Обсяг україномовної літератури у книгарнях сягнув 78%

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.

Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше

Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.

Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Інші матеріали спецпроєкту

24 активісти заснували Молодіжну раду для впровадження змін у Павлоградській громаді на Дніпропетровщині. Проте, щоб стати містком між молоддю та владою їм потрібна була допомога. Громадська організація «Агенція економічного розвитку міста Павлоград» відгукнулася на цей запит та провела серію тренінгів для молоді, на яких навчила писати грантові заявки, самопрезентації та взаємодії з владою.   

ШоТам дізнався, як у Павлограді налагодили співпрацю з молоддю, органами місцевої влади та громадськими активістами.

Як молодь навчилася впливати на рішення влади

Керівниця ГО «Агенція економічного розвитку міста Павлоград» Наталія Чумак  розповідає, що ідея провести навчання для молоді виникла, коли у травні почав формуватися склад Молодіжної ради. Учасники не мали досвіду у реалізації проєктів, тому для них організували навчання у межах проєкту USAID «Демократичне врядування у Східній Україні». 

«Ми хочемо, щоб наша молодь була досвідчена, кваліфікована та знала, як комунікувати з органами місцевого самоврядування (ОМС), тому вирішили допомогти їм у цьому», — каже Наталія Чумак. 

Наталія Чумак проводить тренінг для молоді у Павлограді. Фото надала Наталія. 

Протягом 6 тренінгових занять з травня по липень на базі Центру «Ідея» Школи молодого лідера, учасники навчались комунікаційним та лідерським якостям. Вони дізналися, як ОМС може співпрацювати з громадським сектором. Також ознайомилися з роботою активних громадських організацій та основних дорадчих органів у Павлограді.

«Ми навчили молодь процесам партисипації, тобто можливості впливати на рішення влади. Також вони вже вміють писати заявки на залучення грантових коштів. Крім цього, були тренінги з медіаграмотності. Ми, як тренери давали мінімальний теоретичний блок, а більше практики, щоб зацікавити молодь та наочно продемонструвати вивчене», — розповідає Наталія.  

Тренінг відвідувало 15 осіб з Молодіжної ради, і ще 45 представників молоді на додаткових навчаннях. 

Фото з тренінгу, яким поділилася Наталія Чумак

Серед запрошених гостей були представники Молодіжної ради міста Тернівка, які мають успішно реалізовані проєкти. Учасники спілкувалися між собою, обмінювалися досвідом, розглянули завдання та виклики, які можуть виникнути під час роботи Молодіжної ради. А на завершальному занятті обговорили співпрацю з органами місцевого самоврядування.

«У молоді є багато цікавих ініціатив, але вони, на жаль, не знають, куди з цим звернутися. Їм важливо знати, як співпрацювати з різними інституціями для успішної реалізації ідеї. На одному з тренінгів, ми залучили мера Анатолія Вершину та депутата Андрія Чернецького. Вони розповіли, як формується бюджет міста, коли краще приходити з ініціативами та, як можуть допомогти молоді з працевлаштуванням», — каже Наталія.

Міський голова міста Павлоград Анатолій Вершина розповідає, що молодь й інших місцевих жителів важливо ознайомити з діяльністю органів місцевого самоврядування.

«З власного досвіду можу сказати, що до роботи в ОМС, я не розумів, чим вони займаються. А цей орган забезпечує життєдіяльність всієї громади», — каже Анатолій Вершина. 

Наталія Чумак додає:

«Коли молодь розуміє принципи роботи міської ради, які закони регулюють її діяльність — це допомагає їм конструктивно вести діалог з владою та реалізовувати свої ініціативи». 

Які проєкти вдалося реалізували, а що ще у планах 

За час навчання молодь змогла реалізовувати свої ідеї, залучила партнерів та винесла пропозиції до влади. Також вже разом з благодійними фондами, органами місцевого самоврядування проводять заходи на підтримку бригад ЗСУ. 

