Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
donate shotam

Суспільство

Як кавою лікують посттравматичний синдром. Ветеранська історія з Краматорська

Партнерський матеріал

Опубліковано

“Поруч” – це метод заспокоєння”. Саме так вважає Володимир Бабич, який у Краматорську створив Центр допомоги ветеранам АТО та їх сімей “Поруч”. Проект мав всі шанси провалитися через нестачу коштів. Але ветерани знайшли вихід і на грантові кошти від Фонду Східна Європа та Уряду Федеративної Республіки Німеччина відкрили соціальну кав’ярню, яка забезпечує функціонування центру.  Як з нуля побудувати соціальний бізнес та що робити, коли на це не вистачає фінансів? Про це нам розповів активіст Володимир Бабич, якому це вдалось.

 Володимир Бабич

Володимир Бабич

Переселенець з Донецька. До війни займався бізнесом, брав участь в автомайдані. За освітою інженер інформаційних мереж

Простір для людей війни

Я сам демобілізувався у 2015 році і після повернення до мирного життя осів в Краматорську, бо Донецьк залишився окупованим. Там разом з побратимами почав думати, як же підтримувати одне одного та що нам робити разом. Тоді прийшла ідея створити організацію для допомоги ветеранам АТО.

На війні люди витягнуті зі звичного для них життя. А коли повертаються, то їм потрібна допомога у адаптації до життя мирного. Для такої цілі і створюються центри по всій країні, де є взаємопідтримка від твого кола спілкування. Що ж допомагає ветеранам повернутись у звичне життя?

 

Це можуть бути сімейні заходи, психологічні лекції, чи спортивна активність – наприклад “адренолінопригоди”. А може хтось хоче спробувати себе у підприємницькій діяльності. Люди, які колись вирішили захищати країну від агресора, гідні мати таке місце та об’єднуватись у групи зі спільними цінностями та інтересами.

У нашому центрі юридична консультація, сімейні заходи, курси англійської мови, курси малювання, а також спортзал. Поки ми лише закінчуємо ремонт у новому приміщенні. Але з 2016 року через нас вже “пройшли” більше 800 ветеранів – як чоловіків, так і жінок.

У центрі обладнали новий спортзал, куди приходять ветерани АТО для реабілітації

“Підвішена” кава та знижки для АТОвців

Наш центр успішно функціонує вже три роки. Але для утримання постійно потрібні фінанси. Як ми вирішили це питання? Створили соціальну кав’ярню “Поруч” – для ветеранів АТО, а також для всіх жителів і гостей нашого міста. Ми мріяли про це ще з 2016 року, і тільки в квітні вдалось втілити в життя. Щоб відкритися, вклали власні кошти та залучили фінансову підтримку від Фонду Східна Європа, який реалізував проект з підтримки соціального підприємництва у співпраці з Childfund Deutschland e.V. за кошти Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Федеративної Республіки Німеччина. 

Краматорськ – невелике містечко, далеке від світових тенденцій культури споживання кави. Тому вирішили, що будемо робити ставку на якісну каву з широким асортиментом з різних країн. У нас навіть є гасло “Кава з найкращих світових плантацій – поруч”.

Кава у закладі коштує в середньому 25 гривень, а для АТОвців знижка 25%

Кав’ярня розташована в одному приміщенні з центром, поруч з Краматорським вокзалом. Тому до нас часто заходять гості з інших міст. Взагалі, наша цільова аудиторія – це активні громадяни та відвідувачі Центру, які хочуть спробувати щось нове у своєму житті. Та і Центр направлений саме на розвиток.

Люди, які приходять до нас, радіють, що ветерани АТО створили таку важливу ініціативу в місті, та ще й нарешті можна випити смачної кави.

Чим наша кав’ярня відрізняється від інших? У нас є кілька фішок – така собі система лояльності для клієнтів.

  • Знижки для учасників АТО. Для наших гостей ветеранів, або волонтерів робимо 25% знижки. Перевіряємо посвідчення, а волонтерів – за медійним фоном. 
  •  “Підвішена кава”. Людина може купити каву собі і подарунок іншому гостю кав’ярні, який прийде до нас. Це такий жест дружелюбності. 
  • Кавова альтернатива. У нас є фішка у самому способі приготування кави. Впроваджуємо культуру пиття кавових напоїв методом альтернативного заварювання (альтернативні методи приготування кави із допомогою спеціального кавового обладнання, яке відкриває природній смак напою, захований в кавовому зерні – авт.).
  • Продаємо кавові зерна. Наші відвідувачі можуть купити зерна з кращих плантацій та насолодитись смачною кавою не тільки в кав’ярні, а й вдома. 
Володимир Бабич готує альтернативну каву

Поки наша кав’ярня працює на самозабезпечення і додаткового прибутку не приносить. Головна наша особливість в тому, що це соціальний проект, завдання якого забезпечувати коштами центр допомоги ветеранам. І на це йде 80 % прибутку, а інші 20% повністю покривають витрати самої кав’ярні.

