Суспільство
Перший український хіпі та майже веган. Що ви знаєте про життя та творчість Григорія Сковороди? (ТЕСТ)
Григорію Сковороді – 300! Людина, за якою не встигав цілий світ, мандрівник, письменник та вчитель. Це, без перебільшення, видатна постать в історії України. Однак що ми знаємо про нього, крім «сродної праці» та «нерівної рівності»? А якщо ми скажемо, що Сковорода був неформалом та любителем сиру? Зібрали 11 цікавих фактів у новому тесті від ШоТам.
Сковорода народився у вільній козацькій родині Сави та Пелагеї. А де саме?
Майбутній філософ народився 3 грудня 1722 року у Чорнухах на Полтавщині. Батько – Сава Сковорода – був козаком, а в мирний час продавав вино та займався шинкуванням.
Григорій Сковорода був талановитим педагогом і ніколи не карав учнів та не бив різками. Водночас філософ мав власну систему оцінювання – замість балів. Яку «оцінку» міг отримати найкращий учень?
Учнів, які схоплювали все на льоту, філософ називав "зверок вострий", за хороші відповіді можна було отримати оцінку "вельми тямкий", а якщо тексту було забагато і не в тему, то варто очікувати на "повне безглуздя".
Що найбільше в житті цінував Сковорода?
Найбільше Сковороді імпонує саме спокій. Зокрема, у його творі «Ой ти, пташко жовтобоко» є такі слова: «Нехай у тих мозок рветься, хто високо вгору дметься. А я буду собі тихо коротати милий вік. Так мине мене все лихо, щаслив буду чоловік».
Образ чого згадується у творах Сковороди понад 1000 разів?
Так-так, у творах Сковороди образ серця з’являється 1146 разів. Для нього серце – єство людини, таємнича Божа іскра, що є в кожному з нас. А водночас – бездонна душевна глибина та «арена вічної борні добра та зла». Зрештою, ви точно чули таку цитату філософа: «Всяк є тим, чиє серце в нім».
На якому з цих музичних інструментів Сковорода не вмів грати?
Музикою Гриць захопився ще в дитинстві. Почалося все зі звичайної сопілки, вирізаної з гілки дерева. А в зрілому віці Григорій Сковорода вже грав на флейті, скрипці, бандурі та гуслях. І саме флейта була постійною супутницею філософа під час мандрів. Для нього музика була чимось чарівним, всесильним, особливим: «Музика – це великі ліки в скорботі, втіха в печалі, забава в щасті».
Сковорода захоплювався Харковом та по-особливому любив це місто. Настільки, що вигадав для нього власну назву. Знаєте, яку?
Сковорода назвав Харків Захарполісом, тобто містом Захара на честьбіблійного пророка Захарії.
А як називав Григорій Савич себе?
Сковорода називав себе «Варсава», що дослівно означає «син Сави» – «Савич». А оскільки ім’я батька філософа означає «сокій», то маємо повну розшифровку такого псевдоніму – «Син спокою».
Сковорода був вегетаріанцем і не вживав м’яса. На його думку, воно…
Саме так, розпалює плоть. У листах до Михайла Ковалинського Григорій Савич радив не вживати м’яса, оскільки воно «розпалює плоть».
Попри відмову від м’яса, мислитель обожнював сир. Вгадаєте, який саме?
Сковорода не просто любив, а обожнював сир! Саме цей продукт був для нього чи не найкращим подарунком. Але особливо захоплювався автор пармезаном.
Хто з сучасних український авторів назвив Сковороду «першим українським хіпі».
«Першим хіпі» в Україні Григорія Сковороду назвив Юрій Андрухович. Визначення може здаватися доволі нестандартним як для легендарного філософа. Утім з погляду сучасності він і справді був «неформалом», що жив за власними принципами та законами.
Для чого студенти Києво-Могилянської академії щороку збираються біля пам’ятника Сковороді?
Так, усе доволі прозаїчно й просто – щороку студенти влаштовують акцію «Чистий Сковорода» та миють пам’ятник видатному філософу. А ще вірять, що цей «обряд» дозволяє легше впоратися із наступною сесією.
Поділіться своїми результатами:
Суспільство
- Консультування;
- Короткотермінове проживання;
- Денний догляд дітей з інвалідністю;
- Представництво інтересів;
- Соціальну адаптацію;
- Кризове екстрене втручання;
- Соціальну інтеграцію та реінтеграцію;
- Соціальний супровід родин, у яких виховуються діти-сироти та діти позбавлені батьківського піклування.
Суспільство
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка
- «Стіни в моїй голові. Жити з тривожністю і депресією» Володимира Станчишина
- «Для стосунків потрібні двоє» Володимира Станчишина
- «Танці з кістками» Андрія Сем’янківа
- «Шлях до несвободи: Росія, Європа, Америка» Тімоті Снайдера
Суспільство
- вул. Академіка Гнатюка, 20;
- вул. Під Дубом, 2-А
- вул. С. Бандери, 15;
- вул. С. Бандери, 24;
- вул. С. Бандери, 32;
- вул. Ф. Ліста, 1;
- пл. Є. Маланюка – вул.М. Скорика, 17;
- вул. Стрийська, 38;
- пл. Є. Петрушевича, 3;
- просп. Т. Шевченка, 2;
- просп. Т. Шевченка, 15;
- вул. І. Виговського, 34;
- вул. Т. Шевченка, 25
- вул. Жасминова, 5-Б
- вул. К. Левицького, 67;
- вул. Пекарська, 7;
- вул.І .Мечникова, 8;
- вул. Зелена, 281-А
- вул. Луганська, 18;
- вул. В.Навроцького, 23:
- вул.Стрийська, 45-А;
- просп. Червоної Калини, 2-А;
- просп. Червоної Калини, 36;
- просп. Червоної Калини, 66;
- вул. Володимира Великого, 10;
- вул. С.Єфремова, 37
- вул. Генерала Чупринки, 85;
- вул. Київська, 10;
- вул. Наукова, 2-Б;
- вул.Т. Масарика, 2;
- вул. Ю. Федьковича, 6;
- вул. В. Липинського, 11;
- просп. В. Чорновола, 95;
- просп. В. Чорновола – вул. Торф’яна.
- вул. Миколайчука, 9;
- вул. П.Орлика, 4;
- вул. Реміснича, 16-Г;
- вул. Б.Хмельницького, 271;
- вул. Т. Шевченка, 120
- смт. Брюховичі, вул. В.Івасюка, 74.