Звяжіться з нами

Суспільство

Шкільне підприємство: як його створити і чи законно це?

15.10.2019

Як отримати 4 тисячі євро на розвиток вашого бізнесу? Як навчити школи заробляти на власні потреби, зробивши зі школярів справжніх підприємців?

Чули про соціальне підприємництво? Люди, про яких розповімо вам сьогодні, стали його євангелістами в Україні, коли це ще не було мейнстрімом. А тепер – знову перші – допомагають пілотним школам в Україні навчитись заробляти гроші на… шкільному підприємництві.

Команда Фонду Східна Європа у інтерв’ю розповіла “ШоТам”:

  • учнівське підприємництво – чи це взагалі законно? (Спойлер – цілком і повністю);
  • лайфхак, хто (із дорослих) у першу чергу отримує гранти;
  • де купити продукцію двох українських шкіл, які вже заробляють гроші на власному бізнесі.

Марія Захарченко

координатор програм Фонду Східна Європа

Ольга Шаварова,

координатор програм Фонду Східна Європа

Як з’явилась ідея розвивати шкільні підприємства?

Коли ми працювали у рамках Школи соціального підприємництва, то зрозуміли, що цікаво також працювати з молоддю. Коли Фонд Східна Європа із партнерами допоміг організувати кілька шкільних хакатонів, стало ясно: молодь на сході  відкрита до змін. Вони були готові все сприймати і впроваджувати. І тоді разом із партнерами ми “пішли в школи”. Організовували і тренінги з соціального підприємництва, і літні табори. 

Так, у 2017-2019 роках 75 школярів зі східних областей взяли участь у молодіжних обмінах до Івано-Франківської, Львівської та Запорізької областей. Ще 20 пройшли літню школу із соціального підприємництва у Святогірську.

Молодь дійсно цікавилась різними бізнес-темами, і це стало головним поштовхом дати їм спробувати створити соціальні підприємства у власних школах. 

Але виявилось, що тема соціального шкільного підприємництва Україні незнайома. Коли  ми оголосили конкурс серед шкіл та громадських організацій, то у результаті отримали заявок із п’ять. Хоча у нас і по 300 заявок на конкурс буває. Це значить, що на той момент люди погано уявляли, що це таке. 

“Май Fox” та “Вакуваті”: що можна купити у школярів-бізнесменів?

Соціальне підприємництво, за нашим задумом, школи повинні були впроваджувати разом із місцевими громадськими організаціями. У результаті створення підприємств відбувалось за такою схемою: три школи-переможиці (з Харківської, Донецької та Луганської областей) проходили навчання з дизайну мислення та основ виробництва – такі собі міні-курси МВА. Потім презентували свої бізнес-ідеї перед усім містом і приступали до їх втілення.

Ми навмисне виділили гранти на навчання школярів, а не на обладнання. Існує стереотип, що підприємства на сході успішно розвиваються, тільки якщо є фінансова подушка у вигляді гранту. Але діти змогли відкрити свої бізнеси практично з нуля.  

Дивіться, з чого починалась шкільна майстерня “Май Fox” у Лисичанську

Тож загальноосвітньої школа № 9 у Краматорську зараз організувалоа підприємство “Вакуваті”. Школярі тут шиють екоторби, бананки та рюкзаки. Обладнання знайшли своїми силами, а швейні машинки використали шкільні.   

Школа № 12 з Лисичанська організувала шкільну фірму “Май Fox” і зараз шиють сумки-бананки “Дружбанки” і навіть розробили сайт підприємства: https://cutt.ly/FeaSYKM

Професійну швейну машинку дітям подарував один із тренерів, а щодо поставки тканин вони вигідно домовились із місцевим власником секонд-хенду.

Сайт з їх продукцією потім стане базою, де інші шкільні фірми зможуть рекламувати свої товари.

Ці бананки – справа рук “Вакуватих”. За одну таку школярі просять 200 гривень

Війна на сході: паралізувала плани і принесла нові можливості

Наш фонд почав розвивати соціальне підприємництво в Україні ще у 2010 році. Ми створили ресурсні центри у Києві, Львові, Донецьку і Сімферополі. Там проводили навчання, навіть спільно із банками-партнерами започаткували кредитно-грантову програму.

