Суспільство
«Сотні зруйнованих об’єктів». Громада на Чернігівщині створила «коаліцію» донорів, аби відновитися після окупації. Як їй це вдалося
Киїнська громада, що на Чернігівщині, опинилася під частковою окупацією 28 лютого 2022 року. І хоча окупантів вибили вже на початку березня, за кілька днів «господарювання» вони зруйнували понад тисячу будинків, дві амбулаторії, старостат, навчальні заклади та водонапірну вежу. Через це громада була позбавлена фактично всього: газу, світла, води та зв’язку.
Але це не зупинило місцеву владу та жителів Киїнки! Відразу після деокупації вони почали відновлювати домівку: двоє майстрів самотужки полагодили вежу, повернуши воду в громаду, керівництво ТГ взялося за пошук донорів та партнерів, а медики продовжили надавати допомогу просто в підвалах навчальних закладів. Про відновлення, пошук підтримки та команду однодумців ШоТам розповів голова Киїнської ТГ Андрій Головач.
Андрій Головач
голова Киїнської громади Чернігівської області
Окупанти пошкодили половину будинків та майже всі соціальні заклади
Спочатку, щойно ми дізналися про початок повномасштабного вторгнення, то дивилися, як в інших громадах люди виходили на вулиці, перекривали траси. І начебто війська окупантів відступали, розверталися. Тож перші думки були такі самі – варто також спробувати чинити опір. Але 28 лютого, коли Киїнку та Трисвятську Слободу накрило «Градами» та «Смерчами», усі ці ілюзії зникли. Ми зрозуміли, що почалася відкрита російсько-українська війна, і відступати росіяни не планують. А тому хід думок змінився. Тепер ми думали, як допомогти нам військам втримати території.
Наша громада складається всього з шести населених пунктів. Це Киїнка (центральне село), Жавинка, Павлівка, Гущин, Трисвятська Слобода та Шестовиця. Під окупацією перебувала лише Шестовиця. Туди росіяни зайшли наприкінці лютого, а вже в березні під тиском Збройних сил України покинули село.
Якщо говорити мовою цифр, то загалом у громаді нараховується 2800 домогосподарств. Із них 1300 окупанти пошкодили, 68 – знищили повністю. Із соціальних закладів вцілів лише один. Усе інше – ліцеї в Киїнці та Слободі, дитячий садок, центр дозвілля молоді, будинок культури – усе це було пошкоджено. І збити від російської агресії рахуються мільйонами гривень.
Власноруч відремонтували водонапірну вежу
Після деокупації Шестовиці ми зіткнулися відразу з кількома викликами. У нас не було ані електроенергії, ані газу, ані води, ані інтернету. Фактично громада була відрізана від усіх благ. Спочатку до нас приїхали газовики – ремонтувати мережі, далі фахівці взялися за відновлення електроенергії, і лише після цього вдалося запустити воду. Тоді ми дізналися, що обстріли пошкодили багато мереж і водонапірну вежу. Тож цей процес затягнувся надовго.
Тут важливо розуміти, що вежа відігравала роль такого собі компенсатора: її наповнювали водою, яка перекривала потреби нового масиву. Без цієї споруди запустити водопостачання було просто неможливо. А тому ми мали відремонтувати все: і мережі, і саму вежу. Лише так люди могли знову отримати воду.
До повномасштабної війни наші населені пункти обслуговував Чернігівський водоканал. Але через велику кількість руйнувань вони відмовилися проводити ремонтні роботи, оскільки мали й власні пошкодження, частина техніки також потрапила під обстріли, а працівники роз’їхалися. Словом, не було робочої сили. Нам сказали прямо: якщо ми хочемо, то можемо зайнятися ремонтом власноруч.
Тож мережі, що перебувають на балансі громади, ми ремонтувати власним коштом. Відновили навіть вежу, хоча вона й належить водоканалу. Це вдалося завдяки небайдужим людям – підприємцям, які працюють на території Киїнської територіальної громади. Зокрема Анатолій Лазар забезпечив нас матеріалами та відрядив свого співробітника, а від місцевих жителів підключився сварщик Олег Мальцев. І хлопці фактично за день повністю відремонтували вежу.
Створили власне комунальне підприємство
Ми розуміли, що потребуємо підтримки, а тому почали шукати благодійників. Першою на допомогу прийшла організація «U-LEAD з Європою». Вони передали нам генератори, які ми розподілили між соціальними об’єктами для елементарного забезпечення роботи насосів.