У складі Молодіжної ради Павлограда є тренер, який запропонував виділяти матеріальну допомогу для спортсменів, які займають призові місця на чемпіонатах Європи та світу.  

«Завдяки співпраці з міським головою, ми змогли реалізувати ідею фінансування спортсменів. Тепер у дітей є більше заохочення займати призові місця. Я б хотів, щоб юні спортсмени показували професійний рівень на змаганнях», — розповідає заступник голови Молодіжної ради Олександр Волошин.  

Також Олександр провів ранкову зарядку за донат, таким чином вдалося зібрали кошти на дрон та газові балони. Тепер планує провести благодійний пробіг та велопробіг, щоб купити необхідне для військових.

Учасниці тренінгу. Фото надала Наталія Чумак

Крім цього, молодь вже проводить круглі столи та дискусії із залученням громадськості, влади та медіа, які допомагають їм у реалізації ініціатив.  

«Я зустрічаюся з Молодіжною радою кожного місяця, щоб обговорити різні питання, їхні та мої пропозиції, адже ми разом вчимося жити по-сучасному. Після навчання реалізували декілька проєктів з молоддю, зокрема благодійні заходи, акції з благоустрою громади. Також у місті вже діє Програма молодіжного підприємництва. Я ще мрію створити проєкт молодіжного житла. Адже без молоді ми нікуди — це рушійна сила громади», — ділиться міський голова Павлограда.

Учасники тренінгу виконують практичне завдання. Фото надала Наталія Чумак

Наталія разом з Молодіжною радою обговорюють плани на майбутнє і варіанти можливої співпраці, тож проєкти у них ще попереду: 

«Ми вже запланували реалізацію одного з проєктів, який буде спрямований на допомогу в протидії з дезінформацією. А на найближчі плани — це психоемоційна підтримка молоді. Також будемо проводити ще схожі навчання, адже бачимо зацікавленість у них. Якщо будуть запити на певні тренінги — наша команда з радістю допоможе молоді».

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.

Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше

Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.

Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Інші матеріали спецпроєкту

Охтирська громада постійно обстрілюється. Часто прилітає на об’єкти систем водопостачання і водовідведення. До того ж ця громада на Сумщині розташована на межі тектонічних плит і розломів — у таких зонах труби зміщуються, згинаються, тріскаються або навіть розриваються. Треба часто проводити ремонт.

Віктор Кузьменко — пенсіонер, який мешкає в Охтирці на Сумщині. Чоловік та інші жителі могли залишатися без води кілька тижнів. Та в громаді знайшли спосіб розв’язати цю проблему. Розповідаємо, як саме.

Тягали відрами воду з колодязя, щоб полити город

Раніше через постійні ремонти Віктор змушений був запасатися водою:

«Тягати відра води з колодязя або джерела вручну, особливо коли тобі вже далеко за шістдесят — це не просто неприємно, а й фізично важко».

Чоловік додає, що без поливу городина у його господарстві згоріла майже повністю. Для нього город — основне джерело їжі та доходу. 

«Перець, кабачок, огірки, помідори… Все погоріло. Картопля взагалі не дала того врожаю, на який сподівався. Сухий ґрунт, без поливу, просто знищував все, що так важко вирощував», — ділиться чоловік. 

Вибухи пошкодили водопроводи, знищили насосні станції та очисні споруди

Охтирка була серед перших міст, які зазнали інтенсивних атак росіян. У місті зруйнували житлові будинки, інфраструктуру, школи та лікарні. У березні 2022 року російська авіація знищила будівлю місцевої електростанції, залишивши місто без електрики. Через зруйновані електромережі, які живили насоси, у багатьох населених пунктах вода зникла на невизначений час. 

Заступниця міського голови Охтирки Надія Питюкова каже, що вибухи пошкодили водопроводи, знищили насосні станції та очисні споруди, через що вода просто не могла дістатися до людей. 