Працювало це так: банк надавав кредит на пільгових умовах, а ми зі сторони Фонду Східна Європа надавали безповоротну фінансову допомогу саме на соціальну складову проекту. Таким чином, ми допомогли таким підприємствам, як “Горіховий дім“, “Оселя“. А потім частина підприємств перестала працювати через анексію Криму та окупацію Донбасу. 

Те ж саме сталось і по окремому напрямку в Донецькій області. Там Фонд допомагав створювати робочі місця у так званих моноіндустріальних містах.

На Донбасі уся економіка зазвичай залежить від одного підприємства: наприклад, є тільки шахта чи завод – і все населення працює лиш там. А альтернативи немає. Нам вдавалось потроху змінювати ситуацію у тих містах, де працював Фонд. Проте, на жаль, цей проект також довелось призупинити з початком військових дій.

Тоді, у 2013 році ми почали шукати інші можливості розвитку соціального підприємництва. 

І разом із нашими партнерами ChildFund Deutschland e.V. знайшли можливості для розвитку українського соціального підприємництва. Разом ми подали заявку у Міністерство економічного співробітництва і розвитку Німеччини. Цим проектом думали поліпшити економічну ситуацію у східних областях, оскільки саме вони зіштовхнулись з великою кількістю переселенців з початку війни. Людям потрібна була робота. 

І вже у 2016 році почали з розбудови підприємницького мислення в чотирьох областях: Донецькій, Луганській, Одеській та Харківській областях.

“Соціальне підприємництво неприбуткове? Це міф”

У 2016 році українські підприємці все ще мало розуміли, що таке соціальне підприємництво. Це стало ясно після проведення аналізу ситуації по областях. Тож перше, з чого довелось розпочати роботу – просвітницька інформаційна кампанія. 

“Дякуємо, це все дуже класно. Але ми тут взагалі хоч якийсь бізнес намагаємось розвивати. Що вже казати про соціальний?” – казали нам підприємці зі сходу. 

Дійсно, є таке уявлення, що соціальний бізнес – це не про прибуток. Так от, це міф: будь-який бізнес на початку збитковий в принципі, соціальними ж вже можна вважати підприємства, які дають роботу людям, що покинули окуповані частини областей. 

Команда Kramatorsk Innovation Platform планує громадський пікнік у місті, 2018 рік

Тож одним з перших кроків до розвінчання міфу стало створення хабу соціального підприємництва у 2017 році в Краматорську – Kramatorsk Innovation Platform –  із допомогою організації “Вільна хата”. Цей проект і досі підтримує спільні ініціативи влади, громади та бізнесу. 

“Експерти вчились самі і тут же навчали підприємців”

Саме для сходу України формат освітнього хабу тоді був чимось новеньким. 

На базі Kramatorsk Innovation Platform Фонд із партнерами проводив тренінги з дизайнерського мислення, організував зустрічі місцевого бізнесу щодо розвитку соціального підприємництва.

Тут же запустили інформаційну кампанію, запроваджували відкриті пікніки та благодійні вечори, які так чи інакше були пов’язані із соціальним бізнесом. Але це все ж були поодинокі заходи.

Головною метою проекту було допомогти населенню чотирьох областей, щоб, маючи обмежені ресурси, вони могли самостійно створити соціальний бізнес.

Один із перших методичних посібників із соціального підприємництва, які з’явились в Україні

 Але виявилось, що без тренерської допомоги це важко зробити. Експертів же із соціального підприємництва по пальцях можна було перерахувати. І тут ми з партнерами з ChildFund Deutschland e.V. подумали: треба створювати екосистему!

Так у січні 2018 року Фонд паралельно запустив навчання для 14 тренерів та для 35 соціальних підприємців. Тренери вчились і в той же час під супроводом менторів навчали теорії підприємців. 

Сьогодні це вже 14 сертифікованих експертів з соціального підприємництва, які співпрацюють із багатьма міжнародними організаціями. 

Як отримати грант на власне підприємство

Для того, щоби перевірити бізнес-ідею, учасників примушували йти “в поля” і опитувати місцевих жителів – чи готові були б люди купувати їх продукцію? Якщо ні, то що би хотіли змінити і додати? 

Після “польової” роботи багато підприємців кардинально трансформували свої ідеї, враховуючи побажання їх майбутньої цільової аудиторії. Тож головне, на що Фонд Східна Європа звертав увагу при відборі проектів, –  життєздатний і реалістичний бізнес-план. 

