Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Як кавою лікують посттравматичний синдром. Ветеранська історія з Краматорська

“Поруч” – це метод заспокоєння”. Саме так вважає Володимир Бабич, який у Краматорську створив Центр допомоги ветеранам АТО та їх сімей “Поруч”.

Партнерський матеріал

Опубліковано

“Поруч” – це метод заспокоєння”. Саме так вважає Володимир Бабич, який у Краматорську створив Центр допомоги ветеранам АТО та їх сімей “Поруч”. Проект мав всі шанси провалитися через нестачу коштів. Але ветерани знайшли вихід і на грантові кошти від Фонду Східна Європа та Уряду Федеративної Республіки Німеччина відкрили соціальну кав’ярню, яка забезпечує функціонування центру.  Як з нуля побудувати соціальний бізнес та що робити, коли на це не вистачає фінансів? Про це нам розповів активіст Володимир Бабич, якому це вдалось.

 Володимир Бабич

Володимир Бабич

Переселенець з Донецька. До війни займався бізнесом, брав участь в автомайдані. За освітою інженер інформаційних мереж

Простір для людей війни

Я сам демобілізувався у 2015 році і після повернення до мирного життя осів в Краматорську, бо Донецьк залишився окупованим. Там разом з побратимами почав думати, як же підтримувати одне одного та що нам робити разом. Тоді прийшла ідея створити організацію для допомоги ветеранам АТО.

На війні люди витягнуті зі звичного для них життя. А коли повертаються, то їм потрібна допомога у адаптації до життя мирного. Для такої цілі і створюються центри по всій країні, де є взаємопідтримка від твого кола спілкування. Що ж допомагає ветеранам повернутись у звичне життя?

Це можуть бути сімейні заходи, психологічні лекції, чи спортивна активність – наприклад “адренолінопригоди”. А може хтось хоче спробувати себе у підприємницькій діяльності. Люди, які колись вирішили захищати країну від агресора, гідні мати таке місце та об’єднуватись у групи зі спільними цінностями та інтересами.

У нашому центрі юридична консультація, сімейні заходи, курси англійської мови, курси малювання, а також спортзал. Поки ми лише закінчуємо ремонт у новому приміщенні. Але з 2016 року через нас вже “пройшли” більше 800 ветеранів – як чоловіків, так і жінок.

У центрі обладнали новий спортзал, куди приходять ветерани АТО для реабілітації

“Підвішена” кава та знижки для АТОвців

Наш центр успішно функціонує вже три роки. Але для утримання постійно потрібні фінанси. Як ми вирішили це питання? Створили соціальну кав’ярню “Поруч” – для ветеранів АТО, а також для всіх жителів і гостей нашого міста. Ми мріяли про це ще з 2016 року, і тільки в квітні вдалось втілити в життя. Щоб відкритися, вклали власні кошти та залучили фінансову підтримку від Фонду Східна Європа, який реалізував проект з підтримки соціального підприємництва у співпраці з Childfund Deutschland e.V. за кошти Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Федеративної Республіки Німеччина. 

Краматорськ – невелике містечко, далеке від світових тенденцій культури споживання кави. Тому вирішили, що будемо робити ставку на якісну каву з широким асортиментом з різних країн. У нас навіть є гасло “Кава з найкращих світових плантацій – поруч”.

Кава у закладі коштує в середньому 25 гривень, а для АТОвців знижка 25%

Кав’ярня розташована в одному приміщенні з центром, поруч з Краматорським вокзалом. Тому до нас часто заходять гості з інших міст. Взагалі, наша цільова аудиторія – це активні громадяни та відвідувачі Центру, які хочуть спробувати щось нове у своєму житті. Та і Центр направлений саме на розвиток.

Люди, які приходять до нас, радіють, що ветерани АТО створили таку важливу ініціативу в місті, та ще й нарешті можна випити смачної кави.

Чим наша кав’ярня відрізняється від інших? У нас є кілька фішок – така собі система лояльності для клієнтів.

  • Знижки для учасників АТО. Для наших гостей ветеранів, або волонтерів робимо 25% знижки. Перевіряємо посвідчення, а волонтерів – за медійним фоном. 
  •  “Підвішена кава”. Людина може купити каву собі і подарунок іншому гостю кав’ярні, який прийде до нас. Це такий жест дружелюбності. 
  • Кавова альтернатива. У нас є фішка у самому способі приготування кави. Впроваджуємо культуру пиття кавових напоїв методом альтернативного заварювання (альтернативні методи приготування кави із допомогою спеціального кавового обладнання, яке відкриває природній смак напою, захований в кавовому зерні – авт.).
  • Продаємо кавові зерна. Наші відвідувачі можуть купити зерна з кращих плантацій та насолодитись смачною кавою не тільки в кав’ярні, а й вдома. 
Володимир Бабич готує альтернативну каву

Поки наша кав’ярня працює на самозабезпечення і додаткового прибутку не приносить. Головна наша особливість в тому, що це соціальний проект, завдання якого забезпечувати коштами центр допомоги ветеранам. І на це йде 80 % прибутку, а інші 20% повністю покривають витрати самої кав’ярні.

