Культура
Нація, яка розуміється на любові: 14 українських фільмів до 14 лютого
Як українці любили в кіно 100 років тому й зараз, перший український еротичний серіал, як війна змінює людські стосунки та наскільки на нас впливають стереотипи, сформовані ромкомами, читайте у святковій добірці від Takflix та ШоТам.
«Іван і Марта», реж. Сергій Буковський
Яке воно — кохання в часи дисидентства, політичних репресій та арештів політично небайдужої інтелігенції? Видатний український документаліст Сергій Буковський розповідає історію життя подружжя Дзюбів — Івана та Марти.
Крізь серію інтерв’ю Марти ми з перших вуст дізнаємось про резонансну прем’єру «Тіней забутих предків» Сергія Параджанова за участі Василя Стуса та В’ячеслава Чорновола, а також про переслідування Івана Дзюби після виходу праці «Інтернаціоналізм чи русифікація?». Це дуже ніжна й тонка документальна історія про кохання крізь роки, боротьбу за свободу та громадянську позицію.
«Це побачення», реж. Надія Парфан
Вулицями ранкового Києва з шаленою швидкістю їде авто — парамедикиня поспішає на зустріч до своєї дівчини. Стрічка-омаж до однойменного фільму французького режисера Клода Лелуша зображує портрет столиці країни, що воює, та людей, які її боронять.
Робота створена в техніці «одного кадру», коли у фільмі відсутні або візуально непомітні монтажні склейки. Стрічка отримала спеціальну відзнаку міжнародного журі конкурсної програми Berlinale Shorts на Берлінському міжнародному кінофестивалі у 2023 році.
«Чи вмієте ви жити?», реж. Олександр Муратов
Харків 1970-х. Молода піаністка Наталя Королюк знайомиться з перспективним музикантом Олександром, але вона заручена з інженером Дмитром. Дівчина має обрати, з ким хоче будувати стосунки, адже від цього залежить її майбутня кар’єра, стиль життя та, власне, країна, в якій вона житиме.
Олександр Муратов досліджує міський простір тогочасного Харкова, а також стосунки між людьми, які опиняються в любовному трикутнику. Режисер розкриває теми самотності людини в місті через широку образну систему, тож фільм є одним з прикладів міського українського поетичого кіно.
«Котики», реж. Жанна Озірна
Двоє закоханих жінок ведуть розмову в старій львівській квартирі. Вони мріють про материнство, проте їхні бажання впираються в консервативні норми суспільства й упередження щодо квір-людей та їхніх прав.
Рання стрічка режисерки Жанни Озірної («Медовий місяць») є дуже камерною історією, яка вбирає в себе проблеми українського суспільства десятирічної давнини, які досі лишаються актуальними.
«Причинна», реж. Андрій Щербак
Закоханих розлучає війна — поки козак бореться з ворогами, його наречена марніє від самотності й очікування. Попри все, вони лишаються разом назавжди. У стрічці поєднують традиційну анімацію й нестандартні прийоми відеоарту та звуко- й відеоінсталяцій.
Анімація є екранізацією однойменної балади Тараса Шевченка. Стрічка отримала «Золота Дзиґу» за найкращий анімаційний фільм та Гран-прі фестивалю «Відкрита ніч. Дубль 21».
«Острів любові», реж. Олег Бійма
Як українські класики писали про любов? Це можна дізнатися в літературних антологіях або подивитися «Острів любові» — перший український еротичний серіал за мотивами творів Ольги Кобилянської, Івана Франка, Володимира Винниченка та інших.
Серіал досліджує кохання в різних його проявах: комічному, трагічному та гротескному. Історії відбуваються в різні періоди (у ХІХ столітті, під час Першої світової війни, в 1990-ті роки) та охоплюють широку географію — від Карпат до Миколаєва. Про свій проєкт режисер казав так:
«Мені хотілося всьому світу довести, що Україна — це нація, яка розуміється на любові, на сексі. Навіть український фольклор та етнографія наскрізь еротичні — там стільки підтекстів і натяків».
«Стоп-Земля», реж. Катерина Горностай
Яким ви пам’ятаєте свій останній рік у школі? Іспити, кохання, вечірки з друзями, непорозуміння з дорослими — так багато речей, які стаються з нами вперше й залишаються в пам’яті на все життя.