«Земляні роботи, які мають проводитися якнайшвидше, розтягувалися на тривалий період, бо у нас не вистачало необхідної техніки та ресурсів. Щоб відновити критичну інфраструктуру, ми змушені були звертатися за допомогою до сусідніх громад та приватних компаній», — розповідає Надія. 

Та наприкінці 2022 року Охтирська громада стала партнеркою Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» і у межах цієї співпраці отримала сучасний екскаватор-навантажувач. Це стало справжнім порятунком. 

Екскаватор-навантажувач незамінний під час аварій 

Коли виникають проблеми з водопостачанням через постійні розриви труб, екскаватор-навантажувач може швидко викопати траншеї для заміни пошкоджених ділянок або навіть допомогти з риттям свердловин. 

А ще він незамінний під час аварій, коли потрібно швидко дістатися до пошкодженої труби або очистити місце від уламків після обстрілів. Раніше такі роботи займали багато часу і зусиль, а тепер усе робиться в рази швидше. 

Віктор Кузьменко розповів, як одного разу екскаватор допоміг швидко відремонтувати трубу біля його дому. 

«Раніше, як тільки труба лусне, ми могли чекати тижнями, поки привезуть техніку та людей для ремонту. А тепер екскаватор приїхав, викопав яму буквально за пів години, і майстри одразу взялися за роботу», — розповідає чоловік. 

Окрім ремонту систем водопостачання та водовідведення екскаватор дають місцевим жителям у користування безкоштовно. Надія Питюкова розповідає, нещодавно місцевий житель звернувся до громади і попросив екскаватор для того, щоб викопати свердловину і забезпечити своє господарство водою. Техніка допомогла швидко виконати всю важку роботу і значно заощадила витрати на буріння. 

Екскаватор-навантажувач може виконувати багато різних завдань — від дорожніх робіт до будівництва та сільськогосподарських проєктів.

Допомагають жителям у важкі зимові місяці

У громаді постійно шукають нові способи, як полегшити життя своїм мешканцям. Наприклад, раніше вони платили гроші за те, щоб приватні компанії обрізали дерева і прибирали купу гілок, що залишилися після обрізки. Натомість зараз завдяки трьом сучасним подрібнювачам гілок ARPAL АМ-200БД-К, які тепер є в громаді завдяки співпраці з Проєкту USAID «ГОВЕРЛА», ці гілки перетворять на корисний ресурс.

«У нас є комунальні заклади, яким ми будемо передавати це гілля та подрібнені повалені внаслідок обстрілів та стихій дерева. Тобто у нас є такі котельні, які можуть використовувати деревину як альтернативне джерело для опалення будинків у важкі зимові місяці», — розповідає Надія. 

Зараз громада бере участь в різних грантових програмах щодо встановлення сонячних батарей. Грантодавці визначають потреби громади і покривають витрати на реалізацію проєкту — повністю або частково.

«Зараз ми виграли грант на встановлення сонячних батарей на лікарню. У сонячний день такі системи можуть виробляти до 250 кВт електроенергії. Цього вистачить, щоб забезпечити електрикою критично важливі відділення», — каже заступниця міського голови Охтирки. 

40 км — саме стільки напряму відділяє Охтирку від кордону з Росією. Попри постійні обстріли жителі не полишають свої домівки. Навпаки, вони активно беруть участь у всіх можливих програмах, щоб покращити життя своїх мешканців:

«Наше маленьке містечко майже на кордоні, і тому війна прийшла до нас 24 лютого з танками і градами. Нас намагалися зламати, але в них нічого не вийшло. Розуміємо, наскільки сьогодні важко щось роботи у громаді, адже у нас дуже небезпечно. Але все одно робимо. Деякі ідеї подаємо по кілька разів, якщо бачимо доцільність проєкту. Доопрацьовуємо, вдосконалюємо їх і знову відправляємо на конкурс, тому що розуміємо, що це життєво необхідно для нашої громади», — каже Надія.

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.

Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.

Чому ми його робимо?

