Суспільство
Розбиті «кадирівці», Чорнобаївка та «Саратов». 10 найгучніших перемог ЗСУ за місяць війни
З початку повномасштабного вторгнення російської армії на територію України окупанти втратили понад 40 тисяч бійців, 530 танків та більш як 230 літаків і гелікоптерів. Втрати ворога збільшуються щодня, а в Міноборони зізнаються, що офіційна статистика відстає від реальних цифр. За перший місяць героїчного спротиву українська армія здобула десятки важливих перемог, звільняючи міста та ліквідуючи генералів РФ.
ШоТам розповідає про 10 найгучніших перемог ЗСУ за перший місяць повномасштабного вторгнення.
Ліквідація генерала Тушаєва та сотень «кадирівців»
Вже через два дні після початку нового етапу російсько-української війни ЗСУ вдалося знищити близького соратника Рамзана Кадирова, чеченського генерала Магомеда Тушаєва. Він командував 141 моторизованим полком «кадирівської» гвардії, яку пропагандистські медіа одноголосно називають «елітною».
Однак під Гостомелем українські військові довели зворотне: крім ліквідації Тушаєва Збройним силам України вдалося розтрощити й весь нібито елітний загін «кадирівців».
А вже в березні стало відомо, що вцілілі «кадирівці» примусово повернулися до Грозного. Їх відкликали з території України через величезні втрати та невиконання поставлених завдань. За даними СБУ, українська армія ліквідували кілька сотень воїнів Рамзана Кадирова, і Гостомель – не єдиний приклад.
Загалом так звані «елітні війська» протримались в Україні приблизно два тижні. Вже 13 березня вони (вціліла частина) відступили до Білорусі та повернулися додому.
Знищення щонайменше п’яти авіаційних полків РФ
За даними Генерального штабу ЗСУ, станом на ранок 24 березня ворог втратив вже 108 літаків. Це понад 5 авіаційних полків або ж окрема повітряна армія, знищена різними підрозділами Збройних сил України.
Новини про збиття російських літаків з’являються практично щодня й із різних регіонів України: Київ, Одещина, Харківщина, Миколаївщина, Маріуполь тощо.
Крім того, РФ вже втратила 124 гелікоптери, значна частина з яких – бойові «Алігатори». Також окупанти систематично втрачають свої безпілотники. За перший місяць повномасштабного вторгнення офіційно відомо про 50 збитих «пташок». Деякі з них – «новітні» та такі, що «не мають аналогів». Принаймні, про це заявляють пропагандистські ресурси.
Зокрема, три «найсучасніші» БПЛА «КУБ», які також називають «дронами камікадзе» збили 23 березня бійці Територіальної оборони столиці зі стрілецької зброї.
Ліквідація шістьох генералів
19 березня в СтратКомі ЗСУ оприлюднили попередні дані про кількість знищених офіцерів російської армії. Їх кількість вже наближається до 20, і шестеро з них – генерали. Це колосальні втрати для армії РФ.
«Елітні російські дивізії стають елітними добривами для українського чорнозему. Гинуть і високопоставлені російські генерали, які, не маючи змоги продемонструвати хоч якусь перемогу, особисто беруться керувати бойовими діями безпосередньо на передку», – зазначили в СтратКомі.
Серед генералів, яких вдалося ліквідувати нашим захисникам:
- наближений до Кадирова генерал-майор Магомед Тушаєв, який командував 141 моторизованим полком Нацгвардії РФ;
- генерал-майор Віталій Герасимов – перший заступник командувача 41-ї армії Центрального військового округу;
- генерал-майор Андрій Колесніков командувач 29-ю армією Східного військового округу;
- генерал-майор Андрій Суховецький – заступник командувача 41-ї армії Центрального військового округу;
- генерал Олег Мітяєв – командир 150-ї мотострілецької дивізії;
- генерал-лейтенант Андрій Мордвічев – командувач 8-ї гвардійської загальновійськової армії Південного військового округу.
Знищення кораблів у Бердянську
Ранок 24 березня почався з чергового успіху Збройних сил України. У ВМС повідомили про знищення великого десантного корабля «Орськ» у порту тимчасово окупованого Бердянська. Утім згодом, 25 березня, у Генштабі уточнили, що знищено не «Орськ», а «Саратов».
