Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Як змі­ни­ло­ся ста­вле­ння до мен­таль­но­го здо­ро­в’я під час пан­де­мії COVID-19?

Партнерський матеріал

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Ще минулого року в Україні почали активно говорити про кризу ментального здоров’я через COVID-19. Тривожність, страх перед майбутнім, емоційне вигорання та занепокоєння – це лише частинка наслідків, з якими потрібно розібратись уже сьогодні. Люди зіштовхнулись з новими реаліями, залишились без роботи, навчались дистанційно, уникали контакту з рідними. І це лише зайвий раз нагадало, наскільки важливо піклуватись про своє ментальне здоров’я. А особливо зараз, коли країну накривають все нові й нові хвилі пандемії. 

Про те, як змінилось ставлення до ментального здоров’я під час пандемії COVID-19, розповіла неврологиня Анастасія Гончар в рамках правозахисної програми RIGHTS NOW! фестивалю Docudays UA. Модератором дискусії стала журналістка Анастасія Горпінченко, а онлайн до розмови доєдналися психотерапевт Володимир Станчишин, психологиня з Китаю Хріса Зай та лікарка-психотерапевтка з Чехії Еліна Антонова.

Анастасія Гончар

Анастасія Гончар

Неврологиня

Як змінилось ставлення до власного здоров’я?

В Україні тема психічного здоров’я є досить табуйованою: у нас не прийнято про це говорити, приділяти достатню кількість уваги чи звертатись за допомогою до спеціалістів. Українці звикли замовчувати цю тему. Але під час пандемії свідомість людей стосовно ментального здоров’я досить виросла. За відгуками моїх колег з України я бачу, що у нас значно виріс рівень тривожності серед населення, і не лише тих, хто хворів на коронавірус, а й тих, хто не хворів, але піддався впливу пандемії. До мене почали звертатись вдвічі більше пацієнтів, які тривожаться і хвилюються. Мені доводиться скеровувати їх на консультацію до психолога і психотерапевта у зв’язку з тим, що у них вперше діагностуються тривожні, депресивні розлади та інші типи психічних порушень. І це не лише в українців так. Американські джерела пишуть, що кількість психічних розладів серед населення зросла з початку пандемії з 11% до 46%.

Читайте також: 10 ознак вигорання. Поради від світових експертів, як з цим боротись

“Пандемія вплинула на кількість тривожних та депресивних розладів, проблеми у сім’ї. Через те, що ми закрились вдома, через страх захворіти чи померти, через пережиття втрати значно збільшився попит на психотерапію. Коли ми цілий рік сидимо вдома і відірвані від оточення, то не можемо будувати якоїсь прив’язаності з іншими людьми. І якщо минулого року ми відпочивали від вигорання, то зараз бракує саме цієї прив’язаності. Людям самотньо самим вдома і через це збільшилось звернень до спеціаліста”, –  каже психотерапевт Володимир Станчишин.

Чому це відбувається?

Зараз проводять багато досліджень щодо впливу коронавірусу на тривожні розлади чи погіршення сну. Одні вчені суперечать іншим, хтось наводить причини, а хтось їх спростовує. Але ми точно знаємо, що вірус тропний до нервової системи і може викликати різні неврологічні порушення та ускладнення. Є певні прояви, які викликані саме дією коронавірусу, а інші викликані самою пандемією й тим, як люди реагують на події та справляються зі стресом. Щодо неврологічних причин, то існує гіпотеза, що вірус може потрапити в центральну нервову систему через нюховий тракт. Дуже багато випадків описують порушення нюху як прояв захворювання на вірус.

Також причиною неврологічних ускладнень є запалення, яке викликає COVID-19. Це така потужна реакція, під час якої виділяються запальні процеси в організмі й спричиняють певні наслідки.

Згідно з останніми дослідженнями, тривожність і депресія спостерігалась у молодих пацієнтів. І це не залежало, у якій формі людина перенесла захворювання.

