Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Навчив молодь у селі займатися спортом та сортувати сміття. Успішний кейс розвитку громади

За підтримки Добродіїв

Опубліковано

Добродії ШоТам – це наші читачі, які підтримують нас фінансово на щомісячній або одноразовій основі. Завдяки їхній підтримці ми можемо:
• безкоштовно рекламувати малий український бізнес;
• допомагати важливим громадським та волонтерським проєктам шукати однодумців;
• розповідати історії успіху простих українців.
Добродії мають можливість обирати теми матеріалів, які вони проспонсорували. А ми регулярно звітуємо перед ними про витрачені кошти. Хочеш більше позитивних змін в нашому суспільстві? Ставай добродієм ШоТам і допомагай нам підтримувати змінотворців!

«Просто знайдіть однодумців, які марять тим же, що й ви», — ділиться активіст Андрій Кравченко з Прибужанівської громади на Миколаївщині. Він спільно зі своєю організацією «Серце активної молоді» зміг розвинути свою ОТГ одразу у двох сферах — спорті й екології. Якщо раніше молодь частенько засідала на лавках з алкоголем, то тепер не може поділити турніки. Street Workout став родзинкою громади. А ще мешканців навчили сортування сміття. Вони не лише очистили свої вулиці від бруду, а й почали на цьому заробляти.

Андрій Кравченко
Андрій Кравченко

головний спеціаліст відділу освіти молоді та спорту Прибужанівської сільської ради у Вознесенському районі Миколаївської області, голова громадської організації «Серце активної молоді»

Показав заміну посиденькам з алкоголем

У нашій Прибужанівській громаді молоді не так багато — переважають люди віком від 35 до 40 років. Особливих місць, де можуть розвиватися молоді люди, довгий час у нас не було. У 2011 році я прийшов працювати вчителем трудового навчання у Вознесенську ЗОШ №2. Там познайомився з кількома дев’ятикласниками, які досить активно займалися на турніках. Тоді ще навіть не було такого поняття як воркаут. Й от вони мені кажуть: «Йдемо з нами, позаймаєтеся». Я вийшов, ми спробували, і мені це так сподобалося. Я полюбив турніки, й це стало моєю стихією.

На той момент я вже активно займався громадською діяльністю, переймався питаннями екології та спорту. Довгий час я не знав, як можна без особливих витрат просувати ідею здорового способу життя серед молоді. І Street Workout тоді прямо відкрив мені очі. Я подумав, а що якщо познайомити громаду з цим видом спорту? У цьому я бачив цілу філософію, що замість посиденьок з алкоголем десь на лавці можна круто проводити час з друзями на спортмайданчику.

До 2014 року ми з хлопцями практикувалися на турніках, а потім почали їздити з різними виступами, показувати, що вміємо. Люди досить активно стежили за нашою діяльністю. Ми заїжджали у різні села, розповідали й показували, що таке Street Workout, пропагандувати ідею здорового способу життя — просто виносили у світ цю культуру. Завдяки цим поїздкам я, до речі, навіть познайомився з майбутньою дружиною, — зустрів її, коли знайомив селян Яструбинового з цією активністю.

Проєкт про воркаут 6 років «пролежав» у блокноті 

Йшов час, і я думав, як же можна ще більше розвинути цю сферу. І вирішив написати проєкт, який мав би допомогти отримати фінансування на розвиток громади. У моїй уяві це були різні тренінги та лекції для шкіл про здоровий спосіб життя. Але йшов час, і проєкт «Спорт для всіх» просто був у мене десь у блокноті. Аж до 2018 року, коли у Вознесенську благодійний фонд Laska в межах програми USAID DOBRE оголосив конкурс. І тоді я згадав, що в мене є написаний проєкт, і прямо зрадів. Втілити його було моєю мрією з 2012 року. І от з’являється така можливість.

Фото: www.facebook.com/andriy.kravchenko

Наша організація «Серце активної молоді» перемогла й отримала донорську підтримку від USAID. Напрямок роботи обрали Street Workout. Ми отримали 5 тисяч доларів. Згодом команда села Яструбинове виграла сучасний спортмайданчик, який їм збудували у межах цього проєкту. Крім того, провели різні показові виступи та вуличні змагання. З часу втілення проєкту минуло менш як два роки, а в нашій громаді вже підросли власні майстри воркауту. Тепер вони збирають та тренують нових прихильників спорту, проводять показові виступи та залучають все більше мешканців до здорового способу життя. А почалося все просто з ініціативи популяризувати спорт, донести населенню, що здоров’я — це доступно.

