Звяжіться з нами

Суспільство

Притулок для речей: як старий гардероб зробить вас благодійником

14.10.2019

Стати благодійником, віддавши старий одяг,  тепер легко можна в одній харківській крамниці. Засновниця соціального магазину “Ясна річ” щомісяця передає близько 5000 гривень та торби з одягом на благодійність. У цьому притулку для старих речей є ще й взуття, книги, аксесуари та іграшки.

Крамниця підтримує не тільки нужденних, а й різні проекти, у яких недостатньо фінансування для запуску. Засновниця магазину Наталія Рябуха вирішила піти далі і створити “Центр дарування”, де кожен бажаючий може прийти і взяти собі речі першої необхідності.

Наталія Рябуха

Засновниця крамниці “Ясна річ”. Підприємницькою діяльністю займається ще з 2010 року. Також є головою ГО “Мереф’янська альтернатива” і тренером з соціального підприємництва.

Притулок для старих речей

Ідея нашого магазину “Ясна річ” полягає в тому, що люди можуть прийти і віддати сюди одяг, взуття, книги, аксесуари та будь-які інші речі. Це такий притулок для одежі, яка вже не потрібна її власникам. Що ми робимо далі? Частину одягу продаємо, а  90% сортується і віддається в організації, які допомагають нужденним. Це можуть бути і бездомні, і багатодітні сім”ї, і лікарні, і притулки.

Щомісяця нам вдається зібрати і передати на соціальні проекти 2000-5000 гривень. Ми намагаємось підтримувати відомі ініціативи у Харкові, такі як ЕМАУС, “Лікарняні клоуни”, День музики та інші. Якщо проекту для реалізації не вистачає невеликої суми коштів – звертаються до нас.

Про наші заслуги можна дізнатись зі сторінки у Фейсбук. Там публікуємо звіти, щоб люди, які віддають одяг, впевнились у тому, що речі дійшли до адресата.

Назва “Ясна річ” співзвучна з нашою місією – робити прозоро і зрозуміло справу, яка принесе користь суспільству. 

Ми відмовились від пластикових пакетів. Загортаємо покупки у папір, у крайньому випадку – у вже використаний целофан, якщо покупець не проти. Наша крамниця намагається поширювати культуру свідомого споживання. Постійно проводимо майстер-класи з переробки старих речей у нові, лекції про те, як купувати менше і гарно виглядати при цьому. Проте головна мета – благодійність. 

“Приносьте одяг, як для кращої подруги”

Основний дохід крамниця отримує від продажу тих 10% одягу. Частина прибутку йде на власні витрати, а частина на підтримку проектів.

Нещодавно ми почали вести статистику, яка показала, що 240-360 людей щомісяця приносять речі у крамницю. Насправді, ми вважали, що до нас приходить менше, тому були дуже зворушені і здивовані.

Ми просимо передавати речі, як для кращої подруги. Головний принцип – одяг та взуття мають бути чистими та цілими. Але ми ж не перевіряємо одяг на вході. Під час сортування вже можемо побачити речі, які навіть віддати неможливо. Приносять і взуття з відклеєною підошвою, рвану нижню білизну, шкарпетки з різних пар. Ми були б раді, що такі речі можна було утилізувати, але поки не знайшли спосіб.

Влітку приносять шуби, а взимку сарафани

Більша частина речей йде у благодійні організації, у нас немає місця, де це все зберігати. Тому просимо приносити одяг по сезону: взимку – куртки чи теплі светри, влітку – сарафани чи футболки. Але частіше трапляється навпаки. Люди перебирають гардероб в кінці сезону і виходить, що у нас восени багато літніх речей.

У нас ви можете купити одяг, як в секонд-хенді. Але це речі не привезені з-за кордону, їх передають харків’яни. Кожен має розуміти, що, приносячи або купуючи річ, ви стаєте частиною глобальної місії.

“Ціни у нас навіть нижчі, ніж в секонд-хендах. Так ми можемо продати більше. Ось така сумочка коштує 20 гривень

Є речі від однієї гривні. Але все залежить від одягу. Буває, якісь гламурні дівчата принесуть дорогі брендові шуби чи взуття, яке можна продати за 1000 гривень. А нещодавно у нас був розпродаж, де всі літні речі коштували 10 гривень.