Сьогодні нам вдалося створити власне комунальне підприємство, що опікується водопостачанням. І це також результат активної співпраці із низкою організацій.
Зокрема, завдяки цьому нам вдалося отримати потужний генератор на 50 кВт. Нині місцевий підприємець Геннадій Кияшка майструє для нього причіп, аби зробити мобільним. Тож у разі нових відключень ми можемо оперативно використовувати генератор у різних локаціях: і для свердловини, і для навчальних закладів.
Міжнародні донори підставили громаді плече підтримки
Після налагодження водопостачання постав новий виклик – відновлення будівель. Усі 1300 постраждалих домогосподарств мають різні ступені пошкодження. Десь будинок постраждав більше, десь – менше. На щастя, нам вдалося підключити міжнародні організації, які підтримали громаду в скрутні часи.
Зокрема торік на території Киїнської громади активно працювала організація АЗОА, що уклала персональні договори з місцевими жителями й надавала кошти на ремонтні роботи. Умови були доволі прості: після завершення відновлення ми мали відзвітувати про виконані роботи та надати всі чеки. Завдяки цьому вдалося залучити 31 мільйон 240 тисяч гривень на відбудову пошкоджених будинків.
Читайте також: Об’єднали світових митців, авіакомпанію та міжнародних донорів. У Бучі відновили школу мистецтв: покрокова історія реновації
Згодом підключилася ще одна організація, що завела власного підрядника на ремонт дахів та заміну вікон. Ця підтримка також була дуже суттєвою, загальна сума інвестицій перевищила 11 мільйонів гривень.
Цьогоріч наша співпраця з донорами та благодійниками продовжується. До того ж стартувала державна програма єВідновлення, у межах якої сформували спеціальну комісію. За умовами вона має на 30% складатися із представників громади. Ми залучили активних і порядних людей, які тепер щотижня перевіряють об’єкти, фіксують пошкодження, заповнюють усі необхідні форми та надсилають документи. Наразі восьмеро людей вже отримали кошти на відновлення за цією програмою.
Благодійники відновили знищену окупантами амбулаторію
Крім того, до повномасштабної війни у нас була стара амбулаторія, ще одну – нову – ми мали прийняти на баланс громади якраз на сесії сільради 24 лютого 2022 року. Звісно, сесії не було, а російські загарбники розбили обидві будівлі.
Нашим лікарям довелося надавати медичну допомогу у підвалах навчального закладу. Це був єдиний можливий варіант, адже усі комунальні будівлі залишилися без вікон і дверей.
Тут нам допоміг Міжнародний медичний корпус, який взявся за відновлення нової амбулаторії. Ми підготували всі документи, переоформили вже знищену будівлю на баланс громади. І завдяки підряднику відновили амбулаторію, залучивши приблизно 3,7 млн грн. Наразі заклад вже працює та надає медичні послуги жителям усієї Киїнської громади.
93% коштів на відновлення соціальних об’єктів виділили донори
Загалом, якщо говорити про відбудову соціальних об’єктів, то наших коштів у цьому процесі не більше 7%, усе інше – це допомога благодійників. Але слід розуміти, що цей процес дуже складний. Не завжди вдається просто взяти й щось відновити. Скажімо, якось процес загальмувала обласна адміністрація. Довелося приїжджати з донорами, показувати, пояснювати. Але все вийшло, й надалі ми тісно співпрацювали: готували документи, підраховували й розписували потреби тощо.
Щодо відновлення навчальних закладів, тут нашій громаді дуже допоміг фонд «За сильну Україну», який замінив вікна практично в усіх соціальних об’єктах. А це і ліцеї, і будинки культури, і дитячий садок, і старостат, і центр дозвілля. Крім того, із вікнами нас частково підтримала обласна військова адміністрація. Долучилося й Агентство з питань технічного співробітництва та розвитку (ACTED).
Та й на цьому не все. У нас є певна домовленість із донорами, в межах якої вже в серпні громада отримає 20 модульних будинків для людей, які повністю втратили своє житло. Це також велика допомога.
