Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Не можу залишатися осторонь». Історія художника Нікіти Тітова, чиї роботи стали символом боротьби за Україну

За підтримки Добродіїв

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Художник Нікіта Тітов переїхав до України ще в шкільному віці. Попри «поради» забути про творчість, він все ж вступив до профільного університету та продовжив займатися улюбленою справою. Сьогодні його роботи збирають тисячі вподобань та стають символами подій, що відбуваються в Україні. Тітову вдається втілити в одному плакаті емоції та думки, які часом неможливо викласти й на кількох сторінках тексту. А нещодавно митець почав працювати над оборонними гербами українських міст – символом опору, який натякає окупантам, що їм тут не раді. Про творчість, власний стиль, підтримку друзів та віру в армію Нікіта Тітов розповів ШоТам.

Нікіта Тітов

Український художник, плакатист та ілюстратор

Мистецтво було поруч ще з дитинства

Інтерес до малювання прокинувся з дитинства. Але я в цьому не унікальний: усі діти, особливо діти тієї пори, коли не було навіть натяків на появу гаджетів, малювали багато і часто. Щоправда, у мене був дуже суттєвий бонус. Моя мама – мистецтвознавиця, тож з раннього дитинства я занурився у світ мистецтва саме завдяки їй. Музеї, знайомства з художниками та величезна кількість книг і репродукцій у нас вдома – думаю, це все дуже вплинуло на мене.

Після закінчення школи виникло питання, чим я можу займатися далі. Моїм єдиним активом були розмальовані зошити зі школи. Тому вирішив, що, напевно, в художники – мені єдина дорога. 

Радили забути про кар’єру художника та працювати на ринку

Єдиною проблемою на цьому шляху була повна відсутність академічної школи. Після абсолютно провальних спроб вступити до Харківського художньо-промислового інституту, де один із членів приймальної комісії сказав, що художником мені не стати ніколи, я дивом вступив на художньо-графічний факультет Харківського педагогічного університету. 

Там вимоги були дуже демократичні. Але вже на першій сесії дуже шановний викладач радив мені не витрачати час, а піти працювати на ринок Барабашова. За своє життя я часто чув подібні думки на свою адресу, але навчився ставитися до цього спокійно. Я вже знаю, що мені вдається, а що – ні. Та й вибору особливо немає, тому просто малюю.

Плакати художника Нікіти Тітова

Щодо худгарафа, я дуже радий, що потрапив саме туди. Усі чогось хотіли, були пов’язані одне з одним з першого до п’ятого курсу, вчилися одне в одного, товаришували. А головне – це місце було позбавлене пафосу, що дуже допомагає в житті. Особливо – ставитися до себе простіше.

В інституті нам викладали дуже різні дисципліни: кераміку, живопис, прикладне мистецтво. Багато всього, але потрохи. Основним завданням було підготувати вчителя образотворчого мистецтва. Можна було обрати, що тобі ближче, і саме на той час я захопився живописом. Після інституту я пов’язував своє майбутнє тільки з цим, постійно писав, шукав свою мову. І коли був дуже близький до цього, доля принесла подарунок – алергію на олійні фарби. Звичайно, можна було перейти на акрил, але він тоді лише з’являвся, і в мене просто не було на нього грошей.

Роботи художника Нікіти Тітова

Повернувся до творчості завдяки підтримці друга

Я не знав, що робити. І від розпачу написав подрузі та одногрупниці Віці Кисельник, яка працювала в Києві. Запитав, чи немає там хоч якоїсь роботи. Так я опинився вперше тут (у Києві, – ред.) і потрапив ілюстратором до найкрутішої за всіма рейтингами того часу агенції «Бейтс-Україна». Далі була дуже непогана кар’єра у цій сфері, і я зовсім перестав малювати, більше займався ідеями та їх втіленням.

Київ – це моє місто за всіма відчуттями, особливо це відчувалося в двотисячних. Тоді він став для мене містком між Харковом та моєю батьківщиною, Естонією, як місто на ті часи більш європейське та вільне. Хоча й Харків зараз став таким самим.

