Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Паркінг, Wi-fi та інфекційні бокси на Львівщині: як медреформа збагатила лікарню в Червонограді

На півночі Львівщини поблизу кордону живе спокійним та виваженим життям невеличке шахтарське місто — Червоноград.

Коментарі

Опубліковано

На півночі Львівщини поблизу кордону живе спокійним та виваженим життям невеличке шахтарське місто — Червоноград. Високі терикони обступили його на під’їзді, тому навряд можна відрізнити від тих, що знаходяться на сході України. Проте на центральній вулиці ще кілька років тому з’явилась сучасна лікарня західного зразку. Червоноград один з перших долучився до медичної реформи та переобладнав стару радянську лікарню у сучасний медичний центр. 

Червоноградський Центр первинної медико-санітарної допомоги – один з 10 медзакладів України, які отримали найбільше коштів під час першої хвилі медреформи. Заклад й досі вважається лідером та протягом минулого року отримав понад 43 млн гривень. 

Ми поспілкувалися з керівницею Центру й розпитали, чи легко реформувати підрозділ міської лікарні та як сімейному лікарю заробляти 18 тис. гривень щомісяця.

Анна Ярмола,

Анна Ярмола,

керівниця КП ЦПМСД міста Червоноград

Довідка. Перший етап медреформи розпочався 1 липня 2018 року. На цьому етапі змінили модель фінансування первинної (амбулаторної) ланки української медицини. Створена в часи реформи Національна служба здоров’я України оплачує надані медзакладом послуги за кількістю підписаних з пацієнтами декларацій. Тобто: є пацієнт — є гроші, нема пацієнта — нема грошей. Тариф на надання послуг первинної ланки медицини єдиний для всієї країни — близько 500 гривень на рік. А всі фінансові потреби медичного закладу — тепер у віданні місцевих рад. 

Що це дає? Пацієнт тепер може сам обирати медзаклад, в якому лікується. Набридли черги чи непрофесіоналізм лікаря — розриваєш контракт і підписуєш з іншим лікарем чи лікарнею. А лікарі зацікавлені в тому, аби надавати кращу якість своїх послуг, щоб утримати пацієнта. Також лікар має право працювати як ФОП, а не найманий працівник у держлікарні.

Починала з нуля, тому життя сприймається інакше

Після закінчення університету я працювала у невеличкому містечку за 11 кілометрів від Червонограда. Це був неоціненний досвід. Напевно через те, що починала кар’єру з нуля, тепер життя сприймається інакше. Тоді я не могла й мріяти, що вже через 14 років стану директором Центру. 

До медреформи я чотири роки працювала завідувачкою фізіотерапевтичного відділення, а також за сумісництвом — сімейною лікаркою. Фізіотерапія — соціальне відділення, де головні пацієнти — люди поважного віку. Тому за фінансуванням доводилось звертатись до місцевих підприємств та бізнесменів, які допомагали закуповувати матеріали для ремонту. А необхідне обладнання — купувала лікарня. Проте я не боялась відповідальності й за ці чотири роки спільними зусиллями до довели до ладу відділення. 

Директора Центру Анна Ярмола: “Я ніколи не боялась відповідальності”

Можливо через такі результати й запропонували стати головним лікарем. Тоді ми ще були структурним підрозділом Червоноградської міської лікарні. 

Медреформа була потім, спочатку — реорганізація

Зміни почалися з бажання рухатися вперед та реорганізаційних питань. У 2017 році ми сформували структурний підрозділ Центру первинної медико-санітарної допомоги. А вже восени дізнались про старт реформи і чекали на підписання президентом закону про фінансові гарантії. 

Тим часом на сесії міськради за підтримки міського голови та керівника вторинної ланки прийняли рішення про створення комунального підприємства. Лікарі почали проводити піар-компанію серед місцевих жителів та готувати їх до підписання декларацій. Так, на початку 2018-го року було створено КП ЦПМСД міста Червонограда. А за конкурсом я очолила його вже як директор. 