З 35 підприємців, що пройшли навчання, п’ятеро отримали обладнання для свого бізнесу на суму чотири тисячі євро та підтримку експертів від найкращих випускників тренерської програми.  

Це кав’ярня “Поруч” у Краматорську, яка отримала грант на 4 тисячі євро. 80% прибутку йдуть на розвиток Центру допомоги ветеранам АТО та їх сім’ям

Фонд вирішив зробити конкурс на отримання грантів відкритим. 

Переможців відібрали через відкритись конкурс – тобто на навчання могли податись будь-які соціальні підприємства з регіонів, не тільки учасники школи. 

Тож у числі п’яти щасливчиків є спритний підприємець із Краматорська, який не брав участі у навчанні, але подав якісний бізнес-план. Він запропонував створити кав’ярню. Причому, він зміг за рік вийти в нуль. 

Про соціальні підприємництва, які отримали гранти, читайте тут: 

“У провінційному містечку для дітей немає розваг”. Як переселенка змінює це у Кремінній

Притулок для речей: як старий гардероб зробить вас благодійником

Як кавою лікують посттравматичний синдром. Ветеранська історія з Краматорська

В планах – запуск шкільних підприємств по всій Україні

Так виходить, що найближчим часом ми зосереджуємося саме на соціальному шкільному підприємництві як різновиді соціального бізнесу. 

У німецьких школах тема соціального підприємництва дуже популярна – особливо, серед батьків. Серед двох однакових шкіл, одна з яких має ще і шкільну фірму – оберуть завжди ту, де можна, окрім всього, розвивати ще і підприємницьке мислення. 

Ми в Україні маємо для початку розбудувати мережу таких підприємств, показавши вдалий приклад на пілотних освітніх закладах. 

Модулі з соціального підприємництва у Сєвєродонецьку

Тож у вересні розпочався великий проект зііз шкільногосоціального шкільного підприємництва, який Фонд Східна Європа реалізує з ChildFund Deutschland e.V. за підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини. Також буде проведений аналіз законодавства в Україні щодо того, яким чином шкільні підприємства можна буде оформити юридично.

У листопаді також проведемо навчання для менторів і тренерів – щоби вони допомогли пілотувати тему шкільного підприємництва у трьох областях – Івано-Франківській, Житомирській та Донецькій.

В ідеалі після цього проекту шкільні підприємства в Україні зможуть проводити ярмарки своїх товарів, конкурувати між собою  – і в той же час співпрацювати. А діти отримають розуміння того, що насправді для старту власної справи багато не треба: усього лиш знання і вміння застосувати їх на практиці.  

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Соціальне підприємництво як інноваційний механізм вирішення питань суспільного розвитку», що реалізується Фондом Східна Європа та громадською організацією ChildFund Deutschland e.V. і є частиною програми «Сприяння розвитку міжсекторного партнерства в цілях захисту інтересів дітей: долучення ВПО до активних учасників процесу». Проект виконується за підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.

Точка зору, відображена у  цій публікації може не співпадати з точкою зору Фонду Східна Європа, ChildFund Deutschland e.V. чи Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Федеративної Республіки Німеччина.

Суспільство

У громадському транспорті Луцька запровадили електронний квиток

У громадському транспорті Луцька запрацював електронний квиток. Системою вже обладнали всі тролейбуси Луцька, пише “Сегодня”.

Передбачається, що в транспортному засобі при вході в салон буде три зчитувачі, а для безпеки пасажирів буде працювати відеокамера.

Безготівкова оплата

Спочатку пасажири зможуть розраховуватися тільки спеціальними картками. Оплата проїзду кредитками і смартфонами запрацює з нового року.

Скільки коштуватиме картка

Багаторазова карта для проїзду буде коштувати 35 гривень. Школярам і пільговикам видадуть персональні квитки.

Читайте також: У Луцьку з’явився унікальний парк зі скульптурами

Перехідний період

У мерії Луцька кажуть, що буде перехідний період, тобто ще деякий час пасажири зможуть розраховуватися готівкою, аби уникнути проблем.