Починали з допомоги переселенцям

Перший свій магазин “Шафа добрих речей” ми відкрили ще в 2014 році. На той час у місті було багато переселенців, яким ми, так само як і пів-Харкова, допомагали речами. Робили все, що могли.

Через два роки, коли все трохи заспокоїлось, ми зрозуміли, що магазин може отримувати прибуток. Частина людей, які були з нами на початку, працюють і зараз. Але вже за зарплату. Ми намагаємось забезпечувати робочі місця переселенцям, або багатодітним мамам. Але вони не можуть працювати повноцінно весь тиждень. Тому робимо графік і хтось працює два, хтось – три дні.

Коли крамниця повноцінно працювала, ми вирішили відкрити ще й другу. Для цього звернулись у Фонд Східна Європа, який реалізував проект з підтримки соціального підприємництва у співпраці з Childfund Deutschland e.V. за кошти Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Федеративної Республіки Німеччина. Завдяки підтримці від Фонду ми отримали обладнання у крамницю на сумму 125 000 гривень. На відміну від того, як це було на початку: ми тягнули з дому ящики, робили якісь полиці, бо намагались зекономити якомога більше.

Від крамниці до хабу

У крамниці не дуже багато місця і нам стає вже затісно. Тому зараз шукаємо приміщення під великий соціальний хаб – “Центр дарування”.

Є багато людей, які насправді потребують допомоги. Всі ж бачать бабусь та дідусів, які бідно одягнені, і їм потрібні хоча б якісь речі. От їм хочеться допомогти. Але благодійні організації не працюють з ними. Ми ж проводили ярмарки, куди приходили люди пенсійного віку і брали речі, але зовсім мало.

Тому хочеться зробити такий центр, куди б могли приходити люди і брати собі одяг. Речей багато і проблема у тому, щоб вони дійшли до тих, кому дійсно необхідні.

Ще одна ідея цього центру – швейно-ремонтна майстерня. По-перше, завдяки їй ми могли б створювати додаткові робочі місця для людей пенсійного віку. По-друге, приносять багато класних речей, але з певними дефектами. Я розумію, що молодим людям не хочеться ремонтувати, або немає на це навиків. А якщо одяг трохи підлатати, то можна продати за хороші гроші. 

Але поки це лише на рівні ідеї. Єдина перешкода на шляху до створення омріяного центру – немає приміщення. Самі ми не потягнемо. Приміщення 150-200 кв. м. коштує дорого, а у нас і так йде багато витрат на утримання двох магазинів. Якщо знайдеться спонсор на приміщення, то ремонт і інші витрати ми готові взяти на себе. А далі плануємо відкрити ще кілька точок крамниці у місті, щоб можна було утримувати центр самостійно. 

Потреба у нашій роботі є. Ми є такою ланкою, куди з легкою душею можна принести речі і знати, що вони підуть у потрібне місце. Так ми всі разом робимо одну справу.

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Соціальне підприємництво як інноваційний механізм вирішення питань суспільного розвитку», що реалізується Фондом Східна Європа та громадською організацією ChildFund Deutschland e.V. і є частиною програми «Сприяння розвитку міжсекторного партнерства в цілях захисту інтересів дітей: долучення ВПО до активних учасників процесу». Проект виконується за підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.

Точка зору, відображена у  цій публікації може не співпадати з точкою зору Фонду Східна Європа, ChildFund Deutschland e.V. чи Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Федеративної Республіки Німеччина.

Суспільство

Дивіться тизер серіалу, який знімають за романом української письменниці

У ютубі з’явився тизер українсько-польського серіалу, який створюється на основі роману Наталії Гурницької “Мелодія кави у тональності кардамону”, передає Читомо.

Як відомо, роман Наталії Гурницької «Мелодія кави у тональності кардамону» вперше вийшов у 2012-му році у видавництві «Клуб сімейного дозвілля».

Довідково про серіал

“Кава з кардамоном” – це історична драма, яка розповість про заборонене кохання у Львові XIX століття. Польський шляхтич Адам, якого грає Павло Делонг, закохується в українську сироту Анну (Олена Лавренюк).

Коли вийде на екрани

Режисером картини став Стас Капралов. Серіал з’явиться на екранах вже у 2020 році. Автори також планують покази його у Польщі та інших країнах.

Нагадаємо, що з’явився трейлер фільму “Віддана” за романом української письменниці Софії Андрухович “Фелікс Австрія”.