Побачити турніки без відвідувачів — тепер рідкість

На перші змагання зі Street Workout прийшли приблизно сотня глядачів та десь 20 учасників. У наступному, 2019 році ми зробили відкриття сезону, то там було вже приблизно 150 людей, з яких 30 — спортсмени, які показували свої вміння. Наша ініціатива стала крутим початком для громади. Люди почали щодня збиратися на майданчику. Бо раніше такого не було. От у нас біля школи є турніки, і це завжди було таким прохідним місцем, куди рідко хто заходив. Тепер різні компанії людей збираються вечорами, обговорюють рецепти для здорового харчування. Вони навіть створюють графіки відвідування майданчика, бо багато хто хоче займатися, а місце зайняте.

Люди позитивно відгукуються про такі речі. Загалом дуже класно, що молодь почала цим займатися. Деякі батьки навіть приводять своїх дітей на новий майданчик. І взагалі я помічаю, що от проходжу містом, і часто з’являються нові турніки. Чи не на кожному заході, як от День села, в програмі тепер точно є виступ майстрів Street Workout. І це круто. Заради цього ми й починали все це.

Запитали у молоді, чого їй ще бракує

Спортом ми не обмежилися. Було важливо зрозуміти, чого ще хоче молодь. Хороші дороги та дешева комуналка, як просто казали місцеві, — це трохи розмиті межі. Тому ми провели опитування серед молодих людей у 2018 році. І воно показало, що їх вкрай турбують звалища сміття у нашій громаді. А екологія — це ще одна тема, яка досить довгий час мене хвилювала. Тому взявся й за це також.

Читайте також: Речі за просто так. Як працює проєкт «Кенгуруш», який безкоштовно одягає дітей у селах

Для Прибужанівської громади сміття було дійсно великою проблемою. Просто йдеш вулицею і бачиш гори пляшок. Те, що ми зробили, — це дуже маленький відсоток змін. Але головне, що нам вдалося хоч якось зрушили свідомість людей, і вони почали змінювати свої звички. Ми з організацією навчали людей сортування, проводили для них класні тренінги, в кожному селі були екологічні ярмарки. Ми зосереджувалися на найбільших селах, яких у нас шість. У межах цього проєкту ми закупили електровелосипед, щоб відвозити на ньому скло до пунктів приймання.

Сфотографуй звалище — отримай «живий» олівець

Найкориснішими стали ярмарки. Ми ставили у селах по кілька наметів. У першому сидів консультант, який добре розбирається в екологічних питаннях. Селяни підходили до нього, і він розповідав про сортування, знайомив з якимись класними екоштуками. Уявіть, громада навіть не знала, що таке екосумки. Я вже не кажу про екогубки, екоручки, екодезодоранти тощо. Людям було цікаво, і вони дійсно підходили.

Фото: www.facebook.com/andriy.kravchenko

У другому наметі були квести. Один з них допоміг нам поєднати корисне з приємним. Щоб дізнатися, де в громаді найбільші звалища сміття, ми дали завдання всім охочим за годину на телефони зняти чим більше таких місць. Вони на велосипедах і пішки шукали й знімали. Таким чином ми зібрати місця звалищ, про які навіть не чули. Наступним завданням було нанести на карту такі точки, щоб одразу було видно масштаби проблеми. Звичайно, своїм екоактивістам ми дякували заохочувальними призами. Вони отримали від нас різні подарунки, як от олівці, що ростуть. Я тоді вперше про них почув, і вони дуже класно зайшли як дітям, так і дорослим. Тобто, ти малюєш, а коли олівець стає непотрібним, просто садиш його у горщик. І з цього виростає якась рослинка.

Очистили громаду від бруду, та ще й заробили

Останнім етапом проєкту став загальний флешмоб із прибирання, який ми організували. На той момент у нас вже була карта зі звалищами, яка дуже стала в пригоді. Чотири селища змагалися за виграші — контейнери для сортування сміття. Результат був дуже крутий. Люди начисто прибрали у своїх громадах. Вони не просто викидали все, а сортували сміття, наскільки це було можливо. Звичайно, це повністю не розв’язало екологічну проблему у громаді, але точно розвантажило її принаймні тим сміттям, яке можна утилізувати.

Одна зі шкіл, яка брала участь у флешмобі, досі сортує сміття і заробляє на цьому кошти. Вони здали чотири тонни скла, і за це придбали ялинку на Новий рік. А наша організація за отримані від здачі вторсировини кошти змогла відремонтувати спортивну залу на базі Центру дозвілля для фітнесу. Сьогодні чотири селища продовжують збирати сортовані побутові відходи: Дмитрівка, Яструбинове, Прибужани та Новосілка. Я дійсно бачу, що мешканці почали більше замислюватися про чистоту навколишнього середовища. А ще вони краще звертають увагу на власну поведінку у побуті.