Центр увійшов в ТОП-10 закладів, які отримали найбільше коштів під час першої хвилі

Одразу як тільки це стало можливо у квітні, почали декларувати пацієнтів через eHealth. Тому станом на липень наші лікарі вже набрали 50% декларацій від потрібної кількості. А Центр увійшов в десятку закладів, які підписали угоду з НЦСУ та отримали найбільше коштів під час першої хвилі. 

Були вимушені скоротити деяких працівників

Між створенням комунального підприємства та підписанням угоди з НЦЗУ оптимізували штат — відкорегували кількість та перевірили відповідність до реформи. На початку 2018-го року у нас були лікарі для коління наркотичних препаратів чи догляду за пацієнтом вдома. При всій повазі до таких спеціалістів, але це додатковий вантаж для закладу. 

Спеціально створена комісія визначила головні вимоги — володіння персональним комп’ютером і продуктивність праці. Тому в той час пішли лікарі, яким було б важко працювати в новому темпі та освоїти комп’ютер. Це вимога часу та необхідність. Загалом було скорочено 40 ставок. Мова зовсім не про вікову дискримінацію, у нас також працюють дуже енергійні лікарі поважного віку. 

Деякі колеги сміялися з моїх планів, але я й надалі розповідала про головну мету

Більшість не звикли й не хочуть виходити зі своєї зони комфорту. Під час переходу основна проблема полягала у невірі. Тому збирала колектив та розповідала про те, куди рухаємось, що потрібно робити і як варто працювати. 

Анна Ярмола: “На початку регулярно збирала колектив та розповідала про те, куди рухаємось, що потрібно робити і як варто працювати”

Доводилось нагадувати про повагу, посмішку та емпатію до пацієнта. Лікар — це покликання, тому варто співчувати пацієнтам та підтримувати їх. Іноді дехто з колег дозволяв собі смішки під час зборів, коли я розповідала про зміни та реформу у 2018-му році. Проте зараз вони дякують й задоволені роботою в Центрі, адже розуміють, що помилялись. І хоча це було нелегко, а ліцензію нам видали лише за третім разом — воно того варте. 

Сучасний ремонт не повинен бути чимось надзвичайним — він має бути за замовчуванням

Сьогодні Центр знаходиться у радянській будівлі дитячої поліклініки, проте всередині він сучасний та функціональний. З початком пандемії на критому ґанку, де раніше було місце для дитячих візочків, обладнали бокс інфекційного контролю. На вході чергують лікарі, які відсортовують пацієнтів за симптомами. А дітей на вакцинацію пропускаємо через інший вхід.

Центр знаходиться у радянській будівлі дитячої поліклініки, проте всередині він сучасний

Всередині працює Wi-fi, а на першому поверсі зараз робимо ремонт, де поміж іншого буде рецепція замість “совкової” реєстратури-віконечка. На другому поверсі, крім сучасних кабінетів з якісним обладнанням, є телевізори з мультиками або бізіборди (поки зняли на час карантину — ред.) для дітей.

На першому поверсі зараз ремонт. Можна побачити, як лікарня виглядала раніше

У кожному лікарському кабінеті є все необхідне, щоб пройти обстеження, встановити діагноз та отримати рецепт для лікування. А пацієнти більше не бігають між кабінетами та поверхами.

Кожен кабінет оснащено всім необхідним, тому пацієнти можуть пройти повне обстеження в його межах

Облаштували й територію навколо закладу: встановили гойдалку, постелили бруківку та вистелили бруківку, посадили троянди та зробили водовідведення. Позаду будівлі зробили паркінг, який доступний для працівників та пацієнтів. Це допомогло розвантажити рух на центральній вулиці міста. Також скрізь стоять камери, які гарантують безпеку.

