Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Шкільне підприємство: як його створити і чи законно це?

Партнерський матеріал

Опубліковано

Як отримати 4 тисячі євро на розвиток вашого бізнесу? Як навчити школи заробляти на власні потреби, зробивши зі школярів справжніх підприємців?

Чули про соціальне підприємництво? Люди, про яких розповімо вам сьогодні, стали його євангелістами в Україні, коли це ще не було мейнстрімом. А тепер – знову перші – допомагають пілотним школам в Україні навчитись заробляти гроші на… шкільному підприємництві.

Команда Фонду Східна Європа у інтерв’ю розповіла “ШоТам”:

  • учнівське підприємництво – чи це взагалі законно? (Спойлер – цілком і повністю);
  • лайфхак, хто (із дорослих) у першу чергу отримує гранти;
  • де купити продукцію двох українських шкіл, які вже заробляють гроші на власному бізнесі.

Марія Захарченко

координатор програм Фонду Східна Європа

Ольга Шаварова,

координатор програм Фонду Східна Європа

Як з’явилась ідея розвивати шкільні підприємства?

Коли ми працювали у рамках Школи соціального підприємництва, то зрозуміли, що цікаво також працювати з молоддю. Коли Фонд Східна Європа із партнерами допоміг організувати кілька шкільних хакатонів, стало ясно: молодь на сході  відкрита до змін. Вони були готові все сприймати і впроваджувати. І тоді разом із партнерами ми “пішли в школи”. Організовували і тренінги з соціального підприємництва, і літні табори. 

Так, у 2017-2019 роках 75 школярів зі східних областей взяли участь у молодіжних обмінах до Івано-Франківської, Львівської та Запорізької областей. Ще 20 пройшли літню школу із соціального підприємництва у Святогірську.

Молодь дійсно цікавилась різними бізнес-темами, і це стало головним поштовхом дати їм спробувати створити соціальні підприємства у власних школах. 

Але виявилось, що тема соціального шкільного підприємництва Україні незнайома. Коли  ми оголосили конкурс серед шкіл та громадських організацій, то у результаті отримали заявок із п’ять. Хоча у нас і по 300 заявок на конкурс буває. Це значить, що на той момент люди погано уявляли, що це таке. 

“Май Fox” та “Вакуваті”: що можна купити у школярів-бізнесменів?

Соціальне підприємництво, за нашим задумом, школи повинні були впроваджувати разом із місцевими громадськими організаціями. У результаті створення підприємств відбувалось за такою схемою: три школи-переможиці (з Харківської, Донецької та Луганської областей) проходили навчання з дизайну мислення та основ виробництва – такі собі міні-курси МВА. Потім презентували свої бізнес-ідеї перед усім містом і приступали до їх втілення.

Ми навмисне виділили гранти на навчання школярів, а не на обладнання. Існує стереотип, що підприємства на сході успішно розвиваються, тільки якщо є фінансова подушка у вигляді гранту. Але діти змогли відкрити свої бізнеси практично з нуля.  

Дивіться, з чого починалась шкільна майстерня “Май Fox” у Лисичанську

Тож загальноосвітньої школа № 9 у Краматорську зараз організувалоа підприємство “Вакуваті”. Школярі тут шиють екоторби, бананки та рюкзаки. Обладнання знайшли своїми силами, а швейні машинки використали шкільні.   

Школа № 12 з Лисичанська організувала шкільну фірму “Май Fox” і зараз шиють сумки-бананки “Дружбанки” і навіть розробили сайт підприємства: https://cutt.ly/FeaSYKM

Професійну швейну машинку дітям подарував один із тренерів, а щодо поставки тканин вони вигідно домовились із місцевим власником секонд-хенду.

Сайт з їх продукцією потім стане базою, де інші шкільні фірми зможуть рекламувати свої товари.

Ці бананки – справа рук “Вакуватих”. За одну таку школярі просять 200 гривень

Війна на сході: паралізувала плани і принесла нові можливості

Наш фонд почав розвивати соціальне підприємництво в Україні ще у 2010 році. Ми створили ресурсні центри у Києві, Львові, Донецьку і Сімферополі. Там проводили навчання, навіть спільно із банками-партнерами започаткували кредитно-грантову програму.

