Суспільство
Пане господарю чи вільний пролетарю? Як «совєти» комунізували українське Різдво (ТЕСТ)
Різдво, Святий Миколай, колядки та щедрівки – усе це за радянських часів було під суворою забороною. А замість українських традицій «совєти» пропонували нам «правильні» свята із «надійними» персонажами. Але не вдалося. Попри всі обмеження, переслідування та покарання українці не підкорилися радянському режиму й продовжували святкувати Різдво та інші свята так, як це робили пращури. У новому тесті розповідаємо про абсурдні спроби СРСР «комунізували» головне зимове свято.
Радянська влада боролося з Різдвом та іншими релігійними святами буквально всіма можливими методами. Так замість класичних і звичних різдвяних колядок нам пропонували «цензуровані» версії. У «оновленій» пісні «Добрий вечір тобі, пане господарю» замість господаря віталися з …
Так, радянська влада не змогла вигадати нічого нового, а тому просто переробила українські колядки. Звучало це, звісно, надзвичайно недолуго та абсурдно: «Добрий вечір тобі, вільний пролетарю! Нова радість стала, яка не бувала: Довгождана зірка волі в Жовтні засіяла!».
А хто «народжувався» у радянських колядках замість Сина Божого?
Уявіть собі, Ленін! Ось дослівне продовження пісні: «Де цар був зажився, з панством вкорінився, Там з голотою простою Ленін появився!».
Найбільше різдвяні свята любили, звісно ж, діти. Який аргумент «совєти» використовували, аби пояснити їм нові обмеження?
Аргументи були банальними та абсурдними. Дітей запевняли, що на різдвяні світа (і, вочевидь, через них) в країні нібито зростає кількість злочинів та фіксується найвищий рівень пияцтва.
Ганьбили в СРСР не лише Різдво, а й навіть ялинку. Її називали «антирядянщиною», «непотребом». Яку ще назву отримало різдвяне дерево від «совєтів»?
Так, ялинка була і «релігійним непотребом», і «попівським звичаєм». «Совєти» вигадували безліч назв, аби тільки вибити зі свідомості українців усе повʼязане із Різдвом та релігійними святкуваннями.
Антирелігійна кампанія радянської влади не була успішною, тож вже 28 грудня 1935 року в газеті «Комсомольська правда» з’являється допис «Давайте влаштуємо до Нового року дітям хорошу ялинку!». Знаєте, хто був автором цієї замітки, а водночас – автором «радянизації» зимових свят?
Цей текст написав Павло Постишев – радянський пропагандист, один з головних організаторів Голодомору 1932–1933 років в Україні, сталінських репресій та розгрому українського національного відродження. Згодом саме він спробує замінити звичного українцям Святого Миколая на «правильного» Діда Мороза.
Звісно ж, українці не змирилися із заборонами радянського режиму. Різдво й надалі святкували, але робили це здебільшого тихо, в сімейному колі. Водночас були сміливці, які наважувалися й на публічну коляду. У яких двох містах України відбувся найвідоміший арешт колядників?
Арештована коляда 1972 року – один із найвідоміших випадків затримання й арешту українських колядників. 12 січня 1972 року КДБ заарештував 19 людей у Львові й Києві. Хто був серед них? Поет Василь Стус, літературний критик Іван Світличний, публіцист В’ячеслав Чорновіл, поетеса Ірина Стасів-Калинець, мисткиня Стефанія Шабатура та філософ Євген Сверстюк.
Чому радянський режим так боровся з колядниками в Україні?
Так-так, ось майже пряма цитата: «Відомо, що націоналістичні елементи у своїй ворожій діяльності раніше використовували «колядки» і «щедрівки» як одну із легальних форм залучення нових учасників до «українського руху». Як відзначав КГБ, «колядки в основному релігійного та обрядового характеру. Утой самий час, текст однієї з них містить фразу – Боже, волю Україні дай».
Аби дотиснути та знищити різдвяну традицію, під будинками на колядників чекали «спеціально навчені люди». Вони мали просте завдання – зробити так, аби до під'їздів ніхто не заходив. Як називалися ці «борці з колядою».
Так, це були «радітєльскіє дружини» – групи людей, які чергували біля підʼїздів будинків та слідкували, аби туди ніхто не заходив. Але чи допомогло чи радянському режиму викорінити наші традиції? Звісно ж, ні.
Поділіться своїми результатами:
Ще більше тестів від ШоТам
- Вкрадений Малевич. Як український геній авангарду отримав «російську прописку»?
- Перший український хіпі та майже веган. Що ви знаєте про життя та творчість Григорія Сковороди?
- Кава, суперечки та безсонна ніч. Чи знаєш ти, як народжувалася Конституція України?
- Репресований Миколай. Як «совєти» боролися зі святим та до чого тут Дід Мороз
Суспільство
Кампанія охоплює різні вікові групи:
- Підлітки (11-17 років),
- дорослі (18-59 років)
- люди похилого віку (60+)
Суспільство
У Венеції на вулицях розмістили мапи й буклети з інструкціями, де знаходити укриття у разі бомбардувань. Це нагадує мешканцям про наближення військової загрози та важливість готовності до можливої війни.
Про це повідомляє Суспільне.
Читати також: У Торонто з’явиться новий магазин українських товарів
Про проєкт
Карту підготували у співпраці з креативною агенцією Bickerstaff.734. Мапи та буклети розвішали по вуличках Венеції. Цей різкий контраст слугує потужним нагадуванням про те, що війна поруч, та ніхто не застрахований від того, що вона може прийти до рідного міста.
Неподалік від українського павільйону знаходиться Bunker II Guerilla Mondliale – бомбосховище з епохи Другої світової війни. На карті Google цей бункер відзначений як “закритий назавжди”, але акція українців заставляє європейців замислитися над тим, наскільки це “назавжди” є реальним.
Також з картою можна ознайомитися в онлайн-форматі.
Нагадаємо, що в “Укрзалізниці” відтепер діти зможуть читати книги про мандрівників: на яких рейсах з’явилися.
Також ми повідомляли, що в Венеції відкриють український національний павільйон із плетіння сіток.
Фото: SKVOT