Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
donate shotam

Суспільство

“Нашу професію дуже недооцінюють”. Як медичні сестри борються за право бути почутими

Партнерський матеріал

Опубліковано

Що ви знаєте про професію “медична сестра”? Низькі зарплати, невеликий спектр повноважень та недооцінювання у колективі і суспільстві. Тому медики змушені їхати на заробітки за кордон, де вже встигли добре себе зарекомендувати. Все якось дуже песимістично.  У Країнах Cхідного Партнерства прагнуть змінити цю ситуацію. Тому провели дослідження NEST (Nurse Empowerment Stronger Together) щодо того, які проблеми мають медичні сестри в Україні, Грузії та Вірменії. А все це – для розвитку медсестринства у цих країнах.

Про отримані результати, проблеми та пропозиції медичних працівників та як медсестри листа міністру писали – читайте у нашому матеріалі.

Антін Кушнір

Антін Кушнір

Стипендіат програми Європейського Союзу для лідерів громадянського суспільства країн Східного партнерства, лікар-педіатр. засновник та керівник медичного центру “Дитячий Центр Здоров’я” імені Анни Мазуренко.  У 2019 році спільно з партнерами з Грузії та Вірменії зініціював та представив переможний проект NEST, що отримав фінансову підтримку фондів Європейського Союзу.

Олександра Палагіцька

Олександра Палагіцька

Викладач основ медсестринства Львівської медичної академії імені Андрея Крупинського. З 2018 року заступник медичного директора з медсестринства у приватному центрі “Дитячий Центр Здоров’я”. Обрано національним координатором міжнародного проєкту NEST в Україні.

Медсестра – це поважна професія

Вони присвячують своє життя пацієнтам, роблять важливі щеплення, асистують лікарям у складних ситуаціях, надають екстрену медичну допомогу та виконують величезний спектр маніпуляцій. Вони повністю віддаються своїй професії, але їхня роль у нашій країні й досі залишається недооціненою. Так, мова саме про медичних сестер! Взагалі, це окрема професія, хоч у суспільстві вона так не сприймається.

“Така ситуація у нас ще з радянських часів. До  тепер  у нас не існує саме медсестринської документації. Всі документи, які могла підписати медична сестра – листок лікарських призначень. Вона просто ставила там плюсик і на тому кінець. Бо інакше було не вигідно державі. Медсестра сприймалась та сприймається виключно виконавцем призначень лікаря. Що лікар каже – те й вона і робить. Таким чином була побудована вся система”, – каже Антін Кушнір.

Читайте також: Лікарі-блогери: шість медиків, на яких варто підписатись

Директор дитячого центру здоров’я Антін Кушнір стажувався в одній з клінік Філадельфії й саме там побачив модель управління, де медсестри виконують більшість функцій керівників, лікарів, адміністраторів, фахівців громадського здоров’я. З цього моменту він разом з командою намагається запровадити цю практику в Україні. У своєму центрі Антін та Олександра сповідують принципи важливості всіх членів команди: лікаря, психолога та медичної сестри. Тому для них надзвичайно важливим є той день, коли голос медсестер буде почутим.

“Це дуже складний процес. Ми з Олександрою щодня сперечаємось та дискутуємо як лікар і медсестра. І це насправді добре, бо я бачу, що лікарі та медсестри мають різний підхід. Таким чином ми можемо виокремлювати нові компетенції і повноваження медичної сестри. У Філадельфії у мене була чудовий куратор професор Шерил Портвуд. Вона була однією з перших медичних сестер у відділенні інтенсивної терапії передчасно народжених дітей в м. Чикаго. І вона змогла пройти весь професійний шлях та стати директором шпиталю. Ви уявляєте, щоб таке було в Україні? Ця жінка надихнула нас і показала, якою важливою є роль медичної сестри і як це може змінити”.

Хочемо навчати медсестер і залучати їх до роботи

Минулий, 2020 рік, був Роком медсестринства у світі та в Україні. Суспільство ще раз хотіло наголосити на важливій ролі медичної сестри. Рік пандемії довів важливість поваги до медиків, а до медсестри зокрема. Дуже доречно відбулось дослідження стану медичної системи в Україні NEST – Nurse Empowerment Stronger Together. В Україні, Вірменії та Грузії однакові проблеми у сфері медсестринства, тому вони об’єднались і подали спільний проєкт-заявку.  Проєкт NEST переміг у відборі, який проходив в Брюсселі у вересні 2019 року.

Антін Кушнір на відборі у Брюсселі

“Цей проєкт покликаний дослідити існуючий стан галузі медсестринства. Впродовж минулого року ми вивчали практики медичних сестер одночасно у трьох країнах – Україні, Грузії та Вірменії, адже з ними у нас спільна пострадянська школа та рівень достатку. Нашою кінцевою метою було надати доказові результати дослідження в МОЗ, як інструмент впливу”, – каже Антін Кушнір.

“Я дуже рада, що змогла бути координатором проєкту NEST в Україні. Бо в Грузії та Вірменії цим займались лікарі, а у нас – медична сестра. Це вже означає, що ми на вірному шляху. І я дуже радію, що  таким чином, на основі доказового дослідження,  можна  привертати увагу до проблем, які вимагають змін ”, – каже Олександра Палагіцька.