Працювало це так: банк надавав кредит на пільгових умовах, а ми зі сторони Фонду Східна Європа надавали безповоротну фінансову допомогу саме на соціальну складову проекту. Таким чином, ми допомогли таким підприємствам, як “Горіховий дім“, “Оселя“. А потім частина підприємств перестала працювати через анексію Криму та окупацію Донбасу. 

Те ж саме сталось і по окремому напрямку в Донецькій області. Там Фонд допомагав створювати робочі місця у так званих моноіндустріальних містах.

На Донбасі уся економіка зазвичай залежить від одного підприємства: наприклад, є тільки шахта чи завод – і все населення працює лиш там. А альтернативи немає. Нам вдавалось потроху змінювати ситуацію у тих містах, де працював Фонд. Проте, на жаль, цей проект також довелось призупинити з початком військових дій.

Тоді, у 2013 році ми почали шукати інші можливості розвитку соціального підприємництва. 

І разом із нашими партнерами ChildFund Deutschland e.V. знайшли можливості для розвитку українського соціального підприємництва. Разом ми подали заявку у Міністерство економічного співробітництва і розвитку Німеччини. Цим проектом думали поліпшити економічну ситуацію у східних областях, оскільки саме вони зіштовхнулись з великою кількістю переселенців з початку війни. Людям потрібна була робота. 

І вже у 2016 році почали з розбудови підприємницького мислення в чотирьох областях: Донецькій, Луганській, Одеській та Харківській областях.

“Соціальне підприємництво неприбуткове? Це міф”

У 2016 році українські підприємці все ще мало розуміли, що таке соціальне підприємництво. Це стало ясно після проведення аналізу ситуації по областях. Тож перше, з чого довелось розпочати роботу – просвітницька інформаційна кампанія. 

“Дякуємо, це все дуже класно. Але ми тут взагалі хоч якийсь бізнес намагаємось розвивати. Що вже казати про соціальний?” – казали нам підприємці зі сходу. 

Дійсно, є таке уявлення, що соціальний бізнес – це не про прибуток. Так от, це міф: будь-який бізнес на початку збитковий в принципі, соціальними ж вже можна вважати підприємства, які дають роботу людям, що покинули окуповані частини областей. 

Команда Kramatorsk Innovation Platform планує громадський пікнік у місті, 2018 рік

Тож одним з перших кроків до розвінчання міфу стало створення хабу соціального підприємництва у 2017 році в Краматорську – Kramatorsk Innovation Platform –  із допомогою організації “Вільна хата”. Цей проект і досі підтримує спільні ініціативи влади, громади та бізнесу. 

“Експерти вчились самі і тут же навчали підприємців”

Саме для сходу України формат освітнього хабу тоді був чимось новеньким. 

На базі Kramatorsk Innovation Platform Фонд із партнерами проводив тренінги з дизайнерського мислення, організував зустрічі місцевого бізнесу щодо розвитку соціального підприємництва.

Тут же запустили інформаційну кампанію, запроваджували відкриті пікніки та благодійні вечори, які так чи інакше були пов’язані із соціальним бізнесом. Але це все ж були поодинокі заходи.

Головною метою проекту було допомогти населенню чотирьох областей, щоб, маючи обмежені ресурси, вони могли самостійно створити соціальний бізнес.

Один із перших методичних посібників із соціального підприємництва, які з’явились в Україні

 Але виявилось, що без тренерської допомоги це важко зробити. Експертів же із соціального підприємництва по пальцях можна було перерахувати. І тут ми з партнерами з ChildFund Deutschland e.V. подумали: треба створювати екосистему!

Так у січні 2018 року Фонд паралельно запустив навчання для 14 тренерів та для 35 соціальних підприємців. Тренери вчились і в той же час під супроводом менторів навчали теорії підприємців. 

Сьогодні це вже 14 сертифікованих експертів з соціального підприємництва, які співпрацюють із багатьма міжнародними організаціями. 

