Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Не равликами єдиними: ТОП-5 екзотичних українських ферм

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Ці ферми або єдині у своєму роді, або ж є одними з небагатьох у країні. А отже, мають зручні умови для розвитку: відсутність конкуренції і гарний прибуток за умови, якщо знайдете напрямки збуту для своєї незвичної продукції.

Дивіться нашу добірку про 5 екзотичних ферм, які можуть стати вашою ідеєю для старту власного бізнесу.

Читайте також: Від жаб’ячих лапок до молока ослиці: п’ять “скажених” українських ферм

Ферма корів, які не дають молоко

Ця порода відрізняється від інших величезними розмірами (бики можуть важити до 900 кілограм), величезними ж рогами і тим, що суто м’ясна.

Кучеряві свинки

Свиней породи “мангалиця” зазвичай тримають на фермах для туристів. Ну і дарма, в Австрії, наприклад, є цілі магазини, які продають лиш м’ясо цієї тварини. А у США її м’ясо – у меню найдорожчих ресторанів.

Ця порода свиней популярна серед фермерів на Закарпатті, і на Волині, і на Одещині.

Равликова ферма

В Україні розведенням равликів займається 10 великих компаній і кілька десятків дрібних фермерів. З 10 тонн равлика можна отримати десь 15 тисяч євро – але то не враховуючи витрат на обладнання.

Осляча ферма, що вироблятиме найдорожчий у світі сир

Осляча ферма, де живе аж 42 віслюки, знаходиться на Вінничині.

Усі продукти, які можна взяти від віслюка є дуже цінними: за літр молока ослиці за кордоном просять аж 58 євро, за мило – більше 100 євро, за сир -1760 євро, за м’ясо – від 600 доларів за кіло.

Бізнес на жабах

Жаб’ячі ферми є у багатьох регіонах країни: на Закарпатті, Одещині, Харківщині тощо. Як правило, такі господарства працюють при ресторанах – все-таки це доволі екзотичний продукт і знайти ринки збуту складно. Але є і такі ферми, які експортують тушки на саму Батьківщину цієї незвичної страви – у Францію.

Підтримай ШоТам

Реклама

Суспільство

У Полтаві відкрили пам’ятник архітектору Леву Вайнгорту

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У Полтаві відкрили пам’ятник Леву Семеновичу Вайнгорту — головному архітектору міста у 1939-1970 роках.

Про це пише poltava.to.

Архітектор свого часу відтворив історичний вигляд Круглої площі після війни, не дав розвалити дзвіницю на Соборному майдані, відновив Білу альтанку, звів будівлю театру ім. М. Гоголя та меморіал Солдатської слави, зберіг малоповерхову забудову у центрі міста.

Скульптура архітектора виконана з бронзи, а біла колона, на яку він спирається — із залізобетону. Фігуру Вайнгорта виготовили висотою у 184 см, він зображений у піджаку, з краваткою та кульковими ручками у кишені. Висота колони — 317 см.

Читайте такожВсі айтівці живуть на Балі? Співзасновник IT-Camp про безкоштовне навчання діток і попит на хороших фахівців

Уся композиція розташована на невеликому п’єдесталі та відтворює одну з відомих фотографій Вайнгорта на Білій Альтанці, що була опублікована у книзі «Провінційний архітектор» Бориса Тристанова. Загальна вартість усього проекту оцінюється у півмільйона гривень.

Пам’ятник встановили поряд з будівлею на вул. Зигіна, 1 — за Полтавською ОДА, біля адмінбудівлі, в якій розташовуються, зокрема, Господарський суд Полтавської області та департамент будівництва ПОДА. Раніше в цій будівлі розміщувався виконавчий комітет, де і працював Лев Вайнгорт.

Поруч із пам’ятником облаштована експозиція фотографій з приватного архіву Лева Семеновича, зокрема, будівель, до відновлення та будівництва яких він має безпосереднє відношення.

Автори пам’ятника — скульптори Дмитро Коршунов і Валерій Голуб та архітектори Артур Ароян і Василь Шулик.

Нагадаємо, на Житомирщині відкрили монумент на честь легендарної отаманші Марусі.

Фото: poltava.to.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

Як кози допомагають лікувати дітей з аутизмом (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Тетянині кози допомагають лікувати дітей з аутизмом. На її фермі “Коза Амальтея” вже живуть 27 тварин.

А господиня виготовляє більше 10-ти видів сиру.

З початком війни Тетяна Страмнова з родиною мали втікати з рідного Донбасу.

