Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Навчив молодь у селі займатися спортом та сортувати сміття. Успішний кейс розвитку громади

За підтримки Добродіїв

Опубліковано

Добродії ШоТам – це наші читачі, які підтримують нас фінансово на щомісячній або одноразовій основі. Завдяки їхній підтримці ми можемо:
• безкоштовно рекламувати малий український бізнес;
• допомагати важливим громадським та волонтерським проєктам шукати однодумців;
• розповідати історії успіху простих українців.
Добродії мають можливість обирати теми матеріалів, які вони проспонсорували. А ми регулярно звітуємо перед ними про витрачені кошти. Хочеш більше позитивних змін в нашому суспільстві? Ставай добродієм ШоТам і допомагай нам підтримувати змінотворців!

«Просто знайдіть однодумців, які марять тим же, що й ви», — ділиться активіст Андрій Кравченко з Прибужанівської громади на Миколаївщині. Він спільно зі своєю організацією «Серце активної молоді» зміг розвинути свою ОТГ одразу у двох сферах — спорті й екології. Якщо раніше молодь частенько засідала на лавках з алкоголем, то тепер не може поділити турніки. Street Workout став родзинкою громади. А ще мешканців навчили сортування сміття. Вони не лише очистили свої вулиці від бруду, а й почали на цьому заробляти.

Андрій Кравченко
Андрій Кравченко

головний спеціаліст відділу освіти молоді та спорту Прибужанівської сільської ради у Вознесенському районі Миколаївської області, голова громадської організації «Серце активної молоді»

Показав заміну посиденькам з алкоголем

У нашій Прибужанівській громаді молоді не так багато — переважають люди віком від 35 до 40 років. Особливих місць, де можуть розвиватися молоді люди, довгий час у нас не було. У 2011 році я прийшов працювати вчителем трудового навчання у Вознесенську ЗОШ №2. Там познайомився з кількома дев’ятикласниками, які досить активно займалися на турніках. Тоді ще навіть не було такого поняття як воркаут. Й от вони мені кажуть: «Йдемо з нами, позаймаєтеся». Я вийшов, ми спробували, і мені це так сподобалося. Я полюбив турніки, й це стало моєю стихією.

На той момент я вже активно займався громадською діяльністю, переймався питаннями екології та спорту. Довгий час я не знав, як можна без особливих витрат просувати ідею здорового способу життя серед молоді. І Street Workout тоді прямо відкрив мені очі. Я подумав, а що якщо познайомити громаду з цим видом спорту? У цьому я бачив цілу філософію, що замість посиденьок з алкоголем десь на лавці можна круто проводити час з друзями на спортмайданчику.

До 2014 року ми з хлопцями практикувалися на турніках, а потім почали їздити з різними виступами, показувати, що вміємо. Люди досить активно стежили за нашою діяльністю. Ми заїжджали у різні села, розповідали й показували, що таке Street Workout, пропагандувати ідею здорового способу життя — просто виносили у світ цю культуру. Завдяки цим поїздкам я, до речі, навіть познайомився з майбутньою дружиною, — зустрів її, коли знайомив селян Яструбинового з цією активністю.

Проєкт про воркаут 6 років «пролежав» у блокноті 

Йшов час, і я думав, як же можна ще більше розвинути цю сферу. І вирішив написати проєкт, який мав би допомогти отримати фінансування на розвиток громади. У моїй уяві це були різні тренінги та лекції для шкіл про здоровий спосіб життя. Але йшов час, і проєкт «Спорт для всіх» просто був у мене десь у блокноті. Аж до 2018 року, коли у Вознесенську благодійний фонд Laska в межах програми USAID DOBRE оголосив конкурс. І тоді я згадав, що в мене є написаний проєкт, і прямо зрадів. Втілити його було моєю мрією з 2012 року. І от з’являється така можливість.

Фото: www.facebook.com/andriy.kravchenko

Наша організація «Серце активної молоді» перемогла й отримала донорську підтримку від USAID. Напрямок роботи обрали Street Workout. Ми отримали 5 тисяч доларів. Згодом команда села Яструбинове виграла сучасний спортмайданчик, який їм збудували у межах цього проєкту. Крім того, провели різні показові виступи та вуличні змагання. З часу втілення проєкту минуло менш як два роки, а в нашій громаді вже підросли власні майстри воркауту. Тепер вони збирають та тренують нових прихильників спорту, проводять показові виступи та залучають все більше мешканців до здорового способу життя. А почалося все просто з ініціативи популяризувати спорт, донести населенню, що здоров’я — це доступно.

