

Суспільство
Оголосили конкурс проєктів «Цифрові права та інновації в праві»
Програма «Права людини і правосуддя» Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках проєкту EU4USociety у співпраці з Європейським Союзом оголошує конкурс проектів: «Цифрові права та інновації в праві».
Про це пише Гурт.
Дедлайн – 22 листопада 2020 року, 18:00 (за київським часом).
Зазначається, що зручні та доступні електронні сервіси поступово витісняють складні та неефективні бюрократичні механізми управління в різних сферах суспільного життя.
Про конкурс
Інформаційні технології несуть високий потенціал змін і для системи правосуддя. Інновації в праві можуть не лише спростити доступ до правових послуг, але створити інструменти підзвітності органів правопорядку та системи правосуддя суспільству, стати додатковим чинником формування довіри.
В той же час цифровізація має наслідком масштабний збір персональної інформації, її обробку та поширення, часто всупереч інтересам громадян. Право на приватність як невід’ємний елемент концепції прав людини, зазнає все більших обмежень, а механізми його захисту відстають в ефективності від методів втручання.
Відсутність належної уваги до захисту персональних даних призводить до того, що позитивні наміри розробників нових технологій часто мають негативні наслідки для користувачів, що лише посилює суспільну недовіру. Європейський Союз та Рада Європи розробили високі стандарти захисту персональних даних, досягнення яких вимагає значних системних змін на рівні законодавства, практик, правової свідомості.
Цим конкурсом Міжнародний Фонд «Відродження» заохочує впровадження в Україні європейських стандартів дотримання прав людини, зокрема права на приватність. Цей конкурс оголошується у рамках фінансованого ЄС проєкту «EU4USociety», загальною метою якого є посилення залучення, сталості, спроможності, актуальності та впливу українського громадянського суспільства у вирішенні актуальних внутрішніх, регіональних та глобальних викликів.
Яка мета?
Мета конкурсу: надати підтримку організаціям громадянського суспільства для захисту прав людини в умовах поширення використання цифрових технологій
Учасники конкурсу: громадські організації, спілки, асоціації, товариства та інші об’єднання, зареєстровані відповідно до українського законодавства як неприбуткові або благодійні організації.
Лот 1. Цифрові права
Пріоритети:
- Підвищення обізнаності користувачів цифрових сервісів щодо захисту приватності
- Створення та розвиток інформаційних ресурсів щодо захисту приватності
- Посилення національних механізмів захисту приватності з урахуванням стандартів Європейського Союзу та Ради Європи
- Просування поваги до прав людини / приватності в ІТ сфері (зокрема серед розробників ІТ продуктів).
- Аналіз та експертна підтримка державних структур у дотриманні принципів прав людини / права на приватність при впровадженні технічних рішень.
Лот 2. Технологічні інновації в праві
Пріоритети:
Розробка, підтримка та впровадження технологічних рішень щодо:
- комунікації, взаємодії та підзвітності інституцій сектору цивільної безпеки та системи правосуддя;
- розширення доступу до правосуддя, зокрема для вразливих соціальних груп.
Вимоги до проєктних пропозицій:
- Завдання та очікувані результати проєкту повинні відповідати пріоритетам конкурсу;
- Зміст проєктної пропозиції має містити стислий попередній аналіз проблеми, що засвідчує обізнаність апліканта з тематикою проєкту, позиціями органів влади та груп інтересів, актуальним станом дискусії в Україні та ЄС;
- Максимальний термін реалізації проєкту – 12 місяців. Планований термін початку реалізації проєктів – січень 2021 р.
Критерії відбору переможців конкурсу:
- Змістовна відповідність проєктної пропозиції пріоритетам конкурсу, обізнаність із тематикою проєктної пропозиції, переконливий попередній аналіз проблеми;
- Логічна побудова проєкту (чіткий та реалістичний план дій; рівень залучення партнерів; реалістичність досягнення очікуваних результатів за допомогою пропонованої у проєкті діяльності);
- Ефективність діяльності (очікувані практичні результати на виході, вплив проєкту на цільові аудиторії; наявність об’єктивних індикаторів, моніторингу та оцінки успішності);
- Організаційна та фінансова спроможність організації та організацій-партнерів (наявність експертизи, попереднього досвіду роботи з тематики проєкту; наявність персоналу та необхідних матеріальних ресурсів (приміщення, обладнання тощо), потрібного для реалізації проєкту; досвід успішної реалізації проєктів та звітування; наявність інших стабільних джерел фінансування організації);
- Адекватність бюджету, його відповідність змісту проєкту та умовам конкурсу.
Читайте також: Мосяжництво, ткацтво і лозоплетіння: 7 брендів, які відроджують традиції
Останній термін подання проєктних пропозицій – 22 листопада 2020 року, 18:00 (за київським часом).
- Оголошення результатів конкурсу – до 20 грудня 2020 року
- Мінімальний розмір гранту – 100 000 грн.
- Максимальний розмір гранту – 900 000 грн.
- Оптимальний розмір гранту – 500 000-600 000 грн.
- Загальний бюджет конкурсу – 3 300 000 грн.
Зверніть увагу!
- Проєктні пропозиції (аплікаційну форму з додатками) слід зареєструвати на сайті фонду, скориставшись сервісом “Електронний конкурс”. Проєктних пропозицій, надісланих в інший спосіб, не розглядатимуть.
- Організація, що подається до МФВ, повинна надати посилання на річний змістовний та фінансовий звіти організації за попередній календарний рік, розміщений у вільному доступі в мережі Інтернет.
- Прийнятними вважаються витрати бюджету проєкту, які:
- необхідні для виконання проєктної діяльності;
- фактично виникатимуть протягом терміну виконання проєкту;
- відповідають принципам доцільності та відповідності витрат, включно з принципами «найвища якість за найнижчу ціну» і ефективності витрат;
- можуть бути коректно задокументовані, обґрунтовані та зрозумілі, а також підкріплені відповідною документацією фінансово-бухгалтерської звітності.
- Неприйнятними є витрати бюджету проєкту, пов’язані з:
- підготовкою проєктної пропозиції для участі в конкурсі;
- створенням та реєстрацією організації;
- сплатою боргів;
- відшкодуванням витрат, пов’язаних із коливанням валютного курсу;
- наданням прямої фіскальної підтримки державним органам влади;
- політичною діяльністю чи релігійною пропагандою;
- діяльністю, що веде до прямої або опосередкованої дискримінації будь-яких соціальних верств;
- проєктами, спрямованими на отримання прибутку від діяльності;
- будівництвом або ремонтними роботами;
- закупівлею транспортних засобів та/або предметів розкоші та відповідних послуг;
- наданням фінансової допомоги третім організаціям (регрантинг).
- Зверніть увагу! Для проєктів з бюджетом 500 000 грн. та більше обов’язковою вимогою є працевлаштування керівників організацій, керівників проєктів та головних бухгалтерів / бухгалтерів проєктів на основі трудових договорів. Замовлення послуг у цих осіб як приватних підприємців буде неприйнятним.
- Якщо проєкт вже фінансується іншими коштами, організація має надати чітке обґрунтування розподілу завдань та ресурсів між існуючою підтримкою та поданою проєктною пропозицією на даний конкурс;
- До 15% витрат бюджету проєкту можуть бути передбачені на власний розвиток спроможності організації, посилення комунікаційних навичок, навчання, рецензування, моніторинг та оцінку, мережування з партнерами, придбання ліцензійного програмного забезпечення, безпеку персоналу тощо;
- Отримувач гранту відповідає за моніторинг стану впровадження проєкту та оцінювання його результатів, дотримання комунікаційної політики та брендування проектів ЄС. Отримувач гранту подаватиме звіти у форматі, визначеному МФВ.
- Отримувачі грантів будуть запрошені до участі у зустрічах грантерів та інших заходах, що організовуватиме МФВ для налагодження мережування, навчання та посилення організаційної спроможності партнерів проєкту «EU4USociety»;
- Одна і та сама організація не може претендувати на підтримку у загальному обсязі більше ніж 60 000 євро протягом реалізації проєкту «EU4USociety».
- Фонд не надає грантів політичним партіям, релігійним громадам і приватним (фізичним) особам.
- Поданих на конкурс матеріалів не повертають і не рецензують.
- Про результати конкурсу буде повідомлено публічно та окремим листом організації.
- Остаточне рішення щодо проєктної пропозиції перегляду не підлягає.
- Причин відмови в підтримці проєктної пропозицій не повідомляють.
Контактна особа: Роман Романов [email protected]
Читайте також: Метелики в голові. Як на Черкащині відроджують традиційні українські вінки
Нагадаємо, оголосили гранти для організацій, що займаються правами жінок.
Як ми повідомляли раніше, оголосили гранти Єврокомісії на підтримку демократії та прав людини.
Головне фото: prostir.ua.
Суспільство

