Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Шкільне підприємство: як його створити і чи законно це?

Партнерський матеріал

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Як отримати 4 тисячі євро на розвиток вашого бізнесу? Як навчити школи заробляти на власні потреби, зробивши зі школярів справжніх підприємців?

Чули про соціальне підприємництво? Люди, про яких розповімо вам сьогодні, стали його євангелістами в Україні, коли це ще не було мейнстрімом. А тепер – знову перші – допомагають пілотним школам в Україні навчитись заробляти гроші на… шкільному підприємництві.

Команда Фонду Східна Європа у інтерв’ю розповіла “ШоТам”:

  • учнівське підприємництво – чи це взагалі законно? (Спойлер – цілком і повністю);
  • лайфхак, хто (із дорослих) у першу чергу отримує гранти;
  • де купити продукцію двох українських шкіл, які вже заробляють гроші на власному бізнесі.

Марія Захарченко

координатор програм Фонду Східна Європа

Ольга Шаварова,

координатор програм Фонду Східна Європа

Як з’явилась ідея розвивати шкільні підприємства?

Коли ми працювали у рамках Школи соціального підприємництва, то зрозуміли, що цікаво також працювати з молоддю. Коли Фонд Східна Європа із партнерами допоміг організувати кілька шкільних хакатонів, стало ясно: молодь на сході  відкрита до змін. Вони були готові все сприймати і впроваджувати. І тоді разом із партнерами ми “пішли в школи”. Організовували і тренінги з соціального підприємництва, і літні табори. 

Так, у 2017-2019 роках 75 школярів зі східних областей взяли участь у молодіжних обмінах до Івано-Франківської, Львівської та Запорізької областей. Ще 20 пройшли літню школу із соціального підприємництва у Святогірську.

Молодь дійсно цікавилась різними бізнес-темами, і це стало головним поштовхом дати їм спробувати створити соціальні підприємства у власних школах. 

Але виявилось, що тема соціального шкільного підприємництва Україні незнайома. Коли  ми оголосили конкурс серед шкіл та громадських організацій, то у результаті отримали заявок із п’ять. Хоча у нас і по 300 заявок на конкурс буває. Це значить, що на той момент люди погано уявляли, що це таке. 

“Май Fox” та “Вакуваті”: що можна купити у школярів-бізнесменів?

Соціальне підприємництво, за нашим задумом, школи повинні були впроваджувати разом із місцевими громадськими організаціями. У результаті створення підприємств відбувалось за такою схемою: три школи-переможиці (з Харківської, Донецької та Луганської областей) проходили навчання з дизайну мислення та основ виробництва – такі собі міні-курси МВА. Потім презентували свої бізнес-ідеї перед усім містом і приступали до їх втілення.

Ми навмисне виділили гранти на навчання школярів, а не на обладнання. Існує стереотип, що підприємства на сході успішно розвиваються, тільки якщо є фінансова подушка у вигляді гранту. Але діти змогли відкрити свої бізнеси практично з нуля.  

Дивіться, з чого починалась шкільна майстерня “Май Fox” у Лисичанську

Тож загальноосвітньої школа № 9 у Краматорську зараз організувалоа підприємство “Вакуваті”. Школярі тут шиють екоторби, бананки та рюкзаки. Обладнання знайшли своїми силами, а швейні машинки використали шкільні.   

Школа № 12 з Лисичанська організувала шкільну фірму “Май Fox” і зараз шиють сумки-бананки “Дружбанки” і навіть розробили сайт підприємства: https://cutt.ly/FeaSYKM

Професійну швейну машинку дітям подарував один із тренерів, а щодо поставки тканин вони вигідно домовились із місцевим власником секонд-хенду.

Сайт з їх продукцією потім стане базою, де інші шкільні фірми зможуть рекламувати свої товари.

Ці бананки – справа рук “Вакуватих”. За одну таку школярі просять 200 гривень

Війна на сході: паралізувала плани і принесла нові можливості

Наш фонд почав розвивати соціальне підприємництво в Україні ще у 2010 році. Ми створили ресурсні центри у Києві, Львові, Донецьку і Сімферополі. Там проводили навчання, навіть спільно із банками-партнерами започаткували кредитно-грантову програму.

