Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
donate shotam

Суспільство

Як змі­ни­ло­ся ста­вле­ння до мен­таль­но­го здо­ро­в’я під час пан­де­мії COVID-19?

Партнерський матеріал

Опубліковано

Ще минулого року в Україні почали активно говорити про кризу ментального здоров’я через COVID-19. Тривожність, страх перед майбутнім, емоційне вигорання та занепокоєння – це лише частинка наслідків, з якими потрібно розібратись уже сьогодні. Люди зіштовхнулись з новими реаліями, залишились без роботи, навчались дистанційно, уникали контакту з рідними. І це лише зайвий раз нагадало, наскільки важливо піклуватись про своє ментальне здоров’я. А особливо зараз, коли країну накривають все нові й нові хвилі пандемії. 

Про те, як змінилось ставлення до ментального здоров’я під час пандемії COVID-19, розповіла неврологиня Анастасія Гончар в рамках правозахисної програми RIGHTS NOW! фестивалю Docudays UA. Модератором дискусії стала журналістка Анастасія Горпінченко, а онлайн до розмови доєдналися психотерапевт Володимир Станчишин, психологиня з Китаю Хріса Зай та лікарка-психотерапевтка з Чехії Еліна Антонова.

Анастасія Гончар

Анастасія Гончар

Неврологиня

Як змінилось ставлення до власного здоров’я?

В Україні тема психічного здоров’я є досить табуйованою: у нас не прийнято про це говорити, приділяти достатню кількість уваги чи звертатись за допомогою до спеціалістів. Українці звикли замовчувати цю тему. Але під час пандемії свідомість людей стосовно ментального здоров’я досить виросла. За відгуками моїх колег з України я бачу, що у нас значно виріс рівень тривожності серед населення, і не лише тих, хто хворів на коронавірус, а й тих, хто не хворів, але піддався впливу пандемії. До мене почали звертатись вдвічі більше пацієнтів, які тривожаться і хвилюються. Мені доводиться скеровувати їх на консультацію до психолога і психотерапевта у зв’язку з тим, що у них вперше діагностуються тривожні, депресивні розлади та інші типи психічних порушень. І це не лише в українців так. Американські джерела пишуть, що кількість психічних розладів серед населення зросла з початку пандемії з 11% до 46%.

Читайте також: 10 ознак вигорання. Поради від світових експертів, як з цим боротись

“Пандемія вплинула на кількість тривожних та депресивних розладів, проблеми у сім’ї. Через те, що ми закрились вдома, через страх захворіти чи померти, через пережиття втрати значно збільшився попит на психотерапію. Коли ми цілий рік сидимо вдома і відірвані від оточення, то не можемо будувати якоїсь прив’язаності з іншими людьми. І якщо минулого року ми відпочивали від вигорання, то зараз бракує саме цієї прив’язаності. Людям самотньо самим вдома і через це збільшилось звернень до спеціаліста”, –  каже психотерапевт Володимир Станчишин.

Чому це відбувається?

Зараз проводять багато досліджень щодо впливу коронавірусу на тривожні розлади чи погіршення сну. Одні вчені суперечать іншим, хтось наводить причини, а хтось їх спростовує. Але ми точно знаємо, що вірус тропний до нервової системи і може викликати різні неврологічні порушення та ускладнення. Є певні прояви, які викликані саме дією коронавірусу, а інші викликані самою пандемією й тим, як люди реагують на події та справляються зі стресом. Щодо неврологічних причин, то існує гіпотеза, що вірус може потрапити в центральну нервову систему через нюховий тракт. Дуже багато випадків описують порушення нюху як прояв захворювання на вірус.

Також причиною неврологічних ускладнень є запалення, яке викликає COVID-19. Це така потужна реакція, під час якої виділяються запальні процеси в організмі й спричиняють певні наслідки.

Згідно з останніми дослідженнями, тривожність і депресія спостерігалась у молодих пацієнтів. І це не залежало, у якій формі людина перенесла захворювання.

Дискусія на тему «Як змінилося ставлення до ментального здоров’я під час пандемії COVID-19?» на фестивалі документального кіно Docudays UA 2021

Жінки чомусь більше страждають від нейропсихологічних порушень. Можливо це пов’язано з соціоекономічними причинами. Адже жінки частіше змушені йти з роботи, перебирати на себе всі хатні обов’язки, доглядати за дітьми й через це мають підвищений рівень стресу, бо не можуть будувати кар’єру. Все це ще вивчається, але зараз вже є термін “постковідний синдром”. Цей стан триває понад 12 тижнів і має негативний вплив на наше здоров’я.

