Суспільство
Сенсаційна знахідка. У Львові виявили старовинний рукопис ХVII століття
Доктор історичних наук Микола Кугутяк знайшов в архівах Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка пам‘ятку ХVII ст., рукописну копію знаменитого Києво-Печерського патерика (ХІІІ ст.), виконану ієремонахом Скиту Манявського Ігнатієм у 1619 році.
Про це повідомили у пресслужбі Прикарпатського університету імені Василя Стефаника.
Відомо, що дослідники починають вивчати документ, але вже говорять про те, що він свідчить про єдине культурне поле від Києва до Карпат.
Читайте також: «Написи на парканах читають усі»: як ентузіасти з Дніпра малюють літературні мурали
Києво-Печерський патерик (від грецьк. πάτηρ – батько, отець) – найважливіша пам’ятка української агіографії, що посідає центральне місце в історії як християнської культури України загалом, так і житійної прози зокрема.
Історія пошуку рукописної копії патерика, зробленої у ХІІ ст. у Великому Скиті, у існування якого вірили вчені, схожа на детектив. Адже вчені Прикарпатського університету вже понад 16 років займаються дослідженням монастирів і частину їх титанічної роботи у цьому напрямку відображено у грунтовному тритомному виданні «Великий Скит у Карпатах».
Цікаво, що рукопис патерика вдалося виявити тільки на четвертому році після виходу останнього тому праці істориків.
Тож, науковці етноісторичної школи, яка працює під керівництвом професора Миколи Кугутяка, досліджують тему «Духовна культура населення Карпатського регіону від найдавніших часів до ХХ століття», продовжують комплексні стаціонарні і розвідкові дослідження Карпатського регіону в адміністративних межах Івано-Франківської, Чернівецької, Львівської і Закарпатської областей.
Читайте також: Від прокурорки до майстрині. Історія засновниці бренду La Chica, яка навчає українок вишивки прикрас
І їхній аналіз виявленого Києво-Печерського патерика сприятиме глибинному дослідженню культурно-просвітницької діяльності сакральних осередків України доби пізнього середньовіччя і нового часу, спонукатиме до проведення нових наукових досліджень, які спрямовані на пошук, збір, систематизацію, наукове опрацювання комплексу історичних, археологічних та етнографічних джерел з вивчення духовних святинь нашої держави.
«Дослідження пам’ятки займе може рік, а може й більше. Треба зробити порівняльний аналіз патериків, адже є їх багато видань», – пояснив Микола Кугутяк.
Нагадаємо, на Рівненщину передали копію 620-річного «Королевського Євангелія».
Як ми повідомляли раніше, у Києві презентували «Фронтовий Кобзар».
Усі фото: pnu.edu.ua.