Суспільство
Не тільки море: 8 унікальних місць Одещини, які варто відвідати кожному туристу
Куди збираєтесь їхати цього літа? Звісно, у більшості українців першою у списку буде саме Одеса. А як інакше – безкрає море, золотистий пляж, палюче сонце та місцевий колорит. Однак, Одеська область – це не тільки про цілодобове засмагання на березі моря. Тут є безліч унікальних місць, які варто відвідати кожному туристу – і таємничі підземелля, і руїни давніх місць, і неймовірні лимани, і навіть частинка Венеції. Пропонуємо вам швиденько записати наступні 8 місць у свій список must visit в Одеській області.
Вилкове – українська Венеція
На півдні Одеської області є невелике унікальне містечко Вилкове, яке ще називають українською Венецією. Цей мальовничий населений пункт знаходиться прямо в дельті Дунаю, де річка впадає у Чорне море.
Туристу варто прогулятись у центрі міста і подивитись на унікальні канали-вулиці. Стара частина міста розташована на воді, по яких переміщаються на місцевих гондолах і моторних човнах. Тому вам можуть влаштувати невеликий круїз по Вилковому. А також можна відвідати старовірівський та православний храми, подивитись твори місцевого художника та спробувати місцеве вино.
Читайте також: Де подорожувати в Україні? 6 містичних замків та фортець
До речі, у Вилковому досі живуть старовіри, які не визнають жодних благ цивілізації. Тому похід до них в гості можна також додати до туристичного маршруту.
Як дістатись: з Одеського автовокзалу “Привоз” ходить автобус до Вилкове.
Садиба улюбленого пацієнта Фрейда
У двадцяти п’яти кілометрах від Одеси, у селі Василівка можна побачити руїни величезного двоповерхового маєтку. Садиба була побудована в середині 19 століття генерал-майором Василем Дубецьким. Кажуть, що архітектором, ймовірно, був Франц Боффо – автор легендарних Потьомкінських сходів в Одесі.
Останнім власником маєтку був Сергій Панкеєв, або як його ще називали – “людина-вовк”. Чоловік страждав на зоофобію (і водночас хотів мучити тварин) та нічні кошмари. Саме у цій садибі йому наснився сон про білих вовків, які надсилали йому сигнали очима. Відтоді чоловік до кінця життя вважав себе вовком.
Панкеєв був улюбленим пацієнтом Зигмунда Фрейда і саме про нього психолог написав книгу “З історії одного дитячого неврозу”, яка стала настільною книгою психоаналітиків усього світу.
Як дістатись: можна доїхати на транспорті, який прямує в Кишинів.
Нерубайські катакомби – підземний світ Одещини
В Одесі життя вирує не тільки на березі моря, а й під землею. У передмісті розташовані старовинні підземні виробки кінця 19 – початку 20 століть. Протяжність катакомб – 3 тис. метрів. Вони являють собою грандіозний і дивовижний лабіринт. Тут круглий рік зберігається однакова температура, рівна чотирнадцяти градусам тепла, їх глибина у деяких місцях досягає ста метрів.
Під час Великої Вітчизняної війни в Одеських катакомбах ховались партизанські загони. Під час екскурсії ви зможете ознайомитись з історією їх боротьби з німецько-фашистськими загарбниками. У катакомбах представлені атрибути побуту та зразки зброї. Можна відвідати кухню, лазню, чоловічий і жіночий гуртожитки, навчальний тир і меморіальний зал. Про Одеські катакомби ходить чимало легенд. Кажуть, що тут живуть привиди і печерна людина, а ще захований справжній склад.
Читайте також: Подорож під землю: 8 українських печер, які варто відвідати
Як дістатись: від автостанції “Привоз” сюди ходить регулярне маршрутне таксі.
Маєток Курисів
Якщо під’їхати до села Петрівка, що за 77 км від Одеси, можна побачити ще з траси мінарети. Ні, це зовсім не мечеть. У селі розташована височезна світська будівля, яка сотню років прослужила садибою.
Цей палац, який був побудований у 1820 році, має складну архітектуру. Будівля слугувала літньою резиденцією родини Курисів (таємний радник і друг Суворова). Згодом його повністю перебудували й розширили, створивши справжній шедевр архітектури – Мавританский палац. Проте, в маєток влучила блискавка і через велику пожежу тут залишились тільки руїни. Але і ці руїни однаково вражають своєю красою.
За легендами, під палацом були заховані коштовності. Говорять, що в цих колекціях були роботи Антоніса ван Дейка, Альбрехта Дюрера, Карла Брюллова, Олексія Венеціанова. Довкола замку і усипальні Курисів дійсно знайшли багато підземель, але ніяких цінних предметів мистецтва там не виявилось.
Як дістатись: добратися можна будь-яким транспортом у Вознесенському напрямку.
Лікувальні грязі на Хаджибейському лимані
За 7 кілометрів від Одеси розташований унікальний Хаджибейський лиман. І хоча він знаходиться дуже близько до Чорного моря, проте з ним не з’єднаний. Його відокремлює п’ятикілометрова смуга з піску і черепашок. Хаджибейський лиман має протяжність 31 кілометр та площу – 70 квадратних кілометрів.
Ще запорізькі козаки і чумаки були тут частими гостями. А все тому, що тут були величезні поклади солі. З часів Російської імперії лиман почав активно розвиватися як грязьовий курорт. Сюди приїжджають туристи і відпочивальники заради чорної глини, яка допомагає при захворюваннях опорно-рухового апарату. А ще тут дуже різноманітний рибний світ, тому лиман є ласим місцем для любителів порибалити.
Як дістатись: доїхати з Одеси сюди можна на трамваї або на автомобілі.
Жевахова гора
Якщо ви любите гори, то в Одесі вони теж є. Жевахова гора швидше схожа на пагорб, висотою всього 40 метрів, проте звідси відкривається неймовірний краєвид на місто.
Назва гори прижилась завдяки генерал-майору Івану Жевахову, який збудував маєток на одному з її схилів. І сьогодні це єдине місце, яке вільне від забудови. Тут випасають худобу, добувають глину і хочуть створити етнографічний музей просто неба.
Під час розкопок вчені знайшли величезну яму, яку, як виявилось, використовували для розпалювання жертовних вогнищ. На її дно кидали амфори, керамічний посуд, безліч кісток, причому, перш ніж кинути, речі навмисно ламали й розбивали, що символізувало їхню смерть, а яма – світ мертвих. Це місце точно варто відвідати, адже крім неймовірного краєвиду, воно оповите містикою та загадками
Як дістатись: доїхати до Жевахової гори можна маршруткою №105 від зупинки “Привоз”.
Озеро Кагул – місце для дикого відпочинку
Неймовірно чисте озеро, дика природа та піщаний берег – ідеальнішого варіанту для відпочинку просто не вигадати. Озеро Кагул, що розташоване в Ренійському районі Одеської області, є саме таким місцем.
Читайте також: 7 неймовірних озер в Україні, про які ви не чули
Якщо ви любителі дикої природи та тиші, то варто приїхати сюди на кілька днів з наметами. Тут неймовірне степове повітря, яке дарує заряд бодрості, а також прекрасні краєвиди. І саме тут – місце гніздування багатьох птахів, їх гнізда можна побачити в вапняних скелях.
Як дістатись: від Одеси до озера Кагул веде траса М15 (Е87). Відстань від Одеси до озера по трасі М15 – близько 300 км. Також з міста сюди можна дістатись маршрутним таксі.
Давньогрецьке місто Тіра
Ви точно чули про Аккерманську фортецю. Але чи знали, що поруч є одне з найстаріших міст світу, якому близько 2500 років? Археологи вже понад століття намагаються розгадати всі таємниці руїн давньогрецького міста Тіра.
Тут регулярно знаходять скарбниці історії – підвали будинків, знаряддя праці, стародавні статуї, прикраси, монети і т.д. Якщо ви любителі історії, то обов’язково відвідайте Білгород-Дністровський, а саме Тіру. Тут ви зможете побувати на місці розкопок старовинного міста, поринути у світ середньовічних танців, лицарських турнірів та викарбувати власні монети.
Як дістатись: добиратись до міста краще автомобілем трасою Р 70/Р70. Але сюди ходять також маршрутки та електрички.
Суспільство
На благодійному аукціоні, який організували на заході до 15-річчя компанії Uklon, продали перо рахівського крижня із фільмів українського режисера Антоніо Лукіча за 500 тисяч гривень. Усі кошти передали на збір «Підсвіти ворога».
