Суспільство
Притулок для речей: як старий гардероб зробить вас благодійником
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Стати благодійником, віддавши старий одяг, тепер легко можна в одній харківській крамниці. Засновниця соціального магазину “Ясна річ” щомісяця передає близько 5000 гривень та торби з одягом на благодійність. У цьому притулку для старих речей є ще й взуття, книги, аксесуари та іграшки.
Крамниця підтримує не тільки нужденних, а й різні проекти, у яких недостатньо фінансування для запуску. Засновниця магазину Наталія Рябуха вирішила піти далі і створити “Центр дарування”, де кожен бажаючий може прийти і взяти собі речі першої необхідності.
Наталія Рябуха
Засновниця крамниці “Ясна річ”. Підприємницькою діяльністю займається ще з 2010 року. Також є головою ГО “Мереф’янська альтернатива” і тренером з соціального підприємництва.
Притулок для старих речей
Ідея нашого магазину “Ясна річ” полягає в тому, що люди можуть прийти і віддати сюди одяг, взуття, книги, аксесуари та будь-які інші речі. Це такий притулок для одежі, яка вже не потрібна її власникам. Що ми робимо далі? Частину одягу продаємо, а 90% сортується і віддається в організації, які допомагають нужденним. Це можуть бути і бездомні, і багатодітні сім”ї, і лікарні, і притулки.
Щомісяця нам вдається зібрати і передати на соціальні проекти 2000-5000 гривень. Ми намагаємось підтримувати відомі ініціативи у Харкові, такі як ЕМАУС, “Лікарняні клоуни”, День музики та інші. Якщо проекту для реалізації не вистачає невеликої суми коштів – звертаються до нас.
Про наші заслуги можна дізнатись зі сторінки у Фейсбук. Там публікуємо звіти, щоб люди, які віддають одяг, впевнились у тому, що речі дійшли до адресата.
Назва “Ясна річ” співзвучна з нашою місією – робити прозоро і зрозуміло справу, яка принесе користь суспільству.
Ми відмовились від пластикових пакетів. Загортаємо покупки у папір, у крайньому випадку – у вже використаний целофан, якщо покупець не проти. Наша крамниця намагається поширювати культуру свідомого споживання. Постійно проводимо майстер-класи з переробки старих речей у нові, лекції про те, як купувати менше і гарно виглядати при цьому. Проте головна мета – благодійність.
“Приносьте одяг, як для кращої подруги”
Основний дохід крамниця отримує від продажу тих 10% одягу. Частина прибутку йде на власні витрати, а частина на підтримку проектів.
Нещодавно ми почали вести статистику, яка показала, що 240-360 людей щомісяця приносять речі у крамницю. Насправді, ми вважали, що до нас приходить менше, тому були дуже зворушені і здивовані.
Ми просимо передавати речі, як для кращої подруги. Головний принцип – одяг та взуття мають бути чистими та цілими. Але ми ж не перевіряємо одяг на вході. Під час сортування вже можемо побачити речі, які навіть віддати неможливо. Приносять і взуття з відклеєною підошвою, рвану нижню білизну, шкарпетки з різних пар. Ми були б раді, що такі речі можна було утилізувати, але поки не знайшли спосіб.
Влітку приносять шуби, а взимку сарафани
Більша частина речей йде у благодійні організації, у нас немає місця, де це все зберігати. Тому просимо приносити одяг по сезону: взимку – куртки чи теплі светри, влітку – сарафани чи футболки. Але частіше трапляється навпаки. Люди перебирають гардероб в кінці сезону і виходить, що у нас восени багато літніх речей.
У нас ви можете купити одяг, як в секонд-хенді. Але це речі не привезені з-за кордону, їх передають харків’яни. Кожен має розуміти, що, приносячи або купуючи річ, ви стаєте частиною глобальної місії.
Є речі від однієї гривні. Але все залежить від одягу. Буває, якісь гламурні дівчата принесуть дорогі брендові шуби чи взуття, яке можна продати за 1000 гривень. А нещодавно у нас був розпродаж, де всі літні речі коштували 10 гривень.