Дискусія на тему «Як змінилося ставлення до ментального здоров’я під час пандемії COVID-19?» на фестивалі документального кіно Docudays UA 2021

Жінки чомусь більше страждають від нейропсихологічних порушень. Можливо це пов’язано з соціоекономічними причинами. Адже жінки частіше змушені йти з роботи, перебирати на себе всі хатні обов’язки, доглядати за дітьми й через це мають підвищений рівень стресу, бо не можуть будувати кар’єру. Все це ще вивчається, але зараз вже є термін “постковідний синдром”. Цей стан триває понад 12 тижнів і має негативний вплив на наше здоров’я.

Коронавірус також впливає на пам’ять, зумовлюючи такі порушення, які можна описати як мозковий туман чи brainfog. Пацієнти часто скаржаться, що після коронавірусу не можуть працювати як раніше – у них знижена здатність до концентрації. Окрім самого вірусу, на пам’ять впливає підвищена втома і нервовість. Але ми повинні знати, що шкоди завдає не тільки вірус, а й наша реакція на те, що відбувається навколо.

Як зрозуміти, що час звернутись до спеціаліста?

“Є кілька маркетів, коли людина повинна зрозуміти, що їй чи комусь з близьких час звернутись до спеціаліста. Перший – тривога заважає вам жити, виконувати щоденні обов’язки, спілкуватись, дружити, будувати кар’єру. Цей маркер свідчить про те, що у вас є тривожні розлади. Другий – постійне  хвилювання про те, що ми захворіємо. Тобто сама тривога не відповідає причині. Третій маркер – це коли все добре, але ви хвилюєтесь. От ніби є робота, сім’я, діти, ви здорові, але все одно думаєте про те, що всі ми скоро помремо”, – каже психотерапевт Володимир Станчишин. 

Багато людей вагаються, йти до психотерапевта або психолога чи ні. В таких випадках я говорю зі своїми пацієнтами, пояснюю,якщо у людини болить зуб, вона не сидить з цим болем вдома і не чекає, коли ситуація погіршиться, а одразу біжить до стоматолога. Психічний розлад – це таке саме захворювання як, наприклад, зубний біль чи гастрит.

На жаль, в Україні немає ніяких інформаційних ресурсів, де люди могли б почитати про ці проблеми, окрім медичного блогерства, яке зараз активно розвивається. Людей нагнітають новини і те, що вони бачать чи чують по телевізору. Є такий термін “інфодемія” – перенасичення інформацією, яка не завжди є правдивою. Завдання лікаря чи фахівця з фізичного здоров’я — надати правдиву інформацію, розказати, де її взяти, можливо, навчити критично ставитися до тих ресурсів, які ми читаємо, і відфільтровувати що корисно, а що ні. 

Читайте також: Лікарі-блогери: шість медиків, на яких варто підписатись

“Є загальна стратегія в цьому питанні – говорити, говорити і ще раз говорити. Люди не розуміють, що таке тривожний розлад, що таке депресія. Для цього повинні бути організовані лекційні програми, друкована література і, знову ж таки, медичне і психотерапевтичне блогерство. Я завжди кажу, що ми не можемо змусити людину повірити у психотерапію. Потрібно поважати її вибір. Якщо людина негативно налаштована, то потрібно говорити факти. Наприклад, “я був у психотерапевта, і він мені допоміг” чи “я читав про депресії, і мені здається, що є певні симптоми”. Але потрібно говорити це людині, яка хоче це чути”, – каже психотерапевт Володимир Станчишин.

Як впоратися з тривожністю?