Коронавірус також впливає на пам’ять, зумовлюючи такі порушення, які можна описати як мозковий туман чи brainfog. Пацієнти часто скаржаться, що після коронавірусу не можуть працювати як раніше – у них знижена здатність до концентрації. Окрім самого вірусу, на пам’ять впливає підвищена втома і нервовість. Але ми повинні знати, що шкоди завдає не тільки вірус, а й наша реакція на те, що відбувається навколо.

Як зрозуміти, що час звернутись до спеціаліста?

“Є кілька маркетів, коли людина повинна зрозуміти, що їй чи комусь з близьких час звернутись до спеціаліста. Перший – тривога заважає вам жити, виконувати щоденні обов’язки, спілкуватись, дружити, будувати кар’єру. Цей маркер свідчить про те, що у вас є тривожні розлади. Другий – постійне  хвилювання про те, що ми захворіємо. Тобто сама тривога не відповідає причині. Третій маркер – це коли все добре, але ви хвилюєтесь. От ніби є робота, сім’я, діти, ви здорові, але все одно думаєте про те, що всі ми скоро помремо”, – каже психотерапевт Володимир Станчишин. 

Багато людей вагаються, йти до психотерапевта або психолога чи ні. В таких випадках я говорю зі своїми пацієнтами, пояснюю,якщо у людини болить зуб, вона не сидить з цим болем вдома і не чекає, коли ситуація погіршиться, а одразу біжить до стоматолога. Психічний розлад – це таке саме захворювання як, наприклад, зубний біль чи гастрит.

На жаль, в Україні немає ніяких інформаційних ресурсів, де люди могли б почитати про ці проблеми, окрім медичного блогерства, яке зараз активно розвивається. Людей нагнітають новини і те, що вони бачать чи чують по телевізору. Є такий термін “інфодемія” – перенасичення інформацією, яка не завжди є правдивою. Завдання лікаря чи фахівця з фізичного здоров’я — надати правдиву інформацію, розказати, де її взяти, можливо, навчити критично ставитися до тих ресурсів, які ми читаємо, і відфільтровувати що корисно, а що ні. 

Читайте також: Лікарі-блогери: шість медиків, на яких варто підписатись

“Є загальна стратегія в цьому питанні – говорити, говорити і ще раз говорити. Люди не розуміють, що таке тривожний розлад, що таке депресія. Для цього повинні бути організовані лекційні програми, друкована література і, знову ж таки, медичне і психотерапевтичне блогерство. Я завжди кажу, що ми не можемо змусити людину повірити у психотерапію. Потрібно поважати її вибір. Якщо людина негативно налаштована, то потрібно говорити факти. Наприклад, “я був у психотерапевта, і він мені допоміг” чи “я читав про депресії, і мені здається, що є певні симптоми”. Але потрібно говорити це людині, яка хоче це чути”, – каже психотерапевт Володимир Станчишин.

Як впоратися з тривожністю?

“Загальна порада – зберігайте спокій та звертайтесь до спеціалістів. Лікарі повинні консультувати і співпрацювати. Я коли скеровую пацієнтів до лікаря-психіатра, ми одразу з ним обговорюємо, що повинна бути комунікація між нами і лікарем-терапевтом. Я маю знати, що відбувається, які медикаменти призначають, як проходитиме лікування. Тому я дуже раджу, якщо з’являються якісь депресивні стани – йдіть до психотерапевта. Я зовсім не хочу зараз робити рекламу спеціалістам. Але коли всередині вас відбувається щось не те, поруч повинен бути хтось, хто добре у цьому розбирається.

Людина зцілюється, коли їй вдається виговоритись про свою проблему. А також коли хтось розкаже про її стан і що з цим робити.

Ми сидимо в наших квартирах, закриті в таких маленьких божевільнях, і самі себе накручуємо. А таке розвантаження дає хороший результат  Якщо ви не можете йти до психотерапевта, йдіть до священників чи тих людей, яким довіряєте. Коли вас турбують тривоги чи депресії, важливо почати ділитись цим. Інакше це перетвориться в серйозні проблеми, які потрібно буде лікувати вже медикаментами”, – каже психотерапевт Володимир Станчишин.

Які вправи допоможуть подолати надмірну тривогу?

