Суспільство
Пане господарю чи вільний пролетарю? Як «совєти» комунізували українське Різдво (ТЕСТ)
Різдво, Святий Миколай, колядки та щедрівки – усе це за радянських часів було під суворою забороною. А замість українських традицій «совєти» пропонували нам «правильні» свята із «надійними» персонажами. Але не вдалося. Попри всі обмеження, переслідування та покарання українці не підкорилися радянському режиму й продовжували святкувати Різдво та інші свята так, як це робили пращури. У новому тесті розповідаємо про абсурдні спроби СРСР «комунізували» головне зимове свято.
Радянська влада боролося з Різдвом та іншими релігійними святами буквально всіма можливими методами. Так замість класичних і звичних різдвяних колядок нам пропонували «цензуровані» версії. У «оновленій» пісні «Добрий вечір тобі, пане господарю» замість господаря віталися з …
Так, радянська влада не змогла вигадати нічого нового, а тому просто переробила українські колядки. Звучало це, звісно, надзвичайно недолуго та абсурдно: «Добрий вечір тобі, вільний пролетарю! Нова радість стала, яка не бувала: Довгождана зірка волі в Жовтні засіяла!».
А хто «народжувався» у радянських колядках замість Сина Божого?
Уявіть собі, Ленін! Ось дослівне продовження пісні: «Де цар був зажився, з панством вкорінився, Там з голотою простою Ленін появився!».
Найбільше різдвяні свята любили, звісно ж, діти. Який аргумент «совєти» використовували, аби пояснити їм нові обмеження?
Аргументи були банальними та абсурдними. Дітей запевняли, що на різдвяні світа (і, вочевидь, через них) в країні нібито зростає кількість злочинів та фіксується найвищий рівень пияцтва.
Ганьбили в СРСР не лише Різдво, а й навіть ялинку. Її називали «антирядянщиною», «непотребом». Яку ще назву отримало різдвяне дерево від «совєтів»?
Так, ялинка була і «релігійним непотребом», і «попівським звичаєм». «Совєти» вигадували безліч назв, аби тільки вибити зі свідомості українців усе повʼязане із Різдвом та релігійними святкуваннями.
Антирелігійна кампанія радянської влади не була успішною, тож вже 28 грудня 1935 року в газеті «Комсомольська правда» з’являється допис «Давайте влаштуємо до Нового року дітям хорошу ялинку!». Знаєте, хто був автором цієї замітки, а водночас – автором «радянизації» зимових свят?
Цей текст написав Павло Постишев – радянський пропагандист, один з головних організаторів Голодомору 1932–1933 років в Україні, сталінських репресій та розгрому українського національного відродження. Згодом саме він спробує замінити звичного українцям Святого Миколая на «правильного» Діда Мороза.
Звісно ж, українці не змирилися із заборонами радянського режиму. Різдво й надалі святкували, але робили це здебільшого тихо, в сімейному колі. Водночас були сміливці, які наважувалися й на публічну коляду. У яких двох містах України відбувся найвідоміший арешт колядників?
Арештована коляда 1972 року – один із найвідоміших випадків затримання й арешту українських колядників. 12 січня 1972 року КДБ заарештував 19 людей у Львові й Києві. Хто був серед них? Поет Василь Стус, літературний критик Іван Світличний, публіцист В’ячеслав Чорновіл, поетеса Ірина Стасів-Калинець, мисткиня Стефанія Шабатура та філософ Євген Сверстюк.
Чому радянський режим так боровся з колядниками в Україні?
Так-так, ось майже пряма цитата: «Відомо, що націоналістичні елементи у своїй ворожій діяльності раніше використовували «колядки» і «щедрівки» як одну із легальних форм залучення нових учасників до «українського руху». Як відзначав КГБ, «колядки в основному релігійного та обрядового характеру. Утой самий час, текст однієї з них містить фразу – Боже, волю Україні дай».
Аби дотиснути та знищити різдвяну традицію, під будинками на колядників чекали «спеціально навчені люди». Вони мали просте завдання – зробити так, аби до під'їздів ніхто не заходив. Як називалися ці «борці з колядою».
Так, це були «радітєльскіє дружини» – групи людей, які чергували біля підʼїздів будинків та слідкували, аби туди ніхто не заходив. Але чи допомогло чи радянському режиму викорінити наші традиції? Звісно ж, ні.
Поділіться своїми результатами:
Ще більше тестів від ШоТам
- Вкрадений Малевич. Як український геній авангарду отримав «російську прописку»?
- Перший український хіпі та майже веган. Що ви знаєте про життя та творчість Григорія Сковороди?
- Кава, суперечки та безсонна ніч. Чи знаєш ти, як народжувалася Конституція України?
- Репресований Миколай. Як «совєти» боролися зі святим та до чого тут Дід Мороз
Суспільство
Двоє ветеранів ГУР з ампутаціями зійшли на Гімалаї. Іван Тарн та Олександр Дашко з позивними «Артан» і «Кракен» привертали увагу, аби зібрати 3 мільйони гривень на боротьбу з фантомними болями у проєкті Limitless.
Про це повідомили в ГУР Міноборони України.
«Життя після ампутації є!»