Побачити турніки без відвідувачів — тепер рідкість

На перші змагання зі Street Workout прийшли приблизно сотня глядачів та десь 20 учасників. У наступному, 2019 році ми зробили відкриття сезону, то там було вже приблизно 150 людей, з яких 30 — спортсмени, які показували свої вміння. Наша ініціатива стала крутим початком для громади. Люди почали щодня збиратися на майданчику. Бо раніше такого не було. От у нас біля школи є турніки, і це завжди було таким прохідним місцем, куди рідко хто заходив. Тепер різні компанії людей збираються вечорами, обговорюють рецепти для здорового харчування. Вони навіть створюють графіки відвідування майданчика, бо багато хто хоче займатися, а місце зайняте.

Люди позитивно відгукуються про такі речі. Загалом дуже класно, що молодь почала цим займатися. Деякі батьки навіть приводять своїх дітей на новий майданчик. І взагалі я помічаю, що от проходжу містом, і часто з’являються нові турніки. Чи не на кожному заході, як от День села, в програмі тепер точно є виступ майстрів Street Workout. І це круто. Заради цього ми й починали все це.

Запитали у молоді, чого їй ще бракує

Спортом ми не обмежилися. Було важливо зрозуміти, чого ще хоче молодь. Хороші дороги та дешева комуналка, як просто казали місцеві, — це трохи розмиті межі. Тому ми провели опитування серед молодих людей у 2018 році. І воно показало, що їх вкрай турбують звалища сміття у нашій громаді. А екологія — це ще одна тема, яка досить довгий час мене хвилювала. Тому взявся й за це також.

Читайте також: Речі за просто так. Як працює проєкт «Кенгуруш», який безкоштовно одягає дітей у селах

Для Прибужанівської громади сміття було дійсно великою проблемою. Просто йдеш вулицею і бачиш гори пляшок. Те, що ми зробили, — це дуже маленький відсоток змін. Але головне, що нам вдалося хоч якось зрушили свідомість людей, і вони почали змінювати свої звички. Ми з організацією навчали людей сортування, проводили для них класні тренінги, в кожному селі були екологічні ярмарки. Ми зосереджувалися на найбільших селах, яких у нас шість. У межах цього проєкту ми закупили електровелосипед, щоб відвозити на ньому скло до пунктів приймання.

Сфотографуй звалище — отримай «живий» олівець

Найкориснішими стали ярмарки. Ми ставили у селах по кілька наметів. У першому сидів консультант, який добре розбирається в екологічних питаннях. Селяни підходили до нього, і він розповідав про сортування, знайомив з якимись класними екоштуками. Уявіть, громада навіть не знала, що таке екосумки. Я вже не кажу про екогубки, екоручки, екодезодоранти тощо. Людям було цікаво, і вони дійсно підходили.

Фото: www.facebook.com/andriy.kravchenko

У другому наметі були квести. Один з них допоміг нам поєднати корисне з приємним. Щоб дізнатися, де в громаді найбільші звалища сміття, ми дали завдання всім охочим за годину на телефони зняти чим більше таких місць. Вони на велосипедах і пішки шукали й знімали. Таким чином ми зібрати місця звалищ, про які навіть не чули. Наступним завданням було нанести на карту такі точки, щоб одразу було видно масштаби проблеми. Звичайно, своїм екоактивістам ми дякували заохочувальними призами. Вони отримали від нас різні подарунки, як от олівці, що ростуть. Я тоді вперше про них почув, і вони дуже класно зайшли як дітям, так і дорослим. Тобто, ти малюєш, а коли олівець стає непотрібним, просто садиш його у горщик. І з цього виростає якась рослинка.