У фільмі розповідають історію 16-річної Маші, яка вчиться у звичайній київській школі. Вона проводить багато часу разом зі своїми друзями Яною та Сєнею. Згодом Маша закохується у свого однокласника Сашу, але боїться зізнатися йому у своїх почуттях.
Попри сучасний контекст, Катерині Горностай вдається створити універсальну історію дорослішання, яка відгукнеться людям будь-якого віку. Стрічка отримала «Кришталевого ведмедя» за найкращий художній фільм від Юнацького журі конкурсної програми Generation 14plus на Берлінале та велику кількість нагород на українських кінофестивалях і кінопреміях.
«Лелеки завжди повертаються додому», реж. Ґала Козютинська
Ґала та Віктор шукають свій Рай на землі під час війни. Вони купують занедбаний будиночок в Карпатах і починають його відбудовувати. Але настає зима, яблуня у дворі замерзає, а Раю сягає Війна.
Цей фільм — автобіографічна історія режисерки про її досвід проживання втрати. Щемка й інтимна оповідь фіксує моменти духовної близькості партнерів під час обживання нового дому й відчуття самотності.
Стрічка перемогла в національному короткометражному конкурсі 53-го Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість».
«Війна химер», реж. Анастасія Старожицька, Марія Старожицька
Цей фільм — художня проба осмислення власного досвіду режисерки. У центрі сюжету історія подорожі бійця на позивний «Лавр», котрий вижив, та його дівчини Анастасії до лінії фронту, а також спроби спільного життя після всього побаченого й пережитого.
Він був добровольцем на фронті, вона приїхала туди одразу після битви. Він потрапив в Іловайський котел і втратив своїх найближчих побратимів. Проїжджаючи зруйнованими містами, вона намагається зрозуміти суть війни та любові.
«Фучжоу», реж. Михайло Іллєнко
Це фільм, у якому поєднали український фольклор, демонологію та пародію на спагеті-вестерни. Нащадка емігрантів з України Ореста шаленим вітром стихій з Америки закидає в українське село та розлучає з коханою дівчиною. Це стихія самої історії, яка розвіяла українців по світах.
Події «Фучжоу» розгортаються на початку ХХ століття, хоч часові та просторові координати тут доволі умовні. Серед локацій фільму трапляються й придніпровські поселення, й узбережжя Флориди, і Бермудський трикутник.
«Давай не сьогодні», реж. Христина Сиволап
«І померли вони в один день» — чи справді це так романтично та чи можливо в реальному житті? Дід Льоша та бабця Христя хочуть померти одночасно. Для цього вони лягають в труни у святковому вбранні та чекають смерті. Втім, у чоловіка постійно знаходяться важливіші справи — футбольний матч, кумедна історія чи бажання поїсти дружининого пирога. Дід Льоша складає план, який спонукає його відкласти день спільної смерті.
«Давай не сьогодні» — дебютна короткометражна робота режисерки фільму «Віддана» Христини Сиволап. Музику для стрічки писав Дмитро Шуров (Pianoboy). Фільм переміг у конкурсі короткометражних робіт на Трієстському кінофестивалі в Італії.
«Тіні забутих предків», реж. Сергій Параджанов
Екранізація історії про гуцульських Ромео і Джульєтту — Івана Палійчука та Марічки Гутенюк — присвячена століттю з дня народження Івана Коцюбинського. Малий Іванко стає свідком загибелі батька. Під час цих подій він знайомиться з донькою вбивці його батька Марічкою, дає їй ляпаса і викидає її хустку в річку, проте замість ворожнечі між ними виникає приязнь.
Іван та Марічка ростуть, проводять багато часу разом і закохуються одне в одного. Хлопець вирушає на заробітки на полонину, плануючи повернутися до зими й побратися з коханою, та Марічка несподівано гине. Іван одружується з іншою жінкою, але й далі тужить за Марічкою.
«Ну ти і дура, Ліза», реж. Олександра Конопля
Ліза закохується в хлопця своєї мрії Вадика. Вона хоче, щоб їхні стосунки були такими ж романтичними, емоційними та глибокими, як у героїв її улюблених ромкомів. Проте чи дійсно її коханий є тим самим «хорошим хлопцем» з кіно?