Це українці, які після початку повномасштабної війни потрапили під російську окупацію та були звільнені ЗСУ. Місцева влада, мешканці та волонтери діляться досвідом відновлення. Ці рішення жителі все ще окупованих міст та сіл можуть застосувати після звільнення, аби подолати наслідки окупації.

У перші дні повномасштабного вторгнення на агропідприємстві «Колос», що на півдні Харківщині, працівники будували лінію оборони. Бувало таке, що поряд падали снаряди та літали ворожі літаки, проте люди кожен день виходили на роботу. 

Через міни тисячі гектарів землі стали непридатними для обробки. Директор «Колосу» Андрій Воронкін вирішив допомагати їх розміновувати та заснував підприємство «Гуманітарна безпека», працівники якого пройшли навчання на демінерів. ШоТам розповідає, як аграрії опановували нове ремесло. 

«Обробляли поля біля лінії фронту й навіть в окупації»

«У 2022 році окупанти дійшли до нашої території, але ми все одно обробляли поля біля лінії фронту, а деякі — навіть в окупації. Проте коли я побачив, як на протитанковій міні підірвався трактор, а на касеті — комбайн, через що постраждали хлопці, то ухвалив рішення: спочатку перевіряти територію, а тоді пускати техніку», — каже Андрій Воронкін. 

У вересні 2022 року після деокупації військові сапери та працівники ДСНС не встигали розміновувати населені пункти. Андрій звертався до них з проханням перевірити поля, щоб їх засіяти, та йому відповіли, що насамперед на фахівців чекають заміновані об’єкти критичної інфраструктури та домівки людей. 

«Ми зрозуміли, що чекати допомоги потрібно не один місяць. Вирішили, що можемо допомогти собі самі».  

Залишок від снаряда до РСЗВ на одному з полів підприємства. Фото надав Андрій Воронкін 

У травні 2022 року Андрій разом з товаришем обстежував поля — в армії він отримав військову професію сапера, тому деякі навички з розмінування в нього залишилися: 

«Ми вдвох знімали міни, вивозили касети й уламки ракет, а коли знаходили бойові частини, які не розірвалися, викликали військових саперів і ДСНС. Разом з ними витягували тракторами на край поля вибухонебезпечні предмети й там підривали».

За три місяці чоловік узяв на підмогу ще декількох хлопців. У вересні зрозумів, що вони не встигають очистити поля до посіву, тому окремо набрав чотирьох людей і відправив їх на навчання з гуманітарного розмінування у селище Нова Водолага. 

Вибухонебезпечні предмети, які демінери знайшли на полі. Фото: Андрій Воронкін

«У березні 2023 року ми закупили за власні кошти необхідне обладнання та амуніцію, щоб хлопці могли безпечно працювати — вони мають гаки-кішки, міношукачі, п’ять джипів, спеціальну машину та трактори для розмінування. Спочатку думали, що виділимо два-три мільйони, але на сьогодні витратили понад 15 мільйонів». 

Коли Андрій побачив, що фермери та агропідприємці покинули багато земель, він вирішив взяти в оренду і їх, тож додалося ще 15 тисяч га замінованих полів. Також агробізнес працевлаштував людей, чиї керівники виїхали — до повномасштабного вторгнення там працювали 52 робітники, а зараз — 174.  

Четверо демінерів не впоралися б з цим обсягом роботи, тому Андрій створив підприємство «Гуманітарна безпека», у межах якого навчання від ДСНС пройшли ще 15 людей. 

«Думали свої землі розмінувати, а вийшло, що розміновуємо й сусідні поля. Зараз у нас 47 людей працюють у підприємстві, серед них 19 саперів. Ми продовжуємо відправляти людей на навчання, щоб збільшити кількість саперів і брати участь у програмах розмінування, які дає держава».

Щоб працювати офіційно, підприємство отримало сертифікат відповідності на право розміновувати території, адже закупило все необхідне обладнання та пройшло перевірку.  

Сапери підприємства «Гуманітарна безпека» забирають з поля ще один вибухонебезпечний предмет. Фото: Андрій Воронкін 

Як проходить розмінування

Андрій наголошує, що демінер не йде в поле, поки командир не проведе інструктаж з техніки безпеки, адже здоров’я людини — це головне. 

«Сапери за півтора року своєї роботи не мали поранень. Коли вони бачать щось небезпечне, наприклад, розтяжки, то викликають ДСНС і разом з ними все ліквідовують». 

Ось як це відбувається:

1. На поле виїжджає група з п’яти демінерів, їхній командир, інженери, медична сестра, машина швидкої допомоги та автомобілі для перевезення обладнання.
2. Спочатку група розбиває табір, у якому окремо стоїть «швидка» та столи для перегляду ситуації на полі з квадрокоптера.
3. Потім демінерам проводять інструктаж, і тоді вони обстежують території навколо замінованого поля. Далі місцевість загороджують спеціальними прапорцями з червоно-білою стрічкою, щоб туди ніхто не заходив. 
4. Група демінерів з командиром шеренгою виходить на поле. За одним демінером ідуть двоє інженерів, які стежать за технікою безпеки та контролюють, щоб міни чи снаряди не здетонували. Вони проходять метр за метром з міношукачами. Небезпечні предмети позначають на мапі та ставлять біля них прапорці. Після цього вирішують, що робити далі, — виносити міни з поля чи викликати ДСНС або військових саперів. Зазвичай на одному полі демінери знаходять від 300 до 600 вибухонебезпечних предметів.

«Усе те, що можуть повторно використати наші Збройні сили України, ми їм передаємо. Інше ліквідовують військові сапери та ДСНС, а металобрухт ми забираємо. Отак поле за полем очищуємо нашу землю від мін і сіємо на ній пшеницю та соняшник». 

Підприємство вже передало військовим знайдені справні танки та броньовані машини. Крім цього, відправило для ЗСУ понад 5 тисяч протитанкових мін.

Андрій у ворожому танку, який знайшов на полі. Фото надав Андрій Воронкін

Один з працівників «Гуманітарної безпеки» Сергій Семенюк раніше працював продавцем побутової техніки, а тепер він — сапер гуманітарного розмінування:

«Роботу сапера запропонував мій товариш, який теж тут працює. Розміновувати страшно було, є і буде, але ми звикли працювати на благо нашої країни, попри страх. Зазвичай знаходимо на полях протитанкові міни, снаряди реактивних систем залпового вогню “Смерч” та “Ураган”».

«Підприємство працюватиме ворогам на зло»

Андрій підрахував, що станом на 1 січня 2024 року його агробізнес отримав збитків на близько 100 мільйонів гривень. За три роки вони відбудували три великі токи — майданчики для обмолоту, очищення й провіювання зерна, — адже в одному касетні снаряди побили дах, а у два інші було пряме влучання «Граду». Також агрофірма платить оренду за заміновані поля незалежно від того, чи їх обробляє, тому за цей рік матиме ще близько 15-18 мільйонів збитків. 

«Великих прибутків немає, але зарплату всі отримують вчасно. Підприємство буде працювати ворогам на зло!», — каже Андрій. 

За 2022 та 2023 рік «Гуманітарна безпека» опрацювала близько 9 тисяч га землі. На полі, яке ще в серпні 2023 року було заміноване, вже зібрали озиму пшеницю, а цього року на очищених від мін полях збирають соняшник. Наразі в агропідприємства «Колос» залишаються замінованими близько 5 тисяч га землі. 

Директор агропідприємства біля цьогорічного врожаю. Фото надав Андрій Воронкін

«Мої поля межують з Донецькою областю. Зараз до Покровська приблизно 52 км, а ви знаєте, яка там ситуація. Ракети та дрони через наші землі постійно літають у бік Дніпра, Павлограда, Харкова. Якщо наступ піде далі, то ми станемо на захист, як у 2022 році — будемо боротися разом зі Збройними силами України. Ми все робимо для того, щоб росіян не пустити на територію Харківської області».