“Загальна порада – зберігайте спокій та звертайтесь до спеціалістів. Лікарі повинні консультувати і співпрацювати. Я коли скеровую пацієнтів до лікаря-психіатра, ми одразу з ним обговорюємо, що повинна бути комунікація між нами і лікарем-терапевтом. Я маю знати, що відбувається, які медикаменти призначають, як проходитиме лікування. Тому я дуже раджу, якщо з’являються якісь депресивні стани – йдіть до психотерапевта. Я зовсім не хочу зараз робити рекламу спеціалістам. Але коли всередині вас відбувається щось не те, поруч повинен бути хтось, хто добре у цьому розбирається.

Людина зцілюється, коли їй вдається виговоритись про свою проблему. А також коли хтось розкаже про її стан і що з цим робити.

Ми сидимо в наших квартирах, закриті в таких маленьких божевільнях, і самі себе накручуємо. А таке розвантаження дає хороший результат  Якщо ви не можете йти до психотерапевта, йдіть до священників чи тих людей, яким довіряєте. Коли вас турбують тривоги чи депресії, важливо почати ділитись цим. Інакше це перетвориться в серйозні проблеми, які потрібно буде лікувати вже медикаментами”, – каже психотерапевт Володимир Станчишин.

Які вправи допоможуть подолати надмірну тривогу?

1. “Ізраїльські спеціалісти радять в екстрених ситуаціях брати воду і робити кілька ковтків. Потрібно їх рахувати дуже повільно, замислюючись над тим, що ви робите. На 5-6 ковтку ви почуватимете себе спокійніше. Спробуйте відчути себе тут і зараз. Я завжди раджу пацієнтам стати на ноги і дуже сильно відчути свої стопи на підлозі. У цей момент подивіться навколо і порахуйте п’ять предметів, які ви бачите, три звуки, які ви чуєте, три запахи. А потім обійміть себе і скажіть: “Я тут”. Це такі прості поради, які не нашкодять нікому”, –  лікарка-психотерапевтка з Чехії Еліна Антонова.

2. “Справді, під час сильної тривоги потрібно заземлитись, рахувати кольори, пити воду, дихати. Якщо стан не критичнийі, тоді я рекомендую вести щоденник. Це допоможе структурувати хаос в голові, коли здається, що все проти нас. Коли ми починаємо трошечки виписувати свої думки, то можемо побачити, що наші переживання не такі реальні та страшні, як здається. Якщо ви бачите, що виписуєте тільки все погане, тоді заземлюйтесь, дихайте і йдіть до психотерапевта”, – каже Володимир Станчишин. 

3. “Ми в Китаї проводимо дихальні вправи, щось схоже на йогу, слухаємо звуки, які корисні для тіла і голови. Також можемо уявити, що невеликий промінь спустився на наш будинок, щоб наше тіло було не надто статичним. Крім того, рух, ігри чи догляд за тілом також допомагають почуватися краще”, – каже Хріса Зай. 

Підтримай ШоТам

Суспільство

Вийшов тизер українського фільму про виноробів «Якими ми можемо бути»

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Вийшов тизер мелодраматичної історії «Якими ми можемо бути» режисера Едуарда Георгадзе, що розповідає про молодого чоловіка, який повертається у рідне село, щоб продати виноградну плантацію батька, та події починають розгортатися зовсім неочікувано.

Про це пише Нове українське кіно.

Уже завершено написання сценарію повнометражної стрічки.

Сюжет стрічки

Життя Єгора змінюється, коли його відстороняють від роботи в компанії з розробки відеоігор і він дізнається про смерть свого батька винороба. Єгор повертається у рідне село, щоб продати виноградну плантацію. Єгор зустрічає танцівницю Єву, яка впізнає в ньому свого друга дитинства. Разом вони знаходять цілу серію загадок-листів, які залишив батько Єгора.

Читайте також: Зі сцени – на війну, з війни – на сцену. Актор Олег Шульга про театр, кіно та реабілітацію українських бійців через вистави

Тим часом нотаріус повідомляє, що за умовою заповіту продати виноробню неможливо. Події починають розгортатися ще стрімкіше, коли загадкова покупниця пропонує спосіб, як Єгор може продати їй виноробню. Тим часом він починає підозрювати, що в будинку батька буває хтось ще, окрім нього.