Комедія досліджує те, як стереотипи з кіно про кохання впливають на наше уявлення про стосунки. Режисерка фільму вдало обігрує відомі мелодраматичні кліше, як у «Щоденнику Бріджит Джонс» чи «10 речей, які я в тобі ненавиджу». І це все — в яскравому сеттингу фільмів про життя американських підлітків.
«Я та моя кремезна дупа», реж. Єлизавета Письмак
Це іронічна анімація україно-польської режисерки про неочевидний, але важливий меседж до Дня всіх закоханих — важливо навчитися любити себе та своє тіло.
Одного ранку дівчина не змогла застібнути нові джинси, тому вона сідає на екстремальну дієту й морить себе голодом. Згодом вона починає марити й потрапляє в абсурдний світ. Тема розладів харчової поведінки тут розкривається через лаконічну мальовану анімацію та викривлені, гіперболізовані образи, які формуються у свідомості героїні. Стрічка «Я та моя кремезна дупа» зайняла друге місце на міжнародному студентському конкурсі програми Cinéfondation 2020 Каннського кінофестивалю.
Відома американська акторка Шерон Стоун показала у себе вдома картину під назвою «Велика маленька мрія», яку створив сучасний український художник Артур Солецький.
Про це розповіли в агенції Ukraine WOW.
«Україна — це мистецтво. Україна — це живопис. Україна — це креативність. Я Шерон Стоун. Звідки я про все це знаю? Тому що це українська картина. Її автор — художник Артур Солецький. Яка ж вона прекрасна! Дякую, Артуре, я в захваті!» — розповіла акторка у відео.
Читайте також: Американська акторка Віра Ферміґа заспівала «Червону руту» на концерті в Нью-Йорку (ВІДЕО)
Художник намалював цю картину у 2023 році. Коли він продавав цю роботу, то не знав, кому її подарують. Він дізнався про це після того, як побачив відео Шерон Стоун.
Шерон Стоун — американська акторка, модель та продюсерка. Вона здобувала нагороди «Золотий глобус» та «Еммі». Також її номінували на премію «Оскар» як найкращу акторку у фільмі «Казино» (1995 рік). Найбільшу популярність здобула після фільму 1992 року «Основний інстинкт».
Артур Солецький — український художник, який народився у Вінниці. Він здобув освіту у Львівській національній академії мистецтв на катедрі монументального живопису. Митець працює у різних жанрах, зокрема в живописі, графіці, інсталяції тощо.
Нагадаємо, що UNITED24 і Тімоті Снайдер зібрали 4 мільйони доларів для Сил оборони.
Фото обкладинки: Getty Images
З 18 по 22 березня в столиці відбудуться літературні зустрічі, присвячені українській мові, першій в Україні художній книзі про розлади харчової поведінки, історії української мисткині та навіть інтимному світу селян Речі Посполитої.
ШоТам підготував добірку для тих, хто не пропускає подій сучасного книговидання.
«Вівці цілі»: зустріч з Євгенією Кузнєцовою
У книгарні «Сенс» відбудеться зустріч з авторкою бестселерів «Спитайте Мієчку» та «Драбина» Євгенією Кузнєцовою. Письменниця презентуватиме свою нову книгу «Вівці цілі» — історію про звичайних людей, які живуть у часи війни зі своїми страхами, радощами та прагненням бути щасливими.
Під час події можна буде поспілкуватися з авторкою про закулісся творчого процесу, послухати уривки з книжки й отримати автограф.
Коли: 18 березня о 19:00
Де: книгарня «Сенс», вулиця Хрещатик, 34
Вхід: безкоштовно
«Бути українською»: презентація книги Ольги Дубчак
У вівторок відбудеться презентація нової книги Ольги Дубчак «Бути українською» — четвертої й останньої в серії, присвяченій українській мові. Видання розкриває особливості речення, його структуру, типи ускладнень і роль розділових знаків. Авторка переконана, що після прочитання книжки читачі ще більше полюблять українську.
