

Технології
Підприємці на Рівненщині створюють зарядні станції, що можуть живити холодильник 38 год.
У місті Млинів на Рівненщині двоє друзів створили виробництво потужних зарядних станцій з нуля.
Історію підприємців розповідає Dev.ua.
Компанію Kseonics Technology заснували комерційний директор Дмитро Ренжин та айтішник Сергій Тітков.
За пів року роботи їм вдалося розробили унікальні компактні українські пауербанки. Тепер хлопці планують зробити в Млинові невеликий осередок IT.
Як все починалося?
Спочатку була виготовити невелику зарядну станція для себе.
«Грошей у нас майже не було, лише 3000 грн, то виходили з цього», — розповідає Ренжин.
Першу модель зробили у деревʼяному корпусі та 4-ма USB-виходами. Це стало першим поштовхом для подальших удосконалень.
Я взяв в кредит 30 000 грн і спробували зробити виробництво, трохи вийшло, — розповідає Дмитро про запуск виробництва.
У квітні 2022 підприємці змогли зробити 10 станцій. Потім розробники сфокусувалися на тому, щоб зробити корпус максимально маленьким. Зарядні станції мали два вектори:
- допомогти військовим, щоб мати змогу зарядити рації, дрони, тепловізори, Starlink та інше — це вдалось зробити за допомогою зарядних станцій Kseon-168 (15*20*8 см, вагою 3,5 кг) та Kseon-84 і Kseon-84 mini,
- забезпечити світло в бомбосховищах — для цього створили Kseon-5000, великий потужний пауербанк з 8 розетками, який міг заряджати більше, ніж 500 телефонів.
Останні зараз стоять в Рівненській області в деяких пунктах незламності, важать більше 100 кг та вартують понад 60 000 грн.
Читайте також: Заряджає 25 телефонів та Starlink. 15-річний винахідник зі Львова створює унікальні повербанки для ЗСУ

Нещодавно Kseonics Technology розробили кейс-чемоданчик з пауербанка, який має 2,5 кВт потужності та 5 розеток, укомплектованих інверторами та перехідниками. Він заряджається 8 годин та може зарядити 220 телефонів, або заживити Starlink на 36 годин.
Перший експериментальний тираж у 20 шт люди розкупили за два дні, — згадує розробник.
Виробники Kseonics Technology створюють свої пристрої на основі літій-іонних акумуляторів Samsung-35e по 3500 мА кожна.
Усі комплектуючі розробники купують в Україні, крім корпусів, що везуть з Польщі.
Про команду
Наразі в команді 16 людей, 12 з яких виробляють пристрої. І 150 000 грн щомісяця компанія витрачає на зарплату.
«В нас немає таких цифр по заробітній платі, як в IT-компаніях, але ми прагнемо до них», — акцентує співзасновник.

Наразі за півтора-два тижні команда може зробити вже 200 станцій. Розробники продають станції військовим практично по собівартості, ціни для цивільного населення приблизно на 30% більші.
Читайте також: Зі складів – на передову. Як проєкт «Тачка на ТРОкачку» відновлює радянські вантажівки для ЗСУ
Ще влітку близько 90% виробів купляли військовослужбовці, вже все змінилось з 10 жовтня 2022 року. Починаючи з цього моменту в них була величезна черга на замовлення.
Бізнес-модель
Власні вкладення засновників склали 33 000 грн, на які Kseonics Technology розробили перші 10 пауербанків.
Потім, за словами Дмитра, працювали за наступною схемою: «Ми чекали, поки змогли їх продати, потім зробили 13 станцій, потім 16, 21, і далі вже пішла прогресія».
Заробіток в компанії пішов приблизно з 10 жовтня 2022, коли станції почали купляти цивільні українці. За грудень 2022 всіх станцій компанія продала близько 400. Всі кошти від продажів співзасновники вкладають в розвиток компанії.

Нагадаємо, у Тернополі науковці створили генератор на біовідходах.
А у Вінниці чоловік змайстрував власну мікро-ГЕС на річці.
Також ми повідомляли, як школяр з Івано-Франківська розробив дрон-міношукач для ЗСУ.
Фото: facebook.com/kseonicstechnology.
Технології

Український роботизований комплекс Ardal пройшов понад 17 кілометрів під щільним вогнем мінометів та артилерії для порятунку військових. Завдяки цій операції робот евакуював трьох поранених бійців, які понад місяць перебували у сірій зоні.
Про це повідомив міністр цифрової трансформації
Деталі проведення місії
Робота створила компанія BUREVII, яка є учасником IT-кластера Brave1. Розробники не лише забезпечили технічну підтримку, а й безпосередньо долучилися до планування операції спільно з 92-ю ОШБр та 154-ю ОМБр.
Місію виконували на одній із найгарячіших ділянок фронту, де росіяни постійно застосовують дрони для коригування артилерійського вогню. Для успішного виконання місії залучили понад 50 фахівців, які використовували засоби радіоелектронної боротьби, розвідку з повітря, а також дрони-бомбери для відволікання уваги противника.