1. “Ізраїльські спеціалісти радять в екстрених ситуаціях брати воду і робити кілька ковтків. Потрібно їх рахувати дуже повільно, замислюючись над тим, що ви робите. На 5-6 ковтку ви почуватимете себе спокійніше. Спробуйте відчути себе тут і зараз. Я завжди раджу пацієнтам стати на ноги і дуже сильно відчути свої стопи на підлозі. У цей момент подивіться навколо і порахуйте п’ять предметів, які ви бачите, три звуки, які ви чуєте, три запахи. А потім обійміть себе і скажіть: “Я тут”. Це такі прості поради, які не нашкодять нікому”, –  лікарка-психотерапевтка з Чехії Еліна Антонова.

2. “Справді, під час сильної тривоги потрібно заземлитись, рахувати кольори, пити воду, дихати. Якщо стан не критичнийі, тоді я рекомендую вести щоденник. Це допоможе структурувати хаос в голові, коли здається, що все проти нас. Коли ми починаємо трошечки виписувати свої думки, то можемо побачити, що наші переживання не такі реальні та страшні, як здається. Якщо ви бачите, що виписуєте тільки все погане, тоді заземлюйтесь, дихайте і йдіть до психотерапевта”, – каже Володимир Станчишин. 

3. “Ми в Китаї проводимо дихальні вправи, щось схоже на йогу, слухаємо звуки, які корисні для тіла і голови. Також можемо уявити, що невеликий промінь спустився на наш будинок, щоб наше тіло було не надто статичним. Крім того, рух, ігри чи догляд за тілом також допомагають почуватися краще”, – каже Хріса Зай. 

Суспільство

300 бабусь і дідусів України отримали продуктові набори в рамках національного проєкту ДоБаДі

Опубліковано

Національний проєкт «ДоБаДі» за квітень 2021 року адресно передав 300 продуктових наборів для людей поважного віку.

Про це ШоТам повідомили організатори благодійної акції.

Про проєкт

Зазначається, що 6,5 млн українських пенсіонерів отримують державні пенсії в розмірі до 3000 грн. Самотні дорослі люди у великих містах мають більше можливостей отримувати допомогу: від благодійних фондів, соціально-відповідального бізнесу і небайдужих сусідів. Бабусі та дідусі у селах живуть в соціальній ізоляції, особливо під час пандемії і, тому, позбавлені можливості отримувати системну підтримку. Саме для них був створений проєкт ДоБаДі.

БФ «Життєлюб», МБФ «Карітас України» та компанія Нова пошта об’єднались та запустили національний проєкт допомоги людям старшого віку з уразливих груп населення маленьких міст і сіл по всій країні.

Повна назва проєкту «ДоБаДі» – доставка турботи до Ба та Ді по всій Україні. Це можливість з кожного столичного хмарочосу дотягнутися до похилої стріхи в маленькому селі та подбати про тих, хто цього насправді потребує.  Адже, в першу чергу, допомога надається самотнім, важкохворим, соціально незахищеним людям старшого віку.

Читайте також«Ця робота змінила моє життя». Чому молодь їде в села і маленькі міста на два роки?

Як працює допомога?

Механіка така: благодійний фонд «Життєлюб» збирає кошти та закуповує продукти у партнерській мережі АШАН, в свою чергу, Нова пошта безкоштовно пакує та доставляє набори до населених пунктів, а «Карітас України» передає продуктові набори безпосередньо Ба та Ді.

У квітні пакунки з продуктовими наборами отримали вже 300 Ба та Ді з передмість Дрогобича, Волновахи, Кам’янського, Полтави, Хмельницького та Нововолинська.

Ініціатори проєкту планують не зупинятись і щомісяця розширювати масштаб допомоги, додаючи на карту все більше містечок, де мешкають наші життєлюби. Так, у травні, географія проєкту збільшиться ще на 2 міста. Набори піклування отримуватимуть також Ба та Ді Переяслава та Коломиї.

Читайте також: Іграшки з 90-х та власні сни: шість українських музеїв, до яких хочеться повертатися

До партнерів проєкту доєднався як середній, так і великий бізнес – це СуперОнуки з IT сфери, фінансових компаній, ресторанів.

МБФ «Карітас України» покриває потреби людей золотого віку у Волновасі.

Пан Володимир – підопічний проєкту, переселенець, з 2015 року проживає у Кам’янському: «Оскільки дружина має слабке здоров’я, доводиться витрачати значну частину грошей на ліки. Тому для нашої сім’ї великою допомогою є продуктові набори від Карітаса, Життєлюба і Нової пошти. Ми дуже вдячні за таку підтримку, особливо напередодні Великодніх свят».

