Португальська компанія TCS запускає у Вінниці виробництво будматеріалів

Олена Лекова заснувала виробництво з переробки пластику. Вона робить столи, стільці, ліжка для укриттів у школах і садочках, аби дітям не було так лячно, та створює ще багато всілякої краси для будинків, офісів і ресторанів.

Як дівчина з Донецька, всупереч словам знайомих: «У тебе нічого не вийде», побудувала успішний бізнес під час війни, дивіться в нашому проєкті «Куркулятор»!

Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Ольги Лекової

Зараз ви читатимете статтю від редакції ШоТам з проєкту «Куркулятор» про українські бізнеси

Чому ми його робимо? Більше

Українські крафтярі — неймовірні. Ці бізнеси дивують своєю незвичністю і мотивують діяти.

Чому ми його робимо?

Аби розповісти про неймовірні історії успіху малого та середнього українського бізнесу, який попри війну продовжує динамічно розвиватися. Цей проєкт – частина нашого великого дослідження явища української мрії.

Інші матеріали проєкту

Коли ми були дітьми, вірили, що сонце може гратися з нами, залишаючи зайчиків на стінах, які ми намагалися спіймати долонями. З роками це світло не зникає, але ми починаємо шукати його в інших речах: у спогадах, нових сенсах, людях чи у власній справі.

Дарія Терехова з Київщини знайшла спосіб повернути це світло — ШоТам розповідає про перші українські сонцелови.

Дарія Терехова

засновниця магазину сонцеловів Charovani

Багато років жили майбутнім

У нас із чоловіком була мрія жити у своєму будинку. Кілька років ми збирали гроші на перший внесок за дім і ще взяли кредит. 28 лютого 2022 року нам мали передати ключі від готового будинку, та за кілька днів після початку повномасштабного вторгнення забудовник надіслав фотографію, де було видно, що поруч прилетів снаряд. Нам вибило всі вікна, пошкодило стіни, дах. Це було дуже боляче. Ми багато років жили майбутнім, а тут навіть не встигли отримати ключі. 

Під час вторгнення зрозуміли, що завтра може не настати, а ми так і не жили, як хотіли. Тому вирішили втілити свою мрію інакше — орендували будинок.

Треба було щось робити, щоб відволіктися від новин

Спочатку я займалася переїздом. Пів року після початку вторгнення в мене зовсім не було роботи — до того я працювала креативною копірайтеркою після останнього провалу власної справи.

Я така людина, що не можу просто сидіти й плакати. Мені треба було щось робити, щоб відволіктися від новин, тому я боролася проти дезінформації, робила безкоштовні консультації по креативу. І тут побачила в інтернеті щось схоже на сонцелова й подумала: як раніше жила без цього? Почала шукати, де купити, але ніде в Україні такого не було. 

Якщо я чимось зацікавилася, то починаю «копати» далі, — можу не спати, не їсти, тільки цим займатись. Тому стала в цій темі розбиратися, замовила першу фурнітуру, зробила кілька штучок для себе та друзів. Така була щаслива! Це заняття стало для мене віддушиною. 

Сонцелови — це наче проблиск чогось хорошого, коли кожного дня чую погані новини. Я зрозуміла, що якщо не буду зосереджуватися на чомусь позитивному, то зозуленька поїде. 

До Різдва Дарія створювала павуки в поєднанні з кристалами. Фото надала Дарія Терехова 

І подумала: якщо я захотіла купити сонцелови, можливо, ще хтось захоче. У мене вже був досвід ведення бізнесу — як успішного, так і неуспішного. Вирішила зробити тестовий запуск, щоб не ризикувати: за 15 хвилин намалювала перший логотип, далі створила сторінку Charovani в інстаграмі, написала дописи, запустила рекламу. Наступного дня отримала замовлення. Я сама була в шоці. 

Тоді ми з чоловіком і придумали слово «сонцелов». Англійською назва вже була — «sun catcher», якщо дослівно — «ловець сонця». Але українською нічого схожого за запитом у гуглі не було. Ми ці слова трошки перекрутили та зліпили в одне. Між собою сонцелови ласкаво називаємо «ловчиками». 

У мене з’явилася майстриня

Під час війни ми спершу думаємо про речі першої необхідності, які можуть підтримати тіло. З іншого боку, коли ще, як не в найстрашніші часи, треба щось, що підтримує морально?

