Під Луцьком зведуть завод із переробки і замороження ягід

Проєкт розробили фахівці об’єднання Women in Tech Ukraine для керівників, HR-менеджерів та ветеранів. Платформу створили для того, щоб поширити інклюзію та впровадити новаторські методи комунікацій в українських компаніях.

Про це повідомили Women in Tech Ukraine.

«Ця безкоштовна ініціатива надає компаніям необхідні ресурси для створення робочого середовища рівних можливостей і реалізації соціально відповідальних стратегій розвитку, що є особливо важливим у сучасних умовах, коли зростає кількість ветеранів та людей з інвалідністю через війну»‚ — написали представники проєкту.

Читайте також: У «Дії» зʼявилися дві нові військові облігації: які саме

Що створили на платформі

1. Освітні лекції та воркшопи для ветеранів. Ці матеріали сприятимуть перекваліфікації, позитивному результату на співбесіді, а також успішній адаптації та інтеграції в цивільні команди.
2. Авторські навчальні сесії з інклюзії для керівників та HR-менеджерів українських компаній щодо розробки та впровадження інклюзивних політик.
3. Інформаційні ініціативи, що сприятимуть усвідомленню значення інклюзії та соціальної відповідальності.
4. Анонімне соціальне дослідження з фокус-групами для аналізу перешкод та проблем, які виникають у працівників компаній при співпраці з ветеранами.
5. Поради військових та цивільних психологів, які окреслюють можливості ефективної співпраці та розуміння потреб як ветеранів, так і цивільних осіб, які працюють разом із ними.

Дізнатися більше про проєкт і знайти необхідні матеріали можна за посиланням на платформу.

Нагадаємо, що в Україні запустили акцію «Подаруй Різдво військовим»: як долучитися.

Фото обкладинки: Pixabay

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.

Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше

Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.

Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Інші матеріали спецпроєкту

Тетерівська громада на Житомирщині дуже мальовнича. Туристи приїжджають сюди, щоб відпочити на природі, поставити намет чи прогулятися пішохідними маршрутами. 

Учні місцевого ліцею також займаються кемпінгом, але в них не було обладнання, потрібного для змагань. ШоТам розповідає, як школярі та місцева влада почали співпрацювати задля змін. 

Любов до кемпінгу привив учитель

Дарина Корольчук — учениця 8 класу Денишівського ліцею. Її вчитель географії Сергій Анатолійович — просто фанат кемпінгу: він не тільки сам цим займається, а й дітей надихає.

«Саме він показав нам, як круто можна проводити час на природі», — каже Дарина.

У ліцеї Дарини уроки з кемпінгу проходять по сезону. Влітку всі тренуються на річці: гребуть на байдарках, вчаться працювати в команді, готуються до змагань. А взимку, коли річка замерзає, уроки переносять у спортзал. Тут учні відпрацьовують пішохідний туризм: працюють з мотузками, вчаться зав’язувати вузли та створювати страхувальні системи. 

У Дарини та її команди вже є досягнення — на Житомирщині вони здобули перше місце в сплаві на байдарках по річці Кам’янка. Також дівчина брала участь у змаганнях на Південному Бузі у Вінниці, де протягом п’яти днів команда жила в наметах, готувала їжу на багатті та купалася в річці.

Команді потрібна байдарка та обладнання для підйому на скелі

Але для змагань і тренувань їм було потрібне якісне спорядження.

«Я хочу, щоб ми не просто брали участь, а перемагали. Крім того, це питання безпеки. Наприклад, переправлятися через річку на несправній байдарці чи без належного обладнання небезпечно: сильна течія або пороги можуть перевернути човен, і команда може травмуватися», — каже дівчина. 

Команді дуже потрібна нова спортивна байдарка, розрахована на чотирьох людей. Вона має бути легкою, маневреною та стійкою.

Ще одне болюче питання — спеціальне спорядження для підйому по мотузці: мотузки, карабіни й жумари. Через їхню зношеність команду іноді навіть не допускають до змагань, адже безпека завжди на першому місці.

Тож після декількох уроків з фінансової грамотності у ліцеї Дарина придумала, як отримати нове спорядження для кемпінгу й туризму: 

«Коли я зрозуміла, що можна подати бюджетну заявку до сільради, я одразу знала, що напишу її. Мені просто допомогли це правильно оформити». 