Починали з допомоги переселенцям
Перший свій магазин “Шафа добрих речей” ми відкрили ще в 2014 році. На той час у місті було багато переселенців, яким ми, так само як і пів-Харкова, допомагали речами. Робили все, що могли.
Через два роки, коли все трохи заспокоїлось, ми зрозуміли, що магазин може отримувати прибуток. Частина людей, які були з нами на початку, працюють і зараз. Але вже за зарплату. Ми намагаємось забезпечувати робочі місця переселенцям, або багатодітним мамам. Але вони не можуть працювати повноцінно весь тиждень. Тому робимо графік і хтось працює два, хтось – три дні.
Коли крамниця повноцінно працювала, ми вирішили відкрити ще й другу. Для цього звернулись у Фонд Східна Європа, який реалізував проект з підтримки соціального підприємництва у співпраці з Childfund Deutschland e.V. за кошти Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Федеративної Республіки Німеччина. Завдяки підтримці від Фонду ми отримали обладнання у крамницю на сумму 125 000 гривень. На відміну від того, як це було на початку: ми тягнули з дому ящики, робили якісь полиці, бо намагались зекономити якомога більше.
Від крамниці до хабу
У крамниці не дуже багато місця і нам стає вже затісно. Тому зараз шукаємо приміщення під великий соціальний хаб – “Центр дарування”.
Є багато людей, які насправді потребують допомоги. Всі ж бачать бабусь та дідусів, які бідно одягнені, і їм потрібні хоча б якісь речі. От їм хочеться допомогти. Але благодійні організації не працюють з ними. Ми ж проводили ярмарки, куди приходили люди пенсійного віку і брали речі, але зовсім мало.
Тому хочеться зробити такий центр, куди б могли приходити люди і брати собі одяг. Речей багато і проблема у тому, щоб вони дійшли до тих, кому дійсно необхідні.
Ще одна ідея цього центру – швейно-ремонтна майстерня. По-перше, завдяки їй ми могли б створювати додаткові робочі місця для людей пенсійного віку. По-друге, приносять багато класних речей, але з певними дефектами. Я розумію, що молодим людям не хочеться ремонтувати, або немає на це навиків. А якщо одяг трохи підлатати, то можна продати за хороші гроші.
Але поки це лише на рівні ідеї. Єдина перешкода на шляху до створення омріяного центру – немає приміщення. Самі ми не потягнемо. Приміщення 150-200 кв. м. коштує дорого, а у нас і так йде багато витрат на утримання двох магазинів. Якщо знайдеться спонсор на приміщення, то ремонт і інші витрати ми готові взяти на себе. А далі плануємо відкрити ще кілька точок крамниці у місті, щоб можна було утримувати центр самостійно.
Потреба у нашій роботі є. Ми є такою ланкою, куди з легкою душею можна принести речі і знати, що вони підуть у потрібне місце. Так ми всі разом робимо одну справу.
Матеріал підготовлено в рамках проекту «Соціальне підприємництво як інноваційний механізм вирішення питань суспільного розвитку», що реалізується Фондом Східна Європа та громадською організацією ChildFund Deutschland e.V. і є частиною програми «Сприяння розвитку міжсекторного партнерства в цілях захисту інтересів дітей: долучення ВПО до активних учасників процесу». Проект виконується за підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.
Точка зору, відображена у цій публікації може не співпадати з точкою зору Фонду Східна Європа, ChildFund Deutschland e.V. чи Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Федеративної Республіки Німеччина.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
На Прикарпатті стартувала лісокультурна кампанія – першими нові дерева на місці зрубів висаджують працівники рівнинних господарств.
Про це повідомила прессекретарка Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства Ірина Бабій.
«Лісівники Прикарпаття розпочали весняну лісокультурну кампанію. Традиційно, першими лісові культури на місці зрубів висаджують лісівники рівнинних лісових господарств», – повідомила Ірина Бабій.
За її словами, загалом в Івано-Франківській філії лісового господарства висадять понад 25 тисяч лісових культур.
