Валерій Косинський проводив освітлення на великі заводи та фабрики, а бджіл завів як хобі. Але смугасті трудівниці завоювали серце суворого енергетика, і він змінив каску на капелюх пасічника. Валерій возив пасіку лісами Чернігівщини, шукаючи для своїх бджілок найароматніші квіти, аж поки на рідну землю не вторглися російські танки… Як безстрашний бджоляр врятував свою справу та навіщо вимішує мед по 15 діб, дивіться у відео від ШоТам!
Два роки тому пасіка Валерія здригнулася від ворожих танків. А тепер він готує медові пасти за 30 кілометрів від Росії. Та вигадує нові корисні десерти для маленьких українців.
“Ми тут виросли, прожили і будемо жити” – каже бджоляр, виробник медових десертів Валерій Косинський.
Валерій – інженер – електроенергетик, провів провів світло на сотні підприємств. 25 років тому він купив перший вулик для душі. Але з часом бджоли полонили серце електрика. Валерій орендував ділянку у селі Мохнатин і почав розвивати пасіку. Разом із помічниками возив вулики у дикі ліси на збір. Та у лютому 2022 року бджіл розбудив гуркіт російських танків, що вдерлися на Чернігівщину. Колона танків прокотилася селом, але пасіка вціліла.
Після деокупації Валерій відразу почав думати, як може допомогти громаді. Він хотів розвивати виробництво та виготовлювати не лише мед, а й робочі місця.
Бджоляр завжди мав мрію виготовляти фруктові ласощі. Валерій облаштував цех і взяв кредит на техніку з обробки вощини. Але для задуманих ласощів потрібно було спеціальне обладнання. Тому бджоляр подав заявку на грантову програму “Курс на Незалежність”.
“Курс на Незалежність” дав змогу отримати обладнання для переробки фруктової продукції: це фасувальна машина, це сушарка, це автоматична лінія, яка викачує мед із рамок після їхнього зняття із пасіки”, – каже Валерій.
Ця техніка значно прискорила усі процеси, адже за рік пасіка дає більше двох тонн меду. А новенька кремувалка готує той самий особливий медовий десерт. За спеціальною програмою вона 15 днів мішає мед і сублімовані ягоди.
В сушарці готують ще одну новинку – це фрукти висушені в меду. Усі рецептури розробила професійна технологиня – переселенка з Луганщини. Оксана навіть не сподівалася знайти таку роботу на Чернігівщині.
Щомісяця Валерій безкоштовно передає 40 літрів меду для громади. А соціальні служби розвозять його літнім людям та багатодітним сім’ям. Бджоляр вже працевлаштував 2 людей і планує відкрити третє місце.
На десерти чекають магазини громади та клієнти з усієї України. Тож бджоляр готується до сезону, щоби вчасно підсолодити життя українців!
Нагадаємо, в Україні планують збудувати Національний військовий меморіал.
Харків’янка Наталія Пилипенко після повномасштабного вторгнення разом з сім’єю переїхала у Чернівецьку область. У Харкові Наталія працювала у навчальному центрі для дітей викладачем англійської мови. Так, маючи досвід в навчанні діток, жінка вирішила відкрити на Буковині освітній центр «ТАТА» для дошкільнят.
Для підтримки бізнесу Наталія скористалася урядовою програмою «Власна справа» проєкту єРобота. Грантові кошти підприємниця витратила на придбання ноутбуків, навчальних програм для комплексного розвитку дітей та оренду приміщення.
Також жінка працевлаштувала двох фахівців, один з яких вже пройшов стажування на робочому місці.
Діти із задоволенням щодня відвідують освітній центр та успішно відкривають для себе нові вміння та навички. Зазначимо, прийом заявок за програмами «Власна справа» і «Грант для ветеранів та їх подружжя» – продовжується!
Подати заявку можна через Дія.
Нагадаємо, понад 16 тисяч українців отримають мікрогранти на розвиток бізнесу.
Національний банк України завершує розробку законопроєкту про систему страхування воєнних ризиків в Україні та зовсім скоро розпочне його обговорення з ринком й іншими стейкхолдерами.
Про це заявив директор Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ НБУ Сергій Савчук під час XIX Міжнародного форуму “Польсько-українські дні бізнесу”.
За його словами, Рада з фінансової стабільності в лютому 2024 року затвердила концепцію, розроблену за участю НБУ, Світового банку, Мінекономіки та Міністерства фінансів.
Нова система має забезпечити потреби в захисті широкого кола об’єктів різних галузей економіки від прямих “воєнних” втрат.
Зазначається, що концепцією передбачена трирівнева модель – локальні страховики та інші установи, які виконуватимуть агентські функції, а також спеціально створена державна агенція зі страхування воєнних ризиків. Надалі до системи приєднаються міжнародні перестраховики.
Відповідальність розподілятиметься між цими рівнями з допомогою визначених лімітів у порядку черговості, пояснили в НБУ.
“За нашими очікуваннями, вже цього року закон може бути прийнято, і ми розпочнемо розбудову системи.
Переваги, які отримають бізнес та населення, – це гарантії покриття прямих воєнних збитків і більша впевненість у завтрашньому дні. Держава зможе залучити нові інвестиції для розвитку економіки. Розраховуємо на конструктивний діалог з ринком”, – заявив Савчук.
Нагадаємо, раніше ми повідомляли, які зміни відбудуться в Україні в травні.
Від початку дії програми “Власна справа” її переможцями вже стали понад 16 тисяч українців, які отримають 3,8 мільярда на започаткування або розвиток свого бізнесу.Зазначається, що цього року переможцями сьомої хвилі програми стали 526 українців, які отримають на розвиток своєї справи 127 млн грн.
Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки України,
Більшість переможців – підприємці, які беруть грант, щоб інвестувати у розвиток свого бізнесу, нарощування обсягів продукції чи послуг, освоєння нових видів діяльності.
Загалом переможці програми створять понад 35 тисяч нових робочих місць в усіх регіонах країни, наголосила заступниця міністра економіки Тетяна Бережна.
Серед отримувачів мікрогрантів сьомої хвилі 50% жінок, 41% чоловіків та 9% юридичних осіб.
Де найбільше отримували гранти:
Львівська область (70 осіб);
Івано-Франківська область (60 осіб);
Київська область (42 особи);
Київа (39 осіб).
Переважна більшість грантоотримувачів планують витратити кошти мікрогранту на придбання обладнання, необхідного для ведення бізнесу.
Найпопулярнішими сферами сьомої хвилі є оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів; тимчасове розміщування й організація харчування; переробна промисловість.
Нагадаємо, раніше ми повідомляли, як отримати гроші на відновлення громад.