Як отримати грант на власне підприємство

Для того, щоби перевірити бізнес-ідею, учасників примушували йти “в поля” і опитувати місцевих жителів – чи готові були б люди купувати їх продукцію? Якщо ні, то що би хотіли змінити і додати? 

Після “польової” роботи багато підприємців кардинально трансформували свої ідеї, враховуючи побажання їх майбутньої цільової аудиторії. Тож головне, на що Фонд Східна Європа звертав увагу при відборі проектів, –  життєздатний і реалістичний бізнес-план. 

З 35 підприємців, що пройшли навчання, п’ятеро отримали обладнання для свого бізнесу на суму чотири тисячі євро та підтримку експертів від найкращих випускників тренерської програми.  

Це кав’ярня “Поруч” у Краматорську, яка отримала грант на 4 тисячі євро. 80% прибутку йдуть на розвиток Центру допомоги ветеранам АТО та їх сім’ям

Фонд вирішив зробити конкурс на отримання грантів відкритим. 

Переможців відібрали через відкритись конкурс – тобто на навчання могли податись будь-які соціальні підприємства з регіонів, не тільки учасники школи. 

Тож у числі п’яти щасливчиків є спритний підприємець із Краматорська, який не брав участі у навчанні, але подав якісний бізнес-план. Він запропонував створити кав’ярню. Причому, він зміг за рік вийти в нуль. 

Про соціальні підприємництва, які отримали гранти, читайте тут: 

“У провінційному містечку для дітей немає розваг”. Як переселенка змінює це у Кремінній

Притулок для речей: як старий гардероб зробить вас благодійником

Як кавою лікують посттравматичний синдром. Ветеранська історія з Краматорська

В планах – запуск шкільних підприємств по всій Україні

Так виходить, що найближчим часом ми зосереджуємося саме на соціальному шкільному підприємництві як різновиді соціального бізнесу. 

У німецьких школах тема соціального підприємництва дуже популярна – особливо, серед батьків. Серед двох однакових шкіл, одна з яких має ще і шкільну фірму – оберуть завжди ту, де можна, окрім всього, розвивати ще і підприємницьке мислення. 

Ми в Україні маємо для початку розбудувати мережу таких підприємств, показавши вдалий приклад на пілотних освітніх закладах. 

Модулі з соціального підприємництва у Сєвєродонецьку

Тож у вересні розпочався великий проект зііз шкільногосоціального шкільного підприємництва, який Фонд Східна Європа реалізує з ChildFund Deutschland e.V. за підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини. Також буде проведений аналіз законодавства в Україні щодо того, яким чином шкільні підприємства можна буде оформити юридично.

У листопаді також проведемо навчання для менторів і тренерів – щоби вони допомогли пілотувати тему шкільного підприємництва у трьох областях – Івано-Франківській, Житомирській та Донецькій.

В ідеалі після цього проекту шкільні підприємства в Україні зможуть проводити ярмарки своїх товарів, конкурувати між собою  – і в той же час співпрацювати. А діти отримають розуміння того, що насправді для старту власної справи багато не треба: усього лиш знання і вміння застосувати їх на практиці.  

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Соціальне підприємництво як інноваційний механізм вирішення питань суспільного розвитку», що реалізується Фондом Східна Європа та громадською організацією ChildFund Deutschland e.V. і є частиною програми «Сприяння розвитку міжсекторного партнерства в цілях захисту інтересів дітей: долучення ВПО до активних учасників процесу». Проект виконується за підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.

Точка зору, відображена у  цій публікації може не співпадати з точкою зору Фонду Східна Європа, ChildFund Deutschland e.V. чи Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Федеративної Республіки Німеччина.

15.10.2019

Суспільство

Українські полярники розповіли про долю тюленятка Галинки

Опубліковано

На українській станції “Академік Вернадський” в Антарктиді розповіли про тюленятком Галиною, яка народилася на початку вересня біля української полярної станції.

Про це пише Вечірній Київ.