У заявці було чітко зазначено, які в команди потреби, яку проблему це допоможе вирішити та скільки грошей на це потрібно. Заявку прийняли та розглянули — у 2025 році сільська рада планує виділити кошти.

Участь у проєкті дала змогу жителям впливати на бюджет

Уроки з фінансової грамотності в школах провели не просто так — цьогоріч громада взяла участь у проєкті «Бюджетна партисипація від А до Я», який за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» реалізує Громадське партнерство «За прозорі місцеві бюджети». Це проєкт, який допомагає зробити місцеві бюджети прозорішими та зрозумілішими для жителів. Громадяни беруть участь у плануванні, розподілі коштів і навіть вирішують, на що їх витратити.

«Мене цей проєкт дуже надихнув. Я зрозуміла, що учні мало знають про бюджетні процеси: як формують бюджет, хто його затверджує і які рішення за цим стоять. Тож ми вирішили залучити жителів, зокрема, школярів, до обговорення бюджету громади на 2025 рік», — розповідає начальниця фінансового відділу Віра Книш. 

Пропозиції збирали до 30 вересня, а потім провели День бюджету, де жителі мали змогу обговорити найкращі ідеї, які згодом врахували в сільраді. Найактивнішими виявилися учні шкіл і Молодіжна рада. Зараз пропозицій є три, і дві з них стосуються кемпінгу. 

«Наша громада сама по собі показує напрямок, над яким треба працювати — туристичний. У нас є скельний масив, де проводять змагання зі всієї країни, у нас є річка, по якій можна справлятися на катамаранах і байдарках», — каже посадовиця.

Допомагають школярам впливати на зміни 

Щоб розвинути потенціал партисипації, у школі планують запровадити практикум «Як написати бюджетну пропозицію». Такий курс допоможе учням краще розуміти бюджетні процеси, оформлювати свої ідеї й так ефективніше долучатися до змін у громаді. Віра Книш підкреслює:

«Ми хочемо, щоб наступного року ще більше дітей брали участь у бюджетному процесі. Це й про розвиток навичок, і про формування відповідальності за майбутнє своєї громади».

Усі десять вагонів компанія збудувала у 2024 році. Для їхнього створення УЗ залучила 160 українських підприємств-постачальників.

Про це повідомили в УЗ.

Як обладнали салони

Уперше купейні вагони оснастили:

• столиками для пасажирів верхніх полиць;
• відеоспостереженням у чотирьох зонах;
• декількома режимами освітлення у трьох зонах вагона;
• портами Type-C для зарядки пристроїв на кожному пасажирському місці.

Разом із цим у салонах встановили кондиціонери, вакуумні туалети, сповивальні столики та кавоварки. Для людей з порушеннями зору створили навігацію шрифтом Брайля, кероване табло підвищеної контрастності, додаткові вхідні поручні, кнопки виклику провідників, а також додаткове контрастне маркування усіх елементів і конструкцій, що виступають.

Читайте також: Фільм «Ти — космос» здобув дві головні нагороди на фестивалі в Парижі

Де курсуватимуть вагони

Ці вагони їздитимуть у складі потяга 79/80 Дніпро – Львів – Дніпро. Перший рейс відбувся 11 грудня, коли потяг з цими вагонами вирушив з Києва до Дніпра.

«Я вдячний уряду за розуміння важливості швидкого та якісного оновлення рухомого складу УЗ. Враховуючи стратегічну роль залізниці — спеціальні та дипломатичні перевезення, евакуація, передислокація поранених тощо — і пов’язану з цими завданнями динаміку вибуття вагонів та загалом старіння нашого пасажирського рухомого складу, вкрай важливе системне оновлення», — сказав голова правління УЗ Олександр Перцовський.

Частка українських компонентів при будівництві сягнула понад 80%. Вартість одного вагона становить від 43 до 47 мільйонів гривень.

Нагадаємо, що українська авіакомпанія відновила регулярні рейси з Кишинева.

Раніше ми писали, що «Укрзалізниця» відремонтувала потяг Київської кільцевої електрички (ФОТО).

Фото: фейсбук-сторінка УЗ