Художники Нікіта Тітов та Андрій Єрмоленко
Художники Нікіта Тітов та Андрій Єрмоленко.

У 2014-му через хворобу мені довелося повернутися до Харкова. Так вийшло, що я залишився без роботи та розуміння, що робити далі. Мені неймовірно пощастило, що мій друг Андрій Єрмоленко простягнув руку і буквально витягнув із глибокої ями. Саме він сказав: «Чувак, ти ж колись малював, малюй і далі!». Саме він допомагав мені у всьому: знайти себе, відчути впевненість, знаходив мені роботу і щедро ділився всім, чим міг. У тому, хто я, багато в чому зобов’язую саме йому.

Не зміг ігнорувати події, що відбуваються в Україні

Свій перший плакат я зробив під час Майдану. Захотілося передати те, що відчув, що думав, адже події того часу не залишали байдужими не лише українців, а й весь світ. На той момент я постійно працював із образами, тому обрав саме мову плаката. Як лаконічну та чітку форму, аби донести думку. Як можливість передати все, що відчуваю. Тоді я не ставив собі за мету займатися цим постійно, але, на жаль, подій, що викликають у мене бажання висловитися, – дуже багато. Я просто не можу пройти повз багато речей, що відбуваються в країні. Усе це викликає відгук у душі, голові. І я намагаюся знайти цьому вихід . Дуже не люблю дописи, довгі тексти, навіть коментарі дуже рідко пишу. Малювати мені простіше.

Нікіта Тітов та його перший плакат
Плакат «Країна народжується», створений Нікітою Тітовим під час Революції Гідності. Авторка фото праворуч – Любов Орехова.

У своїй творчості саме плакатами я називаю все, що стосується подій в Україні. Решта – це просто моя творчість. Але якось стало прийнято вважати, що я плакатист, а це не зовсім так. Я малюю на різні теми, одна з них – кохання. Для мене ця тема нескінченна і, напевно, найближча. Дуже хотілося б, аби події в країні прийшли до того, що кохання залишиться для мене головним у творчості.

Я людина, яка постійно в собі сумнівається

Я ніколи не шукав одного стилю, для кожної своєї роботи намагаюся знайти свою мову. Та люди кажуть, що мій стиль впізнаваний. І це, напевно, найбільше мене дивує. У мене є низка проєктів у різних стилях і з зовсім різним змістом, один із них – моя інтерпретація українського наївного мистецтва. Саме про цей проєкт я якось сказав, що «займаюся наївним мистецтвом». Але мене якось не так зрозуміли, і почали писати, що я називаю все своє мистецтво «наївним». Я не став заперечувати, нехай буде. Адже, по суті, все, що роблю, часом буває досить простим і, напевно, наївним.

Плакати художника Нікіти Тітова

Насправді я людина, яка постійно в собі сумнівається. Ніколи не маю впевненості, що робота зрозуміла або досить чітко передає ту чи іншу думку. Та завжди є друзі (у мене їх кілька), яким показую роботу перед публікацією. Їхня думка дуже цінна для мене, адже вони – близькі люди і багато в чому дивляться на світ схоже.

Художник – це не простий вибір, а постійне перебування між пошуком та сумнівами. Ба більше, у нас це дуже складно ще й в плані реалізації. Є куратори, галереї, колекціонери, але їхня кількість досить мала та, напевно, для обраних. Я зовсім не належу до художньої тусовки. Так склалося, що я художник інтернету, тому живу далеко від грантів і всього, що співвідноситися з успіхом. Утім у мене є своя аудиторія, свої глядачі. 

Мене називають художником патріотичної частини населення

Загалом мені й виставки не потрібні, адже те, що малюю, за день бачать більше людей, ніж у більшості галерей. Та водночас можу точно сказати: відомий художник – це ще далеко не успішний. Звичайно, хотілося б відчувати себе матеріально впевненішим, але це для мене на другому плані. Робити те, що тобі хочеться, і ні від кого не залежати – набагато важливіше. Моє бажання – не втратити цю свободу, і це найголовніше.

