Суспільство
«Не підходь, не чіпай, дзвони 101»: як у громаді на Київщині місцевих навчають ризикам вибухонебезпечних предметів
Ми прагнемо надихнути прикладом, аби інші підприємці долучалися до цієї державної програми.
На городах, дорогах, у лісах та інших місцях на прифронтових територіях українці продовжують знаходити вибухонебезпечні предмети. Аби нещасних випадків ставало менше, людям потрібно знати, якими бувають міни та боєприпаси, що робити, якщо вони їх знайшли, та як допомогти іншим у разі поранення.
На кінець 2023 року за підтримки UNDP більше 300 жінок та чоловіків підвищили свою обізнаність про ризики вибухонебезпечних предметів. Разом з Програмою розвитку ООН в Україні (UNDP) ШоТам розповідає, як Поліська громада запросила до себе інструкторів з інформування про ризики вибухонебезпечних предметів, щоб убезпечити своїх жителів, та чому це важливо робити.
Одна з перших громад в Україні, що постраждала від російського вторгнення
Поліська громада на Київщині з центром у Красятичах має в підпорядкуванні 29 сіл. Село Луговики розташоване всього за 20 кілометрів від українсько-білоруського кордону. Саме воно стало одним з перших, яке було окуповане російськими збройними силами (з 24 лютого до 2 квітня 2022 року).
З наслідками вторгнення у громаді борються й досі. Заступник селищного голови Віталій Новік каже, що забруднення цих земель вибухонебезпечними предметами було колосальне. ДСНС обстежували ділянки, подвір’я та городи, розміновували їх, але на території громади ще лишаються необстежені лісові масиви й земельні угіддя.
У громаді траплялися й смертельні інциденти. Віталій Новік розповідає, що в селі Рагівка місцеві чоловіки підірвалися на міні, коли їхали автівкою. У Вовчкові натомість підірвався вантажний автомобіль з двома людьми.
Загалом в Україні діє 30 операторів протимінної діяльності, які пройшли сертифікацію здійснювати діяльність за різними напрямками. Серед них є організації, які сертифіковані для проведення інформування про ризики вибухонебезпечних предметів, зокрема Halo Trust, міжнародна організація зі знешкодження боєприпасів, що не вибухнули, яка працює у 30 країнах, Швейцарський фонд протимінної діяльності в Україні (FSD), займається гуманітарним розмінуванням та інформуванням про мінну небезпеку, Демайнінг Солюшинс — українська компанія, що хоче звести до мінімуму небезпеку, яка спричинена наявністю наземних мін та вибухонебезпечних залишків війни на території України.
А також:
- Асоціація саперів України;
- Представництво Данської ради у справах біженців;
- філія Норвезької ради біженців в Україні (NPA);
- представництво ДанЧьорчЕід в Україні (DCA);
- відокремлений підрозділ Міжнародної Федерації Handicap в Україні;
- комерційні оператори Укроборонсервіс;
- Безпечні наземні рішення тощо.
Повний перелік можна переглянути на сайті Міністерства Оборони України.
Щоб уникнути нещасних випадків та інформувати людей про ризики, у Поліську громаду запросили представників Данської ради у справах біженців.
«До вибухонебезпечного предмета не можна підходити – потрібно одразу повідомляти за номером 101»
Данська рада у справах біженців (DRC) – це гуманітарна організація, що допомагає вимушеним переселенцям та тим, хто постраждав від війни. Серед напрямів – гуманітарна допомога, програми фінансової підтримки, юридичні консультації, а також освітній проєкт «Стопміна», у межах якого фахівці організації розповідають про ризики вибухонебезпечних предметів і допомагають знаходити такі предмети в громадах. Останнім займаються фахівці з розмінування – вони не знешкоджують міни чи снаряди, але можуть професійно їх виявити й повідомити про них.
Віталій Новік ділиться: представники DRC не вперше приїздять до їхньої громади та проводять семінари. Це залишається актуальним, адже небезпека підриву все ще є. Місцевих попереджають, що не можна ходити до лісу та в ті місця, де перебували російські збройні сили.
У січні 2024 року в Красятичах провели семінар для працівників і працівниць місцевої лікарні. Олександр Нездоймишев – інструктор DRC з інформування про ризики, пов’язані з мінами та вибухонебезпечними залишками війни – розповідає:
«Ми починаємо роботу в громадах з пріоритетних груп ризику – це комунальні заклади, які працюють на небезпечних територіях громади, наприклад, лагодять обладнання після обстрілів, а також школи, лікарні, лісництва. Хочемо максимально охопити населення громади, бо нам важливо, щоб люди могли захистити себе від ризику».
На семінарах говорять про вплив мін і вибухонебезпечних залишків війни, з’ясовують, за якими ознаками можна розпізнати небезпечні території та як діяти, якщо натрапили на боєприпас, опинилися на мінному полі чи побачили постраждалого.
