Економіка і бізнес
86% ефіру на радіо та половина пісень звучать українською
Середня частка пісень українською мовою на загальнонаціональних радіостанціях сягнула 51% на другий рік мовних квот. Про це повідомляє Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.
Удвічі більше “солов’їної”
За інформацією Нацради, у п’яти радіостанцій частка української перевищила середнє значення: “Країна ФМ” – 100%; “UA: Радіо Промінь” – 98%; “UA: Українське радіо” – 91%; “UA: Радіо Культура” – 73%; “Радіо НВ” – 56%.
При цьому квота на ведення передач українською мовою перевиконувалася від початку її запровадження.
Читайте також: Щонайменше 35% пісень на радіо віднині будуть українською мовою
Як свідчить моніторинг, у середньому 86% передач на загальнонаціональних радіостанціях звучали українською мовою. Порівняно з минулим роком цей показник зріс на два відсотки.
У період із листопада 2017 до жовтня 2018 року, відповідно до вимог закону, частка пісень українською мовою мала становити не менше ніж 30%, а обсяг ведення передач українською мовою – не менше ніж 55%.
Ці цифри говорять про те, що обидва напрями квотування української мови як в пісенному матеріалі, так і в мові ведення передач максимально виконані й “для багатьох загальнонаціональних радіостанцій виявилися зовсім не складними”.
Що варто знати про мовні квоти?
Квоти на музику українською мовою в ефірі радіостанцій діють з 8 листопада 2016 року, коли набув чинності закон про зміни до законодавства про телебачення і радіомовлення. Він, зокрема, зобов’язує радійників забезпечувати щонайменше 25% композицій українською мовою упродовж першого року дії закону, 30% – на другий рік і 35% – на третій рік і далі.
Читайте також: Українське “Вільне радіо” слухають у Донецьку
Виняток робиться для радіостанцій, формат яких передбачає не менше ніж 60% музичного контенту мовами Євросоюзу: для них українська квота залишиться у межах 25%.
При цьому частка ведення передач українською мовою у перший рік має становити половину, у другий – 55%, а у третій і подальші роки – 60% від загального часу програм у ефірі всіх радіостанцій.
Більше якісної музики – українською
У Нацраді зауважують, що запроваджені законом квоти спричинилися до того, що радіостанції стали більше шукати виконавців українською, і підтримка зробила можливим зростання, а декого із виконавців навіть повернула до української мови.
Окрім технічного аспекту, майстерність українських виконавців також піднялася на значно вищий рівень у сценічних виступах, виступах наживо, техніці подання пісні, постановках, драматургії, артистизмі.
“Якість української музики ростиме й далі. Адже, коли артисту дають шанс і він бачить, що є радіостанції або телеканали, на яких він може заявити про себе, – це все спонукає виконавців до дій. Коли у нас ще підтягнеться база по інтелектуальній власності, я впевнений, що Україна буде невід’ємною частиною світового шоу-бізнесу і ми інтегруємся туди всіма своїми гранями. Тому що те, що є в нашій культурі, однозначно доповнить світ”, – переконаний Тарас Тополя, лідер гурту “Антитіла”.
Наступного року завдяки дії закону щодо обов’язкової частки державної мови очікується, що ефір радіостанцій заповнять нові вітчизняні хіти і шлягери.
Андрій cтворив перші в Україні столові прибори для військових з парною ампутацією рук. Їх можна надягнути без допомоги рідних і самостійно харчуватися. Це було б неможливо без батьків хлопця — Олександра та Наталі, які за освітою інженери й займаються ремонтом і продажем засобів для реабілітації та масажу.
Як розробка допомагає ветеранам ставати незалежними в побуті, дивіться в нашому проєкті «Куркулятор».
11 років тому Олег пішов на авантюру — посадив у полі цибулини шафрану. Досвідчені фермери не вірили, що з цього щось вийде, але крокуси зацвіли, і чоловік зібрав перший урожай. За якістю український шафран виявився одним з найкращих у світі.
У цьому запалі Олег одним з перших в Україні також посадив спаржу. Зараз же овоч, який ще римляни вважали делікатесом, росте на наших чорноземах, і його можна купити в супермаркетах. Як Олег покинув поля шафрану через окупацію Херсонщини, але почав усе заново на Волині, дивіться в нашому проєкті про українських підприємців «Куркулятор».