Нікіта Тітов та патріотичний плакат про українську армію

Дуже приємно, що мої роботи знаходять такий великий відгук. Не тому, що я стаю через це впізнаваним, а тому що я розумію: є багато людей, які відчувають цей світ дуже схоже. Якось мені сказали, що я художник патріотичної частини населення України. Спочатку здивувався, а потім дуже зрадів такому визначенню. Бо саме патріотична частина країни її й рухає, а отже, дуже пишаюся цим.

Не можу залишатися поза політикою

Чи може художник залишатися поза політикою – питання досить складне для мене. Особисто я – не можу. Але при цьому знаю художників, творчість яких ніколи не скаже про те, що вони дійсно відчувають і роблять. 

Плакат

У мене є подруга у Харкові, Дар’я Хрисанфова, у неї дуже витончені та ніжні роботи. У них немає ані політики, ані рефлексій про війну. Та при цьому вона багато допомагає хлопцям, які повернулися з фронту. Тут кожен обирає сам, адже у творчості головне – бути щирим, передавати те, що тобі близько, що на душі і чим би ти хотів поділитися.

Вірю в Україну та нашу армію

Остання серія робіт, символи опору, з’явилася з першого плакату про Київ. Я зробив його своєму другу в фейсбуці для допису про набір резервістів. Згодом стали додаватися нові міста. Зараз я точно впевнений, що хочу намалювати всі прикордонні міста, розташовані поруч із агресивним сусідом. Створити такий символічний заслін і дати ворогові зрозуміти, що далі краще не суватися. 

Оборонні герби міст України. Автор: Нікіта Тітов
Серія робіт Нікіти Тітова з символами опору українських міст.

Я відчуваю абсолютний спокій у цій ситуації, вірю в українців та армію. Вірю в своїх друзів і знаю, що українці чинитимуть опір. Такий потужний, що раша посиплеться. Зараз дуже непростий момент нашої історії, і я дуже хочу, щоб ми все це пережили, стали більш згуртованими і сильними. 

Банер 4.5.0., який створив Нікіта Тітов
Фото: Повернись живим.

Нещодавно разом із фондом «Повернись Живим», агенцією «БігМедіа» та Збройними Силами України ми запустили кампанію «4.5.0.», яку можна побачити на бордах майже по всій Україні. Саме спокій і готовність моїх друзів, які пройшли через війну, впевненість у них та армії – це надихнуло мене на таку ідею. Усе буде 4.5.0. Усе буде Україна!

Замість паніки – історії українців, які роблять усе заради нашої перемоги. Підтримай вихід таких історій – ставай добродієм ШоТам

Суспільство

Бійці ССО знищили в Донецьку склад боєприпасів росіян (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Українські бійці Сил спеціальних операцій знищили у тимчасово окупованому Донецьку склад боєприпасів і «Град» росіян.

Про це повідомили у Командуванні ССО ЗС України.

Зазначається, що під час розвідувальних дій на Донецькому напрямку оператори 73-го морського центру ССО виявили ворожий склад боєприпасів та встановили місцезнаходження БМ-21 «Град».

За допомогою ударного безпілотника спецпризначенці завдали по цілях вогневого ураження.

Як наслідок — від удару був знищений і склад БК, і «Град».

Читайте такожРосіяни жили в кімнаті для дошкільнят: на Київщині волонтери відновили сільську бібліотеку

Про ССО України

Сили спеціальних операцій Збройних сил України — окремий рід сил Збройних сил України, до складу якого входять частини спеціального призначення і підрозділи інформаційно-психологічних спеціальних операцій. Неофіційним гімном є пісня «Тихо прийшов, тихо пішов», написана під час російсько-української війни. Під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну воїни ССО виконали низку важливих спецоперацій, зокрема:

  • підірвали понтонний міст окупантів на Луганщині;
  • знищили ворожі «Гради», що обстрілювали Сіверськодонецьк;
  • виявили та знищили станцію зв’язку окупантів на Харківщині;
  • підірвали ворожий КамАЗ у глибокому тилу ворога;
  • підірвали у тилу ворога міст на Донеччині;
  • захопили БПЛА «Орлан-10» із заводською документацією.