Читайте також: В Україні вперше відбувся турнір з військово-технологічного спорту (ФОТО)
Завдяки злагодженій роботі підрозділів та можливостям НРК Ardal поранених вдалося евакуювати та доставити до шпиталю. При цьому сам робот залишився неушкодженим.
Наразі Україна активно інвестує у наземні роботизовані комплекси. У планах — поступово передати логістичні завдання на автоматизовані системи. Це дозволить не лише оптимізувати військові операції, а й зберегти життя українських захисників.
Опубліковано Михайло Федоров Середа, 2 квітня 2025 р.
Нагадаємо, що військові працюватимуть з новим українським гранатометом: його особливості.
Фото: фейсбук-сторінка Михайла Федорова
Технології

Учні «Ліцею нових технологій навчання» з Кропивницького перемогли на нацвідборі міжнародного хакатону Teens in AI. Їхня команда HARBOUR SEALS розробила ШІ-сервіс Equilla, що виявляє дискримінацію та дезінформацію в дописах у соцмережах.
Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Підлітки створили інструмент Equilla за два дні. Сервіс може виявляти гендерні стереотипи, булінг та інші прояви дискримінації, а також генерувати альтернативні коментарі. Він допомагатиме боротися з токсичністю в медіа.
Команда HARBOUR SEALS перемогла на нацвідборі та представлятиме Україну на міжнародному етапі хакатону Teens in AI.
Читайте також: Українські розробники створили голосовий ШІ-помічник для бізнесу
Що відомо про хакатон
Україна вдруге візьме участь у міжнародному хакатоні Teens in AI. Ця подія проходить у 97 країнах світу. Під час хакатону українські підлітки розроблятимуть рішення на основі штучного інтелекту та покращуватимуть свої навички за підтримки експертів у цій сфері.
Тогоріч на міжнародному етапі Teens in AI перемогли українські школярі з Політехнічного ліцею КПІ імені І. Сікорського. Вони представили свій застосунок під назвою ConnectAbility, що допомагає вивчати та озвучувати жестову мову за допомогою ШІ.
Захід реалізує Міністерство цифрової трансформації, Міністерство освіти і науки України та Lviv IT Cluster у межах хакатону Teens in AI.
Нагадаємо, що фахівці Мінцифри створюють п’ять продуктів на основі ШІ.
Фото обкладинки: Freepik
Технології

Очільник Міністерства цифрової трансформації Михайло Федоров розповів про п’ять розробок, над якими працюють фахівці українського відомства. Деякі з них уже інтегрували, інші запустять найближчим часом.
Про це повідомив Михайло Федоров на фейсбук-сторінці.
П’ять українських розробок
- ШІ-чатбот Наталка. Програма допомагає потенційним партнерам інтегрувати сервіси «Дії». Чатбот обробляє поширені запити, допомагає обрати сценарії інтеграції, а після цього передає комунікацію реальній людині. За п’ять місяців чатбот обробив понад 2,3 тисячі запитів, а навантаження на менеджерів зменшилося на 30%.
- ШІ-асистент у «Дії». Програма допомагатиме обрати потрібну послугу під запит користувача. Також асистент відповідатиме на популярні запитання. Невдовзі він запрацює на порталі «Дія».
- ШІ для генерації вакансій. Розробка допомагатиме швидко створювати структуровані описи вакансій. Також ШІ зможе зробити вакансії у необхідному для користувачів тоні, наприклад, із креативним описом.
- Цифрова експертиза нормативно-правових актів. Штучний інтелект допомагатиме юристам аналізувати нормативно-правові акти та завантажувати їх у систему. Наразі цей інструмент уже тестують, він опрацьовує 35% документів за 72 години.
- ШІ-аналіз та переклад європейського законодавства. Цей інструмент аналізує європейське законодавство та порівнює його з українським. Федоров вказав, що це спрощує та пришвидшує гармонізацію, що є обов’язковим процесом для Євроінтеграції.
«АІ допомагає державі працювати ефективніше та швидше, а українцям отримувати послуги прозоріше та без зайвих труднощів. А після запуску національної LLM АІ-інструментів стане ще більше»‚ — написав очільник Мінцифри.
Нагадаємо, що в Україні розпочали створювати національну велику мовну модель.
Також ми писали, що українські розробники створили голосовий ШІ-помічник для бізнесу.
Фото обкладинки: Freepik