Читайте також: Захищати гори важко. Ми боремося з небезпечною та агресивною системою
«Найбільше створять нових лісів у Вигодському лісовому господарстві – 79 га, Осмолодському – 75 га, Надвірнянському – 45 га», – додала Бабій.
Усього в Івано-Франківській області планують висадити майже 1,4 млн сіянців і саджанців лісових культур на площі 361 га.
Нагадаємо, український стартап PlantIn, що допомагає користувачам по всьому світу доглядати за рослинами, запустив благодійну платформу для підтримки Української природоохоронної групи.
Фото: Ірина Бабій.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Благодійний фонд «Повернись живим» передав українським військовим свій перший комплекс дронів-розвідників SHARK.
Про це повідомили у твіттері фонду.
Зазначається, що прохідне авто із наземною станцією й два безпілотники з пусковою установкою отримали аеророзвідники однієї з артилерійських бригад ЗСУ.
Загалом у співпраці з мережею АЗС «ОККО» фонд планує зібрати 325 мільйонів гривень на 25 таких розвідкомплексів. На ці гроші «Повернись живим» закупить 75 безпілотників (50 основних і ще 25 – для заміни втрачених), 25 автівок Torsus з обладнаними пунктами управління, а також 25 пускових установок. Станом на 22 березня благодійникам вдалося зібрати понад 285 мільйонів гривень.
Про безпілотники SHARK
Цей безпілотник – повністю український, від ідеї розробки до виробництва. Його створили вже під час повномасштабної війни. Він сконструйований спеціально для проникнення на тимчасово контрольовану ворогом територію для проведення глибинної аеророзвідки та коригування, зокрема, західного далекобійного озброєння, включно з американською реактивною артилерійською системою HIMARS.
Дрон може заглибитися в тил ворога до 60 км та вести спостереження на відстані до 5 км від безпілотника до обʼєкта. Крейсерська швидкість становить 70-90 км/год, а максимальна – 150 км/год.
Про розробника
ТОВ «Укрспецсистемс» – українська компанія, створена у 2014 році, яка займається розробкою і виробництвом військових та цивільних комплексів БПЛА, наземних станцій управління, корисного навантаження, компонентів та програмного забезпечення. «Укрспецсистемс» випускає два класи безпілотників – оперативно-тактичного рівня PD-2 та тактичний безпілотник «ШАРК».
Нагадаємо, на щорічному закритому заході НАТО Tide Spirit презентували українську систему ситуаційної обізнаності Delta, що забезпечує військових різноманітними даними про противника та координацію сил на полі бою.
Також ми повідомляли, що Україна почала співпрацю з Ізраїлем у сфері розвідки та оборони.
Фото: facebook.com/backandalive.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
У Києві готують до відкриття культурний центр «Краків» на Русанівці. Його планують запустити не пізніше Дня Незалежності України.
Про це повідомив голова комітету з культури Громадської ради при КМДА Іван Степурін.
«Не пізніше Дня Незалежності ультра-сучасний Європейський культурний центр “Краків” відкриє свої двері найкращим творчим колективам країни на радість усім киянам та гостям столиці», – написав Степурін.
За його словами, строки здачі об’єкта в експлуатацію напередодні офіційно підтвердили керівники міської адміністрації Києва та організації-підрядника.
Про культурний центр
Відкриття культурного центру «Краків» планували ще у квітні 2022 року. Центр розташовано в будівлі колишнього кінотеатру, який побудували 1968 року на Русанівській набережній. У 2018 році цю споруду закрили на капітальний ремонт. Загалом на реконструкцію «Кракова» з міського бюджету столиці виділили 118 мільйонів гривень.
Нагадаємо, мережу комунальних кінотеатрів «Київкінофільм» перетворять на багатофункціональні культурні центри.
Крім того, у Києві на лівому березі мережа «Планета кіно» відкрила Пункт незламності у фоє свого кінотеатру, а саме у торговельно-розважальному центрі River Mall.
Фото: facebook.com/stepurin.ivan.