Наша мета – підтримувати ветеранів, бо ми знаємо, який важкий період адаптації. Тому і створюємо ці ініціативи.

Як відкрити кав’ярню з нуля та без коштів

Крок 1. Знайти приміщення

Наш Центр був запущений завдяки громадській організації Studena. До цього ми орендували приміщення. Але на оплату у нас не було коштів.

Щоб не залежати від оренди, зрозуміли, що нам потрібне власне приміщення. І тут допомогло те, що ми робимо ініціативи разом з побратимами. Один з них абсолютно безкоштовно віддав нам приміщення під діяльність нашого центру та кав’ярні.

Крок 2. Гроші на кав’ярню

Коли ми вирішили відкрити кав’ярню для фінансової підтримки нашого центру, то постало питання -а на які ж кошти? Стартували з власними коштами – 60 тисяч гривень. А згодом дізнались про проект з підтримки соціального бізнесу на Сході України від Фонду Східна Європа та Childfund Deutschland e.V. за кошти Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Федеративної Республіки Німеччина. Вони проводили тренінги та навчали підприємців, а потім ми дізнались, що буде грантова підтримка і подали заявку. Від Фонду ми отримали 125 тисяч гривень. Але ще додатково довелось залучати 130 тисяч гривень, тому що приміщення було майже повністю зруйноване і ремонт потребував багато коштів.

Крок 3. Знайти постачальників і персонал

Ми як соціально-відповідальний бізнес хотіли брати до себе в команду ветеранів АТО. Але поки ми не відкрились, це не виходило. Зараз у нас працює два бариста: один переселенець, інший житель Краматорська. Я їх навчив всьому і з квітня вже не стою за стійкою.

Також домовилися з постачальниками. Це теж наші побратими з Києва, які напряму возять кавові зерна та обжарюють на своєму обладнанні. Ми хочемо розкрити для жителів Краматорська якомога більше кавових смаків. Тому працюємо з широким асортиментом кави з Америки, Африки та Азії.

У планах – кейтерінг

Коли ми тільки подались на грантову заявку, то повинні були за два місяці зробити об’єм роботи, який розраховувався на півроку. Але спільними зусиллями це вдалось. Зараз складність в тому, що ремонт не повністю закінчений і ми змушені закривати кав’ярню у суботу і неділю, щоб проводити роботи. Тому втрачаємо кошти.

Думаю, найближчим часом повністю перейдемо в сферу кейтерінгу і будемо робити також і власні десерти.

Але ми продовжуємо працювати, бо несемо важливу місію – допомагати захисникам і захисницям, щоб вони не почували себе самотніми і могли легко повернутись до попереднього життя.

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Соціальне підприємництво як інноваційний механізм вирішення питань суспільного розвитку», що реалізується Фондом Східна Європа та громадською організацією ChildFund Deutschland e.V. і є частиною програми «Сприяння розвитку міжсекторного партнерства в цілях захисту інтересів дітей: долучення ВПО до активних учасників процесу». Проект виконується за підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.

Точка зору, відображена у  цій публікації може не співпадати з точкою зору Фонду Східна Європа, ChildFund Deutschland e.V. чи Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Федеративної Республіки Німеччина.

Суспільство

Мінцифри і ЮНІСЕФ презентували серіал «Медіаграмотність у часи пандемії»

Опубліковано

Міністерство цифрової трансформації спільно з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) в Україні за підтримки USAID презентували освітній серіал «Медіаграмотність у часи пандемії». 

Згідно з дослідженням USAID, понад 80% українців чули фейкові новини про COVID-19. Пандемія демонструє, якою у буквальному сенсі небезпечною для життя може бути дезінформація і як швидко вона поширюється. Уміння аналізувати інформацію стає життєво необхідною навичкою.

«Спалення вишок 5G, щоб подолати коронавірус, теорії змови про чіпізацію Біллом Гейтсом та інші нісенітниці, в які вірять люди — все це про відсутність медіаграмотності, що загрожує безпеці громадян і навіть національній безпеці. Тому освітній серіал на часі — сміливо рекомендуйте його друзям і рідним», – йдеться у повідомленні.

Читайте також: Аlyona alyona заспівала хіп-хоп і оголосила тест на цифрову грамотність

 

Навчальний курс розрахований на молодь, адже молоді люди багато часу проводять в Інтернеті та щодня можуть стикатись із дезінформацією. При цьому за даними U-Report, лише 13,7% підлітків і молоді завжди перевіряють інформацію. 