Очистили громаду від бруду, та ще й заробили

Останнім етапом проєкту став загальний флешмоб із прибирання, який ми організували. На той момент у нас вже була карта зі звалищами, яка дуже стала в пригоді. Чотири селища змагалися за виграші — контейнери для сортування сміття. Результат був дуже крутий. Люди начисто прибрали у своїх громадах. Вони не просто викидали все, а сортували сміття, наскільки це було можливо. Звичайно, це повністю не розв’язало екологічну проблему у громаді, але точно розвантажило її принаймні тим сміттям, яке можна утилізувати.

Одна зі шкіл, яка брала участь у флешмобі, досі сортує сміття і заробляє на цьому кошти. Вони здали чотири тонни скла, і за це придбали ялинку на Новий рік. А наша організація за отримані від здачі вторсировини кошти змогла відремонтувати спортивну залу на базі Центру дозвілля для фітнесу. Сьогодні чотири селища продовжують збирати сортовані побутові відходи: Дмитрівка, Яструбинове, Прибужани та Новосілка. Я дійсно бачу, що мешканці почали більше замислюватися про чистоту навколишнього середовища. А ще вони краще звертають увагу на власну поведінку у побуті.

Відтоді ми регулярно з громадою виходимо збирати сміття на певних ділянках, коли дізнаємося про якесь звалище. Пам’ятаю, як ми з вчителем фізики Михайлом Пономарьовим вперше вийшли, то на одному місці, уявіть собі, забрали дві тони скла. Вивезли й трохи залучили коштів для громади. Досі люди мені дзвонять, просять заїхати забрати скло, і я виїжджаю. Мешканці перестали все це викидати, адже розуміють, що це можна перевести в кошти. І вони вже знають, куди можна принести скло чи де краще його залишити.

У планах — знайти туристичну родзинку громади

Останнім часом я все більше замислююся про ще одну сферу — туризм. Вона засіла в мене у голові, і я вірю, що це дозволить нашій громаді стати більш успішною. Розумієте, воркаут — це доступний спорт, тому я і почав його просувати, він не вимагає великих вкладів. Так сама і сортування сміття: наче і є якась частка заробітку, але вона незначна. Нашій Прибужанівській громаді потрібні кошти, щоб не просто існувати, а розвиватися.

Тому я частенько сідаю і вишукую якісь цікаві місця, які можуть стати потенційно привабливими. Ще з одним ініціативним хлопцем із Вознесенська Віталієм Возняком ми досліджуємо туристичні схованки. Зараз, наприклад, вивчаємо катакомби на безпечність. Можливо, саме вони допоможуть нам залучити інвестиції в громаду. В екологічній сфері ми з організацією мріємо про мінізавод з перероблювання пластику. Або можна відкрити свій пункт приймання вторсировини, щоб уже напряму працювати з великими підприємствами.

Громадам, які лише думають над якимись ініціативами, я раджу менше говорити, а більше ставати в спільній команді й щось робити. Вам просто слід знайти однодумців у якійсь сфері, які марять тим же, що й ви. Не важливо, що це буде: спорт, екологія чи ще щось. Люди, які будуть цим горіти як і ви, як магніти почнуть до вас притягуватися. Найголовніше — не ставити себе вище за інших. Ламайте стереотипи й робіть класні справи, чого, можливо, інші бояться. А ви не бійтесь і просто йдіть вперед.

Суспільство

У Львові відреставрують палац 16 століття за 30 млн гривень

Опубліковано

Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» повністю профінансує реставраційні роботи фасаду палацу Корнякта XVI століття на площі Ринок, 6.

Про це повідомляють у Львівському історичному музеї.

фото: Львівський історичний музей.

Проєкт включає реставрацію фасаду, скульптурного оздоблення, консервацію кованої балюстради та віконної столярки. Наразі вже встановлені риштування на рівні балкону.

У рамках підготовки до реставрації провели перемовини з Інститутом, обстежили фасад, підготували проєктно-кошторисну документацію та погодили її з відповідними органами.

Читати також: Захисник отримав біонічний протез у Львові: фото

Вартість робіт оцінюють у майже 30 мільйонів гривень (2,8 мільйона злотих). Це найдорожчий проєкт в історії «Полоніки», завершення планується до жовтня 2025 року.

У приміщенні палацу розташовані Львівський історичний музей та італійський внутрішній дворик, схожий на типові дворики Флоренції та Риму.