До того ж очікуємо на ще одну благодійну організацію, яка візьметься за внутрішні роботи у відновлених будівлях. Завдяки такій співпраці, сподіваюсь, частина родин вже до зими зможе повернутися до своїх домівок. Я впевнений, що ми впораємося з усім, просто потрібно трохи часу.
Індивідуальна комунікація – єдиний секрет успіху
Як вдалося залучити стільки підтримки? Тут немає ніяких секретів. Десь я колись із кимось співпрацював, десь були знайомі наші працівники, жителі громади тощо. І завдяки тому, що всі з кимось комунікують, когось знають, до нас зайшло чимало організацій та фондів.
Читайте також: «Були аграріями, а стали музейниками». Як Сумщина відновлюється після окупації? Досвід прикордонної Великописарівської громади
Головне, що ми намагаємося співпрацювати з усіма насамперед заради результату – аби краще жилося жителям Киїнської ТГ. Але, знову ж, облік загальних збитків йде на мільйони гривень. А отже, потрібно ще чимало часу, аби все відновити.
Кожна виконана в громаді робота – це велика індивідуальна комунікація та домовленості. Адже суми дійсно величезні, а кожен умовний фонд має певні власні вимоги та норми. Наприклад, хтось працює лише за одним напрямом, як-от було із відбудовою амбулаторії. Хтось фінансує проєкти частково, а хтось – береться за відновлення «під ключ». А тому необхідно налаштовуватися на індивідуальний підхід до кожного благодійника, розуміти, якими питаннями він опікується та у чому може допомогти вашій громаді.
Суспільство
Рей та Хаку з Одеси і Мрія з Києва — такі імена носять чотирилапі, що допомогають надзвичайникам шукати людей на місцях російських обстрілів.
ДСНС поділилася фото собаки-рятівниці, а United24 поширили відео з рятувальних місій.
На місцях російського удару в Києві спільно з рятувальниками працює бельгійська вівчарка Мрія. Під час пошукових робіт собака обстежує зруйновані території та робить позначення саме там, де доцільніше зосередити пошук загиблих під завалами. Як розповідають працівники ДСНС, спеціально треновані службові собаки допомагають фахівцям значно скоротити пошук людей на місці трагедії.
Читайте також: У Києві шукають чотирилапого, який врятував дитину під час обвалу багатоповерхівки
В Одесі після масованої нічної атаки рф цілий день працювали Рей та Хаку.
«Собаки-помічники – герої рятувальних місій після російських атак. Разом зі своїми кінологами вони шукають людей, які опинилися під завалами, — прокоментували роботу ДСНС із чотирилапими в United24 та додали: — Те, що ви робите, – це надзвичайно».
Нагадуємо, що 16-річна Оля з Дніпропетровщини урятувала дитину, що провалилася під кригу. Дівчині присвоїли дві державні нагороди (ВІДЕО).
Фото: фейсбук-сторінка ДСНС України
Суспільство
Узимку 16-річна студентка з Кривого Рогу Ольга Лактіонова витягла з води дівчинку, що провалилася під кригу. Тіла двох братів урятованої дитини надзвичайники змогли знайти лише за дві доби. За свій вчинок Оля отримала державні нагороди від президента та міністра внутрішніх справ.
Про це повідомляє Міністерство Внутрішніх справ України.
Ризик заради порятунку
13 лютого на річці Інгулець четверо дітей гралися на кризі, коли та розкололася — двоє братів та їхні сестри провалилися. Оля впізнала своїх знайомих і побігла допомагати.
Дівчина розповіла, що взяла імпровізований пліт, вхопилась за нього та почала плисти на порятунок і сама ледь не втонула, коли цвях, що стирчав у дошці, зачепився за її одяг. На поверхні води Оля змогла втримати 12-річну Віолетту, яка до цього провалилася під кригу. Місцеві жителі допомогли витягти обох дітей.
Читайте також: В Україні вперше вручили дітям відзнаку «Майбутнє України»: хто отримав нагороду (ФОТО)
За допомогу дітям Ольгу Лактіонову нагородили відзнакою Міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка. Також дівчині присвоїли нову нагороду «Майбутнє України»від президента.
Нагадуємо, що 10-річна дівчинка з Одеси врятувала маму під час масованої атаки «Шахедів» (ВІДЕО).
Фото: Офіційне інтернет-представництво Президента України
Філіп Котлер перевернув світове уявлення про маркетинг і вписав себе в історію. Його книжки розлітаються по світу, а студенти завдяки його знанням опановують навчальні дисципліни. Та чи знаєте ви, що цей маркетолог — син українців?