Двоє ветеранів спецпідрозділів ГУР МО України Іван Тарн та Олександр Дашко, які мають ампутації, піднімалися на Гімалаї для благодійного проєкту Limitless. Бійців у горах супроводжували професійні альпіністи Тетяна Яловчак і Тарас Поздній.
Розвідники піднялися на висоту 5280 метрів, тобто до базового табору «Еверест». Олександр Дашко, який має велику ампутацію ноги, поділився, що його знайомі до останнього не вірили у реальність такого задуму: «Мені казали, мовляв, туди люди навіть з двома ногами не піднімаються, а в тебе й так ноги нема, ти ще більше своє здоров’я угробиш — не лізь. Тож мені було важко, але це сходження мають побачити інші хлопці з ампутаціями. Вони повинні побачити, що життя після ампутації є!»
Читайте також: У Києві відбулися найбільші кінологічні змагання під егідою ГУР (ФОТО)
Місія проєкту
Під час сходження прагнули привернути увагу до проблем бійців, які мають ампутації, та зібрати 3 мільйони гривень на боротьбу з фантомними болями.
«Фантомний біль ― це коли в тебе нема кінцівки, але так болить, ніби вона в тебе є. Вона може боліти, може свербіти — і мозку треба якось прийняти. Деякі хлопці мучаться з цим роками», ― розповіли ветерани ГУР.
Нагадуємо, що в Криму активісти вшанували жертв геноциду кримськотатарського народу (ФОТО).
Фото: ГУР Міноборони України
У Чернівцях проведуть вісімнадцятий благодійний фестиваль «Буковинська мрія». Для дітей, які переживать складні періоди життя, підготують подарунки. До ініціативи можуть долучитися всі охочі, ставши для маленьких мрійників чарівниками.
Про це редакції повідомили в БФ «Місто Добра».
Мрії, які можуть стати реальністю
Захід готують для дітей, які вже зіштовхнулися з жорстокістю і серйозними проблемами дорослих. На свято завітають вихованці «Міста Добра» та пацієнти медичного центру «Дім метеликів». Серед них є діти з важкими, часто невиліковними діагнозами. Організатори хочуть подарувати свято й тим, хто через війну втратив батьків, дім — це підопічні проєкту «Наші діти», який фонд втілює спільно з Datagroup. Також на захід запрошують дітей, які живуть в родинах, де щодня борються з бідністю та відчаєм.
Читайте також: Три роки не бачив тата: 15-річного хлопця повернули в Україну з ТОТ
«Мрії цих дітей — реальні, щирі й дуже земні. Вони не просять зірку з неба. Вони пишуть листи з мріями про нове взуття, рожеві сукні, мультяшні” ляльки, цікаві книжки, перші в їхньому житті велосипеди, фарби для малювання, Лего або планшет, бо в їхньому світі це – щось велике і недосяжне», — розповідають у фонді.
Організатори пропонують відчути себе чарівниками та здійснити мрію когось із дітей. Таких людей у «Місті Добра» називають добродіями. Долучитися може кожен охочий. Для цього потрібно прочитати листи та надіслати подарунок. Крім того, «мрію» можна вручити й особисто. Усього у фонді потребують 700 пакунків з подарунками.
Деталі можна дізнатись за поштою: [email protected].
Мрії дітей щодня публікує засновниця фестивалю Марта Левченко на своїй фейсбук-сторінці.
Про фестиваль
«Буковинська мрія» — найбільший благодійний фестиваль Східної Європи, на якому вже понад 10 років втілюють дитячі мрії.
Вихованці дитячих притулків, малюки з інвалідністю та діти з бідних сімей пишуть листи-мрії, а дорослі можуть стати добрими чарівниками та допомогти реалізувати ці листи в життя.
За час існування фестивалю-табору більше 10000 мрій дітей стали реальністю. За словами організаторів, учасники перших фестивалів вже виросли і самі стали благодійниками.
Нагадуємо, що Артем Пивоваров подарував перуку з власного волосся пацієнтці Охматдиту (ФОТО).
Фото: БФ «Місто Добра»
У Солом’янському районі Києва облаштують безбар’єрний маршрут, що з’єднає Центр надання адміністративних послуг на проспекті Повітряних Сил, 41 з житловим масивом Кадетський Гай на вулиці Івана Пулюя.
Про це повідомляють на сайті Київської міської державної адміністрації.
Маршрут довжиною 5,5 км проходитиме повз важливі соціальні об’єкти, зокрема корпуси Інституту кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені Стражеска, амбулаторію №9, лабораторію «Сінево», поштові відділення та продуктові магазини.
Читайте також: Кураж відкрив сезон у Києві і зібрав понад 1,4 млн гривень на благодійність
Для зручності маломобільних груп населення передбачили встановлення тактильної навігації, пониження бордюрів, облаштування звукових світлофорів на перехрестях проспекту Повітряних Сил з вулицями Смілянською та Святослава Хороброго.
Цей проєкт стане частиною міської ініціативи зі створення безбар’єрного середовища, яка передбачає облаштування 10 маршрутів у різних районах столиці.
Нагадуємо, що данський урбаніст збирає толоку, щоб розфарбувати простір на Контрактовій у Києві (ВІДЕО).
Фото: Unsplash