Читати далі

Суспільство

В Україні створили власну “вікіпедію” для науковців

Міністерство освіти і науки Україні створило пошуковий сервіс для науковців – Open Ukrainian Citation Index (OUCI). Він допомагає шукати наукові документи та аналізувати цитування вчених.

У Міносвіти зазначали, що наразі сервіс працює у тестовому режимі, тому відомство чекає на побажання, зауваження та будь-які інші форми зворотнього зв’язку від цільової аудиторії.

Довідково

Open Ukrainian Citation Index – це пошукова система та база даних наукових цитувань, які надходять від усіх видань, що підтримують Initiative for Open Citations. Зараз ініціативу підтримує більшість провідних наукових видавців світу. OUCI є повністю некомерційним, тобто доступ до нього безкоштовний та відкритий для всіх.

Читайте також: В Україні не буде жодної російськомовної школи вже наступного року

Водночас наповнення бази відбувається за прозорими принципами і вона має зрозумілий механізм захисту від маніпуляцій з цитуваннями.

Зараз у базі є 109 млн публікацій з усього світу, зокрема зібрані метадані від 1 329 українських видань.

Читати далі

Суспільство

Метро Берліна прикрасили плакатами з краєвидами України (ФОТО)

На 76 станціях метро Берліна з понеділка, 11 листопада, з’явилися плакати з краєвидами України – Карпат, Києва, Львова та Одеси. Про це повідомляє Укрінформ.

Хто це зробив?

Ініціатором акції, яка триватиме тиждень, стала організація IWEK e.V. 

«Ми звернулися до професійної агенції, яка використовує рекламні площі в метрополітені, співпрацює зі столичним муніципальним транспортом BVG, забронювали 150 місць у зоні А, на станціях у центральному районі міста», – розповіла агентству координаторка проєкту Ганна Слободянюк-Монтавон.

Ідея акції народилася торік. Команда проєкту подала заявку до МЗС України й отримала грант. Спочатку планувалося показати на плакатах 50 винаходів, як українці подарували, світу, адже Берлін – інноваційне місто. Але згодом ідея трансформувалася: на прохання Посольства України у ФРН у метро вирішили розмістити фото українських міст.

Як роблять Україну “видимою”

Як розповіла організаторка, на жаль, Україна в Німеччині «невидима», зусилля окремих організацій, спілок дуже розпорошені, що не сприяє інформуванню про нашу країну.

Після початку російської агресії особливо помітною стала ще одна проблема: дуже багато російськомовних, переважно російських персон виступали як експерти по Україні. Це призводило до формування викривленої думки в німецькому суспільстві.

Тож для популяризації України в Німеччині було вирішено створити платформу та сайт www.ukrainenow.de.

Тут об’єднано понад 50 українських ініціатив і зібрано всю інформацію про українські заходи, а їх  за рік проходить близько 700.

«Наше завдання – формування позитивного іміджу України в ФРН, поширення культурного контенту та втілення власних проєктів», – зазначила Ганна Слободянюк-Монтавон.

Читати далі

Суспільство

У Києві 40 вулиць отримали нові назви

Київрада перейменувала низку столичних вулиць, провулків і бульварів. Про це повідомляється на сайті міськради.

Зокрема, у Голосіївському районі з’явились:

