Суспільство
Притулок для речей: як старий гардероб зробить вас благодійником
Стати благодійником, віддавши старий одяг, тепер легко можна в одній харківській крамниці.
Стати благодійником, віддавши старий одяг, тепер легко можна в одній харківській крамниці. Засновниця соціального магазину “Ясна річ” щомісяця передає близько 5000 гривень та торби з одягом на благодійність. У цьому притулку для старих речей є ще й взуття, книги, аксесуари та іграшки.
Крамниця підтримує не тільки нужденних, а й різні проекти, у яких недостатньо фінансування для запуску. Засновниця магазину Наталія Рябуха вирішила піти далі і створити “Центр дарування”, де кожен бажаючий може прийти і взяти собі речі першої необхідності.
Наталія Рябуха
Засновниця крамниці “Ясна річ”. Підприємницькою діяльністю займається ще з 2010 року. Також є головою ГО “Мереф’янська альтернатива” і тренером з соціального підприємництва.
Притулок для старих речей
Ідея нашого магазину “Ясна річ” полягає в тому, що люди можуть прийти і віддати сюди одяг, взуття, книги, аксесуари та будь-які інші речі. Це такий притулок для одежі, яка вже не потрібна її власникам. Що ми робимо далі? Частину одягу продаємо, а 90% сортується і віддається в організації, які допомагають нужденним. Це можуть бути і бездомні, і багатодітні сім”ї, і лікарні, і притулки.
Щомісяця нам вдається зібрати і передати на соціальні проекти 2000-5000 гривень. Ми намагаємось підтримувати відомі ініціативи у Харкові, такі як ЕМАУС, “Лікарняні клоуни”, День музики та інші. Якщо проекту для реалізації не вистачає невеликої суми коштів – звертаються до нас.
Про наші заслуги можна дізнатись зі сторінки у Фейсбук. Там публікуємо звіти, щоб люди, які віддають одяг, впевнились у тому, що речі дійшли до адресата.
Назва “Ясна річ” співзвучна з нашою місією – робити прозоро і зрозуміло справу, яка принесе користь суспільству.
Ми відмовились від пластикових пакетів. Загортаємо покупки у папір, у крайньому випадку – у вже використаний целофан, якщо покупець не проти. Наша крамниця намагається поширювати культуру свідомого споживання. Постійно проводимо майстер-класи з переробки старих речей у нові, лекції про те, як купувати менше і гарно виглядати при цьому. Проте головна мета – благодійність.
“Приносьте одяг, як для кращої подруги”
Основний дохід крамниця отримує від продажу тих 10% одягу. Частина прибутку йде на власні витрати, а частина на підтримку проектів.
Нещодавно ми почали вести статистику, яка показала, що 240-360 людей щомісяця приносять речі у крамницю. Насправді, ми вважали, що до нас приходить менше, тому були дуже зворушені і здивовані.
Ми просимо передавати речі, як для кращої подруги. Головний принцип – одяг та взуття мають бути чистими та цілими. Але ми ж не перевіряємо одяг на вході. Під час сортування вже можемо побачити речі, які навіть віддати неможливо. Приносять і взуття з відклеєною підошвою, рвану нижню білизну, шкарпетки з різних пар. Ми були б раді, що такі речі можна було утилізувати, але поки не знайшли спосіб.
Влітку приносять шуби, а взимку сарафани
Більша частина речей йде у благодійні організації, у нас немає місця, де це все зберігати. Тому просимо приносити одяг по сезону: взимку – куртки чи теплі светри, влітку – сарафани чи футболки. Але частіше трапляється навпаки. Люди перебирають гардероб в кінці сезону і виходить, що у нас восени багато літніх речей.
У нас ви можете купити одяг, як в секонд-хенді. Але це речі не привезені з-за кордону, їх передають харків’яни. Кожен має розуміти, що, приносячи або купуючи річ, ви стаєте частиною глобальної місії.
Є речі від однієї гривні. Але все залежить від одягу. Буває, якісь гламурні дівчата принесуть дорогі брендові шуби чи взуття, яке можна продати за 1000 гривень. А нещодавно у нас був розпродаж, де всі літні речі коштували 10 гривень.
Починали з допомоги переселенцям
Перший свій магазин “Шафа добрих речей” ми відкрили ще в 2014 році. На той час у місті було багато переселенців, яким ми, так само як і пів-Харкова, допомагали речами. Робили все, що могли.
Через два роки, коли все трохи заспокоїлось, ми зрозуміли, що магазин може отримувати прибуток. Частина людей, які були з нами на початку, працюють і зараз. Але вже за зарплату. Ми намагаємось забезпечувати робочі місця переселенцям, або багатодітним мамам. Але вони не можуть працювати повноцінно весь тиждень. Тому робимо графік і хтось працює два, хтось – три дні.
Коли крамниця повноцінно працювала, ми вирішили відкрити ще й другу. Для цього звернулись у Фонд Східна Європа, який реалізував проект з підтримки соціального підприємництва у співпраці з Childfund Deutschland e.V. за кошти Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Федеративної Республіки Німеччина. Завдяки підтримці від Фонду ми отримали обладнання у крамницю на сумму 125 000 гривень. На відміну від того, як це було на початку: ми тягнули з дому ящики, робили якісь полиці, бо намагались зекономити якомога більше.
Від крамниці до хабу
У крамниці не дуже багато місця і нам стає вже затісно. Тому зараз шукаємо приміщення під великий соціальний хаб – “Центр дарування”.
Є багато людей, які насправді потребують допомоги. Всі ж бачать бабусь та дідусів, які бідно одягнені, і їм потрібні хоча б якісь речі. От їм хочеться допомогти. Але благодійні організації не працюють з ними. Ми ж проводили ярмарки, куди приходили люди пенсійного віку і брали речі, але зовсім мало.
Тому хочеться зробити такий центр, куди б могли приходити люди і брати собі одяг. Речей багато і проблема у тому, щоб вони дійшли до тих, кому дійсно необхідні.
Ще одна ідея цього центру – швейно-ремонтна майстерня. По-перше, завдяки їй ми могли б створювати додаткові робочі місця для людей пенсійного віку. По-друге, приносять багато класних речей, але з певними дефектами. Я розумію, що молодим людям не хочеться ремонтувати, або немає на це навиків. А якщо одяг трохи підлатати, то можна продати за хороші гроші.
Але поки це лише на рівні ідеї. Єдина перешкода на шляху до створення омріяного центру – немає приміщення. Самі ми не потягнемо. Приміщення 150-200 кв. м. коштує дорого, а у нас і так йде багато витрат на утримання двох магазинів. Якщо знайдеться спонсор на приміщення, то ремонт і інші витрати ми готові взяти на себе. А далі плануємо відкрити ще кілька точок крамниці у місті, щоб можна було утримувати центр самостійно.
Потреба у нашій роботі є. Ми є такою ланкою, куди з легкою душею можна принести речі і знати, що вони підуть у потрібне місце. Так ми всі разом робимо одну справу.
Матеріал підготовлено в рамках проекту «Соціальне підприємництво як інноваційний механізм вирішення питань суспільного розвитку», що реалізується Фондом Східна Європа та громадською організацією ChildFund Deutschland e.V. і є частиною програми «Сприяння розвитку міжсекторного партнерства в цілях захисту інтересів дітей: долучення ВПО до активних учасників процесу». Проект виконується за підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.
Точка зору, відображена у цій публікації може не співпадати з точкою зору Фонду Східна Європа, ChildFund Deutschland e.V. чи Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Федеративної Республіки Німеччина.