи власні матеріали. Тоді майстрині самі встановлюють бажану ціну. Нам залишається лише додати відсоток за пакування, доставку й розміщення. Другий варіант – ми замовляємо конкретну річ та надсилаємо всі необхідні матеріали. Тоді ми оплачуємо бабусям їхню роботу. Але з усіма майстринями ці питання ми вирішуємо індивідуально, враховуючи їхні побажання.
Поки що назвати наш проєкт комерційно успішним – доволі складно. Ми студенти, і зовсім не женемося за заробітком. Через це в «Творчій Ба» поки що переважає соціальна складова. Але в майбутньому, звісно, ми плануємо розвивати й бізнесовий компонент. Адже соціальне підприємництво – це і про допомогу, і про заробіток.
У бабусь – свій дизайнерський світ
Натхнення для нових речей шукаємо в інтернеті або серед знайомих. Серед нас немає професійних дизайнерів, лише фінансисти, економісти та маркетологи. Але в дечому нам справді пощастило. Ще в шкільні часи я часто брала участь в олімпіадах з трудового навчання, а тому трохи розуміюся на цих процесах. Завдяки цьому можу інколи подискутувати з бабусями.
У нас є група, в якій ми збираємо класні ідеї. Потім визначаємо серед них найкращі й надсилаємо світлини бабусям. Буває, вони дивляться на фото й кажуть: «Ну, нє, це буде не дуже практично. І що це взагалі за дирка для очей?». Так у нас з’явився особливий дизайн балаклави, яка не закриває обличчя повністю.
Читайте також: Бізнес на пенсії. У Львові бабусі з будинку для літніх людей об’єдналися під брендом Vbrani та в’яжуть на замовлення
Це ідея однієї з майстринь, яка порадила зробити саме так. Ми погодилася, а згодом стало зрозуміло, що такі балаклави подобаються всім. Тобто ми вигадуємо ідею, дизайн, а бабусі вже творчо «редагують» та доповнюють завдання.
Звісно, вони не завжди однозначно сприймають трендові речі. Інколи бабуся може зв’язати все саме так, як потрібно, але начепити якусь брошку. Доводиться просити залишити це «доповнення» на наступний раз.
А ще у нас є бабуся Ірина, яка відповідає саме за капори. Вона сама вигадує дизайн, форму, може кілька разів переробляти, витрачати на це тиждень. Коли готово – показує нам, і якщо всім подобається – продовжує роботу. Але в свій дизайнерський світ пані Ірина нікого не пускає.
«Творча Ба» – це не лише про фінансову допомогу
Спочатку ми прагнули просто допомогти бабусям з прибутком. Але з появою першої майстрині, яка була готова робити все безкоштовно, зрозуміли: тут йдеться не лише про фінансову складову. Бабусям часто буває нудно й самотньо на пенсії, їм хочеться чимось займатися, почуватися потрібними. Тому сьогодні «Творча Ба» – це не лише про матеріальну допомогу. Цим проєктом ми прагнемо довести бабусям, що вони варті творчої реалізації, і що їхні вироби можуть зацікавити інших.
Раз на тиждень ми збираємо відгуки від усіх клієнтів та надсилаємо нашим майстриням. І вони так радіють! Мені здається, що теплі слова від покупців для них навіть важливіші, ніж заробіток. Хоча, звісно, фінансова складова також вкрай важлива.
Ми часто думаємо про офлайн-зустрічі для учасниць нашого проєкту. Хочемо проводити майстер-класи, аби одна бабуся навчала інших своєму ремеслу. Так майстрині зможуть обмінюватися досвідом та створювати щось нове. Але запит є й від самих бабусь. Вони часто кажуть, що хочуть познайомитися зі своїми «колегами». Просто зустрітися, випити чаю, поспілкуватися. І такі зустрічі ми також плануємо. Головна складність – пандемія. Ми не хочемо ризикувати здоров’ям майстринь чи наражати їх на небезпеку. Тому поки що втілити ці ідеї в життя доволі складно.
Мріємо запустити сайт та створити проєкт для дідусів
Нинішня «Творча Ба» – це вже друга спроба запуску проєкту. На початку літа нам довелося зупинити роботу. Ми не розуміли, що робити, адже вклали всі свої кошти, запустили продаж шоперів, а грошей на просування вже не було. Тому вирішили зробити паузу. Упродовж літа ми трохи підзаробили й вклалися в рекламу бренду. І справа пішла.
Сьогодні найпопулярніша наша продукція – це шопери й в’язані вироби. Цієї зими у «Творчій Ба» з’явилися балаклави. Так, це мейнстрім, але це тепло й дуже стильно. Шопери добре продаються в теплу пору року, особливо – білі. Вишивку на них створює наша Лариса Степанівна. Дизайн, який наносить майстриня, – це візерунки її бабусі та мами. Також часто купують в’язані сумочки. Вони дуже місткі, практичні й красиві. А ще ми почали продавати джемпери й кардигани.
Поки що «Творча Ба» доступна лише в Instagram і Facebook. Через рік-два ми мріємо мати повноцінний сайт, який допоможе розширити асортимент та залучити ще більше бабусь. Це буде такий собі маркетплейс з роботами українських майстринь. Крім того, в майбутньому може з’явитися проєкт «Творчий Ді». Ми плануємо залучати до роботи й дідусів, але спершу маємо зрозуміти та вирішити всі нюанси з «Творчою Ба».
Бабусі-майстрині радіють кожному новому замовленню. А команда ШоТам радіє кожному новому донату, адже ваша підтримка допомагає нам розповідати ще більше крутих історій.
Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.
Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.
Клацніть, щоб перевернути
Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів.
Клацніть, щоб перевернути
До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.
Клацніть, щоб перевернути
З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.
Клацніть, щоб перевернути
На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.
Клацніть, щоб перевернути
У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.
Клацніть, щоб перевернути
До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія.
Клацніть, щоб перевернути
Share:
28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.
ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.
Про опитування
З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.
Як війна вплинула на переселення жінок
- 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
- 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
- Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Мотивація залишатися в Україні
Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.
Що повпливало на таке рішення:
- вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
- фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
- власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
- мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду.
«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.
Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:
- жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
- відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
- для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.
Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
Основні причини залишатися
«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.
Які ризики бачать в Україні та за кордоном
Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.
Перспективи життя за три роки
Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації.
Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%.
Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.
Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи
Про дослідників
Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.
American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.
Фото обкладинки: UAExperts.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
