Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Раніше лікувалися в іншому місті, а тепер — удома. Як на Волині лікарня отримала необхідне обладнання

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Чому ми його робимо?

Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Жителям Любешівської громади доводилося їхати понад 100 км, аби лікувати хвороби сечового міхура, адже в місцевих медзакладах не було потрібного обладнання.

«Багато патологій люди змушені були лікувати на обласному рівні, оскільки не можна було до кінця обстежити пацієнта — наприклад, банальний цистит», — розповідає лікар-уролог Любешівської багатопрофільної лікарні Максим Коваль.

Один з таких пацієнтів — житель Любешева Василь Літвінчук. Коли з виходом на пенсію в нього почалися проблеми зі здоров’ям, для діагностики йому кілька разів довелося їхати в Луцьк. Та зараз чоловік уже має змогу лікуватися недалеко від дому. Ось що громада для цього зробила.

Нове обладнання допомагає виявити камінь чи пухлину

Любешівський селищний голова Олег Кух зазначає, що якісні медичні послуги завжди були одним з пріоритетів розвитку громади: 

«Розуміємо, що пацієнти хочуть отримати на базовому рівні дійсно якісні послуги незалежно від того, де перебувають чи це велике місто, чи віддалене село. Для цього необхідні фахівці та, звісно, нормальне обладнання, яке дає можливість лікарям реалізовувати свої професійні навички».

Любешівська громада є однією з десяти громад-учасниць Проєкту USAID «Говерла» у Волинській області. Тому тут одразу визначилися — потрібна допомога саме з сучасним медичним обладнанням.

«Ми потребували цистоскопічної стійки. У нас уже два роки працює лікар-уролог, і в цьому напрямку він хоче розвиватися та надавати якісну медичну допомогу», — каже директор Любешівської багатопрофільної лікарні Сергій Герець.

Уролог Максим Коваль розповідає, що основними перевагами цистоскопічної стійки є можливість детально розглянути будь-яку патологію сечового міхура. Наприклад, можна виявити камінь або пухлину, чи навіть те, що не бачать інші методи обстеження, як-от КТ чи УЗД.

«Це дає можливість для постановки діагнозу та майбутнього плану лікування цього пацієнта. Також можна взяти біопсійний матеріал», — додає лікар. 

Лікар та цистоскоп
Лікар-уролог та новий цистоскоп, який надав Проєкт USAID «Говерла». Фото з сайту громади

Для роботи з обладнанням додатково проходити навчання не потрібно. За словами Максима, з першого року навчання на інтернатурі лікарі-урологи обов’язково вчаться методів діагностики. До того ж вебінарів і літератури по ендоскопії зараз вистачає, тому навчитися користування цистоскопом можуть у будь-якій лікарні.

Жителі громади тепер можуть лікуватися недалеко від дому

Василь Літвінчук звернувся до лікарні не одразу. Та коли проблеми з сечовим міхуром посилилися, пішов до лікаря Максима. Той поставив попередній діагноз. Але тоді в лікарні ще не було необхідного обладнання, тому пацієнт з Любешева їздив на діагностику та процедури до обласного центру — це було незручно. Проте коли у квітні цього року в Любешеві з’явився цистоскоп, пенсіонеру зробили першу операцію. Зараз чоловік відновлюється. 

«Максим Петрович учора мені зробив операцію. Вважай, не боліло», — ділиться місцевий житель Василь.

Пацієнт старшого віку сидить в лікарні на ліжку
Василь Літвінчук задоволений лікуванням у рідному Любешеві. Фото: ШоТам

Директор лікарні Сергій Герець зазначає: нове обладнання — це не тільки комфорт для пацієнтів, а й можливість підписати пакет з Національною службою здоров’я. Це допоможе залучати додаткові кошти для подальшого розвитку медичної галузі в громаді.

«Світ не стоїть на місці, тому й ми, й охорона здоров’я маємо постійно рухатись», — підсумовує селищний голова Олег Кух.

Суспільство

Київ століття тому й зараз: вгадайте, що за місце на архівному фото (ТЕСТ) 

Опубліковано

Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.​

Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.

Клацніть, щоб перевернути

Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів. ​

Клацніть, щоб перевернути

До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.

Клацніть, щоб перевернути

​​З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.

Клацніть, щоб перевернути

​​На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.

Клацніть, щоб перевернути

У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.

Клацніть, щоб перевернути

До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія. ​

Клацніть, щоб перевернути

Share:

Читати далі

Суспільство

79% жінок обрали залишатися в Україні під час війни: результати дослідження

Опубліковано

28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.

ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.

Про опитування

З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.

Як війна вплинула на переселення жінок 

  • 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
  • 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
  • Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Фото: Центр економічної стратегії

Мотивація залишатися в Україні

Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.

Що повпливало на таке рішення:

  • вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
  • фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
  • власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
  • мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
Фото: Центр економічної стратегії

На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду. 

«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.

Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:

  • жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
  • відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
  • для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.

Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу

Основні причини залишатися

Фото: Центр економічної стратегії

«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.

Які ризики бачать в Україні та за кордоном 

Фото: Центр економічної стратегії

Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.

Перспективи життя за три роки

Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації. 

Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%. 

Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.

Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи

Про дослідників

Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.

American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.

Фото обкладинки: UAExperts.

Читати далі

Суспільство

У Києві запрацювала перша екомашина для збирання використаних батарейок (ФОТО)

Опубліковано

На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».

Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».

Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.

Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії

Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:

  • Eneris Recupyl в Польщі;
  • Accurec в Німеччині;
  • EraSteel у Франції тощо.

Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.

Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.

Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»

Читати далі