  • вулиця Сім’ї Холодних – на честь братів Миколи (ботанік, мікробіолог, засновник вітчизняної школи фізіології рослин, академік, чиє ім’я носить інститут ботаніки АН України), Григорія (вчений, жертва більшовицького терору) і Олексія (відомий музичний критик);
  • вулиця Родини Кістяківських – до неї належали вчений-криміналіст, професор Київського університету, громадський діяч Олександр Кістяківський, його сини Володимир (вчений-хімік, академік УАН та АН СРСР), Богдан (філософ права і соціолог, академік УАН), Ігор (юрист і політичний діяч, у 1918 році – міністр внутрішніх справ Української держави) та онук Георгій (американський фізик і хімік українського походження);
  • вулиця Володимира Горовиця – на честь видатного українського і американського піаніста;
  • вулиця Олени Апанович – на честь української історикині, архівістки, письменниці, лауреатки Шевченківської премії – найпочеснішої нагороди діячів науки і культури України;
  • вулиця Атени Пашко – на честь української поетки, громадської діячки, дружини В’ячеслава Чорновола;
  • вулиця Братів Шеметів – на честь братів Володимира, Сергія та Миколи, відомих громадських, політичних та культурних діячів, засновників перших українських періодичних видань у Наддніпрянській Україні, близьких соратників Гетьмана Павла Скоропадського, борців за незалежність;
  • вулиця Архітектора Дяченка – на честь архітектора і громадського діяча, засновника стилю українського необароко, професора, члена-кореспондента Академії архітектури СРСР (1935), жертви сталінського терору;
  • вулиця Юрія Немирича – відомого державного і військового діяча часів визвольної війни Богдана Хмельницького, дипломата, гуманіста, одного із найбільш освічених українських діячів козацької доби, близького соратника гетьмана Івана Виговського, учасника Конотопської битви 1659 року;
  • провулок Костя Гуслистого – на честь дослідника історії України середніх віків, української культури та етнографії;
  • бульвар Тадея Рильського – на честь громадського і культурного діяча, етнографа, економіста;
  • вулиця Соломії Павличко – на честь письменниці, літературознавиці, перекладачки, публіцистки, авторки праць із теорії літератури, історії фемінізму (донька Дмитра Павличка);
  • провулок Юрівський – ця назва походить від історичної назви села Юрівка, розташованого біля цієї місцевості, провулок прилучається до Жулянської та Чабанівської вулиць, які так само названі від прилеглих сіл;
  • вулиця Валер’яна Підмогильного – на честь письменника і перекладача, одного із найвизначніших прозаїків українського «розстріляного відродження».

Читайте також: Місто Переяслав-Хмельницький перейменували

У Солом’янському районі найменовано:

  • вулиця Дмитра Григоровича – на честь авіаконструктора, творця першого гідроплану;
  • вулиця Сергія Висоцького – на честь історика й археолога, фахівця у галузі давньоруської культури, дослідника графіті і фресок Софії Київської;
  • провулок Сарматський – на честь кочового іраномовного народу, спорідненого зі скіфами, який мешкав на межі нашої ери на території України і прилеглих землях (у ранньому новому часі нащадками сарматів вважали себе українська шляхта та козаки);
  • вулиця Архипа Люльки – на честь конструктора авіаційних двигунів, академіка АН СРСР;
  • вулиця Михайла Лучкая – на честь закарпатського мовознавця, фольклориста, історика, настоятеля Ужгородського Свято-Преображенського храму;
  • вулиця Ніла Хасевича – на честь відомого художника, графіка, громадського і політичного діяча, члена ОУН і УГВР;
  • вулиця Сергія Шишка – на честь художника, народного художника СРСР;
  • вулиця Федора Андерса – на честь інженера-конструктора, автора першого в Україні дирижабля;
  • вулиця Професора Делоне – на честь російського та українського науковця, математика, засновника Київського товариства повітроплавання;
  • вулиця Олександра Богомазова – на честь графіка, живописця, педагога, теоретика мистецтва;
  • вулиця Антіна Ждановича – на честь державного і військового діяча часів визвольної війни Богдана Хмельницького, дипломата, полковника Київського, посла до Османської імперії Речі Посполитої;
  • вулиця Ганни Арендт – на честь американської політологині-теоретика, авторки робіт із тоталітаризму;
  • вулиця Скіфська – назва пов’язана із скіфськими курганами V-IV ст. до н.е., що були виявлені та досліджувались археологами поблизу Жулян;
  • вулиця Сильвестра Косова – на честь культурного, освітнього і релігійного діяча XVII ст., філософа, письменника, православного митрополита Київського, Галицького та всієї Руси;
  • вулиця Гренджі-Донського – на честь поета, прозаїка, драматурга, перекладача, громадського і політичного діяча Закарпаття, одного із творців Карпатської України;
  • вулиця Василя Седляра – на честь художника, митця-монументаліста, графіка, художнього критика, педагога;
  • вулиця Івана Білика – на честь письменника, історичного романіста, перекладача, лауреата Шевченківської премії;
  • вулиця Генерала Павленка – на честь генерала-хорунжого армії Української Народної Республіки;
  • вулиця Михайла Дерегуса – на честь графіка і живописця, професора;
  • провулок Степана Ерастова – на честь мецената українського культурного руху на Кубані, одного із засновників Української Центральної Ради;
  • провулок Марусі Чурай – на честь напівлегендарної народної співачки і поетеси часів Хмельниччини, входить до переліку найвідоміших жінок давньої і сучасної України.