Працювало це так: банк надавав кредит на пільгових умовах, а ми зі сторони Фонду Східна Європа надавали безповоротну фінансову допомогу саме на соціальну складову проекту. Таким чином, ми допомогли таким підприємствам, як “Горіховий дім“, “Оселя“. А потім частина підприємств перестала працювати через анексію Криму та окупацію Донбасу. 

Те ж саме сталось і по окремому напрямку в Донецькій області. Там Фонд допомагав створювати робочі місця у так званих моноіндустріальних містах.

На Донбасі уся економіка зазвичай залежить від одного підприємства: наприклад, є тільки шахта чи завод – і все населення працює лиш там. А альтернативи немає. Нам вдавалось потроху змінювати ситуацію у тих містах, де працював Фонд. Проте, на жаль, цей проект також довелось призупинити з початком військових дій.

Тоді, у 2013 році ми почали шукати інші можливості розвитку соціального підприємництва. 

І разом із нашими партнерами ChildFund Deutschland e.V. знайшли можливості для розвитку українського соціального підприємництва. Разом ми подали заявку у Міністерство економічного співробітництва і розвитку Німеччини. Цим проектом думали поліпшити економічну ситуацію у східних областях, оскільки саме вони зіштовхнулись з великою кількістю переселенців з початку війни. Людям потрібна була робота. 

І вже у 2016 році почали з розбудови підприємницького мислення в чотирьох областях: Донецькій, Луганській, Одеській та Харківській областях.

“Соціальне підприємництво неприбуткове? Це міф”

У 2016 році українські підприємці все ще мало розуміли, що таке соціальне підприємництво. Це стало ясно після проведення аналізу ситуації по областях. Тож перше, з чого довелось розпочати роботу – просвітницька інформаційна кампанія. 

“Дякуємо, це все дуже класно. Але ми тут взагалі хоч якийсь бізнес намагаємось розвивати. Що вже казати про соціальний?” – казали нам підприємці зі сходу. 

Дійсно, є таке уявлення, що соціальний бізнес – це не про прибуток. Так от, це міф: будь-який бізнес на початку збитковий в принципі, соціальними ж вже можна вважати підприємства, які дають роботу людям, що покинули окуповані частини областей. 

Команда Kramatorsk Innovation Platform планує громадський пікнік у місті, 2018 рік

Тож одним з перших кроків до розвінчання міфу стало створення хабу соціального підприємництва у 2017 році в Краматорську – Kramatorsk Innovation Platform –  із допомогою організації “Вільна хата”. Цей проект і досі підтримує спільні ініціативи влади, громади та бізнесу. 

“Експерти вчились самі і тут же навчали підприємців”

Саме для сходу України формат освітнього хабу тоді був чимось новеньким. 

На базі Kramatorsk Innovation Platform Фонд із партнерами проводив тренінги з дизайнерського мислення, організував зустрічі місцевого бізнесу щодо розвитку соціального підприємництва.

Тут же запустили інформаційну кампанію, запроваджували відкриті пікніки та благодійні вечори, які так чи інакше були пов’язані із соціальним бізнесом. Але це все ж були поодинокі заходи.

Головною метою проекту було допомогти населенню чотирьох областей, щоб, маючи обмежені ресурси, вони могли самостійно створити соціальний бізнес.

Один із перших методичних посібників із соціального підприємництва, які з’явились в Україні

 Але виявилось, що без тренерської допомоги це важко зробити. Експертів же із соціального підприємництва по пальцях можна було перерахувати. І тут ми з партнерами з ChildFund Deutschland e.V. подумали: треба створювати екосистему!

Так у січні 2018 року Фонд паралельно запустив навчання для 14 тренерів та для 35 соціальних підприємців. Тренери вчились і в той же час під супроводом менторів навчали теорії підприємців. 

Сьогодні це вже 14 сертифікованих експертів з соціального підприємництва, які співпрацюють із багатьма міжнародними організаціями. 

Як отримати грант на власне підприємство

Для того, щоби перевірити бізнес-ідею, учасників примушували йти “в поля” і опитувати місцевих жителів – чи готові були б люди купувати їх продукцію? Якщо ні, то що би хотіли змінити і додати? 