Наскрізною темою фільму є виноробство, проте сюжет стрічки зачіпає актуальні питання сучасного суспільства: стосунків дітей і батьків, сімейних цінностей, подолання власних упереджень, а також важливості позитивних і глибоких емоційних зв’язків у сучасному світі, який невпинно змінюється.

У ролях: Мішіко Кобалія, Валерія Пенова, Андрій Данильченко, Сергій Поляков, Наталія Байдак, Антон Целовальник, Ігор Кузіляк, Поліна Савченко, Діана Кашина.

У рамках розробки проєкту автори сценарію Даріна Алєксєєва та Едуард Георгадзе працювали разом із консультантами, психологами, коучами та виноробами. Планується показ фільму потенційним партнерам, подача на міжнародні сценарні конкурси та пошук фінансування на зйомки стрічки.

Продюсерами картини виступають Олексій Кашин («Чунгул», «Синевір») і Костянтин Степаненко. Проєкт фільму – серед переможців цьогорічної програми Українського культурного фонду «Розвиток кінопроекту».

Нагадаємо, вийшов перший трейлер українського історичного екшену «Довбуш».

Фото: cinema.in.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

У Львові будують перший в Україні акустичний концертний зал

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У Львові заклали капсулу будівництва першого акустичного концертного залу в Україні.

Про це повідомили у Львівській обласній державній адміністрації.

Зал буде розташований у приміщенні Львівського державного музичного ліцею ім. Соломії Крушельницької, що на вул. Зеленій, 10.

Зал буде двоповерховим, у ньому розміститься 260-290 глядачів. Для його облаштування проведуть реконструкцію навчального корпусу та гаража з додатковою прибудовою та надбудовою.

«В Україні є небагато концертних залів, всі вони збудовані 150-200 років тому. Проте саме акустичного концертного залу немає. У чому полягає акустика? У тому, що коли музиканти виступатимуть на сцені, ця акустика заповнить кожен куточок залу», – пояснив директор Львівського державного музичного ліцею ім. Крушельницької Лев Закопець.

Читайте такожЯк відкрити бізнес у 18 років? Історія студентки з Івано-Франківська, яка в розпал пандемії почала готувати корисні смаколики

Проект розробила ще у 2019 році. Кошторисна вартість державного інвестиційного проекту – 43,8 млн грн. Концертний зал планують збудувати до кінця 2022 року.

Нагадаємо, у Києві на Оболоні повністю відремонтували аварійний дитсадок.

Фото: loda.gov.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

Як наші Сили спецоперацій тренуються на міжнародних маневрах Combined Resolve 16 (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Один із підрозділів Сил спеціальних операцій України приймає участь в багатонаціональних навчаннях «Combined Resolve 16», повідомили на фейсбук-сторінці Командування Сил спеціальних операцій ЗС України.

Відповідно до сценарію навчань група від Сил спеціальних операцій ЗС України відбула в район виконання спеціальних дій за допомогою двох вертольотів UH-60 Black Hawk, які водночас прикривала пара гелікоптерів AH-64 Apache.

Українські спецпризначенці виконають низку тактико-спеціальних дій в інтересах сил #BLUFOR. Разом з операторами ССО ЗС України участь в «Combined Resolve 16» беруть литовські та американські спецпризначенці.

Читайте такожЗі сцени – на війну, з війни – на сцену. Актор Олег Шульга про театр, кіно та реабілітацію українських бійців через вистави

Планування та загальне керівництво діями всіх підрозділів спеціальних операцій на цих навчаннях здійснюють українські офіцери.

Нагадаємо, на Херсонщині відбулися навчання протитанкових резервів.

Як ми повідомляли раніше, винищувачі України відпрацювали пуски керованих ракет Р-73.

Фото: facebook.com/usofcom.

Підтримай ШоТам

Читати далі