

Економіка
Нібулон почав здавати баржі в лізинг (ФОТО)
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Універсальна лізингова компанія «ОТП ЛІЗИНГ» профінансувала операцію із передачі в користування двох барж, побудованих компанією Нібулон, портовому оператору «Аскет Шиппінг».
Про це повідомив генеральний директор «ОТП Лізинг» Андрій Павлушин.
«Ми віддали в 8-річний лізинг дві великі баржі (102 метра довжина, 4,5 тис. тонн кожна вантажу може везти) для прогресивної компанії з Бердянська Asket Shipping за сприяння Capital Times», – написав Павлушин у фейсбуці.
В опублікованому релізі «ОТП Лізинг» сказано, що термін лізингу становить 5 років, з можливою пролонгацією ще на 3 роки.
Читайте також: Kohaniy.jewelry: історія бренду прикрас із сушених квітів

Загальна сума угоди становить $4,5 млн.
«11 років тому Нібулон став першим клієнтом компанії ОТП Лізинг, отримавши кошти на фінансування будівництва першого буксира проекту POSS-115. Через роки плідної співпраці компанія створила важливий прецедент на українському ринку, реалізуючи вже власні суду сучасного проекту іншим українським підприємствам», – йдеться у повідомленні.
Читайте також: Україна вперше за 70 років очолить комісію, що регулює судноплавство на Дунаї
Нагадаємо, «Нібулон» почав возити зерно караванами з чотирьох барж.
Як ми повідомляли раніше, Київський «Завод Кобзаренка» розробив і протестував подрібнювач деревини.
Усі фото: facebook.com/andrey.pavlushyn.

Економіка

Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Країни Європейського Союзу вирішили надати Україні 9 мільярдів євро фінансової допомоги..
Про це повідомили в пресслужбі польського прем’єр-міністра Матеуша Моравецького.
«Цей історичний момент і мова сьогоднішніх висновків довгий час відкидалися. Ми змінили це з багатьма країнами. Україна перебуває в стані війни, і їй нічим платити за велику кількість державних послуг, тому ми схвалили виділення 9 мільярдів євро на допомогу», – зазначив Моравецький.
Premier @MorawieckiM w #Bruksela: Ten historyczny moment i język dzisiejszych konkluzji był długo odrzucany. My to zmieniliśmy z wieloma państwami. Ukraina jest państwem w stanie wojny i nie ma czym płacić za wiele usług publicznych, dlatego zatwierdziliśmy 9 mld euro na pomoc.
— Kancelaria Premiera (@PremierRP) June 24, 2022
Раніше Європейський Союз виділив додаткові 205 мільйонів євро на гуманітарну допомогу для України.
Також ми повідомляли, що Україна отримає від Європейського Союзу 330 мільйонів євро, які розраховані на підтримку населення, що постраждало внаслідок російського вторгнення, а також на зміцнення стійкості країни.
Фото: 5.ua.
Економіка

Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
В Одеській та Миколаївській областях аграрії розпочали збір ранніх зернових та зернобобових культур.
Про це повідомили на сторінці Міністерства аграрної політики та продовольства в Telegram.
«В Одеській та Миколаївській областях аграрії розпочали збирання ранніх зернових та зернобобових культур, яке проведено на площі 42,2 тис. га», – йдеться в повідомленні.
Перші обкоси дали намолот у 92,1 тис. тонн зерна нового врожаю. Зокрема:
- озимого ячменю обмолочено 41,1 тис. га при врожайності 21,9 ц/га намолочено 90 тис. тонн;
- озимої пшениці обмолочено 1,2 тис. га, при врожайності 17,8 ц/га намолочено 2 тис. тонн.
У міністерстві також зазначили, що торік у цю пору жнива ще не розпочиналися.
«Попри постійні обстріли, люди та спецтехніка працюють і під час комендантської години. Необхідний дозвіл можна отримати в районних військових адміністраціях», – додали в Мінагро.
Нагадаємо, 17 червня стало відомо, що в Україні повністю завершили посівну кампанію. Аграріям вдалося засіяти 13,4 мільйонів гектарів – 95% прогнозованих площ.
Раніше ми повідомляли, що посівну кампанію в районах Миколаївської області, де не відбуваються бойові дії, завершено на 80-85%.
Фото: Мінагро.
Економіка

Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Резиденти Дія.City за період із лютого по квітень цього року сплатили до державного бюджету 1,3 млрд грн.
Про це повідомив очільник Міністерства цифрової трансформації в Telegram.
«За підрахунками, тільки в лютому – квітні надходження в український бюджет від резидентів Дія.City становили 1,3 млрд грн. З них – понад 57 млн грн військового збору. Це важливий внесок у нашу спільну перемогу», – йдеться в повідомленні.
До Дія.City станом на 24 червня приєдналися 262 компанії-резиденти. У Мінцифри адаптували проєкт під нові реалії, щоб простимулювати нові напрями та дати ще більшій кількості компаній можливість користуватися стимулами Дія.City.
Тепер до простору можуть приєднатися компанії, основний напрям роботи яких – хостинг та хмарні датацентри, продукти для оборонної, промислової та побутової сфер, а також міжнародні карткові платіжні системи. До Дія.City за новими видами діяльності вже долучилися 13 компаній, зокрема Ajax Systems Manufacturing, De Novo, GigaCloud, TAS link, Softjourn та інші.
«Кожен із резидентів працює за сприятливими податковими та правовими умовами. І головне – міцно тримає наш економічний фронт», – додав міністр.
Що відомо про «Дія.City»
З 8 лютого в Україні почав працювати спеціальний правовий режим «Дія.City», який розроблено для розвитку IT-галузі. Тоді президент України Володимир Зеленський запевнив, що завдяки «Дія.City» частка ІТ у ВВП України зросте з 4% до 10%, а доходи – до 16,5 млрд доларів.
Режим створений для аутсорсингових компаній, R&D-компаній, продуктових компаній, стартапів. Для компаній-резидентів передбачено спеціальний податковий режим. Зокрема, вони сплачують:
- Корпоративні податки: на вибір податок на виведений капітал у 9% або податок на прибуток у 18%;
- Податки на фонд оплати праці: податок на доходи фізичних осіб у 5%, із суми зарплати, що перевищує 240 тисяч євро на рік– 18% ПДФО. Військовий збір – 1,5%. Єдиний соцвнесок збережено на рівні 22% від мінімальної заробітної плати;
- Стимули для «янгольских» інвестицій: 0% на дохід фізосіб як дивіденди за умови виплати не частіше одного разу на 2 роки. Також передбачена податкова знижка з ПДФО на суму інвестицій в українські стартапи.
Режим ґрунтується на моделі ґіґ-економіки, тобто моделі трудових відносин, заснованій на короткострокових контрактах або неформальних домовленостях.
Нагадаємо, Міністерство цифрової трансформації вирішило спростити умови для ІТ-компаній, що стали резидентами спеціального правового режиму «Дія.City».
Також ми повідомляли, що в застосунку та на порталі «Дія» можна відтепер оформити допомогу по безробіттю.
Фото: itc.ua