

Технології
Розроблений в КПІ супутник став найвитривалішим серед 32 конкурентів із 17 країн
Сім років виповнилося з моменту запуску єдиного українського супутника PolyITAN-1, який розробили студенти КПІ імені Ігоря Сікорського.
Про це повідомили у пресслужбі КПІ у фейсбуці.
Зазначається, що супутник PolyITAN-1 уже 7 років працює на орбіті Землі.
Улітку 2014 року разом із 33-ма іншими апаратами із 17 країн світу ракета-носій «Дніпро» вивела його на орбіту Землі.
Читайте також: За партою в 50+. Як Університет третього віку вчить пенсіонерів цифровій грамотності
Космічна місія КПІшного апарата була запланована на один рік.
Завдання PolyITAN-1 полягало у випробовуванні життєдіяльності супутника й усіх підсистем в умовах космосу й перевірянні їхньої взаємодії.
Усі компоненти супутника створювали студенти й науковці шести факультетів й інститутів КПІ.
Як пише Українська правда, Супутник PolyITAN-1 досі самостійно забезпечує себе живленням й безперебійно передає сигнал на наземну станцію КПІ.
Розроблений в КПІ наносупутник типу Cubesat перевершив роботу своїх іноземних аналогів.
Усі супутники, відправлені тією місією в космос вже давно вийшли з ладу, частина просто згоріли і стали космічним сміттям.
Читайте також: Де провести вихідні? Ви точно не чули про ці 7 місць поблизу Львова
Нагадаємо, компанія Abris відкриває дослідницьку лабораторію в КПІ.
Як ми повідомляли раніше, для студентів на базі КПІ створюють унікальний хаб.
Головне фото: pravda.com.ua.
Технології

Рада ЄС погодила вступ України до роумінгової зони Євросоюзу. Із 1 січня 2026 року українці зможуть користуватися тарифами свого оператора на території 27 країн Євросоюзу.
Про це повідомили в Мінцифри.
За даними відомства, умови договору діятимуть і для європейських абонентів в Україні. У Мінцифри вступ України до роумінгової системи ЄС називають революційним кроком на шляху до інтеграції. Це перша сфера, у якій Євросоюз поширює режив внутрішнього ринку на Україну
Нагадуємо, що Україна першою в Європі запустить мобільний зв’язок та інтернет Starlink.
Також ми писали, що Україна та Італія створили Альянс культурної стійкості.
Технології

У ЗСУ використовуватимуть дистанційно керований бойовий модуль «Хижак» із можливістю стрільби радянськими та натівськими боєприпасами. Міноборони України вже кодифікувало нову українську розробку.
Про це повідомили в оборонному відомстві.
Модуль «Хижак» можна встановлювати як стаціонарно, так і на мобільних платформах. Кулемети калібру 7,62 мм, якими комплектується модуль, підтримують боєприпаси як радянського зразка, так і стандарту НАТО.
Система дистанційного керування дозволяє вести вогонь на стрілецьких дистанціях, уражати цілі на землі й у повітрі, а стабілізація платформи забезпечує точність навіть під час руху.
Нагадаємо, що український виробник роботів залучив 3,74 мільйона доларів від американського фонду MITS.
Раніше ми писали, що у війську працюватимуть з компактним українським НРК «Лютік».
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Міноборони
Технології

Українська компанія TENETA представила одноразовий сіткомет MITLA 1 для протидії ворожим FPV-дронам. Цей компактний пристрій, розміром із банку енергетика, легко поміщається у підсумок або рюкзак і дозволяє швидко реагувати на небезпеку на полі бою.
Про це повідомили розробники.
Як працює пристрій
Сіткомет MITLA 1 призначений для знешкодження FPV-дронів — однієї з найнебезпечніших загроз сучасної війни. Пристрій не потребує складних налаштувань чи тривалої підготовки: достатньо витягнути запобіжник, прицілитися та натиснути кнопку активації.
Сітка розгортається за 0,2 секунди та миттєво захоплює ворожий дрон, позбавляючи його керування. Ефективна дистанція дії пристрою — до 25 метрів, а ефективна площа сітки становить 3,5×3,5 метра.
Читайте також: ЄС та Україна об’єднуються в альянс оборонних технологій BraveTech EU
На відміну від громіздких аналогів, MITLA 1 важить лише 365 грамів, має герметичний корпус (⌀ 40 мм, висота 200 мм) і не займає багато місця у спорядженні. Сіткомет успішно протестували у різних погодних умовах — дощ, сніг чи спека не впливають на його роботу, а вітер може як покращити, так і зменшити ефективну дальність залежно від напрямку.
Нагадаємо, що український виробник роботів залучив 3,74 мільйона доларів від американського фонду MITS.
Фото обкладинки: сайт TENETA