Територію Центру облаштували: зробили паркінг, вистелили бруківку, посадили троянди

Під час пандемії щоденно почали будувати комунікацію через соцмережі та ввели чергування лікарів телефоном вночі. Тепер пацієнти мають змогу екстрено зв’язатися з черговим лікарем, отримати першу допомогу, а вже зранку сконтактувати зі своїм сімейним. 

Читайте також: Як працює медреформа на Дніпропетровщині? Сільський лікар заробляє близько 20 тисяч гривень на місяць

Важливо, щоб лікар почував себе достойно — лікарем

Що стосується комфортної роботи персоналу, то для них облаштували власну кухню. В кабінетах лікарні не повинно пахнути ковбасою та кавою. Тож протягом 6-годинного прийому лікарі мають кілька перерв по 15-20 хвилин. А ця кімната стала місцем не лише для обідів, а й для психологічного розвантаження та згуртування колективу.

Одна з лікарок Центру якось мені сказала: “За 20 років роботи я вперше відчула себе лікарем”. Ці слова — найкращий показник того, що реформа працює.

Реформа дозволяє оперативно підлаштуватися під реалії та покращувати умови інфекційного контролю під час пандемії. З початком карантину вдалось облаштувати душову кімнату для працівників, які чергують в інфекційних боксах. Також зробили окрему роздягальню, де вони можуть випрати та попрасувати спецодяг.

Реформа дозволила покращити умови інфекційного контролю під час пандемії

Раніше лікарі заробляли 4 тис., а тепер — 18 тис. 

Ми відійшли від тарифної сітки й обрали мотиваційну систему оплати праці лікарів. Оклад формуємо відповідно до спеціальної таблиці, де також враховується категорія та вислуга років. Якщо лікар набрав 25% декларацій від максимальної кількості, він отримує оклад. А вже потім згідно з таблицею починається преміювання — чим більше у лікаря підписаних декларацій, тим більша його премія. Медсестри також отримують бонуси — 50% від премії лікаря.

І якщо раніше лікар отримував максимум 5 тисяч гривень, то зараз — 15-18 тис., а медсестри — близько 9-10 тис. гривень. Проте мало лише підписати декларацію, важливіше — втримати пацієнта в межах одного закладу. 

На цей момент в Центрі працює 260 штатних працівників: 16 педіатрів, 2 терапевти, 39 — сімейних лікарів. А декларацію з нами уклали 74 тисячі мешканців Червонограда. Тому майже всі лікарі набрали максимальну кількість пацієнтів. 

Майже всі лікарі Центру набрали максимальну кількість пацієнтів

Зараз, під час другого етапу медреформи, задумались про набір нових лікарів. Вони знадобляться для тих пацієнтів, які ще не підписали декларації. До того ж лише сімейні лікарі зможуть надавати електронні скерування до вузького спеціаліаста або на госпіталізацію під час другого етапу. Ми розраховуємо, що згодом нові співробітники теж наберуть необхідну кількість декларацій.

Протягом останнього року отримуємо 3,6 млн гривень щомісяця

Завдяки кількості підписаних декларацій заклад отримує 3,6 млн гривень кожного місяця вже протягом року. Під час пандемії фінансова ситуація навіть покращилась за рахунок коштів від НСЗУ на додаткове фінансування лікарів, які з березня працюють в інфекційних боксах. 

Всі отримали свої переваги — лікарні, пацієнти та лікарі

Головна перевага медреформи для лікарень — заклад працює згідно з Господарським кодексом, як комунальне підприємство і отримує кошти на банківський рахунок. А це означає — може самостійно розпоряджатися ними. Наприклад, на початку пандемії не довелось чекати на додаткове фінансування для закупівель засобів індивідуального захисту, ми його придбали з власних заощаджень. 

Або ж раніше використовували вату зі спиртом, а потім виявилось, що спиртові серветки заощаджують 60 тис. гривень на рік. Тепер самостійно вирішили й користуємося ними. 

Раніше ж кошти проходили через складну схему, що збільшувало терміни та ускладнювало розрахунки: спочатку їх отримувало фінансове управління, і лише потім через казначейство вони надходили до лікарні. 