Читати далі

Суспільство

Буковинський кооператив продає дикорослі гриби по всьому світу. Як їм це вдалось?

Їх гриби та ягоди куштують в Америці та Ізраїлі, за сезон вони переробляють до 20 тонн продукції, а мешканці можуть заробляти 1000 гривень на день. Це все про підприємство “Дари Гуцульщини” , яке заснували 33 мешканці Путили та сусідніх буковинських сіл. Селяни об’єднались для створення кооперативу та мріють, щоб їхня продукція стала першою в Україні. Сергій Терен, керівник кооперативу, впевнений, що за такою формою бізнесу – майбутнє.

Сергій Терен

Закінчив Національну академію внутрішніх справ. Після закінчення навчання працював у правоохоронних органах. Згодом заснував приватне підприємство по створенню дерев’яних будиночків. Зараз Сергій очолює кооператив “Дари Гуцульщини”

Навіщо буковинцям кооператив

У нас така специфіка місцевості, що селяни переважно займаються збором дикорослів для власних потреб, а реалізовувати залишки десь на ринках чи в мережах магазинів не можуть.Самостійно це робити важко і великого прибутку не принесе. Знаю на власному досвіді, бо збирав гриби у лісі з батьком, здавав їх посередникам, але платили небагато.

“Дари Гуцульщини” – це кооператив жителів села Путили та сусідніх сіл. Вони займаються збором дикорослих грибів та ягід

Кооператив є чудовою альтернативою. Адже люди можуть організуватись і спільно займатись якимось видом діяльності, спільно переробляти і спільно реалізовувати продукцію і отримувати від цього кошти.

Україна із допомогою кооперації може гарно розвиватись. От, наприклад, були у мене вівці, які я не міг нікуди продати. Хотіли якось купити з-за кордону фуру м’яса у 20 тонн. Але, якщо я б їх всіх зарізав, то це було б всього 10 тонн. То що ж робити? А якби був кооператив, то разом з іншими виробниками ми б могли отримувати гарні прибутки. Бо кооперація – це інструмент розвитку сільської місцевості.

Як створити бізнес-план? – Провести анкетування селян

Ще однією передумовою створення нашого кооперативу став проект ПРООН “Місцевий розвиток, орієнтований на громаду”, який почав діяти у нашому районі. І я вирішив, що не можна втрачати такої можливості. Ми звернулись у координаційний центр у Чернівцях, де нам запропонували написати проект.

Ми провели загальні збори мешканців сіл, де розказали людям про всі переваги кооперативу і як спільними зусиллями можемо досягти успіху. Те, що за кордоном за допомогою кооперації розвиваються цілі регіони, запалило людей і їм було цікаво долучитись. Ми провели анкетування, яке визначило, що 70% підтримують проект щодо праці з дикоростами. Бо до цього ми думали над різними варіантами: і м’ясо, і молоко, і заготівля кормів.

Я на зборах підтримав ідею переробки грибів і був зацікавлений нею. Можливо, тому люди й обрали мене головою кооперативу. На реалізацію проекту пішло півроку. Отримали грант на 600 тисяч гривень і вже у 2015 році почали переробляти гриби, які приносили мешканці. 

Люди повертаються з Польщі, щоб заробити грошей у нас

Чим же займаються “Дари Гуцульщини”? Збором дикорослих грибів та ягід. Виготовляємо продукцію у різних варіаціях: морожена, сушена, маринована і солона.

У нашому кооперативі ми створили офіс, де постійно збираємо аналітику щодо того, яка продукція була б цікавою для споживача. Тут і збираємо інформацію про те, хто з членів кооперативу скільки може здати продукції. Зараз нас уже 30.  Коли починається сезон заготівлі, то організовуємо заготівельні пункти, надаємо транспорт і кожного вечора відвозимо продукцію на виробництво. Далі фіксуємо, скільки дикоростів надійшло від кожного члену кооперативу, скільки вийшло продукції , що пішло на заморозку, сушку чи маринування. А далі –  реалізуємо продукцію. 

“Кошти від реалізації повертаються члену кооперативу за принципом: хто скільки здав. Хто гарно працює, той і отримує гарну зарплату”

Від коштів, які отримують члени кооперативу, ми віднімаємо 30% на електроенергію, оплату праці офіційних представників і тд. Працювати в “Дарах Гуцульщини” вигідніше, ніж поза кооперативом. 

Будь-який житель села може скористатись діяльністю кооперативу. Я, як підприємець, маю можливість купувати гриби у людей, переробляти їх і реалізовувати, а вони можуть отримувати кошти, навіть якщо не є членами кооперативу.  Коли ми в перший рік отримали обладнання, то заробили 1,5 млн, які просто роздались людям. Це є чудовим результатом.

Людина може заробити одну-дві тисячі гривень вдень, або навіть 100 тисяч за сезон. Але ціни диктує ринок. От, наприклад, зараз ми приймали гриби по 100 грн за кілограм.

Багато хто з наших жителів чекають сезону і не хочуть їхати на заробітки за кордон. Або навіть спеціально повертаються, бо знають, що тут вони можуть бути поруч з родиною та ще й заробити непогані гроші.

Ізраїль і Америка полюбляють наші гриби

Зараз ми співпрацюємо з мережами супермаркетів Сільпо, Метро, Велмарт. Але ласий шматочок для нас – ресторани. У Миколаївській, Вінницькій, Київській областях є багато закладів, де страви готують з нашої продукції. 

Також ми представлені і за кордоном – Молдова, Польща, Америка, Ізраїль. У цих країнах працюємо з дистриб’юторами, які представляють наші інтереси. Ми їздили по різних країнах, щоб набратись досвіду і там шукали партнерів. Та й люди з-за кордону нас самі знаходили через інтернет.

Стосовно цін, то упаковка заморожених грибів коштує від 30 до 120 гривень, сушені – від 48 гривень. Наша продукція росте в екологічно чистому регіоні, тому є абсолютно безпечною та корисною.

Ми збираємо білі гриби. боровик, лисички, підберезник, підосичник, сироїжки, рижики. Члени кооперативу є навченими і розуміються на грибах. Тому у нас навіть немає проблем з тим, щоб хтось приніс якусь поганку. Навчили людей, щоб приносили гарно підчищений гриб, бо раніше носили все, що завгодно. 

Коли закінчується сезон, то також не сидимо на місці. Взимку займаємось заготівлею продукції, фасуємо і реалізуємо. Роботи вистачає завжди.

Доводилось і партії повертати, і великі гроші втрачати

У нашій роботі є великі ризики та великі темпи. Було таке, що нам приносили 2,5 тонн продукції, а ми цього зовсім не очікували. Проте спільними зусиллями впорались. 

Та й з поставками за кордон без факапів ніяк не обходиться. Якось відправляли продукцію в Польщу в дерев’яних скриньках. Завжди відправляли і все було добре. Але тут ввели нове правило, що скриня має бути з печаткою і сертифікована. У підсумку – повернувся товар в Україну, що потягнуло за собою купу штрафних санкцій та втрату великих грошей. Для кооперативу тоді це було трагедією.

Були випадки, коли відправляли гриби в Ізраїль і не вистачало 10 кг лисичок. Тому докупили її через інтернет з Житомира. А в Ізраїлі виявили підвищений рівень радіації саме у цих лисичках. Тому всю партію знищили. Це було неприємно і прикро, що ми не приділили значну увагу саме цим лисичкам. Наша ж продукція є повністю екологічною. Якщо нормальний рівень радіації 5 берекелів, то у нас – 0,05. Тобто у 100 разів менше норми. 

Трапляються різні ситуації, але ми працюємо далі. Сподіваємось, що скоро зможемо вийти на більші ринки як в Україні, так і за кордоном. 

Читати далі

Суспільство

На Херсонщині відремонтують дороги до туроб’єктів

Дороги до пам’яток і цікавих туристичних об’єктів відремонтують у Херсонській області, повідомляє Zruchno.Travel, посилаючись на інформацію Херсонської обласної державної адміністрації.

В ОДА повідомили, що з Міністерством інфраструктури вдалося досягти домовленості про збільшення фінансування на будівництво і ремонт доріг на Херсонщині в наступному році. Поточний, тобто “ямковий” ремонт є лише тимчасовим рішенням, оскільки він не допомагає поліпшити якість доріг в цілому – потрібно будувати нові.

“У нас є три основні пріоритети в сфері будівництва доріг. Перший – це дороги в туристичних напрямках. Нам важливо, щоб туристи та інвестори, які приїжджають в нашу область, могли з комфортом дістатися до місць відпочинку, а також до тих дивних і неймовірних об’єктів нашої області, яких не знайти більше ніде, ні в Україні, ні в усьому світі. Це і заповідник Асканія-Нова, і Олешківські Піски, це і рожеві озера, і Арабатська Стрілка.

Читайте також: Трасу Маріуполь – Херсон хочуть відновити

Два інших пріоритети стосуються забезпечення населених пунктів медичною допомогою, а також можливістю підвезення школярів до закладів освіти. Оскільки в даний час між деякими населеними пунктами в регіоні якість доріг не дозволяє вчасно доїхати машинам швидкої медичної допомоги або довести людину до медичних установ, а також є населені пункти, між якими ускладнений підвезення дітей до шкіл та інші установи освіти”, – розповіли в Херсонській ОДА.

Так була створена робоча група, що буде обговорювати, які дороги потрібно відремонтувати у 2020 році.

Читайте також: Незвичайна українська пустеля потрапила на фото NASA

На сайті ОДА публікується моніторинг ремонтних робіт, які проводяться на дорогах регіону вже в цьому році за кошти платників податків.

Нагадаємо, на Херсонщині відзняли першу в Україні віртуальну екскурсію.

Читати далі

Суспільство

У Києві планують реконструювати стадіон заводу «Арсенал»

Стадіон заводу «Арсенал», розташований у Києві на Печерську, планують реконструювати та перетворити на спортивний комплекс під назвою «Арсенал парк».

Про це повідомили у міській раді, інформує Громадське.

«На стадіоні функціонуватиме футбольна школа і в першій половині дня, як і колись, спортивні заходи зможуть безкоштовно проводити школи», — зазначили у міськраді.

Після процедури банкрутства заводу стадіон поділили на окремі ділянки, які узаконили під будівництво багатоповерхового кварталу з тисячею паркомісць.

Читайте також: На Трухановому планують облаштувати воднолижний комплекс

Згідно з проєктом спорткомплексу, на ньому буде дитячий майданчик, скейт-парк, футбольний комплекс, адміністративні будівлі тощо.

Читати далі

Суспільство

Україна серед світових лідерів за зростанням кількості замовлень на AliExpress

Українці посіли друге місце у світі за зростанням кількості замовлень на AliExpress, повідомляє Укрпошта.

“Кількість замовлень українців із AliExpress за 10 місяців цього року зросла на 70%. Це вивело Україну на 2 місце за темпами зростання на маркетплейсі. За загальною вартістю проданих товарів на AliExpress у 2019 році Україна ввійшла у ТОП-10 країн світу”, – ідеться у повідомленні поштового оператора.

Що замовляють

Так, за три квартали 2019 року Укрпошта вже доставила з Китаю понад 20 млн відправлень, і більшість з них – це товари з інтернет-магазинів. За даними платформи, найпопулярніші товарні категорії: «телефони та аксесуари», «електроніка», «автотовари».

Читайте також: Чотири речі, які треба розвинути Україні: поради найбагатшої людини Китаю

Хто найбільше замовляє

Товари з AliExpress найбільшим попитом користуються серед жителів Київської, Дніпропетровської та Харківської областей. 56% замовлених українцями посилок із Китаю Укрпошта доставила саме в ці регіони. Їх замовляють українці віком 24-35 років, більше половини з яких здійснюють покупки товарів на AliExpress через смартфон.

Читати далі

Суспільство

На Київщині з’явився новий мурал, присвячений кримській татарці

Київський художник Віталій Гідеван в Ірпені створив мурал, на якому зобразив бунтарку з кримськотатарським корінням.

“Було дуже цікаво побачити, як створюється серіал і самому частково прийняти участь в ньому. Новий мурал для дівчини-бунтарки з кримськотатарським корінням, яка є однією із головних героїнь”, – ідеться у дописі митця на фейсбуці.

Локація муралу поки зберігається у таємниці.

Нагадаємо, у Києві на Подолі з’явився новий мурал “Маленький громадянин”. Стінопис присвячений кампанії #IBelong від Агентства ООН у справах біженців.

Читати далі

Тренди

Підтримати
ШоТам

Ти можеш підтримати нас, якщо тобі подобається те, що ми робимо для тебе.