«Саратов» – це також великий десантний корабель, який міг перевозити військову техніку або сотні бійців російської армії. Ще два судна – «Куніков» та «Новочеркаськ» – зазнали пошкоджень та почали тікати.
Читайте також: Як допомогти українській армії? Реквізити, волонтерство та інші способи
За даними офіцера ЗСУ Анатолія Штефана, кораблі окупантів зазнали втрат і серед екіпажів. Зокрема, зранку 24 березня офіцер повідомив про щонайменше 11 поранених та 3 загиблих окупантів.
Легендарна Чорнобаївка
Село Чорнобаївка, що на Херсонщині, вже встигло перетворитися на справжній «бермудський трикутник» для російської армії. Станом на ранок 25 березня ЗСУ щонайменше десять разів розбивали техніку окупантів та місцевому аеродромі.
Для росіян цей аеродром – стратегічно важлива локація. Там сили РФ базують свої гелікоптери та поступово підтягують сили та техніку з окупованого Криму.
«Вертоліт тільки у кіно може сідати, де хочеш, літати, де хочеш. Потрібна вертолітна топографічна привʼязка й аеродромне забезпечення, тому вони змушені обирати аеродром. Вони грають у «пʼятнашки», намагаються пересуватися, щоб не стояти в одному місці, але не можуть його не використовувати. Там склався такий вузол, і на цей вузол прилітають і ще будуть прилітати», – пояснив феномен Чорнобаївки радник голови ОП Олексій Арестович.
Утім знищення ворога у Чорнобаївці – не завжди заслуга саме ЗСУ. Періодично російські військові допомагають нашій армії. Так сталося й 22 березня. Тоді росіяни зазнали втрат двічі: спочатку від ЗСУ, а згодом влучили ракетою ППО у власну техніку.
А вперше по аеродрому з окупантами ЗСУ вдарили 27 лютого. Після цього там було знищено десятки гелікоптерів і командний пункт Південного військового округу РФ разом із командувачем.
Рекорд в ефективності використання Javelin
За оцінками Міністерства оборони США, українські військові встановили рекорд в ефективності використання переносного протитанкового ракетного комплексу Javelin. Станом на 18 березня наші захисники здійснили 112 пострілів по ворожій техніці, з них влучили в ціль – 100.
Про успішне використання Javelin офіційні сторінки ЗСУ звітують з першого дня повномасштабного вторгнення. Зокрема, 24 лютого влучними пострілами з цього ПТРК бійці знищили 15 танків Т-72 на Сумському напрямку.
Ліквідація морпіхів, які готувалися до штурму Одеси
Інформація про ймовірну висадку російського десанту на узбережжі Одеси та області ширилася з першого дня вторгнення. Російські кораблі справді неодноразово наближалися до берегів Одеси, утім все завершувалося обстрілами прибережної зони та гідною відповіддю українських захисників.
Речник Одеської ВЦА Сергій Братчук неодноразово наголошував, що подібні дії РФ – лише провокації та залякування. А вже 22 березня він повідомив про знищення більшої частини десанту, який так і не встиг висадитися.
«Тут інформація цікава і приємна надійшла. Частково той особовий склад, який намагався висадитися у нас на одеському узбережжі, на щастя, вбитий, знищений і гниє під Миколаєвом та під Маріуполем. А залишок так званих морських піхотинців, що ще бовтаються мов лайно у Чорному морі, пішов на корм бичкам», – повідомив Сергій Братчук.
Читайте також: «Не можу залишатися осторонь». Історія художника Нікіти Тітова, чиї роботи стали символом боротьби за Україну
Згодом також стало відомо, що разом із десантниками українські захисники знищили командира 810-ї гвардійської окремої бригади морської піхоти Росії полковника Олексія Шарова. Тож сили РФ втратили не лише десант, а й офіцера, який, за задумом Кремля, мав штурмувати Одесу.
Розгром окупантів на Балаклійському заводі
У ніч з 8 на 9 березня українським військовим вдалося знищити приблизно 500 одиниць техніки, яку окупанти розташували на Балаклійському ремонтному заводі в Харківській області. Це одна з найбільших одномоментних втрат ворога за останній місяць.
Про успішну спецоперацію повідомили в Службі безпеки України. Виявилося, що до масового знищення російської техніки доклалися й звичайні українці. Вони помітили танки й бронемашини окупантів та повідомили про це через офіційний чат-бот у Telegram. Як наслідок – мінус пів тисячі одиниць російського металобрухту.