Тарас Яремій у новому випуску «PromПрокачка» завітав до йогині Світлани. Команда шоу оновила інтер’єр у маленькій однокімнатній квартирі героїні, а ведучий наважився постояти на цвяхах.
Йога на тлі війни
Світлана – йогиня, мама 4-річної Марії та дружина військового-добровольця. Жінка живе, працює та виховує доньку в однокімнатній квартирі. Попри постійний стрес, тісні квадратні метри й шум, вона не втрачає сили.
За словами Світлани, саме йога стала для неї точкою опори з початку повномасштабної війни — інструментом, що допомагає зберігати спокій і тримати ментальний баланс. Тепер вона ділиться цією практикою з іншими жінками, коли проводить онлайн-заняття, навчає працювати з тілом і диханням, розслаблятися після важких днів.
Читайте також: Продовжує допомагати побратимам: як в автомайстерні облаштували робоче місце для ветерана з інвалідністю (ВІДЕО)
Особливе місце в її практиці посідає донька. Світлана залучає Марію до занять, щоб із дитинства йога стала для неї природною частиною життя й внутрішньої опори.
Місія шоу
У шоу PromПрокачка має на меті повернути людям відчуття дому в непростий для країни час і розповісти їхні історії через простір, у якому вони живуть. Кожна серія — це особиста історія, інтер’єрна трансформація та маленьке нове життя в межах кількох квадратних метрів.
«Коли я вперше зайшов до її квартири, зрозумів: комфорту тут не вистачає, але є щось важливіше — світла, тепла енергія. І саме її ми хотіли підкреслити нашим оновленням»? — ділиться Тарас Яремій. Ведучий зауважив, що Світлана одна з тих жінок — сильних, глибоких, які щодня самостійно тримають тил, виховують дітей і водночас знаходять сили допомагати іншим.