Заступник головного лікаря Поліської центральної лікарні Олександр Гапоненко побував на сесії від Данської ради у справах біженців. Тепер він знає, що така небезпека може чекати будь-де: і біля дороги, і на полі, і на власному подвір’ї. Тому, як вважає лікар, такі зустрічі необхідні, адже хочеться, щоб таких випадків меншало:
«Дуже змістовна сьогодні була лекція. Дізнався більше про касетні боєприпаси – раніше не знав, як саме вони працюють. Головне, що треба пам’ятати – до вибухонебезпечного предмета не треба підходити, а варто одразу повідомляти 101».
Дитяча цікавість і небезпека
На сайті «Стопміни» доступні безоплатні онлайн-курси для дорослих, дітей 6-11 років та підлітків 12-17 років.
«Сьогодні після сесії до мене звернулася жінка й розказала, що її діти знаходили боєприпаси в закинутому бліндажі. Цього робити не можна, діти могли постраждати! Саме тому важливо проводити тренінги не лише для дорослих, а й для дітей», – зауважує Олександр.
Сесії для дітей адаптовані під певну вікову категорію, їх проводять у форматі історії-казки про друзів. На прикладі персонажів дитина дізнається, як їй правильно поводитися, а що робити категорично не можна.
Фельдшерка села Залишани Людмила Сороченко вважає, що подібні лекції необхідні в школах, бо деколи дитяча цікавість сильніша за відчуття небезпеки:
«З дітьми треба спілкуватися більше. Наголошувати на тому, що знайти патрони – це, звісно, цікаво, але насамперед небезпечно».
Щоб запросити представників обраного оператора протимінної діяльності у вашу громаду, зверніться до нього особисто. Перелік операторів можна знайти на сайті Міністерства Оборони України.
Матеріал створено в партнерстві з Програмою розвитку ООН (UNDP) в Україні та за підтримки Уряду Японії. Серія публікацій реалізується в межах проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною». Думки, висловлені тут, належать авторам і не обов’язково відображають точку зору UNDP в Україні чи Уряду Японії.
«Тату, я вагітна!» — кричить у слухавку донька захиснику. Військовий повернувся з полону та одразу дізнався, що стане дідусем. Чоловік зміг почути голос близьких під час чергового етапу обміну важкопоранених та тяжко хворих українських бранців.
Відео з поверненням захисників поширив міністр оборони Рустем Умєров.
Обмін військовополоненими провели у межах домовленостей у Стамбулі. У дописі Рустем Умєров повідомив, що всі визволені українці потребують медичної допомоги та реабілітації, яку їм невідкладно нададуть у профільних медзакладах.
«Памʼятаємо про кожного і заберемо кожного», — додав міністр оборони.
Нагадуємо, що «Ветерани космічних військ» зібрали на стримі понад 1,4 млн грн для «Вовків Да Вінчі».
Також ми писали, що у Львові реконструювали обличчя військовому, який втратив ніс через поранення.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
У реабілітаційному центрі UNBROKEN у Львові триває відновлення обличчя 37-річного Сергія Міховича. Унаслідок обстрілу на Харківщині восени 2024 року чоловік отримав важке поранення — уламки снаряда повністю знищили йому ніс. Над реконструкцією його обличчя майже рік працюють щелепно-лицеві хірурги.
Про це повідомили у центрі.
Сергій мобілізувався у 2023 році. Служив зенітником у бригаді НГУ «Хартія», виконував бойові завдання на Харківщині. У жовтні 2024 року біля Серебрянського лісу підрозділ потрапив під обстріл. Уламки з пораненням у голову та обличчя пошкодили значну частину м’яких тканин. Після стабілізації в харківській лікарні його направили до Львова.
Читайте також: Провідні хірурги з США відновили 19-річному військовому обличчя після поранення (ВІДЕО)
Лікування складне і триває у кілька етапів. Спочатку хірурги видалили інфіковані тканини. Потім встановили спеціальний експандер, який три місяці розтягував шкіру. Основну реконструкцію проводили за допомогою власних тканин пацієнта: кістки з лобної ділянки та хряща з ребра.
Операції проводить команда під керівництвом щелепно-лицевого хірурга Олега Ковтуняка. За його словами, попереду — завершальні втручання для досягнення максимально природного результату.
Нагадаємо, що видатний французький ортопед відвідав Львів та провів 15 операцій військовим (ФОТО).
Фото: фейсбук-сторінка UNBROKEN
Увечері 18 червня на вулиці Плуговій у Львові рятувальники допомогли витягти кошеня, яке впало у вузьку металеву трубу на глибині близько двох метрів. Його нявкання почули перехожі та викликали службу порятунку.
Про це повідомили в ДСНС Львівщини.
Спроби витягнути тварину самотужки виявилися марними, тому на місце прибули надзвичайники. За допомогою рятувальної мотузки їм вдалося дістати кошеня, яке тремтіло, але було неушкоджене. Тваринку передали людям, які не пройшли повз і зреагували на заклик про допомогу.
Нагадаємо, що у ЗСУ показали пухнастиків, які допомагають військовим на фронті (ФОТО).
Раніше ми писали, що у Львові відкрили перший міський хаб «Стрільниця» в історичній будівлі (ФОТО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка ДСНС Львівщини