Після “польової” роботи багато підприємців кардинально трансформували свої ідеї, враховуючи побажання їх майбутньої цільової аудиторії. Тож головне, на що Фонд Східна Європа звертав увагу при відборі проектів, –  життєздатний і реалістичний бізнес-план. 

З 35 підприємців, що пройшли навчання, п’ятеро отримали обладнання для свого бізнесу на суму чотири тисячі євро та підтримку експертів від найкращих випускників тренерської програми.  

Це кав’ярня “Поруч” у Краматорську, яка отримала грант на 4 тисячі євро. 80% прибутку йдуть на розвиток Центру допомоги ветеранам АТО та їх сім’ям

Фонд вирішив зробити конкурс на отримання грантів відкритим. 

Переможців відібрали через відкритись конкурс – тобто на навчання могли податись будь-які соціальні підприємства з регіонів, не тільки учасники школи. 

Тож у числі п’яти щасливчиків є спритний підприємець із Краматорська, який не брав участі у навчанні, але подав якісний бізнес-план. Він запропонував створити кав’ярню. Причому, він зміг за рік вийти в нуль. 

Про соціальні підприємництва, які отримали гранти, читайте тут: 

“У провінційному містечку для дітей немає розваг”. Як переселенка змінює це у Кремінній

Притулок для речей: як старий гардероб зробить вас благодійником

Як кавою лікують посттравматичний синдром. Ветеранська історія з Краматорська

В планах – запуск шкільних підприємств по всій Україні

Так виходить, що найближчим часом ми зосереджуємося саме на соціальному шкільному підприємництві як різновиді соціального бізнесу. 

У німецьких школах тема соціального підприємництва дуже популярна – особливо, серед батьків. Серед двох однакових шкіл, одна з яких має ще і шкільну фірму – оберуть завжди ту, де можна, окрім всього, розвивати ще і підприємницьке мислення. 

Ми в Україні маємо для початку розбудувати мережу таких підприємств, показавши вдалий приклад на пілотних освітніх закладах. 

Модулі з соціального підприємництва у Сєвєродонецьку

Тож у вересні розпочався великий проект зііз шкільногосоціального шкільного підприємництва, який Фонд Східна Європа реалізує з ChildFund Deutschland e.V. за підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини. Також буде проведений аналіз законодавства в Україні щодо того, яким чином шкільні підприємства можна буде оформити юридично.

У листопаді також проведемо навчання для менторів і тренерів – щоби вони допомогли пілотувати тему шкільного підприємництва у трьох областях – Івано-Франківській, Житомирській та Донецькій.

В ідеалі після цього проекту шкільні підприємства в Україні зможуть проводити ярмарки своїх товарів, конкурувати між собою  – і в той же час співпрацювати. А діти отримають розуміння того, що насправді для старту власної справи багато не треба: усього лиш знання і вміння застосувати їх на практиці.  

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Соціальне підприємництво як інноваційний механізм вирішення питань суспільного розвитку», що реалізується Фондом Східна Європа та громадською організацією ChildFund Deutschland e.V. і є частиною програми «Сприяння розвитку міжсекторного партнерства в цілях захисту інтересів дітей: долучення ВПО до активних учасників процесу». Проект виконується за підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.

Точка зору, відображена у  цій публікації може не співпадати з точкою зору Фонду Східна Європа, ChildFund Deutschland e.V. чи Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Федеративної Республіки Німеччина.

Суспільство

На Чернігівщині відкрили перший міст, наданий французькими партнерами

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

На Чернігівщині відкрили перший 30-метровий міст, наданий французькими партнерами.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Чернігівської обласної військової адміністрації.

Зазначається, що жителі села Новий Білоус відтепер зможуть зручніше діставатися до обласного центру.

Конструкція металева. Дорожня поверхня – з дерев’яного настилу. Міст може витримати автомобілі вагою до 18 тонн. Це тимчасовий захід до побудови нового капітального мосту.

Загалом французькі партнери надали Чернігівщині 6 збірних конструкцій, встановленням трьох опікується Управління капітального будівництва ОВА. Безпосередньо цей міст наданий регіоном Іль-де-Франс.