Ольга Дубчак — кандидатка філологічних наук, редакторка та головна редакторка видавництва «Віхола».
Модеруватиме розмову ведуча Radio Roks Соня Сотник.
Коли: 19 березня о 19:00
Де: книгарня «КнигоЛенд», вулиця Жилянська, 5/60
Вхід: вільний
«Історії українських митців: Олександра Екстер»: презентація книги Анни Лодигіної
У просторі PEN Ukraine відбудеться презентація першої книги серії «Історії українських митців» від Projector Publishing, присвяченої Олександрі Екстер. Авторка дослідження — журналістка та засновниця проєкту Back to the Roots Анна Лодигіна.
Книга пропонує новий погляд на художницю не лише як на творчу особистість, а й як на жінку, що пережила революцію, дві війни, еміграцію та все життя відчувала тугу за рідним Києвом. Видання розкриває її мистецьку спадщину, вплив на світове мистецтво та роль у формуванні модерністського руху.
Про значення творчості Екстер авторка говоритиме з літературознавицею, есеїсткою та членкинею Українського ПЕН Тетяною Огарковою.
Коли: 20 березня о 18:00
Де: простір PEN Ukraine, Київ, вулиця Лук’янівська, 14а (метро «Контрактова площа»)
Вхід: вільний, за попередньою реєстрацією
«Любощі»: презентація книжки Томаша Вісліча
У «Книгарні «Є» відбудеться презентація книжки «Любощі. Шлюб та сексуальне життя селян Речі Посполитої XVII–XVIII століть». Це унікальна спроба реконструювати інтимний світ селян того часу на тлі ранньомодерної Європи. Спираючись на сотні справ сільських судів, значна частина яких походить з русько-польського прикордоння, Томаш Вісліч відтворює життя пересічних людей і розкриває їхній приватний світ, що зазвичай лишався поза увагою історичних досліджень.
Книжка розповідає про дошлюбні стосунки, шлюб, позашлюбні зв’язки, уявлення про тілесність і мораль, а також про взаємодію селян з релігійними та суспільними нормами. Видання вийшло в перекладі Олексія Вінниченка за підтримки Польського Інституту в Києві наприкінці 2024 року.
Коли: 20 березня о 19:00
Де: «Книгарня «Є», вулиця Лисенка, 3
Вхід: вільний
«Дарунок шістьох»: зустріч з Анастасією Гетманською
У четвер відбудеться зустріч з письменницею Анастасією Гетманською та презентація її нового фентезійного роману «Дарунок шістьох». Це перша книга циклу «Гранарська нищівниця», яка стала одним з переможців конкурсу «Сучасна українська література» від видавництва «Богдан».
Роман розповідає про світ, у якому майже два століття існувала угода, що стримувала появу нищівників — чаклунів з руйнівною силою. Проте угоду порушують, і юні герої Волошка та Барв вирушають у небезпечні Забуті землі, щоб врятувати Гранар від війни.
Коли: 20 березня о 19:00
Де: книгарня «Сенс» на Арсенальній, Микільський провулок, 1
Вхід: вільний
«Герой замість мене»: презентація роману Марії Косян
У «КнигоЛенді» відбудеться перша презентація роману Марії Косян «Герой замість мене». Протагоніст — учитель історії на ім’я Герой — бачить Тіні та здатний переміщуватися між реальностями. У світах існують Літуни, які також мають подібні здібності, і все змінюється, коли зникає їхній очільник, а реальності опиняються на межі війни. Тим часом у 2041 році двоє молодих людей погоджуються тестувати штучний інтелект на острові, не підозрюючи, що їхнє минуле приховує більше, ніж вони могли уявити.
Про роман, його світ та ідеї говоритимуть авторка Марія Косян і книжкова блогерка, засновниця проєкту «Буксвоп» та контент-кріейторка Анастасія Піскова.
Коли: 20 березня о 19:00
Де: книгарня «КнигоЛенд», вулиця Жилянська, 5/60
Вхід: вільний
«ВЧ. До запитання»: презентація книги Вадима Жалюка
У Публічній бібліотеці імені Лесі Українки пройде презентація книги Вадима Жалюка «ВЧ. До запитання». Назва видання містить кілька смислів — абревіатура ВЧ асоціюється з військовою частиною, але сам автор розшифровує її як «воєнний часопис». У збірці, що охоплює твори останнього десятиріччя, кожен читач знайде щось «до запитання».