У столиці провели один із найбільших маркетинг-форумів року — MRKTNG MRTHN 2025, організований медіа MMR та холдингом ekonomika+. Під гаслом «Під сонцем інсайтів» понад 500 учасників і понад 40 спікерів зібралися, щоб поділитися досвідом і показати, як маркетинг може впливати не лише на бізнес, а й на цілу країну.
Про це повідомила комунікаційна команда заходу.
Від аналітики до культури
Маркетинг-форум відкрив CEO Elit-Web Ігор Воловий, який презентував дослідження потреб онлайн-покупців. Анна Гладіревська з EVA показала, як технології доповнюють сервіс, а не замінюють людину. За словами Віктора Іванченка й Олександра Байдікова з Megapolis+, міська реклама — це не просто білборди, а частина простору.
Про сміливість інвестувати в культуру під час війни говорив Сергій Грабчак з Ощадбанку. За словами організаторів, ці кейси співпраці з Litkovska, MAKHNO та Tsvite Teren надихнули багатьох у залі. А Володимир Завадюк і Наталія Вовк з 1+1 media поділилися прикладами контенту, який дарує надію — зокрема, проєктами «Клуб %1» і «Різдво. Ти не один».
Мілітарі-маркетинг та нові ролі брендів
Окремо обговорювали мілітарі-комунікації. Серед учасників панелі були Олександр Алимов і Олексій Покришень з агенції TWID, Оксана Бондаренко з НГУ «Азов», Сергій Тодосан і Олег Шульга з «АЗОВ.ONE» та «К-2». Модерував зустріч Віталій Капустян.
Спікери торкнулися теми викликів — як знайти правильні меседжі, будувати довіру та залучати донаторів, не перетворюючи комунікацію на рекламу.
Читайте також: Український мюзикл «Тигролови» представили на Бродвеї у Нью-Йорку
Не лише реклама, а й сенси
Один із блоків обговорення був про брендинг і репутацію. Ксенія Сікорська розповіла про ребрендинг ПУМБ, а Ольга Дівущак — як працює Foundation Coffee Roasters з цінностями. Валерія Толочина з MEGOGO говорила про вимірювання впливу бренду.
Світлана Попова з AFINA Group згадала тему підтримку українських виробників, а Дарʼя Маліхатко з Publicis Groupe — аналітику, яка веде до реальних інсайтів. Василь Яцишин поділився кейсом оновлення бренду «Мяу!», Наталія Євдокімова — інструментами BigData, а Маріанна Коніна пояснила, як керувати онлайн-репутацією. Тарас Маципура з Carlsberg Ukraine розповів, як будувати ефективні команди.
Анастасія Ливинець з МХП зазначила: «Справжнє мистецтво маркетингових комунікацій можуть створювати тільки люди, які мають мотивацію та спільні цінності»
На завершення обговорили нішевий маркетинг і культуру як нову моду з Валерією Русаненко (Pandora), Катериною Тейлор (Port of Culture), Вікторією Середою («Сенс»), Святом Загайкевичем («Підпільний Стендап») і Сергієм Костею (Bolt).
Разом із ekonomika+ організатори зібрали кошти на десятки кілометрів зв’язку для 5-ї окремої штурмової бригади.
«Кожен донат — ще один метр, який наближає перемогу. Бо маркетинг — це не лише про продукт, це про сенс і відповідальність», — прокоментували благодійну частину заходу організатори.
Нагадуємо, що Орландо Блум вийшов в етер BBC One Show із браслетом UNBROKEN (ВІДЕО).
Фото надала комунікаційна команда MRKTNG MRTHN 2025
Викладала історію навіть з позицій. Це Бароко, яка служить у «Хартії»
Олена — операторка FPV-дронів, яка захищає Україну в «Хартії». Паралельно вона взяла участь у волонтерському...
Вижила після ракетного удару та отримала 45% опіків тіла: історія вінничанки, що почала ліпити моті
Стильні окуляри, голлівудська посмішка та незмінний червоний фартушок — такою нині бачать Вікторію Головіну тисячі...
Стартапи з місією: як молодь розробляє рішення для змін у своїх громадах
Понад 200 підлітків на вихідних об’єднуються в команди, беруть челенджі від місцевого бізнесу та влади...
Одяг твоєї вулиці: військовий зі Львова створив футболки з принтом рідного району
Коли Ігор іде вулицею у футболці з принтом про рідний Сихів, перехожі звертають увагу й...