Про це повідомили в Uklon.
Історія пера
Перо рахівського крижня використовували у двох роботах Антоніо Лукіча — дебютному фільмі «Мої думки тихі» та короткометражці «Найлегший пасажир в історії».
В останньому фільмі режисер розповів власну історію. У стрічці водій таксі подолав безліч викликів на своєму шляху, щоби вчасно доставити на знімальний майданчик «Мої думки тихі» перо рахівського крижня.
«Саме по собі перо нічого не коштує. А ось тільки в нього зʼявляється історія, його минуле — воно відразу набуває змісту та вартості, стає особливим. Колись ця пірʼїнка зіграла вирішальну деталь в моєму першому фільмі і я вирішив, що збережу його. Але тоді ще не знав для чого саме. І ось в нинішніх реаліях дізнався, коли його продали на благодійному аукціоні за півмільйона гривень, які підуть на те, аби захистити наше небо від ворожих обстрілів», — розповів Антоніо Лукіч.
Читайте також: Два паралімпійці зі Львова задонатили на військо 400 тисяч грн призових
Разом із пером на заході продали диптих картин сучасного українського художника Олексія Сая за 90 тисяч гривень, а також ексклюзивне ігристе «Артемівське», виготовлене у Бахмуті, за донат у 120 тисяч гривень.
Кошти передали на спільний збір фонду Сергія Притули та Uklon «Підсвіти ворога». У межах цього проєкту бійці ППО отримають відстежувально-навідні комплекси для захисту українських міст.
Нагадаємо, що UNITED24 розігрує стяг із підписами захисниць Маріуполя та астронавта NASA.
Фото: Uklon
Нову мікроклініку з протезування створять на базі Київської обласної лікарні. У закладі забезпечать повний цикл відновлення, тому пацієнтам не потрібно буде звертатися до інших установ. Проєкт втілюватимуть за підтримки Франції.
Про це повідомив очільник Київської ОВА Микола Калашник.
Що відомо про проєкт
Мікроклініку оснастять високотехнологічним обладнанням для виготовлення індивідуальних протезів за новітніми стандартами. Пацієнти зможуть отримувати якісні протези, які адаптовані саме під їхні потреби.
Заклад забезпечать усім необхідним для повного циклу відновлення. Пацієнти проходитимуть весь процес реабілітації в одному місці, тому людям не потрібно буде звертатися до інших медичних установ.
«Мікроклініка стане справжнім осередком повернення до активного життя для жителів Київщини, які втратили кінцівки. Це не просто медичний проєкт. Це можливість для людей заново навчитися ходити, бігати, обіймати рідних. Це про їхню гідність, свободу та право на майбутнє без бар’єрів. Дякуємо Франції за підтримку!» — зазначив Микола Калашник.
Читайте також: Військовому врятували ногу від ампутації завдяки надскладній операції
Угоду про створення мережі мікроклінік у Києві, Львові та Полтаві підписали міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко та уповноважений президента Франції з питань допомоги та відновлення України П’єр Ельброн.
Партнером проєкту стала компанія Schiller Medical, яка профінансує створення закладів на суму 4,1 мільйона євро.
Нагадаємо, що у шпиталі в Харкові, що постраждав від «Шахеда», поновили операції.
Фото обкладинки: Freepik
2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня БФ «СпівДія заради Дітей» Ксенія Костюченко та її син Юрчик. Вони підготували для ШоТам відповіді на найпоширеніші міфи про розлади аутистичного спектра (РАС), з якими зіштовхуються постійно. Усі фрази, які ви побачите тут, Ксенія часто чула від інших людей. Тепер вона розповідає, що з ними не так.
1. «Ви ж його лікуєте? Треба лікувати, обовʼязково!»
Міф: Аутизм — це хвороба, яку можна вилікувати.
Насправді РАС — це нейровідмінність, а не хвороба. Це вроджена особливість розвитку мозку, яка залишається з людиною на все життя.
Ксенія
У нас немає показів для прийому жодних препаратів. Єдине, що «показано» — це створення умов для гармонійного розвитку та соціалізації, тобто інклюзія.
Юрчик
Я відвідую спеціалістів, з якими вчуся краще розмовляти та спілкуватися, спокійніше реагувати на звуки, контролювати свої рухи та бажання. Якщо чогось не вмію, то я або вже в процесі навчання, або воно в мене на черзі.