Освітній серіал пояснює, як і чому з’являються фейки, а також дає основні інструменти та методи аналізу новин і фактів.

Про що освітній серіал? 

Це 6 міні-серій: 

  • Чому ми потрапляємо в пастку медіабрехні
  • Про вплив візуального контенту 
  • Чи варто довіряти блогерам
  • Хто такі псевдоексперти
  • Конспірологічні теорії 
  • Емоційний вплив фейків

В чому особливість і цінність серіалу? 

Серіал унікальний своїм живим підходом до оцінки різного роду новин та інформації в цілому. В кожній серії  українські зірки досліджують власну здатність відрізнити правду і фактаж від брехні, фейків і маніпуляцій, як би «красиво» вони не були подані.

У серіалі детально пояснюється, чому саме та чи інша новина має правдиві чи неправдиві ознаки та надаються корисні лайфхаки, як перевіряти інформацію та контент на достовірність.

Участь в освітньому серіалі взяли: Джеррі Хейл, Алла Костромічова, Анна Трінчер, Аліна Паш, Костя Клепка, Даша Квіткова, а ведучим серіалу став Нікіта Добринін. 

Де можна подивитись серіал? 

Освітній серіал вже можна безкоштовно подивитися на національній онлайн-платформі Дія.Цифрова освіта, а також згодом на медіаресурсах ЮНІСЕФ.

Не витрачено бюджетних коштів

Освітній серіал створено за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та USAID.

Нагадаємо, Мінцифри запускає національний тест на цифрову грамотність.

Як ми повідомляли раніше, з’явилася онлайн-бібліотека аудіокниг, що входять до програми ЗНО.

Головне фото: irrp.org.ua.

Читати далі

Суспільство

Закарпаття пропонують зробити майданчиком для подорожей у будинках на колесах

Опубліковано

Закарпаття пропонують зробити платформою для українського караванінгу – тобто подорожей у будинках на колесах.

Про це повідомили у Першому екскурсійному бюро у фейсбуці.

В Асоціації караванерів України, що функціонує вже понад 10 років, вважають, що саме Закарпаття має чимало цікавих локацій і як крайня західна область країни ідеально для цього підходить.

Про спільноту

Наразі, в Україні є спільнота із близько двох тисяч караванерів, які люблять мандрувати і в такий спосіб об’їхали всю Європу. А через карантин вони почали більше подорожувати вдома і відкривати для себе Україну. Тому Закарпаття саме тепер має чудовий шанс, щоб зайти в цю нішу й запропонувати послуги каравенарам з усієї країни, стати таким собі плацдармом для розвитку цього напрямку в Україні – вважають в Асоціації.

 

До того ж, на Закарпатті є можливість подорожувати караванерам в усі сезони, особливо це прекрасно у міжсезоння, коли мало людей.

Як подорожувати?

Зазвичай, караванери об’єднуються і подорожують кількома будиночками. Першопрохідці позначають місця зі стоянками на Google-мапі, щоб потім інші також могли тут зупинитися і не витрачати час на пошуки зручного і безпечного місця для відпочинку.

Читайте такожЕкотовари руками незрячих. Історія вінницького підприємства «КлубОк»

Поки що найзручніша і найкраща стоянка для відпочинку в будиночках на колесах — біля озера Шамбала. Також відомі й інші точки для зупинок на Закарпатті:

  • в Дийді на Берегівщині,
  • Ізках на Міжгірщині,
  • у Солотвині на солоних озерах.

Тривають перемовини із власниками термалів на Закарпатті щодо обладнання таких стоянок навколо відомих геотермальних курортів області. У Європі такі місця також позначені на Google-мапах, вони мають старплац — парковку з освітленням, електроточками, душем, доступом до Wi-Fi. За відповідний сервіс мандрівники на колесах сплачують певні гроші.

Довідка

Караванінг – це подорожі автомобілем з причепом у формі трейлера або автобудинком. Іноді його ще називають яхтингом на колесах. Це західна традиція подорожування, дуже популярна в сусідніх із Закарпаттям Угорщині та Чехії. Караванери подорожують у власних будинках (новий коштує близько 50 тис. євро, вживаний – від 10 тис. євро), або орендують їх за 100-150 євро на добу. Це ідеальний варіант для подорожей в межах однієї країни, особливо для родин із маленькими дітьми. Одна із найпопулярніших країн Європи для караванінгу – Норвегія.

Нагадаємо, «Дорога смаку і вина» об’єднає крафтових виробників Чернігівщини.