Це другий проєкт на площі Ринок, який музей реалізує з іноземними партнерами. Раніше за фінансової підтримки США було реставровано Чорну кам’яницю.

Нагадаємо, що у Львові скасували рішення про початок навчального року з 19 серпня.

Фото: Львівський історичний музей.

Читати далі

Суспільство

У столиці модернізують Оболонський острів: фото

Опубліковано

Комунальники продовжують облаштовувати Оболонський острів, де наразі встановлюють лавочки та прокладають дерев’яні трапи.

Про це повідомляє пресслужба КМДА.

Фото: КМДА.

Лави розміщують на захисних спорудах уздовж усього пляжу, які слугують перешкодами для видування піску з пляжів або насипання піску на пішохідні доріжки.

Фото: КМДА.

Також комунальники облаштовують дерев’яні трапи навколо захисних споруд. Надалі планують створити підходи до води для маломобільних груп населення.

Читати також: У Києві облаштували новий безбар’єрний наземний пішохідний перехід: фото

У КМДА підкреслили, що облаштування острова відбувається коштом меценатів і без використання коштів з міського бюджету.

Фото: КМДА.

Оболонський острів і новий пішохідний міст уже здобули популярність серед киян і гостей міста. За даними камер відеоспостереження, з моменту відкриття наприкінці травня рекреаційну зону відвідали понад 400 тисяч осіб.

Нагадаємо, що в Україні археологи виявили стародавній посуд віком понад 3000 років: як він виглядає.

Фото: КМДА.

Читати далі

Суспільство

КАІ чи НАУ? Авіаційний університет випустив кавер на пісню репера bbno$ «It boy»: відео

Опубліковано

В межах вступної кампанії НАУ випустив кліп «КАІ чи НАУ». Завдяки стильному і сучасному підходу університет хоче привернути увагу абітурієнтів і бути ближчими до них.

Зараз в Україні триває вступна кампанія. Абітурієнти обирають заклади вищої освіти, де вони хочуть навчатися, а університети намагаються залучити до себе найбільш талановитих вступників.

фото: НАУ

Національний авіаційний університет відійшов від стандартного офіційного спілкування зі вступниками і їхніми батьками. Замість цього комунікаційна команда вирішила говорити з абітурієнтами їхньою мовою. Університет випустив кліп — кавер на пісню It boy канадського співака bbno$ для промоції вступної кампанії, де закликали вступати в НАУ. 

фото: НАУ

«Зараз університети, особливо технічні, мають боротися за студентів. Звісно, абітурієнт обере той ЗВО, який забезпечить якісну освіту. Тому ми в НАУ приділяємо цьому дуже велику увагу: оновлюємо науково-викладацький склад, відкриваємо лабораторії, скоро запустимо кіберполігон і робимо багато крутих практик спільно з провідними інженерними компаніями — все, щоб наші студенти мали багато саме практичного досвіду. Але важливо не тільки те, що ми робимо, але і як комунікуємо. НАУ заговорив мовою молоді. Бо наша вступна кампанія та і вся комунікація має бути не як в класичного державного університету, а як в закладі, а якому протягом наступних 4-5 років студенту буде комфортно», — прокоментувала в.о. ректора НАУ Ксенія Семенова.

Читати також: Вступна кампанія 2024: майже 400 тисяч заяв подано майбутніми бакалаврами

фото: НАУ

Крім цього, в межах вступної кампанії триває розіграш «Моя перша стипендія». Асоціація випускників розігрує 20 стипендій у розмірі 3 тис. грн кожна серед усіх абітурієнтів, які обрали НАУ першим або другим пріорітетом, зареєструвалися в чат-боті та подали оригінали документів. Детальна інформація про розіграш міститься на сайті

Хто працював над кліпом

  • Знімальна група: команда відеопродакшену 2REC;
  • Ідея: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Текст пісні: Олег Прозоров;
  • Виконавець: Олег Прозоров;
  • Оператор: Олександр Левченко;
  • Помічник оператора: Артем Дулько;
  • Режисер: Олег Прозоров;
  • Актор: Євген Лисак;
  • Монтаж: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Звукорежисер: Максим Кушнір.

Нагадаємо, що вступникам необхідно відслідковувати статус заяв: як це зробити.

Фото: НАУ.

Читати далі