Під відео закликають долучатися до збору «Дронопад», що триває у партнерстві з БФ «Повернись живим».
Нагадуємо, що дев’ятьох дітей повернули з ТОТ в Україну.
Фото надали творці шоу
Суспільство

Допомогли зупинити іноземні поставки ворогу, арештувати накрадене, списатися важкохворим — це мізер результатів роботи «Слідства.Інфо», про які говоримо в новому випуску подкасту «А шо далі?» про реальний вплив незалежної журналістики.
У гостях студії «ШоТам» головна редакторка «Слідства.Інфо» та військова репортерка Анастасія Станко, а з нею +1. Донечка Насті Іванка всі 50 хвилин або тихенько слухає розмову про роботу на фронті, або спить під колискову про викриту елітну нерухомість держслужбовців та перевірки НАБУ у фігурантів.
Читайте також: «А шо далі?»: ШоТам стартує новий подкаст про вплив незалежної журналістики на суспільство
У подкасті згадували дива на війні, суддів, «покарання службою», допуски журналістів і незмінну правду, яку хочуть зробити змінною. Анастасія розповіла, як воєнкорила вагітною, згадала «перли» своїх героїв і роботу з іноземними медіа.
Підтримуйте команду ШоТам, аби бачити більше подібного контенту.
Нагадуємо, що попри поранення і втрату зору український ветеран веде кулінарний блог і надихає інших (ВІДЕО).
Суспільство

Після поранення на фронті Руслан Задорожний шукав нову роботу, аж тут йому запропонували посаду адміністратора в СТО. Завдяки державній компенсації власниця майстерні облаштувала для ветерана зручне робоче місце, і тепер він може впевнено виконувати свою роботу.
Знайшов нову роботу
До повномасштабної війни киянин Руслан Задорожний працював менеджером в інтернет-магазині. Та коли на власні очі побачив, як росіяни руйнують українські міста, — не зміг залишатися вдома. У листопаді 2022 року Руслан пішов на фронт гранатометником.
Після року служби потрапив під ворожий обстріл на Куп’янському напрямку:
«Ми відбивали черговий штурм, і я повертався в бліндаж. Побачив, як на мене — це буквально в долю секунди відбулось — летить граната з АГС — ВОГ. Було пряме влучання в руку, й уламки потрапили в ногу».
Руслан отримав тяжкі поранення та втратив руку. На лікування й реабілітацію знадобилося півроку, а опісля він почав шукати нову роботу. В якийсь момент Русланові запропонували вакансію на СТО.
«Я шукав СТО для своєї автівки. Приїхав сюди, мені все тут сподобалося. Розговорилися про роботу, і мені запропонували вакансію майстра-приймальника. Мене зацікавило саме це СТО ідеєю — те, що це допомога військовим, і тут збирають, ремонтують військові автівки. Я вирішив залишитися».
Облаштували робоче місце для працівника з інвалідністю й отримали компенсацію
Співвласниця автомайстерні Марія Ксьондзик з 2022 року передавала автівки на фронт. Згодом виникла потреба в ремонті машин, тож вона з партнерами відкрила в Києві СТО.
«Щоб відповідати за якість машин, які ми передаємо, потрібно контролювати й сам ремонт. Ми закриваємо повний цикл для військових — від збору донатів на ремонт авто до, власне, повного ремонту автомобіля. За весь час відремонтували вже понад 500 фронтових авто», — розповідає Марія.
Роботи було чимало, тож, аби розвантажити майстрів, Марія планувала найняти майстра-приймальника, який узяв би на себе якісний процес прийому авто та їх супровід. Якраз тоді на СТО для технічного обслуговування власного автомобіля і приїхав Руслан.
Прийшовши до Центру зайнятості, Марія та Руслан дізналися, що держава компенсує витрати на облаштування робочого місця для людей з інвалідністю. Так власниця майстерні придбала для працівника техніку й оформила відшкодування:
«Ми облаштували для нього зручне робоче місце: купили ноутбук і принтер. Компенсація покрила всю суму — ми витратили близько 76 тисяч гривень. У Центрі зайнятості нам допомогли оформити всі документи».
Тепер ветеран приймає автівки на ремонт, а до того ж, привчившись працювати за ноутбуком лівою рукою, заповнює документи.
На новій посаді Руслан планує набратися досвіду та з часом відкрити власне СТО.
Інформаційна кампанія щодо державної програми компенсації за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю реалізується Програмою розвитку Організації Обʼєднаних Націй (ПРООН) в рамках проєкту «Протимінна діяльність в Україні» на запит Міністерства економіки України за участі Державної служби зайнятості та за фінансової підтримки Уряду Республіки Корея.