Тепер в лікарнях є все необхідне для комфортної роботи й лікування пацієнтів

Завдяки медреформі лікарі отримують гідну заробітну плату та працюють в достойних умовах. Тепер лікарям хочеться йти на роботу, адже вони бачать перспективи та можуть професійно розвиватися. 

Що стосується пацієнтів, то вони завдяки змінам в медичній сфері отримали чи не найбільше переваг.

На території Центру також встановили гойдалку та лавочки

Тепер в лікарнях є всі необхідні для комфорту засоби й не потрібно додатково купувати рукавички для медсестри чи скарифікатор.

Іноді доходить до абсурду — деякі українці ніби лякаються нормальних умов. Перший час в туалетах закладу зникав туалетний папір. І коли санітарки жалілися, я казала: “Не страшно! Будемо класти, допоки люди не зрозуміють, що це для них!”.

До медреформи більшість не хотіли звертатись до територіально прикріпленого дільничого лікаря. Тому великою перевагою є й те, що пацієнт може самостійно обирати лікаря та медичний заклад, а між лікарями є конкуренція за пацієнта. Тепер з пацієнтом вибудована правильна комунікація та сервіс. Хоча на початку доводилось нагадувати лікарям про привітність: 

“До кінця дня у вас повинні боліти вилиці від посмішки, а на наступний день має бути кріпатура м’язів обличчя” (сміється — ред.).

Зараз також увійшли в пілотну програму Mental Health та постійно навчаємо лікарів, щоб надавати медичну послугу ще більш якісно.

Читайте також: Як медреформа працює на Закарпатті. Історія лікарки-ФОПа з Ізи

Головний недолік — пригальмовування медреформи

Далеко не всі вузькі спеціалісти розуміють, що медреформа — дієва та покращує сферу охорони здоров’я в країні. Сподіваюсь, що вони все ж відчують приємний смак змін до якого ми прагнули.

Анна Ярмола: “Сподіваюсь, що вузькі спеціалісти все ж відчують приємний смак змін до якого ми прагнули

За два роки реформи в Україні утворилася медична спільнота, яка залюбки обмінюється досвідом. Тому змін боятися не варто, а можливі скарги та помилки краще сприймати, як подарунок.

Матеріал створено в рамках проєкту «Медична реформа: успішні кейси спростовують міфи», який впроваджується #ШоТам за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації.

Коментарі

Суспільство

На Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО)

Опубліковано

Гуртожиток відкрили у селі Дорогинка, що знаходиться у Фастівському районі. У ньому житимуть сім родин.

Про це повідомили на сайті Київської обласної військової адміністрації.

Родини житимуть у п’яти двокімнатних помешканнях, одному трикімнатному та одному однокімнатному. Їх обладнали меблями та побутовою технікою. У гуртожитку збудували два санвузли, кухню та зону відпочинку.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: На Київщині побудували міст за сучасними технологіями, який має сонячні панелі (ФОТО)

У нових квартирах житимуть сім’ї з таких областей:

  • Запорізької;
  • Дніпропетровської;
  • Донецької;
  • Сумської;
  • Херсонської.

У КОВА додали, що це житло надали без будь-яких термінів проживання.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: Столичному театру на Подолі присвоїли ім’я його засновника: що про нього відомо

Підтримка ВПО на Київщині

Цей проєкт реалізовували за фінансової підтримки Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) та благодійної організації «Благодійний фонд РОКАДА».

Також у Київській області вже реалізували кілька спільних проєктів для розміщення тих, хто покинув свій дім через війну. В Ірпені, Богуславі та Сквирі реконструювали гуртожитки, а в селах Бориспільського, Бучанського та Фастівських районів переобладнали помешкання для проживання родин. На сьогодні створили 500 нових місць для поселення ВПО.

Нагадаємо, що в чотирьох громадах Київщини запрацювали соціальні хаби: що отримають відвідувачі.

Фото обкладинки: Pixabay

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі