Економіка
86% ефіру на радіо та половина пісень звучать українською
Середня частка пісень українською мовою на загальнонаціональних радіостанціях сягнула 51% на другий рік мовних квот. Про це повідомляє Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.
Удвічі більше “солов’їної”
За інформацією Нацради, у п’яти радіостанцій частка української перевищила середнє значення: “Країна ФМ” – 100%; “UA: Радіо Промінь” – 98%; “UA: Українське радіо” – 91%; “UA: Радіо Культура” – 73%; “Радіо НВ” – 56%.
При цьому квота на ведення передач українською мовою перевиконувалася від початку її запровадження.
Читайте також: Щонайменше 35% пісень на радіо віднині будуть українською мовою
Як свідчить моніторинг, у середньому 86% передач на загальнонаціональних радіостанціях звучали українською мовою. Порівняно з минулим роком цей показник зріс на два відсотки.
У період із листопада 2017 до жовтня 2018 року, відповідно до вимог закону, частка пісень українською мовою мала становити не менше ніж 30%, а обсяг ведення передач українською мовою – не менше ніж 55%.
Ці цифри говорять про те, що обидва напрями квотування української мови як в пісенному матеріалі, так і в мові ведення передач максимально виконані й “для багатьох загальнонаціональних радіостанцій виявилися зовсім не складними”.
Що варто знати про мовні квоти?
Квоти на музику українською мовою в ефірі радіостанцій діють з 8 листопада 2016 року, коли набув чинності закон про зміни до законодавства про телебачення і радіомовлення. Він, зокрема, зобов’язує радійників забезпечувати щонайменше 25% композицій українською мовою упродовж першого року дії закону, 30% – на другий рік і 35% – на третій рік і далі.
Читайте також: Українське “Вільне радіо” слухають у Донецьку
Виняток робиться для радіостанцій, формат яких передбачає не менше ніж 60% музичного контенту мовами Євросоюзу: для них українська квота залишиться у межах 25%.
При цьому частка ведення передач українською мовою у перший рік має становити половину, у другий – 55%, а у третій і подальші роки – 60% від загального часу програм у ефірі всіх радіостанцій.
Більше якісної музики – українською
У Нацраді зауважують, що запроваджені законом квоти спричинилися до того, що радіостанції стали більше шукати виконавців українською, і підтримка зробила можливим зростання, а декого із виконавців навіть повернула до української мови.
Окрім технічного аспекту, майстерність українських виконавців також піднялася на значно вищий рівень у сценічних виступах, виступах наживо, техніці подання пісні, постановках, драматургії, артистизмі.
“Якість української музики ростиме й далі. Адже, коли артисту дають шанс і він бачить, що є радіостанції або телеканали, на яких він може заявити про себе, – це все спонукає виконавців до дій. Коли у нас ще підтягнеться база по інтелектуальній власності, я впевнений, що Україна буде невід’ємною частиною світового шоу-бізнесу і ми інтегруємся туди всіма своїми гранями. Тому що те, що є в нашій культурі, однозначно доповнить світ”, – переконаний Тарас Тополя, лідер гурту “Антитіла”.
Наступного року завдяки дії закону щодо обов’язкової частки державної мови очікується, що ефір радіостанцій заповнять нові вітчизняні хіти і шлягери.
Економіка
Український завод «Астарта» почав виробництво цукру з тростинного цукру-сирцю, пише Агровері.
Законтрактовані компанією обсяги переробки на наступні три місяці 2021 календарного року становлять 60 тис. тонн.
Перероблятиме цукор-сирець «Яреськівський цукровий завод» на Полтавщині.
Компанія вирішила створити резервний об’єм цукру, щоб максимально захистити інтереси споживача, забезпечити продовольчу безпеку та стабілізувати ціни на продукцію в Україні на фоні їх прогнозованого зростання на світовому ринку у середньостроковій перспективі.
Читайте також: Про кіз, трактори і городи: вісім українських сільських блогерів
Наголошується, що такий крок також допоможе компанії попередити виникнення форсмажорних обставин, як це було у вересні минулого року, коли з’явився тимчасовий дефіцит, зумовлений тим, що торгові запаси цукру закінчилися, а новий сезон, через несприятливі погодні умови, почався на місяць пізніше ніж завжди.
Нагадаємо, Гнідавський завод на Волині починає виготовляти цукор із тростини.
Головне фото: gazette.com.ua.
Економіка
Перший на Херсонщині індустріальний парк створили у Скадовську.
Про це повідомили у пресслужбі Херсонської облдержадміністрації.
Особливість проєкту полягає в тому, що це єдиний не тільки в області, а й в усій Україні індустріальний парк, який має злітну смугу.
Парк сприятиме налагодженню в місті інвестиційного клімату та створенню нових робочих місць.
Як зазначають організатори, проєкт презентують у рамках І Міжнародного інвестиційного форуму “Південна Стратегія Розвитку”, що відбудеться 10-11 червня 2021 року в с. Стрілкове Генічеського району.
Відомо, що незабаром СкадовськІндастріалІнвесту буде внесено до Реєстру індустріальних парків Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Це дозволить учасникам отримати переваги щодо створення та функціонування індустріальних парків, а також щодо держпідтримки значних інвестицій.
Очікується, що обсяг інвестицій учасників парку складе понад 400 млн грн, з яких тільки з податку на дохід фізосіб до міського бюджету надійде 5 млн грн.
Читайте також: Додаток із щепленнями та аксесуари з банерів: як українська молодь змінює країну
Щодо створення нових робочих місць, то в разі успішної реалізації проєкту, близько 400 осіб зможуть отримати роботу. Також функціонування індустріального парку стане потужним поштовхом для реновації діяльності Скадовського морпорту.
Довідка
Індустріальний парк – це територія для промислового розвитку міста, головними перевагами якого є створення сприятливих умов для ведення бізнесу та залучення інвестицій. Також це позитивно впливає на місцевість, на якій створено індустріальний парк, адже для громади – це наповнення бюджету, а для її жителів – нові робочі місця.
Нагадаємо, українська компанія інвестує $5 млн у платформу онлайн-терапії Calmerry.
Як ми повідомляли раніше, український екостартап Effa залучив $500 000 інвестицій.
Головне фото: khoda.gov.ua.
Економіка
Київ залучить 30 млн євро Європейського інвестиційного банку в рамках співпраці за субпроєктом «Капітальний ремонт мереж зовнішнього освітлення міста Києва».
Про це пише Економічна правда.
Зазначається, що кошти залучать для впровадження сучасних світлодіодних систем зовнішнього освітлення.
Що зроблять?
Планується, що до 2024 року буде переоснащено системи зовнішнього освітлення на світильники зі світлодіодами.
Існуючі лампи з низькою світловіддачею замінять на 42 583 нових енергоефективних світильника зі світловіддачею більше 120 Лм/Вт та з більш високим індексом передачі кольору.
Читайте також: Вирватись з міста: 9 унікальних місць для відпочинку на Київщині, про які ви не чули
Встановлять близько трьох тисяч опор зовнішнього освітлення та змінять 525 км кабельних мереж.
Нове освітлення замінять на 1 967 вулицях та прибудинкових територіях Києва і підключать до дистанційного управління світловим потоком із потужністю залежно від часу доби, інтенсивності руху пішоходів та транспорту.
Це дасть змогу підвищити енергоефективність споживання електроенергії на 50-60% та збільшити термін експлуатації приладів освітлення більше ніж на 30%”, – заявили в Київраді.
Наголошується, що якісне сучасне освітлення дасть можливість підвищити рівень безпеки, знизити кількість дорожньо-транспортних пригод, збільшити термін експлуатації оновлених мереж.
Загалом у Києві нараховується 148 тисяч світлоточок. Із них більше 40 тисяч уже замінили за рахунок міського бюджету.
Нагадаємо, у Тернополі модернізували освітлення на 47 вулицях у рамках проєкту «Світло без ртуті».
Як ми повідомляли раніше, в Одесі оновили освітлення Кримського бульвару.
Головне фото: epravda.com.ua.