Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
Російська окупація Городнянської громади на Чернігівщині тривала понад місяць — з першого дня повномасштабного вторгнення до 3 квітня 2022 року.
Одним з наслідків для громади є численні міни та вибухонебезпечні предмети. Аби навчити місцевих дітей та підлітків розпізнавати міни та знати, що робити, якщо їх знайшли, ГО «Лампа» проводить в громаді навчання з мінної безпеки.
«Можливо, вам було б цікавіше вчити марки авто чи нові моделі одягу, аніж види мін. Але зараз такий час, що насамперед маємо знати про такі речі», — каже тренерка на початку одного з занять.
Завдяки тренінгам 30 дітей вже знають, що робити, якщо побачать міни
ГО «Лампа» виникла на Чернігівщині у 2020 році, аби розв’язати гуманітарні проблеми. Організація розвозить набори для гігієни, харчові та господарські пакети для мешканців прикордоння, а ще облаштовує укриття в навчальних закладах. Ще один напрям роботи організації — Програма Clear від Global Communities за фінансування USAID.
«Наші тренери вчать дітей розпізнавати вибухонебезпечні предмети, хоча багато з них вже бачили їх на власні очі. Ми живемо на прикордонні, тому небезпека може виникнути щодня», — каже представниця ГО «Лампа» Олеся Беребера.
Координаторка програми Clear та представниця ГО «Лампа» Олеся Беребера розповідає про тренінги з мінної безпеки в Городнянській громаді. Фото: ШоТам
Фахівці організації проводять тренінги з мінної безпеки для дітей, підлітків, жінок та літніх людей з прикордонних територій. Відбуваються вони в освітніх центрах, де є укриття, аби учасники могли сховатися в разі небезпеки.
Організація вже провела тренінги для 30 дітей Сновської та Городнянської громад на Чернігівщині. Також до заходів долучилися 15 місцевих жінок. Для дітей організація проводить багато активностей та ігор, аби в такій формі вони отримали практичні навички.
«Тренери ділять дітей на групи, роздають їм картки з мінами та їхніми назвами, а потім просять їх згрупувати. А ще проводять вікторини, дають загадки, аби діти закріпили все почуте», — каже Олеся Беребера.
Одним з учасників тренінгів з мінної безпеки від ГО «Лампа» є 14-річний Кирило Коливан. Хлопець навчається в Бутівському ліцеї Городнянської міської ради на Чернігівщині, малює картини та віддає волонтерам, які розігрують їх та збирають кошти на військо.
Один з учасників тренінгів з мінної безпеки Кирило Коливан. Фото: ШоТам
Долучитися до тренінгів Кирилові запропонувала його мама, яка є вчителькою в школі, де він навчається. Але хлопець каже, що і сам хотів взяти участь, вже говорив про це з друзями.
«Думаю, що такі тренінги для нас, підлітків, необхідні. Дорослі завжди нас попереджають про небезпеку в лісі чи нежитлових приміщеннях, бо там можуть залишатися міни»
Діти та підлітки Бутівського ліцею в укритті слухають про міни та як їх розпізнавати. Фото: ШоТам
Найбільше Кирило запам’ятав три головних правила — не підходь, не чіпай та зателефонуй 112. Кирило каже, що те, про що він дізнався на тренінгах, знадобиться йому під час прогулянок з друзями, аби почуватися безпечніше.
«Я хотів дізнатися, які є міни, але крім цього, ми грали ігри, працювали разом та гарно провели час», — каже хлопець.
«Хочу, щоб син був у безпеці»
Мама Кирила Наталія Єроніна-Коливан також брала участь у навчанні з мінної безпеки. Як вчителька, жінка супроводжувала своїх учнів з Бутівського ліцею.
Наталія Єроніна-Коливан розповідає про свою участь в тренінгах. Фото: ШоТам
«Як мама підлітка я дуже рада, що в нас проходять такі тренінги, бо хочу, щоб мій син був у безпеці. Бо батьки не можуть весь час ходити з ними за ручку», — каже Наталія.
Крім тренінгів, ГО «Лампа» планує облаштувати арттерапевтичний простір в навчальних закладах Городнянської громади та організувати навчання для психологів та соціальних педагогів.
«Хочемо провести арттерапевтичні сесії для дітей, бо в такий час вони необхідні, аби збалансувати емоційне здоров’я дітей», — підсумовує Олеся Беребера.
На фото Ганул стоїть поруч з активістом Владиславом Балінським. У своєму дописі Ганул зазначив: «В Одесі впав Ленін, проходив повз, в шоці з цієї новини. А я просив владу зняти його толерантно, ну влада не завжди чує громадськість».
Нагадаємо, що в Києво-Печерській лаврі встановлять пам’ятник Івану Мазепі з «Курчем»: фото.
Усі, хто має підписку на стримінговий сервіс, зможуть переглянути стрічку, яка розповідає про невідомі факти з біографії Назарія Яремчука — «першої української попзірки» та народного артиста УРСР. У фільмі зібрані спогади рідних, друзів і колег про легендарного виконавця.
«Завдяки безмежному таланту, ентузіазму й праці Назарій Яремчук зробив українську пісню модною й відомою по всьому світу», — зазначають автори проєкту.
Фільм «Яремчук: Незрівнянний світ краси» встановив рекорд як найкасовіша документальна стрічка в Україні, зібравши 9,9 мільйона гривень за три вікенди прокату. Це більше, ніж результат фільму «20 днів у Маріуполі» Мстислава Чернова, який зібрав дев’ять мільйонів гривень.
Нагадаємо, що Такфлікс випускає добірку короткого метру «Літувати».
Головне управління розвідки України (ГУР) отримало нову зброю — ударні безпілотники, здатні вражати цілі на відстані до 1800 кілометрів.
Про це повідомив начальник ГУР Кирило Буданов, зазначивши, що над розвитком цих дронів працюють найкращі фахівці, зокрема спеціалісти самого ГУР.
«Ці ударні безпілотники використовуються для ураження аеродромів та російських об’єктів, які «працюють на війну», — підкреслив Буданов. — «Військові аеродроми, які є джерелом постійної загрози для мирних українських міст, здригаються від повітряних атак».
До повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року в Україні не було виробництва ударних далекобійних безпілотників. Однак із початком війни ринок дронів в Україні зріс у рази.
Однією з причин цього зростання стало обмеження з боку західних партнерів, які не дозволяють Україні використовувати свою зброю для ударів углиб території РФ. Це стимулювало розвиток вітчизняного виробництва далекобійних дронів, які стали важливою частиною української оборони та атакуючого потенціалу.
Нагадаємо, що в Україні відкрили офіс протимінної діяльності ДСНС: які у нього функції.
Коментарі