Коли я зробила першу колекцію, у мене була така кількість замовлень, що цілий день ішов на виготовлення сонцеловів. Я зрозуміла: або зупиняюся на цьому етапі, або треба розширюватися. І хоч це не перший бізнес, не перші співробітники, але все одно було страшно — я не знала, чи буде достатньо замовлень, чи зможу виконати свої зобов’язання перед працівниками. Усе-таки наважилась, і в мене з’явилася майстриня, яка робила сонцелови, а я лишила за собою розробку колекцій і дизайнів.

Дарія в орендованому будинку йде відправляти перші замовлення сонцеловів. Фото надала героїня 

Спочатку я робила сонцелови у себе вдома. Потім, коли з’явилася перша помічниця, майстерня переїхала до неї. Згодом ми орендувала офіс у Вишгороді на Київщині, який став нашою майстернею.  

Унікальні дизайни, що несуть глибокі сенси

Усі наші дизайни унікальні. Крім цього, в кожен сонцелов я закладаю сенси. Наприклад, рік тому була колекція «Тримаємось» про окуповані міста України: у цих виробах є дві долоньки, спрямовані одна до одної, що символізувало цей заклик триматися. 

Я взяла за основу логотипи Мелітополя, Енергодара, Маріуполя та Бердянська. Знайшла інформацію про ці міста, що там взагалі відбувається, як живуть люди, чи є з ними зв’язок, що показують у росії щодо цього. Це була інформаційна кампанія, щоб люди не забували та підтримували тих, хто в окупації. 

Був сонцелов-реліквія «Хліб-Сіль» про українську традицію зустрічати гостей з хлібом та сіллю. Я спеціально їздила в експедицію у Музей українського рушника, щоб дослідити старовинні вишивки та символи, і ми зробили свій рушник, на якому зібрали солярні знаки з інших. У наборі були хлібці, рушник, дві баночки — з сіллю та пшеницею, листівка та сонцелов з кристалом солі по центру.

Дарія створила сонцелов «Хліб-Сіль», щоб зберегти давню українську традицію зустрічати гостей з хлібом і сіллю. Фото: Дарія Терехова 

Зараз готую ще одну колекцію, яка буде виходити поступово. Вона натхненна темою вінтажу, Ренесансу та вікторіанським стилем. 

Від автомобільних прикрас до квіткових композицій

У нас є декілька категорій сонцеловів. Одні з них — автомобільні прикраси. Мені завжди було цікаво, чому ми будинок прикрашаємо, а в машину нічого не вішаємо, крім пахучки. 

Одразу скажу, що сонцелови безпечні для машин і будинків — нічого не загориться й не засліпить. Я б ніколи не запропонувала щось, що може якось зашкодити. Усе протестоване та перевірене.

Для дому є сонцелови прямі, каркасні, настільні, а також новинка цієї весни — для квітів. Найпопулярніші саме у квітку, особливо «Сонячна Симфонія» та «Орбіта Кристаліс». 

Каркасний сонцелов «Лотос на світанку» з’явився пару місяців тому, і це поки єдиний ловчик, який ми не встигаємо виготовляти. На нього приходять передзамовлення, хоча я навіть його не виставляю, — не знаю, як люди його знаходять. 

Також популярна «Лицарка Світла», на якій є мечі, кинджали, зверху герб і дуже-дуже багато кристалів. Цей ловчик — про жінок, які захищають себе, близьких, свій дім і землю.  

«Лицарка Світла» присвячена жінкам, які є світлом для себе та близьких, а також захищають свій дім. Фото: Дарія Терехова 

Також у нас є книжкові закладинки двосторонні та з гачком. Вони теж унікальні — з гачком більше ніхто у світі не робить. 

Маємо набори для творчості. Можна самостійно зробити сонцелов за відеоінструкцією. Нещодавно ще й з’явився набір карбування на фользі — усі трафарети є авторськими малюнками. В Україні цього теж ніхто не робить, а у світі це вже тренд. 

Раніше в нас були свічки й прикраси, але ми від них відмовилися. Чомусь вони не пішли, вийшли нам повністю збиткові. Зараз розпродаємо те, що залишилося.

Мрії, які стали реальністю

З дитинства я була, як сорока, — заглядала в кожну блискучу вітрину. Мене батьки не могли забрати звідти. В якомусь сенсі збулась моя дитяча мрія — тепер я кожного дня працюю з блискучими штучками. 