Ім’я для дитинчати вибирали спільно з користувачами Фейсбук та зійшлися на Галині. Кличка символізує острів Галіндез, де розташована станція. З того часу українці з великою цікавістю стежать за долею тваринки.

Як розповіли співробітники станції, їхня Галинка виросла, і разом із мамою відправилася до води, де вона мала розпочати доросле життя.

Читайте такожНовий рік у Києві. Як святкуватиме столиця в умовах пандемії

“На той час дитинча важило близько 100 кг і вже практично перелиняло. Після Галинки біля нашої станції народилося ще 8 тюленят: 5 хлопчиків і 4 дівчинки”, – повідомили полярники.

Тюлені, які мешкають неподалік станції належать до виду Уедделла. Він поширений по всьому узбережжю Антарктики та його чисельність становить приблизно 800 тисяч осіб.
Фото біолога 25-ї УАЕ Олександра Салганського.

Читайте такожВелосипеди, шерпи і кладовище кораблів. 7 нових маршрутів Чорнобильською зоною

Нагадаємо, українські полярники в Антарктиді показали тюленя, який їм підняв настрій.

Усі фото біолога 25-ї УАЕ Олександра Салганського.

Читати далі

Суспільство

Благодійна акція у Києві: обміняй старе взуття на нове

Опубліковано

У одному з київських магазинів можна обміняти старе взуття на нове та долучитися до благодійної акції.

Про це пише Великий Київ.

Таку ініціативу започаткував бренд «Хай! Легс», що означає «Привіт! Ніжки» і схоже на привітання босим ногам, які потребують капців. За час існування бренду «Хай! Легс» кияни передали на благодійність більше як 5 тисяч пар взуття.

Концепція така: у більшості людей вдома є взуття, яке взували декілька разів, але воно їм не підходить або не подобається.

фото: bigkyiv.com.ua

У рамках благодійної акції є можливість обміняти такі моделі на нові від згаданого вище бренду зі знижкою 25% та долучитися до хорошої справи.

Все зібране взуття ми віддаємо благодійним організаціям як Карітас, Життєлюб, а ще людям, які заповнюють анкету на нашому сайті. Писали з Дніпра з магазину, де безкоштовно віддають дітям та родинам, які постраждали в АТО», – розповідає засновник благодійного бренду, представник відомого українського виробника взуття Андрій.

Читайте такожНовий рік у Києві. Як святкуватиме столиця в умовах пандемії

Оскільки магазин жіночого та чоловічого взуття має власне виробництво та сучасне обладнання для роботи, до пандемії отримане від благодійників б/в взуття брали на ремонт та проводили профілактику, щоб мало більш товарний вигляд – мили, шліфували та реставрували. Над оновленням б/в капців працювало 7 людей. У період карантину проти Covid-19 виробництво відпочиває, тому беруть тільки такі пари, у яких одразу можна ходити, без реконструкції.

Якщо у вас є старі туфлі, черевики, сандалі або кеди у хорошій якості, але яким ви не можете знайти застосування (вони вам не подобаються, не підходять по розміру, набридли) – ви можете стати чиїмось Героєм. Ми обмінюємо взуття будь-яких брендів. Воно може бути як новим, так і ношеним, мати незначні пошкодження або відклеєну підошву, але просимо розуміння, приносьте взуття чистим. Для обміну не підходять моделі з неякісних шкірзамінників, домашні капці, шльопанці, в’єтнамки або будь-яке інше дешеве взуття, яке не підлягає реставрації. Але взагалі люди віддають взуття у гарному стані, яке не потребує реставрації», – розповідає Андрій.

Читайте такожВелосипеди, шерпи і кладовище кораблів. 7 нових маршрутів Чорнобильською зоною

Щоб взуття не потрапило до шахраїв, у магазині планують ставити на підошвах власне кліше, щоб не можна було перепродати на OLX. А от ті, хто індивідуально звертається до магазину через сайт та просить капці для себе, може вибрати з кількох моделей стиль та розмір.