Прихисток знайшли у Музиківці на Херсонщині. Потрібно було годувати двох дітей з аутизмом і купувати дім.

Спробували розводити перепелів, та справа не пішла. І тоді господиня обміняла увесь пташиний виводок на одну козу.

Читайте такожШукає добро на війні. Як радянський дисидент Анатолій Лютюк почав волонтерити на Донбасі, та до чого тут казки

Ферма розрослась, а діти допомагають глядіти кіз. У спецшколі помітили: Тетянині син та донька більш соціалізовані.

Так Тетяна задумалася про козотерапію. Розробила методи навчання для дітвори з РАС.

«Якщо хоча б одна дитина завдяки моїм козам змогла побороти страх – все не дарма»,— каже Тетяна Страмнова.

Жінка бере участь у грантовому конкурсі Червоного хреста. А батьки й діти повертаються з ферми щасливими.

Нагадаємо, «Олені Святого Миколая» збирають подарунки для дітей з Донбасу.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

«Сільпо» почав тестувати українські електромобілі Konyk для доставки

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Компанія «Електропрайд», що постачає електромобілі під брендом Konyk, надала два екземпляри рітейлеру «Сільпо» у рамках пілотного проекту.

Про це пише ubr.ua.

Компанія тестує автівки для надання послуг із доставки замовлень із мережі магазинів «Сільпо». Остаточне рішення щодо продовження співпраці з розробником моделі буде ухвалюватися окремо за результатами пілотних випробувань.

Читайте також: П’ять українських виробників електросамокатів та електровелосипедів

Директор компанії-розробника «Електропрайд» Костянтин Сіпайло зазначив, що тримісячний досвід експлуатації Konyk у службі доставки «Сільпо» показав хороші результати. За його словами, в умовах осінньо-зимового періоду експлуатація двоколісного транспорту є вкрай проблематичною, а електромобілі компанії позбавлені цього недоліку.

Зазначається, що на електромобілях Водій і вантаж захищені від снігу та дощу, є обігрів, машина більш стійка на дорозі в умовах ожеледиці або снігу. При невисокій ціні самої машини — це відмінна альтернатива дво- та триколісним відкритим електроскутерам. Цей фактор часто є вирішальним для замовника.

Відомо, що електромобіль Konyk створено на китайській платформі. Українські інженери удосконалили «ходову», переробили батарею, внесли конструктивні зміни до силової частини та багажного відділення.

Читайте також: Українець самотужки змайстрував електромобіль із запасом ходу 60 км

Костянтин Сіпайло ззазначив, що електромобілями Konyk вже зацікавилися декілька покупців, включно з ресторанами та сервісами доставки запчастин для автомобілів. У базовій комплектації вантажний електромобіль коштує $6,5 тис., а його пробіг на одному заряді становить близько 100 км. Від звичайної розетки батарея повністю заряджається за 3,5 години, але розробники планують додати швидку зарядку, яка скоротить цей процес до години.

Нагадаємо, в Україні створили електричну вантажівку-трансформер вартістю $16 тис.

Як ми повідомляли раніше, в Україні на основних трасах побудують швидкісні електрозарядки.

Фото: ubr.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Шопочитати

Суспільство1 день тому

«Ніхто не очікував, що монахині відкриють бізнес». Як черниці з Івано-Франківщини запустили успішну власну справу

Колись вона уявляла монастир місцем, де лише моляться. Тому довго не наважувалася прийти до нього....

Суспільство2 дні тому

Шукає добро на війні. Як радянський дисидент Анатолій Лютюк почав волонтерити на Донбасі, та до чого тут казки

Дисидент та художник Анатолій Лютюк переїхав до Естонії понад 40 років тому. Після боротьби з...

Суспільство4 дні тому

«Нас вважали диваками, а ми хотіли свободи». Історія родинної екоферми «Лиманська коза» на Херсонщині

Залишити місто та створити екоферму з виробництвом сиру – це не було планом, але стало...

Спорт5 днів тому

«Перш за все, я спортсмен». Як двірник із Херсона у 49 років став чемпіоном світу з джиу-джитсу

Двірник став чемпіоном світу. Або ж чемпіон світу працює двірником? Це історія про 49-річного херсонця,...

Суспільство6 днів тому

Врятувати 1909 пляшок. Як на Закарпатті артисти створили Lay Bottle – майстерню посуду з використаних пляшок

Закарпатські артисти Василь Полажинець та  Вероніка Вітерець створили власну майстерню посуду з використаних пляшок. Тепер...