Як перші три ноти «До-Ре-Мі», проєкт «ДоБаДі» – про найперші і найголовніші цінності свідомого суспільства, про піклування і допомогу старшим людям, які, свого часу, віддали турботу нашим поколінням.

Як долучитись до проєкту?

Будь-який бізнес може стати благодійником, взявши під опіку одне з міст та забезпечувати його потребу в 50-ти продуктових наборах впродовж принаймні трьох місяців. Вартість одного набору – 280 гривень, і його вистачає на місяць. Вартість партії наборів із 50 штук на місто – 14 000 грн.

Читайте такожВ Україні тепер можна «підвісити» продукти для літніх людей

Нагадаємо, «Україна без сміття» закликає робити благодійні сторіз для побудови сортувальної станції.

Як ми повідомляли раніше, фонд «Життєлюб» запустив масштабний проєкт допомоги старшим людям.

Читати далі

Суспільство

У Києві встановили арт-інсталяцію у вигляді лави із книг (ФОТО)

Опубліковано

У сквері Київських інтелігентів, що на перетині вулиць Гончара й Велика Житомирська, встановили лаву-інсталяцію у вигляді книг.

Про це пише Хмарочос.

Зазначається, що автором нового об’єкта є засновник майстерні вуличних меблів ТИ (AU) Роман Литвин.

Для інсталяції «Усьому свій час» використали померлі дерева.

Наголошується, що майстерня ТИ купує на спеціалізованих аукціонах деревину дубів, що усихають природним шляхом. Потім її обпалюють за японською технологією якісуґі.

Читайте такожЕтична косметика: як обрати засоби, які не тестують на тваринах

Довідка

Сквер Київських інтелігентів було засновано 2013 року з ініціативи мешканців, які вберегли ділянку від незаконної забудови. У сквері встановлено скульптури Костянтина Скритуцького, які зображають чотирьох птахів – горобця, крука, сови та рибалочки.

Нагадаємо, у Житомирі з’явилася зебра-вишиванка.

Усі фото: facebook.com/sanchenko.oleksandr; facebook.com/ra.lytvyn.

Читати далі

Суспільство

Завершилося виробництво психологічного трилера «Між нами» з Ірмою Вітовською

Опубліковано

Завершено виробництво українського психологічного трилера «Між нами» Соломії Томащук.

Про це повідомили у пресслужбі Держкіно.

В основу фільму лягла історія двох жінок, які спираються одне на одну в пошуках шляхів розв’язання власних ціннісних та емоційних проблем. У головних ролях – Анастасія Пустовіт та Ірма Вітовська.

Стрічку створено компанією Up Ua Studio, продюсерка Поліна Герман. Фільмування трилеру відбулося влітку 2020 року у Києві.

Читайте також«Мозок як у тумані». Що таке синдром хронічної втоми, чим він небезпечний та як уникнути

У фільмі йдеться про складний вибір між близькою людиною та моральними принципами.

Дві головні героїні — Саша та Аня змушені його зробити: Саша стосовно власного чоловіка, Аня стосовно сина.

Драматизм ситуації загострюється, коли вони виявляються залучені у темну історію злочину. Слоган стрічки — «Тільки нікому не кажи!».

Головні ролі виконали:

  • Анастасія Пустовіт («Коли падають дерева», «Перші ластівки. Zалежні»),
  • Ірма Вітовська («Мої думки тихі», «Казка старого мельника»),
  • Дмитро Сова,
  • Євген Єфремов,
  • Михайло Дзюба,
  • Сергій Детюк, Євгеній Ламах.

Читайте такожЕтична косметика: як обрати засоби, які не тестують на тваринах

В одній зі сцен у повному складі знялись музиканти гурту «Вагоновожатые».

«Між нами» – ігровий повнометражний дебют режисерки та сценаристки Соломії Томащук.

Раніше режисерка зняла декілька короткометражних фільмів.

Читайте також«Хочемо, щоб нас почули». Як люди з інвалідністю стали професійними акторами

Співавтор сценарію та оператор-постановник стрічки Юрій Дунай, добре відомий глядачу по фільму «Черкаси».

Художник — постановник Юрій Григорович, композитор — Антон Байбаков.

Кінопроєкт став одним з переможців 11-го конкурсного відбору Держкіно.

Загальна вартість виробництва картини склала 11,2 млн грн (100% державна підтримка).

Нагадаємо, вийшла нова серія іронічного серіалу про інклюзію «Школа Доступності».

Як ми повідомляли раніше, у Кенії покажуть фільм про українського Героя Василя Сліпака.

Усі фото: usfa.gov.ua.

Читати далі