Відтоді ми регулярно з громадою виходимо збирати сміття на певних ділянках, коли дізнаємося про якесь звалище. Пам’ятаю, як ми з вчителем фізики Михайлом Пономарьовим вперше вийшли, то на одному місці, уявіть собі, забрали дві тони скла. Вивезли й трохи залучили коштів для громади. Досі люди мені дзвонять, просять заїхати забрати скло, і я виїжджаю. Мешканці перестали все це викидати, адже розуміють, що це можна перевести в кошти. І вони вже знають, куди можна принести скло чи де краще його залишити.

У планах — знайти туристичну родзинку громади

Останнім часом я все більше замислююся про ще одну сферу — туризм. Вона засіла в мене у голові, і я вірю, що це дозволить нашій громаді стати більш успішною. Розумієте, воркаут — це доступний спорт, тому я і почав його просувати, він не вимагає великих вкладів. Так сама і сортування сміття: наче і є якась частка заробітку, але вона незначна. Нашій Прибужанівській громаді потрібні кошти, щоб не просто існувати, а розвиватися.

Тому я частенько сідаю і вишукую якісь цікаві місця, які можуть стати потенційно привабливими. Ще з одним ініціативним хлопцем із Вознесенська Віталієм Возняком ми досліджуємо туристичні схованки. Зараз, наприклад, вивчаємо катакомби на безпечність. Можливо, саме вони допоможуть нам залучити інвестиції в громаду. В екологічній сфері ми з організацією мріємо про мінізавод з перероблювання пластику. Або можна відкрити свій пункт приймання вторсировини, щоб уже напряму працювати з великими підприємствами.

Громадам, які лише думають над якимись ініціативами, я раджу менше говорити, а більше ставати в спільній команді й щось робити. Вам просто слід знайти однодумців у якійсь сфері, які марять тим же, що й ви. Не важливо, що це буде: спорт, екологія чи ще щось. Люди, які будуть цим горіти як і ви, як магніти почнуть до вас притягуватися. Найголовніше — не ставити себе вище за інших. Ламайте стереотипи й робіть класні справи, чого, можливо, інші бояться. А ви не бійтесь і просто йдіть вперед.

Коментарі

Суспільство

«Земля — багатство України». Як землевпорядник з Житомирщини поповнив бюджет громади на 1,5 млн гривень

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Володимир Кальчук зростав біля землі: працював удома, орав та засівав поле з батьком, а також допомагав тому на роботі в колгоспі. У молодості чоловік пробував жити в місті, але все ж повернувся в рідне село, аби далі працювати з землею.

Майже 40 років тому Володимир почав займатися землевпорядкуванням професійно, а зараз старається, аби кожен клаптик рідної Черняхівської громади приносив прибуток у бюджет:

«Земля має приносити користь, годувати людей, але для цього на ній потрібно наполегливо працювати».

Володимир Кальчук

начальник відділу земельних ресурсів та екології Черняхівської селищної територіальної громади

Змалку звик до роботи на землі

У наш час багато молоді хотіло виїхати до міста. Я також навчався в Києві, згодом пішов служити в армію, а після неї зрозумів, що місто — це не моє.

У 1985 році прийшов працювати зоотехніком у колгосп рідного села Ксаверівка. Радянська влада хотіла відучити людей бути господарями на своїй землі, але після розпаду СРСР селяни знову відчули себе вільними. 

У 1992 році я став землевпорядником у Черняхівській сільській раді, а також займався власним полем.

Володимир Кальчук змалку привчений працювати на рідній землі. Фото: ШоТам

Тоді було складно, але ми купили пару коней і тримали корову. Коли збільшили свою територію, і коні вже не могли впоратися, придбали перший трактор, за допомогою якого обробляли землю. 

З часом до сімейної справи долучився мій син, і ми разом вирощували сою, пшеницю та кукурудзу. А з 2020 року я працюю з землею вже в органах місцевого самоврядування.

Не покинув власну землю в тяжкі часи

Коли почалася повномасштабна війна, було дуже складно розпочати весняні польові роботи, адже ми шукали солярку, де тільки могли, хоча її не було навіть на заправках. Уже навіть не зважали на її вартість — головне було засіяти поля. 

А ще в перші місяці вторгнення ми з сином щомісяця їздили в Польщу та привезли не одну  машину гуманітарної допомоги в нашу громаду.

Дехто зі знайомих покинув землю, бо не знав, що буде далі. Але ми дуже вболівали за свою справу і, попри труднощі, продовжили обробляти поля. Цьогоріч урожай був набагато кращий за попередні роки, тому земля нам віддячила.

Володимир Кальчук вважає, що земля приносить людям користь, тому продовжував працювати навіть у складні часи. Фото: ШоТам

Ми з сім’єю вклали багато коштів і сил у цю роботу. Це важливо й для держави, адже ми вирощуємо продукти та поповнюємо бюджет, який уже витрачають на потреби людей.