Нагадаємо, бійці ССО скоригували вогонь HIMARS по ворожій станції РЕБ «Синиця» на Харківщині.

Фото: скриншот із відео.

Читати далі

Суспільство

Сили ППО вночі знищили 41 із 48 «шахедів»

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

У ніч на 6 грудня окупанти атакували Україну безпілотниками типу Shahed з двох напрямків. Загалом випустили 48 ударних дронів. Із них 41 – був знищений українськими зенітниками.

Про це повідомили у Повітряних силах ЗСУ.

Зазначається, що у ніч на 6 грудня окупанти атакували Україну з мису Чауда у Криму та Курської області.

В результаті протиповітряного бою силами та засобами Повітряних Сил, у взаємодії з ППО Сил оборони України, знищено 41 ударний БпЛА противника.

Залучалась винищувальна авіація, зенітні ракетні підрозділи, мобільні вогневі групи Сил оборони України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «А хто мені скаже, що я не можу?». Історія волонтерки з «кришталевістю» кісток, яка йде проти законів фізики

«Командувач Повітряних Сил генерал-лейтенант Микола Олещук дякує усім воїнам за захист повітряного простору і вкотре відзначає бойову роботу підрозділів мобільних вогневих груп Сил оборони України! Більшість знищених «шахедів» на їх рахунку!», — йдеться у повідомленні.

Про Повітряні Сили

Повітряні сили ЗСУ — вид збройних сил, який має на озброєнні винищувальну, бомбардувальну і транспортну авіацію, а також зенітні ракетні війська і радіотехнічні війська. Повітряні сили у цьому вигляді були створені у 2004 році шляхом об’єднання двох видів: Військово-повітряних сил та Військ протиповітряної оборони України.

Нагадаємо, бійці ССО скоригували вогонь HIMARS по ворожій станції РЕБ «Синиця» на Харківщині.

Фото: mvs.gov.ua.

Читати далі

Суспільство

Молодята з Волині зібрали на своєму весіллі 30 тисяч гривень для ЗСУ

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Молодята-волиняни Анна та Олег Клівчуки зібрали на своєму весілля 25 033 грн, 100 доларів та 50 євро на підтримку Збройних сил України.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці волонтерського штабу «Ангар», якому і передали ці гроші.

«Замість того, щоб збирати на своє власне майбутнє, Олег та Аліна збирали на наше спільне майбутнє вільної країни. Дякуємо Олегу та Аліні, а також всім, хто задонатив на підтримку Сил оборони України!», – йдеться у дописі.

Усю зібрану суму спрямують на збір 100 FPV-дронів.

Читайте також: Як поєднується «Кадилак» і кози? Ця фермерка з Київщини робить крафтовий сир, береже своїх «дівчат» і руйнує стереотипи

Нагадаємо, молодята-переселенці одружились у Рівному за давніми поліськими традиціями.

Окрім того, у Чернівцях волонтери організували весілля військовому за 2 години.

Також ми розповідали, як молодята придбали пікап для ЗСУ за подаровані на весілля гроші.

Фото: facebook.com/ukraineangar.

Читати далі
Продовжити в браузері
Щоб встановити натисни Додати на Початковий екран
Додати на Початковий екран
Встановити
Встановлення майже не використовує пам’ять і забезпечує швидкий спосіб доступу до цієї програми.
Встановити
Update Contents
ШоТам Ми хотіли б показувати вам сповіщення про останні новини та оновлення
Відхилити
Дозволити сповіщення