Книга поєднує поезію і прозу, представлена двома мовами — українською та німецькою — і відображає емоції та переживання автора в умовах повномасштабної війни.
З Вадимом Жалюком про збірку говоритиме засновник видавничої майстерні «YAR» Ярослав Карпець.
Коли: 21 березня о 15:00
Де: Публічна бібліотека імені Лесі Українки, вулиця Олександра Кониського, 83-85
Вхід: вільний
«За маму, за тата»: презентація книги Каріни Савариної
На презентації видання Каріни Савариної «За маму, за тата» будуть розмови про тіло, їжу та емоції в житті й літературі. Письменник Любко Дереш у передмові назвав цю роботу прикладом «літератури симптому», тож під час зустрічі учасники спробують розібратися, чому вона актуальна саме зараз. Також вони обговорять автофікшен як жанр, тож подія буде цікавою і читачам, і авторам.
Коли: 22 березня о 16:00
Де: книгарня «Сенс», вулиця Хрещатик, 34
Вхід: безкоштовно, за попередньою реєстрацією
Фото обкладинки: Влада Прізова
Творче об’єднання «МУР» та FILM.UA Group випустили другий офіційний трейлер мюзиклу «МУР. Ти [Романтика] в кіно». У прокат в Україні стрічка вийде 10 квітня.
Про це повідомили у команді проєкту.
Про мюзикл
Мюзикл з елементами репу, року та опери розповідає про Миколу Хвильового, Володимира Сосюру, Остапа Вишню, Леся Курбаса, Михайля Семенка та Павла Тичину. Події розгортаються в харківському будинку «Слово», у якому радянська влада вбила сотні українських митців.
У другому трейлері глядачі можуть побачити метафори та сенси, які творці заклали у фільмі. Відео демонструє різноманітні сторони життя представників Розстріляного відродження.
Ролі зіграли Олександр Заїка, Олександр Хоменко, Віктор Ткаченко, Борис Книженко, Олесь Артюх, Валерій Величко, Микола Шмундир та інші.
Читайте також: Творче об’єднання «МУР» зібрало понад п’ять мільйонів гривень для армії з туру «Ти [Романтика]»
Зйомки фільму
Стрічку відзняли влітку 2024 року за два дні. Для відтворення атмосфери театру використовували одразу 12 камер. Під час зйомок актори кілька разів грали виставу: у перший день її зафільмували цілком, а наступного дня відзняли з глядачами. Кіноверсію мюзиклу створила компанія FILM.UA Group.
«У нас неймовірна театральна культура: вистави Івана Уривського, харківські театри, спадщина Курбаса та Куліша… Але, на жаль, все це може не зберегтися для історії, бо в нас не прийнято професійно записувати вистави. Ми, “МУР”, хочемо це змінити. 10 квітня вперше в історії українська вистава буде йти в кіно. “Ти [Романтика]” чекає на тебе. Приходь і стань частиною змін», — розповіли представники об’єднання «МУР».
Знайти квитки на сеанси можна за посиланням.
Довідка про «МУР»
«МУР» створили під час повномасштабної російсько-української війни митцями з Києва та Донецька. До складу об’єднання входять:
- Олександр Хоменко (режисер, актор, сценарист та автор текстів);
- Віктор Ткаченко (композитор та актор);
- Микола Шмундир (актор);
- Марія ОʼРайлі (режисерка монтажу);
- Олександр Заїка (виконавець та автор пісень).
Гурт випустив чотири студійні релізи: «МУР Vol. 1», «Захалявна книжечка» (2022), «Ти [Романтика]» (2024) та Pax Romana (2025). До альбомів увійшли пісні на вірші Івана Франка, Василя Стуса, Миколи Вінграновського, Павла Тичини, Василя Симоненка, Юрія Іздрика та інших українських поетів.
Раніше ми розповідали про виставу «Ти [Романтика]»: як українські культурні проєкти стали збирати повні зали за добу.
Фото обкладинки: ютуб-канал FILM.UA Group