У Дарницькому районі назви отримали:

  • вулиця Андрія Кизила – на честь Героя України (посмертно), майора (посмертно) Збройних Сил України, позивний «Орел», загинув під час російсько-української війни;
  • вулиця Мілени Рудницької – на честь громадсько-політичної діячки, журналістки, письменниці, учительки, голови центральної управи Союзу Українок;
  • вулиця Петра Радзіня – на честь екс-командувача Національними збройними силами Латвії, що у 1918 році вступив до Української армії гетьмана Скоропадського, потім – до армії Української Народної Республіки.

Також у Голосіївському та Солом’янському районах з’являться:

  • вулиця Кирила Гвоздика – на честь живописця-монументаліста;
  • вулиця Пилипа Коновала – на честь одного із найвидатніших українців Канади, національного героя Канади, героя Першої світової війни, єдиного в історії українця, нагородженого орденом Хреста Вікторії.

У Шевченківському районі з’явилася вулиця Аміни Окуєвої – для вшанування пам’яті лікарки, громадської активістки та військовослужбовиці, учасниці Революції гідності та війни на сході України.

Окрім того, перейменовано вулицю Панельну у Дніпровському районі – на вулицю Андрія Аболмасова, активного учасника Євромайдану, добровольця, учасника АТО, який загинув на сході України.

Читати далі

Суспільство

Рада підтримала заборону пластикових пакетів в Україні

Верховна Рада України підтримала у першому читанні законопроєкт про заборону продажу пластикових пакетів в Україні з 2022 року. Про це повідомляє РБК-Україна.

Законопроєктом передбачається заборона продажу пластикових пакетів в об’єктах роздрібної торгівлі та об’єктах ресторанного господарства товщиною до 50 мкм з 1 січня 2022 року.

Де не поширюватиметься заборона

Варто зазначити, що обмеження не поширюватимуться на біорозкладані пакети, надлегкі пакети завширшки до 225 мм (без бічних складок), глибиною до 345 мм (з урахуванням бічних складок), довжиною до 450 мм (з урахуванням ручок).

Також обмеження не поширюватимуться на пакети, які використовуються для пакування та (або) транспортування свіжої риби і м’яса, а також сипучих продуктів, льоду, що поширюються в об’єктах роздрібної торгівлі в якості первинної упаковки.

Читайте також: В Україні хочуть заборонити виробництво хутра — законопроєкт

Спонукати споживачів купувати пакети забороняється

Окрім того, пропонується заборона на продаж оксорозкладаних пластикових пакетів з 1 січня 2022 року, ввести заборону схиляння споживачів до купівлі таких пакетів, обов’язкове маркування біорозкладаних пакетів у відповідності з ДСТУ.

Раніше ми писали про те, що обмеження обігу пакетів підтримує також Міністерство енергетики та захисту довкілля. Також влада працює над розробкою закону про заборону одноразових виробів із пластику.

Читати далі

Суспільство

В Одеській області ремонтують важливу автотрасу до Білгорода-Дністровського (ВІДЕО)

На Одещині ремонтують дорогу Н-33 Одеса – Білгород-Дністровський – Монаші (М-15). Наразі на об’єкті ведуться роботи з досипки та укріплення узбіч. Про це повідомили у Службі автомобільних доріг в Одеській області.

У САД також зазначили, що минулого тижня на цій ділянці було замінено верхній шар дорожнього покриття. А на всій протяжності автомобільної дороги було проведено ямковий ремонт.

В Овідіопольському районі на автомобільній дорозі Н-33 Одеса – Білгород-Дністровський – Монаші /М-15/, на ділянці км 14 – км 19 ведуться роботи з досипки та укріплення узбіч.На минулому тижні на цій ділянці було замінено верхній шар дорожнього покриття. На всій протяжності автомобільної дороги було проведено ямковий ремонт.

Geplaatst door Служба автомобільних доріг в Одеській області op Dinsdag 12 november 2019

Читайте також: Де в Україні відремонтували найбільше доріг за 2019 рік (ІНФОГРАФІКА)

Читати далі

Тренди

Підтримати
ШоТам

Ти можеш підтримати нас, якщо тобі подобається те, що ми робимо для тебе.