Читайте також«Відправка на Бахмут? Вже готуємо». Хто частує ЗСУ смаколиками? Знайомтеся, «Хлібобулочні війська»

Відзначимо, що у кінці лютого 2022 року для перешкоджання просування військ російської федерації був підірваний міст через річку Білоус біля села Новий Білоус.

У червні минулого року за рахунок держбюджету облаштовано тимчасовий об’їзд.

Нагадаємо, на Кіровоградщині відкрили реконструйований міст на Дорозі Єдності.

Фото: facebook.com/cg.gov.ua.

Читати далі

Суспільство

ЄС передасть Україні ще 1000 генераторів через логістичний хаб у Польщі

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Європейський Союз передасть Україні ще 1000 генераторів та іншу допомогу через логістичний хаб на території Польщі.

Про це повідомили на сайті Європейської Комісії.

«ЄС виділив Польщі €114 мільйонів для закупівлі генераторів, які стануть частиною енергетичного резерву rescEU. Перший крок – 1000 нових генераторів з цього резерву в Польщі будуть доставлені в Україну на додаток до 1400 генераторів та мільйонів енергетичних предметів, що вже надані через Механізм цивільного захисту», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що запуск логістичного хабу в Польщі дозволив міжнародним партнерам та представникам приватного сектору централізовано спрямовувати допомогу для України. Витрати на доставку обладнання з енергетичного хабу до України покриватимуться коштом Євросоюзу.

У Єврокомісії додали, що до хабу доставлятимуться пристрої різної потужності та призначення – від відносно невеликих генераторів для окремих домогосподарств до більш потужних моделей, здатних забезпечувати школи, лікарні та інші громадські заклади.

Нагадаємо, Україна домовляється з турецькою Karpowership про плавучі ТЕС.

Крім того, учні київського ліцею «Наукова зміна» розробили телеграм-бот, який сповіщатиме про наявність світла у квартирі.

Фото: pixabay.com.

Читати далі

Суспільство

The New Yorker опублікував фільм Надії Парфан про війну в Україні

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Документальний фільм «Я не хотіла робити фільм про війну» української режисерки Надії Парфан вийшов на сайті американського видання The New Yorker.

Про це ШоТам повідомила команда онлайн-кінотеатру «Такфлікс».

Про фільм

«Я не хотіла робити фільм про війну» — це інтимний фільм-подорож, в якому режисерка розповідає про досвід перших тижнів війни. Початок повномасштабного вторгнення застав її з чоловіком на Близькому Сході. Парфан вирішила повертатися до Києва, незважаючи на розгортання бойових дій. По дорозі додому вона документує історії своїх близьких і фіксує власні емоційні зрушення.

Фільм знятий за підтримки відомого американського журналу The New Yorker, що існує з 1925 року. Виробництво здійснила українська кінокомпанія Phalanstery Films, співзасновницею якої є Парфан. Героями фільму є друзі та родичі режисерки, серед яких її чоловік Ілля Гладштейн, маріупольський режисер Олександр Суровцов, журналістка Анастасія Станко та мистецтвознавиця Оксана Семенік. У музичному оформленні використані композиції авангардної співачки Світлани Няньо та електронного артиста Андрія Соколова (звукорежисер «Вагоновожаті»). 

Де дивитися

На The New Yorker вийшла міжнародна версія фільму, де авторка розповідає власну історію закадровим голосом англійською мовою. Україномовна версія фільму доступна в онлайн-кінотеатрі «Такфлікс» ексклюзивно до 2 лютого на території України.

Крім того, творці фільму планують організувати серію фізичних показів україномовної версії для збору коштів на ЗСУ. Запити на покази просять надсилати на [email protected]

Про режисерку

Надія Парфан – українська режисерка, засновниця онлайн-кінотеатру українського кіно «Такфлікс». Зняла фільми «Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго», «Жінки, що грають в ігри», «Reve ta Stohne» on tour», «Я не хотіла робити фільм про війну». 

Нагадаємо, у лютому цього року на 73-му Берлінському міжнародному кінофестивалів відбудеться світова прем’єра короткометражного ігрового фільму Парфан «Це Побачення» про життя Києва в умовах війни.

Також на «Такфлікс» вийшла українська трагікомедія «Я працюю на цвинтарі» режисера Олексія Тараненка.

Фото: кадр із фільму.

Читати далі