Тепер усі дані про землю зібрали в єдиному реєстрі

У 2023 році Черняхівська сільська рада почала  працювати з Проєктом USAID «ГОВЕРЛА». Ми склали реєстр земельних ділянок, який значно полегшив нам роботу. Звісно, ми вели облік землі й раніше, але все це було дуже хаотично: записано на різних папірцях і в табличках, довго було збирати всі дані з сільських рад.

У нас була своя база, але не настільки досконала, щоб, відкривши таблицю, можна було побачити всю інформацію про земельні ділянки в громаді — орендну плату, договори оренди та процентні ставки, а також надходження до бюджету. Завдяки фахівцям Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» за три місяці ми нарешті заповнили єдиний реєстр комунальної власності в громаді.

Володимир Кальчук з командою зміг створити єдиний реєстр землі у громаді. Фото: ШоТам

Спершу ми не знали, як це правильно зробити, але юристи консультували нас з усіх питань і давали контакти громад, які вже створили такі реєстри, аби ми могли розпитати про їхній досвід.

Читайте також: «Поле за полем очищуємо нашу землю від мін». Як на Харківщині аграрії стали демінерами

Аби з кожного клаптика землі був прибуток у бюджеті

Завдяки реєстру ми можемо контролювати сплату за оренду землі. У нас у громаді навіть були орендарі, які не платили по два-три роки. Ми зверталися в податкову, але там довго вирішують такі питання, а за той час місцевий бюджет втрачає кошти. 

Тепер ми змогли залучити майже 1,5 мільйона гривень від людей, які не сплачували орендну плату за землю. Це дуже великі гроші для нас, які підуть на зарплати та соціальні послуги для жителів громади. Також ми продовжили понад сотню договорів оренди на суму майже 4 мільйони та підписали 25 нових договорів.

Моя робота є важливою для громади, бо земля — це багатство України. Мені боляче дивитися на поля, які пустують чи заросли, які не використовуються за призначенням.

Я ж стараюся, аби з кожного клаптика землі йшли надходження в бюджет громади. 

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрпошта випустила марку до святого Миколая та відкрила Різдвяну резиденцію

Опубліковано

Укрпошта випустила нову марку під назвою «Лист Святому Миколаю» й відкрила Різдвяну поштову резиденцію.

Про це повідомляють на сайті компанії.

Про марку

Автор ілюстрації — український художник й ілюстратор Кость Лавро. На ній зображений хлопчик, який пише лист до Святого Миколая.

Придбати поштовий набір можна у відділеннях Укрпошти, філателістичних крамницях і в поштовому маркеті за посиланням. Крім того, під час відкриття Різдвяної поштової резиденції відбулося спецпогашення марки.

Різдвяна поштова резиденція приймає листи дітей святому Миколаю до 25 грудня. Також можна отримати відповідь від святого Миколая.

Читати також: Укрпошта зібрала 3,7 млн грн за благодійну марку, присвячену ГУР

Як надіслати лист

Надсилати листи можна на відділення № 01001 у Києві за адресою вулиця Хрещатик, 22. Щоб лист не загубився, його потрібно зареєструвати за посиланням. Пропонують клеїти поштову марку «Лист Святому Миколаю». Діти, які надішлють цікаві листи, зможуть отримати подарунки.

Фото: Укрпошта.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

У Києві оновили 3D-конструкцію «KYIV» із назвами міст-побратимів

Опубліковано

Біля будівлі Київської міської державної адміністрації з’явилася нова 3D-конструкція «KYIV». На ній написані назви міст-побратимів столиці.

Про це повідомило Управління туризму та промоцій КМДА.

Символ вдячності та дружби

Київ має понад 70 міст-побратимів, які надають фінансову та гуманітарну допомогу, беруть участь у соціальних ініціативах та підтримують відновлення інфраструктури.

«Ця конструкція є символом дружби та взаємопідтримки. Її встановили на знак вдячності нашим партнерам за їхню допомогу та співпрацю», — зазначили в Управлінні туризму та промоцій КМДА.

Попередню конструкцію замінили через її незадовільний технічний стан. Нову версію встановлено за підтримки депутатського корпусу Київради.

Читати також: У Києві запалили головну ялинку України (ФОТО)

Що дає статус міста-побратима

Побратимські зв’язки між містами передбачають обмін досвідом, знаннями та культурною співпрацею. Це допомагає спільно працювати над розв’язанням актуальних проблем і розвивати сфери туризму, економіки, урбаністики та ЖКГ.

Завдяки співпраці між містами проводяться обміни делегаціями, художніми виставками, літературними заходами та іншими культурними ініціативами, які сприяють зміцненню партнерських відносин.

Нагадаємо, що на Київщині відбудували міст через річку Ірпінь (ФОТО).

Фото: сайт Управління туризму та промоцій КМДА.

Коментарі

Читати далі