2. «У Юрчика талант до музики — напевно, через те, що в нього РАС»
Міф: Усі люди з аутизмом — генії або мають унікальні здібності.
Цей міф популярний завдяки фільмам і серіалам. Насправді лише частина людей з аутизмом має так звані «острівці геніальності», але більшість перебувають на різних рівнях інтелектуальних здібностей, як і нейротипові люди.
Юрчик
У музичній школі кажуть, що я дійсно дуже здібний. Але в нас уся сімʼя музикальна — всі грають на музичних інструментах і співають, — тому батьки вчасно це помітили та намагаються розвивати. Я граю на флейті, співаю дискантом (високим хлопчачим голосом — ред.) і можу підібрати будь-яку мелодію на фортепіано. Але значно більше люблю грати в планшет.
3. «Ви що, робили йому щеплення?»
Міф: Вакцинація спричиняє аутизм.
Цей міф спростували численні наукові дослідження. Первинну статтю, що пов’язувала аутизм з вакцинами, визнали фальсифікацією, а її автора позбавили ліцензії.
Ксенія
У нас зроблені всі щеплення за календарем, адже син не має жодних протипоказань.
4. «О, в нашому класі був хлопчик з РАС — я знаю, що це таке!»
Міф: Усі люди з РАС однакові.
Аутизм — це спектр, а не однакова характеристика для всіх. Деякі люди в спектрі можуть бути надзвичайно комунікабельними, інші — навпаки потребують більше простору. Хтось має виражену сенсорну (доторкову) чутливість, а хтось ні. Дехто може вражати феноменальною пам’яттю або глибокими знаннями в певній галузі, а інші потребують значної підтримки в повсякденному житті.
Юрчик
Я маю гіперчутливість до емоцій, зчитую навіть найнепомітніші. Якщо хтось свариться, мені стає дуже страшно й незатишно.
Ксенія
А один мій учень з РАС міг звернути увагу на чужі емоції, тільки якщо йому про них чітко сказати.
5. «Ти — героїня, якщо виховуєш дитину з аутизмом»
Міф: Щоб виховувати дитину з РАС, потрібні героїчні зусилля.
Це один з тих міфів, який звучить ніби з повагою, але насправді може бути дуже шкідливим. Батьки дітей з РАС часто живуть звичайним життям: піклуються про дітей, підтримують, водять на гуртки, сперечаються про виконання домашніх завдань, купують улюблені іграшки. Так, у їхньому житті можуть бути виклики, але, зрештою, виховання дітей — непроста справа для всіх батьків.
Ксенія
Коли суспільство автоматично записує всіх батьків дітей з РАС у «герої», це створює хибне уявлення, що такі діти — обов’язково «тягар», що з ними завжди складно. Хоча реальність різна: комусь складно, а комусь абсолютно нормально. Для нашої сімʼї, наприклад, виховання дитини з РАС — це просто наше життя, ми не вважаємо його подвигом.
Так, бувають дуже тяжкі випадки, але не лише в сімʼях, де є дитина з РАС. Тому важливо не узагальнювати.
6. «Ми не можемо ризикувати навчальними досягненнями 30 дітей в класі»
Міф: Присутність дітей з аутизмом у класі може негативно впливати на навчання нейротипових учнів.
На жаль, ця думка популярна в школах. І це не дивно, бо є упередження, що дитина з РАС обовʼязково заважатиме, і з нею неможливо буде впоратись, якщо ти не супергерой. Це хибна та шкідлива думка, яка позбавляє учнів можливості підготуватись до реального життя у світі, де різні люди взаємодіють між собою.
Ксенія
На щастя, численні дослідження спростовують цей стереотип і показують переваги інклюзивної освіти для всіх учнів. Це, зокрема, формування толерантності та поваги до різноманітності.
Це розвиває соціальні навички: співпрацю, емпатію та взаємодопомогу. І головне, в інклюзивних класах безперечно було зафіксоване покращення академічних результатів — учні мають вищий рівень успішності, бо там використовують різноманітні педагогічні методики та більше індивідуалізованого підходу.
Я постійно працювала в інклюзивних класах, бо бачу переваги й для себе — я розширюю свої педагогічні компетенції, які приносять користь усім учням.