фото: bigkyiv.com.ua

Благодійники приносять багато чобіт та туфлів з «квадратними» носками. Але вони якраз входять у моду, тому актуальні. Є на високих підборах і з пласкими підошвами. Коли замовники на сайті заповнюють заявку та вказують розмір, ми відправляємо фото взуття, яке можемо запропонувати. Якщо їх усе влаштовує – надсилаємо поштою безкоштовно. Охочих досить багато», – говорить засновник магазину.

Ініціатори благодійного збору кажуть, що власною платформою намагаються заохочувати людей допомагати іншим.

Читайте також: В Одесі художній музей випустив шкарпетки з відомими картинами

Нагадаємо, український бренд випустив шкарпетки, дизайн яких створили діти-сироти.

Головне фото: mida.style.

Читати далі

Суспільство

У Львові реставрують унікальні вітражі, створені у 1914 році

Опубліковано

У Львові реставрують вітражі, створені на початку ХХ століття. Раніше у будівлі з ними, на площі Соборній, 7, був готель «Краківський».

Про це пише Хмарочос.

Саме від готелю залишилися сецесійні вітражі, виготовлені у майстерні Станіслава-Габріеля Желенського у 1914 році. Вони простягаються чотирьома поверхами на площу понад 27 квадратних метрів.

Реставрує вітражі Марія Шумська-Барвінок. За її словами, стан вікон був одним з найгірших із тих, що є у Львові: найбільша частина вітражу викривилася, вигини від вертикальної площини в обидві сторони разом сягали 16 сантиметрів.

Читайте такожНовий рік у Києві. Як святкуватиме столиця в умовах пандемії

«Вигин був аварійно небезпечний. Навіть стояти під ними було небезпечно. Вони були старі і ніхто не займався цими вітражами. А досі вони трималися, бо мали одну з найсильніших спайок, які мені траплялися. Коли їх робили, то врахували, що буде велике навантаження і треба його компенсувати. Але, хоча б раз на 100 років, треба їх реставрувати», – пояснює реставраторка.

Читайте такожВелосипеди, шерпи і кладовище кораблів. 7 нових маршрутів Чорнобильською зоною

Уся площа вітражів поділена на кілька десятків фрагментів, найбільший з них – 116 х 146 сантиметрів.

Більшість вітражів – автентичні. На думку майстрині, ті вітражі, які не чіпали від самого початку, сьогодні виглядають значно краще, ніж ті, над якими працювали під час першої реставрації. Новіші мають разюче інші за фактурою матеріали і неякісно виконані візерунки.

Нагадаємо, у Львові відновили фасади храму Покрови Пресвятої Богородиці.

Як ми повідомляли раніше, у Львові відновили одну з найвищих брам середмістя.

Усі фото: hmarochos.kiev.ua.

Читати далі

Суспільство

Український фільм переміг на кінофестивалі в Італії

Опубліковано

Кінострічка українського режисера-документаліста Аліни Горлової «Цей дощ ніколи не закінчиться» здобула звання кращого повнометражного документального фільму на кінофестивалі Festival dei Popoli в італійській Флоренції.

Про це пише Укрінформ з посиланням на пост на сторінці фестивалю у Фейсбуці.

Кінострічка «Цей дощ ніколи не закінчиться» став результатом спільної праці України, Латвії, ФРН та Катару.

У фільмі розповідається про 20-річного Андрія Сулеймана та його родину, котра втекла від війни в Сирії, але опинилася в Україні, де теж вибухнув збройний конфлікт.

Читайте такожНовий рік у Києві. Як святкуватиме столиця в умовах пандемії

Попередня робота Аліни Горлової «Явних проявів немає» – про боротьбу жінки-ветерана з посттравматичним стресовим розладом. Стрічка отримала 4 нагороди на міжнародному фестивалі DocuDays UA у 2017 році та ще низку поважних відзнак.

Читайте такожВелосипеди, шерпи і кладовище кораблів. 7 нових маршрутів Чорнобильською зоною

Нагадаємо, фільм про Бессарабію переміг на канадському кінофестивалі.

Як ми повідомляли раніше, стартували зйомки повнометражного фільму про знаменитого українського тренера.

Головне фото: facebook.com/festivaldeipopoli.

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.