ШоТам дослідили його біографію та розповідають, як Філіп став батьком сучасного маркетингу.
Емігранти, що шукали кращої долі у Штатах
Філіп Котлер народився в 1931 році в Чикаго, США, але з Україною його пов’язують батьки — Моріс Котлер (Котляревський) і Бетті Бубар. Різні джерела подають місця їхнього народження по-різному: начебто обоє були з Чернігівської області, або ж батько з Ніжина, а мама з Бердичева.
Але факт лишається таким, що двоє молодих мігрантів у 1917 році шукали кращої долі за океаном, а врешті знайшли одне одного, створили сім’ю та дали життя майбутньому цілої галузі. Крім Філіпа, у Бетті та Моріса народжуються ще двоє синів. Котлер пригадує, що тато хотів, аби всі троє стали атлетами, але в жодного спортивна кар’єра не склалася. Пізніше батько таки сказав, що пишається своїми синами, попри те, що ті обрали інші шляхи. Молодший Ніл став професором і дослідником політичних наук, середній Мілтон — бізнесменом, а найстарший нащадок Котляревських зробив величезний вклад у маркетинг як галузь.
Кар’єра та перша книжка для студентів
Філіп Котлер ще з дитинства думав, яку професію йому обрати. Хлопчик любив читати і фантазував про своє майбутнє, приміряючи різні кар’єрні ролі.
«У дитинстві, коли чув про людину, яка зробила щось цікаве, одразу ж теж хотів цим займатися. Коли читав статтю про астронавта, хотів ним стати. Про Ейнштейна — хотів бути вченим і математиком. Коли ознайомився з біографією Лінкольна, мріяв потрапити у світ політики», — пригадує Філіп Котлер свої ранні роки.
Але його вибір зупинився на економіці, тож магістерський ступінь він отримав у Чиказькому університеті, а докторський — у Массачусетському технологічному. Потім почав викладати, і написав першу книжку саме для занять зі студентами — «Менеджмент маркетингу. Аналіз, планування та контроль» (1967). Але вона вийшла за межі класу та стала бестселером — її переклали на понад 25 мов. На зараз у Філіпа Котлера вийшло вже близько 100 книжок.
Зробити світ кращим
У чому ж полягає основна ідея економіста та чому його вважають «батьком» сучасного маркетингу? За Котлером, маркетинг — це спосіб не просто продати товар чи послугу, а задовольнити потребу споживача й показати свої цінності.
«Хороша компанія пропонує відмінні продукти та послуги. Чудова компанія також це пропонує, але ще й прагне зробити світ кращим місцем», — писав науковець.
Тож дослідник запевняє, що бізнес мусить мати місію та дбати не тільки про прибуток, адже світ змінюється, а з ним і маркетинг.
«Мій вчитель Мілтон Фрідмен висловлював ідею: коли ви хочете виміряти успіх, вам треба мати одиницю прибутку. І якщо це є, то не хвилюйтеся про все інше. Але тепер все змінилося. Ми маємо практикувати сталість, і, на щастя, зараз компанії намагаються відновити ресурси, використати їх повторно, позбутися сміття», — казав Філіп Котлер під час лекції проєкту ReІnforceUA від Бізнес-школи МІМ.
У 2010 році він створив Всесвітній маркетинговий саміт (World Marketing Summit) — незалежну організацію зі штаб-квартирою в Торонто, що прагне завдяки маркетингу створити кращий світ для майбутніх поколінь.
Котлер та Україна
94-річний Філіп Котлер пам’ятає про своє українське коріння, хоч і народився в Штатах. У 2006 році він отримав звання Почесного доктора НаУКМА та прочитав у Могилянці лекцію.
А у 2022 році науковець висловив підтримку нашій державі та виступив з безоплатною онлайн-лекцією:
«Коли почалась війна проти вашої країни, я сподівався, що всі великі країни світу, як-то Індія та Китай, підтримають Україну. І був дуже розчарований, коли цього не сталося — вони захотіли бути нейтральними. Але також Сполучені Штати Америки та інші союзники мають вести переговори, в яких вони зробили недостатньо. Вони мають публічно говорити з тими країнами про те, що робить зараз росія».
Фото обкладинки: Branding Mag