Наша мета – підтримувати ветеранів, бо ми знаємо, який важкий період адаптації. Тому і створюємо ці ініціативи.

Як відкрити кав’ярню з нуля та без коштів

Крок 1. Знайти приміщення

Наш Центр був запущений завдяки громадській організації Studena. До цього ми орендували приміщення. Але на оплату у нас не було коштів.

Щоб не залежати від оренди, зрозуміли, що нам потрібне власне приміщення. І тут допомогло те, що ми робимо ініціативи разом з побратимами. Один з них абсолютно безкоштовно віддав нам приміщення під діяльність нашого центру та кав’ярні.

Крок 2. Гроші на кав’ярню

Коли ми вирішили відкрити кав’ярню для фінансової підтримки нашого центру, то постало питання -а на які ж кошти? Стартували з власними коштами – 60 тисяч гривень. А згодом дізнались про проект з підтримки соціального бізнесу на Сході України від Фонду Східна Європа та Childfund Deutschland e.V. за кошти Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Федеративної Республіки Німеччина. Вони проводили тренінги та навчали підприємців, а потім ми дізнались, що буде грантова підтримка і подали заявку. Від Фонду ми отримали 125 тисяч гривень. Але ще додатково довелось залучати 130 тисяч гривень, тому що приміщення було майже повністю зруйноване і ремонт потребував багато коштів.

Крок 3. Знайти постачальників і персонал

Ми як соціально-відповідальний бізнес хотіли брати до себе в команду ветеранів АТО. Але поки ми не відкрились, це не виходило. Зараз у нас працює два бариста: один переселенець, інший житель Краматорська. Я їх навчив всьому і з квітня вже не стою за стійкою.

Також домовилися з постачальниками. Це теж наші побратими з Києва, які напряму возять кавові зерна та обжарюють на своєму обладнанні. Ми хочемо розкрити для жителів Краматорська якомога більше кавових смаків. Тому працюємо з широким асортиментом кави з Америки, Африки та Азії.

У планах – кейтерінг

Коли ми тільки подались на грантову заявку, то повинні були за два місяці зробити об’єм роботи, який розраховувався на півроку. Але спільними зусиллями це вдалось. Зараз складність в тому, що ремонт не повністю закінчений і ми змушені закривати кав’ярню у суботу і неділю, щоб проводити роботи. Тому втрачаємо кошти.

Думаю, найближчим часом повністю перейдемо в сферу кейтерінгу і будемо робити також і власні десерти.

Але ми продовжуємо працювати, бо несемо важливу місію – допомагати захисникам і захисницям, щоб вони не почували себе самотніми і могли легко повернутись до попереднього життя.

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Соціальне підприємництво як інноваційний механізм вирішення питань суспільного розвитку», що реалізується Фондом Східна Європа та громадською організацією ChildFund Deutschland e.V. і є частиною програми «Сприяння розвитку міжсекторного партнерства в цілях захисту інтересів дітей: долучення ВПО до активних учасників процесу». Проект виконується за підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.

Точка зору, відображена у  цій публікації може не співпадати з точкою зору Фонду Східна Європа, ChildFund Deutschland e.V. чи Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Федеративної Республіки Німеччина.

Суспільство

ЗСУ встановили прапор України в Козачих Лагерях на лівому березі Херсонщини

Опубліковано

На лівобережжі Херсонської області, у селі Козачі Лагері, військові ЗСУ встановили прапор України на місцевій водонапірній вежі.  Козачі Лагері на Херсонщині наразі мають статус тимчасово окупованого населеного пункту.

Про це розповів лейтенант Збройних Сил України з позивним “Алекс”.

“Хлопці з 35-ї бригади морської піхоти вручну встановили прапор на водонапірній башті в населеному пункті Козачі Лагері на Лівому березі Херсонщини”, — йдеться у повідомленні.

Читайте також: Мешканці Чернівецької області зможуть отримати одноразову грошову виплату: хто у списку

Він додав, що окупанти вже отримали терміновий наказ зняти синьо-жовтий прапор із вежі у будь-який спосіб.

Відео можна переглянути за посиланням.

Нагадаємо, аеромобільна бригада знищила безпілотник Supercam окупантів.

Фото: Слово і Діло

Читати далі

Суспільство

Рада ухвалила законопроєкт, який адаптує українську освіту до європейських стандартів: які зміни очікуються

Опубліковано

Верховна Рада у другому читанні ухвалила євроінтеграційний законопроєкт №10177 про індивідуальні освітні траєкторії та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті. Його підтримали 306 депутатів. 

Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

«Адаптуємо українську освіту до європейських стандартів. У топових ЗВО Європи студенти навчаються саме за такою системою. Дякую народним депутатам за підтримку!» — наголосив міністр. 

Як зазначають у Мінцифри, студенти зможуть самі формувати освітню траєкторію, регулюватимуть темп і тривалість навчання, а також, за потреби, зможуть змінити спеціальність після року чи півтора навчання.

Федоров пояснив, що, коли студент не визначився з конкретною спеціальністю, то зможе вступити на міждисциплінарну програму, наприклад, «Соціальні науки». У її межах є кілька спеціальностей: соціологія, соціальна робота та політологія. Після року-півтора студент сам обиратиме вже конкретну спеціальність і продовжить вивчати саме її.

Читайте також: Велика Британія оголосила про найбільший в історії пакет військової допомоги Україні

Водночас міністр освіти і науки Оксен Лісовий зауважив, що закон посилює автономію університетів. Так, заклади зможуть самостійно визначати інструменти для досягнення компетентностей, встановлених стандартом з нерегульованих спеціальностей. 

«Стандарти вищої освіти оновлюватимуться впродовж наступних місяців, що вже давно на часі. А в цих стандартах з’явиться більше вибірковості, що зрештою збільшить конкуренцію в університетах — кращі викладачі з інноваційними курсами отримають більше можливостей, а студенти — вищу якість», — зауважив очільник МОН. 

Тим часом для регульованих, таких як право, медицина чи правоохоронна діяльність, детально визначать вимоги до компетентностей та результатів навчання. Для цих сфер передбачені державні кваліфікаційні іспити.

Нагадаємо, в Україні є Коаліція ветеранських просторів.

Фото: Оксен Лісовий

Читати далі

Суспільство

В Україні планують перейменувати понад 300 населених пунктів: що про це відомо

Опубліковано

Парламент має намір перейменувати понад 300 населених пунктів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови.

Про це йдеться у проєкті постанови №11188.

“Місцеві органи влади мали півроку на пропозиції щодо перейменування населених пунктів, районів, назви яких містять символіку російської імперської політики або присвячені відповідним особам/подіям. Такий термін надавався і для населених пунктів, назви яких не відповідають стандартам мови”, – йдеться у пояснювальній записці.

Якщо рішення не було ухвалено, то за основу беруться рекомендації Українського інституту національної пам’яті та Національної комісії зі стандартів державної мови.

Комітет Верховної ради розглянув 340 пропозицій органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій населених пунктів та рекомендацій Українського інституту національної пам’яті, Національної комісії зі стандартів державної мови щодо перейменування окремих населених пунктів та районів.

Серед пропозицій та рекомендацій пропонується перейменувати:

  • 7 районів,
  • 15 міст,
  • 54 селища,
  • 267 сіл.

Читайте також: Стрічка «Білий янгол – кінець Мар’їнки» отримала золоту нагороду та Гран-прі

Серед пропозицій перейменування багато назв, пов’язаних з радянськими святами або символікою. Наприклад, це Перше Травня, Першотравенка, Первомайське, Першотравневе, Першотравенськ, Маївка тощо.

Також перейменують назви, присвячені московським діячам: Пушкіно, Мічуріна, Максима Горького, Кутузівка, Суворове, Некрасове тощо.

Крім того, перейменують населені пункти, які не відповідають нормам мови – село Дорожне на Дорожнє, село Кибляри на Киблярі тощо.

Також планується перейменувати наступні міста:

  • місто Новомосковськ Дніпропетровської області на місто Самар;
  • місто Павлоград Дніпропетровської області на місто Матвіїв;
  • місто Синельникове Дніпропетровської області на місто Ріднопілля
  • місто Першотравенськ Дніпропетровської області на місто Шахтарське
  • місто Первомайськ Луганської області на місто Сокологірськ
  • місто Молодогвардійськ Луганської області на місто Отаманівка
  • місто Сєвєродонецьк Луганської області на місто Сіверськодонецьк
  • місто Червоноград Львівської області на місто Шептицький
  • місто Южноукраїнськ Миколаївської області на місто Гард
  • місто Первомайськ Миколаївської області на місто Ольвіополь
  • місто Южне Одеської області на місто Порт-Анненталь
  • місто Дружба Сумської області на місто Хутір-Михайлівський
  • місто Красноград Харківської області на місто Берестин
  • місто Первомайський Харківської області на місто Златопіль
  • місто Ватутіне Черкаської області на місто Багачеве.

Нагадаємо, Велика Британія оголосила про найбільший в історії пакет військової допомоги Україні.

Фото: ОП

Читати далі