Суспільство
Соцмережі VS Книги. Як українську молодь закохують у літературу
В епоху діджитального світу література плавно відходить на другий план. Стало справді рідкістю побачити в парку дівчину чи хлопця з книгою в руках.
В епоху діджитального світу література плавно відходить на другий план. Стало справді рідкістю побачити в парку дівчину чи хлопця з книгою в руках. Натомість десятки людей у цьому ж парку гортатимуть стрічку в Instagram. Саме тому в Україні запустили соціальний проєкт «Читай & Фантазуй». Він покликаний популяризувати читання серед молоді близькими до них способами. Як саме — ми дізналися в організаторів.
Читати, не можна дармувати
Соціальний проєкт «Читай & Фантазуй» стартував у червні 2020 року і триватиме до кінця жовтня. Організатори прагнуть донести до аудиторії думку, що поринути у світ літератури можна будь-де — в метро, кафе або у черзі. І це корисніше, ніж всоте скролити сторінки соцмереж у пошуках смішного «мему».
Побачивши актуальну проблематику, проєкт «Читай & Фантазуй» запустив в Україні соціальну PR-кампанію. Реалізувати її вдалося за підтримки Українського культурного фонду, «Культурно-видавничого проєкту «Книжка Року» та комунікаційної агенції SPN Agency. Їхнє гасло звучить так: «Неважливо, де ти читаєш, важливо — що саме».
За цей період команда проєкту вже реалізувала не одну активність. Розповідаємо про кожну.
Читати «на колесах»
Дорогами Києва запустили брендований тролейбус, на якому наліплені зображення — фігури людей з книжками. Вони створюють ілюзію, ніби пасажири тролейбуса захоплено читають.
Таким чином команда проєкту прагнула змусити людей замислитися, на що вони витрачають свій дорогоцінний час від дому до навчального закладу чи роботи. Адже ці хвилини можна провести з користю.
Надихають з кадру
Оскільки більшість інформації людина засвоює візуально, команда розробила низку тематичних коротких роликів різного формату, аби привернути увагу до важливості читання.
Наприклад, за участі молодого перспективного актора Влада Демиденко вони презентували відео, яке демонструє, що цікавого можна знайти на сторінках улюблених авторів.
Ініціативу також підтримали й українські інфлюенсери, такі як співачка MamaRika, дизайнерка Катерина Сільченко, засновник та CEO Fedoriv Group Андрій Федорів, голова правління Teenergizer Яна Панфілова.
До прикладу, Катя Сільченко розповіла молоді, що змалечку мріяла відвідувати бали та влаштовувати свої, а стати успішною та реалізувати свої мрії їй допомогло читання, підтримка мами та кропітка праця.
«Реву і стогну» в Telegram
Для тих, хто полюбляє наліпки, команда проєкту розробила стікери у Telegram, де використала відомі цитати українських письменників. Організатори наголошують, що слова класиків та сучасників як ніколи пасують до реалій сьогодення.
Там знайдуться і всім відомі рядки Тараса Шевченка «Незлим тихим словом» чи «Реву та стогну», слова про волю Юрія Андруховича та заклик «терпіти все» з поезії Василя Стуса.
Триметрові книги
У столичному парку імені Тараса Шевченка біля фонтану розмістили книжкову інсталяцію висотою у три метри. Цим молодим людям хочуть нагадати, що вони надто сильно загрузли у динаміці сучасного світу, своїх особистих справах та телефонах. Ми починаємо забувати, як іноді кайфово полежати на траві з книжкою у руках й подумки опинитися в іншому вимірі.
Ви — різні? Разом почитайте
Також в межах PR-кампанії команда організувала фотопроєкт «Ми читаємо, а ти?». Його учасниками стали молоді люди, які працюють в креативних сферах та відносять себе до різних субкультур. У кампанії взяли участь військовий Анатолій Гольоса, журналістка новин на UA:ПЕРШИЙ Роксолана Бичай, ведуча Інна Гелевера, модель Вікторія Степанова й актори Влад Демиденко та Ян Бідний.
Читайте також: ТОП-10 книг, які варто прочитати до 25 років
Банери з героями розмістили на центральних станціях київського метрополітену: КПІ, Майдан Незалежності, Контрактова Площа, Площа Льва Толстого, Золоті Ворота. Головний меседж — читання об’єднує всіх, незалежно від зовнішнього вигляду, світогляду, способу життя чи обраної професії.
Чекайте на літературний батл
І це не все. Проєкт триває, команда ще готує для молоді літературні батли, під час яких від зірок пролунають у незвичній інтерпретації вірші українських поетів – як класиків, так і сучасників.
Наразі найбільшим досягненням команда називає позитивні відгуки від аудиторії. Попри те, що проєкт ще в активній фазі реалізації, вже зараз можна побачити, що обрані інструменти виявилися достатньо дієвими.
Окремо організатори відзначають відкритість публічних особистостей, які погодилися підтримати їхню ініціативу. Вони як успішні люди розуміють, що досягти чогось, не займаючись саморозвитком, неможливо. Читайте та фантазуйте! #за_підтримки_укф
Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.
Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.
Клацніть, щоб перевернути
Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів.
Клацніть, щоб перевернути
До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.
Клацніть, щоб перевернути
З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.
Клацніть, щоб перевернути
На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.
Клацніть, щоб перевернути
У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.
Клацніть, щоб перевернути
До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія.
Клацніть, щоб перевернути
Share:
28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.
ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.
Про опитування
З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.
Як війна вплинула на переселення жінок
- 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
- 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
- Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Мотивація залишатися в Україні
Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.
Що повпливало на таке рішення:
- вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
- фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
- власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
- мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду.
«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.
Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:
- жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
- відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
- для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.
Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
Основні причини залишатися
«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.
Які ризики бачать в Україні та за кордоном
Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.
Перспективи життя за три роки
Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації.
Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%.
Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.
Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи
Про дослідників
Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.
American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.
Фото обкладинки: UAExperts.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