Також здійснилася наша з чоловіком довгоочікувана мрія жити у власному будинку. Ми відновили наш дім, але вирішили його продати — я вже не хотіла туди повертатися. Натомість там, де ми орендували будинок, через дорогу продавався інший, який ми й купили. Я кожного дня вдячна, що ми живемо у своєму домі.

Коли Дарія та її чоловік переїхали в орендований будинок, у них була 10-та річниця весілля, і вони вирішили поновити обітниці й обручки в тісному колі родини. Фото: Дарія Терехова 

Далі у планах розширити партнерську лінію, щоб наші сонцелови продавались у різних магазинах. І мрію про невеличкий шоурум на Подолі з великими вікнами, де вся стеля буде завішана сонцеловами, а на стінах бігатимуть мільйони сонячних зайчиків. 

Для мене сонцелов — це чиста радість, яку я хочу дарувати іншим. Уже три роки цим займаюся, і щоразу, коли спускаюсь на перший поверх, де багато сонцеловів, я радію сонячним зайчикам на стінах. Які б думки я не мала, коли їх бачу, відволікаюся від всього. 

На 22-й благодійній гастровечері на Черкащині зібрали 1 400 000 грн, 1 комплект РЕБ та 6 FPV-дронів. Для цього зусилля об’єднали 18 шефів та барвумен. 16 із них приїхали з різних міст України, а двоє — з Сакартвело.

Про це повідомила агенція PR Batteries.

Авторські страви, благодійні лоти та жива музика

На благодійній «Гастровечері для ЗСУ», що пройшла на Черкащині, зібралося 140 гостей. Серед них були військові з шести бойових підрозділів, волонтери, меценати та друзі проєкту.

Гості скуштували 7 авторських страв, які розробили спеціально для події. Усі  продукти та напої партнери заходу надали безплатно. 100% зібраних коштів та техніку передали  підрозділам 110 ОМБр ім. генерала Марка Безручка, 46 ОАеМБр, 138 ЗРБр, 122 батальйону 81 ОАеМБр, 155 ОМБр ім. Анни Київської, Інженерно-технічній роті в/ч А1008 (14 ОМБр). Представники цих бойових підрозділів також були гостями заходу. На заході виступили Тоня Матвієнко та Олег Собчук (гурт СКАЙ), а ведучими стали Андрій Семенчук і Катерина Марчук.

Читайте також: «Маленькі янголи-охоронці»: нацгвардійці показали своїх чотирилапих друзів на передовій (ФОТО)

Під час благодійного аукціону розіграли:

 • книгу з підписом «Залізного Генерала» Валерія Залужного;

 • прапор із підписом Олександра Усика;

 • пам’ятні речі з автографами сестер Кіченок;

 • м’ячі та футболки з підписами гравців «Шахтаря» і «Динамо»;

 • військові артефакти від підрозділів, для яких організували вечерю.

Центральним лотом вечора було «Панно Перемоги» — композиція, складена з 51 бойового шеврона різних підрозділів та бригад. 

«​​Наші страви стають донатами, а донати стають зброєю. І тим самим ми допомагаємо», — розповів Віктор Альохін, шеф-кухар RIVERWOOD relax park, у якому приймали гостей.

Наступну гастровечерю планують провести в Івано-Франківську.

Сакартвело + Україна

Темо Парцванія з Сакартвело в Україні живе вже 11 років. Він каже, що допомога війську — це його спосіб віддячити країні, яка стала другою домівкою: «Моя донька наполовину українка, так що я відчуваю те, що я повинен зробити щось для України. Я кухар, я ресторатор, і я розумію, що моя справа може комусь допомогти».

Частував гостей також й шеф-кухар з Києва Олександр Ярош, який служить у  мобільній вогневій групі. Він розповів, що до гастровечері долучається в перервах між чергуваннями.

Про «Гастровечері для ЗСУ»

Шеф-кухарі з Асоціації кулінарів України протягом трьох років організовують благодійні гастровечері на підтримку армії. На 22-х таких заходах зібрали понад 60 мільйонів гривень для бойових підрозділів, передали десятки дронів та автомобілів. Гасло проєкту: «Якщо ти не в ЗСУ, ти для ЗСУ!».

По всій Україні шефи презентують авторські страви, а гості куштують високу кухню та донатять. 

Нагадуємо, що одесит створив гру про війну в Україні очима кота.

Фото: агенція PR Batteries