«Ось що нам пишуть захисники. Вночі “поклали спати” окупантів на Балаклійському ремонтному заводі. Близько 500 одиниць техніки знищено. Дякуємо за інформацію! Присилайте ще! Тож не зупиняємось на досягнутому: продовжуйте слідкувати за кожним рухом окупантів», – розповіли в СБУ.
Результативність українських «Стугни» та «Корсара»
Не Javelin єдиними! Українські військові ефективно використовують і вітчизняний протитанковий ракетний комплекс «Стугна». Наскільки ефективно? Лише за перші два тижні один з бійців знищив за допомогою українського ПТРК одразу п’ять танків російських окупантів.
Не менш ефективно український ракетний комплекс використовують і воїни територіальної оборони. Наприклад, 12 березня бійці 112-ї бригади ТрО столиці спалили п’ять одиниць російської техніки під час бою біля села Скибин, що на Київщині. Серед знищеного – два танки, один БМП, один БТР з особовим складом на броні та один новітній броньований автомобіль. І це все – також результат влучної роботи нашої «Стугни».
Ще один вітчизняний протитанковий ракетний комплекс, яким ЗСУ нищать техніку ворога, – наш «Корсар». Завдяки йому, зокрема, вдалося розгромити колону броньованих машин піхоти РФ на півдні України.
Знищення ще одного «елітного» підрозділу армії РФ
На початку березня в боях за український Харків Збройні сили України перейшли в контратаку та розгромили підрозділ 200-ї мотострілецької бригади ЗС РФ. Це один із найкращих та елітних підрозділів російської армії.
Як розповів військовий журналіст Юрій Бутусов, розрахунок ПТРК Javelin зокрема знищив російську САУ 2С3 «Акація», внаслідок чого машина «розлетілася на атоми» разом з екіпажем.
«На цих полях я особисто нарахував понад 30 одиниць знищеної і захопленої російської техніки. 1-у БТГР 200-ї бригади очолював особисто комбриг полковник Денис Курило. І ця бригада вважається однією з найбільш елітних бойових частин російської армії, яка отримує найсучасніше озброєння», – написав Бутусов.
Журналіст наголосив, що підрозділ «елітної» бригади, якою так пишаються російські генерали, розгромив бригаду один український неповний механізований батальйон у зустрічному бою.
Звільнення Лук’янівки та контрнаступ на Київщині
24 березня також стало відомо, що українській армії вдалося перейти в контрнаступ та звільнити від російських окупантів село Лук’янівка, що на Київщині. Під час боїв підрозділ росіян, що складався з 200 бійців, втратив щонаймеше 40 людей. Частина загарбників втекли з поля бою.
«О 12 ми почали контранаступ, операція виконана повністю, з абсолютним успіхом. Ми вибили ворога. За даними полоненого, тут було приблизно 200 росіян, частина втекла, інші залишилися лежати в землі. Три танки і 9 БМП знищені. Так само ЗСУ, ССО і добровольчі підрозділі займають інші села Баришівського району, ми наступаємо по лінії фронту. Будемо тримати село й брати в кільце ворога. Будемо вибивати їх подалі від Києва», – розповів учасник боїв Дмитро Лінько.
За його словами, під час спецоперації зі звільнення Лук’янівки українським військовим також вдалося знищити три танки та 9 БМП. Напередодні ЗСУ оточили міста Ірпінь і Буча та селище Гостомель, що під Києвом.
Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.
Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.
Клацніть, щоб перевернути
Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів.
Клацніть, щоб перевернути
До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.
Клацніть, щоб перевернути
З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.
Клацніть, щоб перевернути
На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.
Клацніть, щоб перевернути
У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.
Клацніть, щоб перевернути
До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія.
Клацніть, щоб перевернути
Share:
28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.
ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.
Про опитування
З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.
Як війна вплинула на переселення жінок
- 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
- 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
- Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Мотивація залишатися в Україні
Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.
Що повпливало на таке рішення:
- вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
- фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
- власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
- мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду.
«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.
Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:
- жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
- відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
- для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.
Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
Основні причини залишатися
«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.
Які ризики бачать в Україні та за кордоном
Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.
Перспективи життя за три роки
Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації.
Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%.
Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.
Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи
Про дослідників
Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.
American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.
Фото обкладинки: UAExperts.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