Як ми повідомляли раніше, під Києвом знайшли екопарк, де можна перезавантажитися.

Головне фото: facebook.com/primetour.

Читати далі

Суспільство

Будівлі у п’яти містах України підсвітять на підтримку пацієнтів із рідкісними захворюваннями

Опубліковано

18 лютого в Україні стартувала наймасштабніша світлова ініціатива до Міжнародного дня рідкісних захворювань. 16 відомих та знакових будівель у 5 містах країни — Києві, Одесі, Львові, Дніпрі та Маріуполі — протягом 10 днів, з 18 по 28 лютого, будуть підсвічені на підтримку орфанних пацієнтів.

28 лютого відбудеться кульмінація ініціативи — на Михайлівській площі встановлять світлову інсталяцію: різнокольорові промені, що динамічно рухаються та перетинаються у формі кола та спрямовані в небо.

У такий спосіб організатори – громадська спілка “Орфанні захворювання України” — прагнуть привернути увагу до хворих на орфанні захворювання, яким для повноцінного життя потрібне постійне дороговартісне лікування та підтримка держави.

Читайте також: Орфанні хвороби: як одна жінка боролась за життя свого сина та ще сотні дітей

 

“В Україні 5% населення має рідкісні захворювання. Якщо зібрати всіх орфанних хворих разом, це буде ніби населення одного міста-мільйонника. І більшість цих пацієнтів – діти. Завдяки світловій ініціативі ми хочемо достукатися до сердець українців по всій країні. Хочемо показати, що хоч орфанні пацієнти — рідкісні, сукупно їх багато, і що вони сильні. А самим хворим хочемо дати відчути, що Україна підтримує їх та приєднується до глобального руху допомоги”, – пояснює голова ради Громадської спілки “Орфанні захворювання України” Тетяна Кулеша.

Протягом останніх кількох років 28 лютого знакові будівлі по всьому світу підсвічуються у символічні кольори — рожевий, зелений, та блакитний. Це офіційно визнані кольори Міжнародного дня рідкісних захворювань. Минулого року учасниками глобальної ініціативи стали Бурдж Халіфа в ОАЕ, Колізей та Пізанська вежа в Італії, Емпайр Стейт в США.

Про локації

Цього року Україна також долучиться до глобального руху і стане не менш активним його учасником. Локації, які будуть задіяні в рамках ініціативи:

  • Михайлівська площа (Київ);
  • костел Святого Миколая (Київ);
  • ЖК Chicago Central House (Київ);
  • ЖК Tetris House (Київ);
  • ЖК Jack House (Київ);
  • Світлова арт-інсталяція Beacon у UNIT.City (Київ);
  • Бізнес-кампус B12 у UNIT.City (Київ);
  • бульвар Короленка (Дніпро);
  • ТЦ Passage (Дніпро);
  • МФЦ Cascade Plaza (Дніпро);
  • ЖК Катеринославський-1 (Дніпро);
  • Лайт-арт інсталяція Dnipro Light Flowers (Дніпро);
  • ЖК Вежа Чкалов (Одеса);
  • Грецький парк (Одеса);
  • готель Best Western Plus Market Square (Львів);
  • площа Свободи (Маріуполь).

Організатори закликають всіх охочих висловити свою підтримку орфанним хворим, зробивши фото долоні на тлі підсвіченої будівлі або вдома, на тлі будь-якого джерела світла, та виклавши їх в соціальні мережі з 18 по 28 лютого з хештегами #я_підтримую_орфанних #орфанних_багато_орфанні_сильні #rarediseaseday2021.

Довідка

Рідкісними, або орфанними, називаються захворювання, які зустрічаються не частіше, ніж 1 випадок на 2000. Більшість з них – генетичні та невиліковні. За статистикою останніх 5-ти років в Україні 80% пацієнтів з рідкісними (орфанними) захворюваннями помирають у віці до 5 років внаслідок відсутності системної діагностики та кваліфікованого лікування, у 65% випадків хвороба має тяжкий інвалідизуючий перебіг, у 50% – погіршений прогноз для життя. Водночас, в європейських країнах тривалість життя орфанних пацієнтів, за умов належного лікування, становить 55-60 років.

Громадська спілка “Орфанні захворювання України” – це об’єднання громадських та пацієнтських організацій, які займаються захистом прав пацієнтів з рідкісними хворобам в Україні. Спілка заснована у 2014 році.

Технічний партнер, що реалізує проект, – компанія Expolight, лідер у сфері архітектурного освітлення з 20-річним досвідом роботи на більш ніж 1500 об’єктах в Україні та світі.

Нагадаємо, волонтери українською начитують книжки для дітей з вадами зору.

Читати далі