Вона додає, що проєкт NEST мав три важливі розділи для дослідження:

1. Безперервний професійний розвиток.

Ця сфера у нас і в країнах Східного Партнерства є на низькому рівні. Все починається з навчання, а у нас з цим є величезна проблема. Коли йдеться про післядипломну освіту, то медична сестра мусить  проходити курси, які регламентовані, тому немає вільного вибору щодо свого безперервного розвитку у професії. Потрібно дозволити медичним сестрам вибирати що і де вони будуть вивчати. Ми хочемо, щоб медсестра могла не раз на 5 років проходити  курси, а за прикладом лікарів набирати бали безперервного професійного розвитку системно щороку. У нас є медичні сестри, які мають ступінь  бакалавра чи магістра і взагалі не мають можливості для  підвищення своєї кваліфікації. Також  вони приходять на посаду медсестри, виконують звичайні ін’єкції і їздять на ті ж самі курси. Це все має бути врегульовано на законодавчому рівні.

2. Безперервний догляд.

Коли пацієнт знаходиться у сімейного лікаря, потім потрапляє у стаціонар, а потім знову назад – всім цим займається лікар. Але це ж може робити медсестра! Саме медсестра-бакалавр може бути таким координатором, наприклад, між стаціонаром і первинкою, в паліативі, для пацієнтів з хронічними хворобами тощо. Це дозволить підвищити її статус, а пацієнт зможе почувати себе під опікою і мати чітке розуміння усвідомленого вибору. А лікарі займатимуться важливішими проблемами лікування. 

Читайте також: “Пішла з медицини через низьку зарплату, але повернулась”. Як працює медреформа на Вінниччині

3. Залучення до роботи медичних сестер.

Здавалось би, прийшла на роботу, отримує зарплатню, працює в лікарні з 8 до 16, підписує документи – значить залучена до роботи. Але насправді це стосується автономності на робочому місці – наскільки медсестрі дозволено приймати рішення, що саме вона робить, її функції. Є така фраза, яка мене дратує: “медсестра – це продовження руки лікаря”. Ні, це окремий фахівець зі своїми обов’язками. Заробітна плата, самоврядування, наділення правом підпису, а значить відповідальності,  – це все має бути врегульовано. І проєкт NEST не про те, як у нас все погано. А про те, щоб влада і люди побачили, які є особливості медсестринства, сильні і слабкі сторони, і що медсестри готові навчатись, тільки треба побачити мотивацію і правильні можливості.

Погане ставлення і низька зарплата – найбільші болі медичних сестер

Дослідження NEST проводили у трьох країнах-учасницях абсолютно синхронно. Організатори склали опитувальники, обрали заклади охорони здоров’я та медсестер для індивідуальних інтерв’ю. У Львівській, Київській, Одеській, Івано-Франківській та Тернопільській областях Олександра Палагіцька разом з командою провели 15 інтерв’ю з медсестринськими керівниками та медичними сестрами, щоб дізнатись, які проблеми їх найбільш хвилюють.

Читайте також: Продав квартиру, щоб відкрити кабінет. Як працює медреформа на Тернопільщині

“Попри всі проблеми, медсестри казали, що люблять свою професію. І якби був шанс обирати, вони знову б присвятили три, п’ять, двадцять п’ять років свого життя медсестринству. Медичні сестри розказували про свій біль – їх турбує те, що вони стільки часу витрачають на свою роботу, а вона не цінується. І, звісно, рівень заробітної  плати.  Через це вони змушені їхати за кордон працювати, щоб утримувати свої родини. Також  говорили про залученість до роботи. Повноваження медичної сестри, яка тільки прийшла і тієї, яка працює 20-30 років майже не відрізняються. І це дуже прикро, – каже Олександра.

“Пандемія вже змінила ставлення. На початку всі писали:  підтримуємо лікарів! А згодом звернули увагу на медсестер і тепер кажуть:  підтримуємо медиків. Адже всі важливі – від санітарки до лікаря. Проєктне дослідження дозволило це побачити доказово”, – каже Антін.   

За словами Олександри, у коледжах чи академіях саме медсестри повинні навчати основам медсестринства, а лікарі – клініки. Командності роботи  у існуючих програмах не навчають. А це було б вигідно і державі, яка не повинна вивчати 10 років лікаря, щоб після цього він навчав медсестру медсестринських маніпуляцій. Це повинні робити медсестри-магістри чи бакалаври.

“Є багато речей, які медична сестра може сама виконувати – планова вакцинація, позапланові щеплення, антропометричні вимірювання, огляди до школи, робота з документацією, тощо. Таких речей безліч. Це треба вивчати і такий діалог вже починається. Я вірю у зміни.  Медична сестра повинна мати розширені функцію у команді з лікарем, а в ідеалі ще й з психологом”, – каже Олександра Палагіцька.

Написали лист міністру і провели конференцію

На основі отриманих результатів дослідження стану медсестринства у трьох країнах здійснили порівняльний аналіз, висновки, а також провели міжнародну онлайн-конференцію.

“Ми провели конференцію 24 лютого. Запросили медичних сестер, керівників, освітян. Ми розказали про стан медсестринської професії у трьох країнах. Результати цього дослідження є такою базою, щоб влада у всіх трьох країнах звернула увагу на проблеми і пропозиції покращення медсестринства. Після цього у Львові на базі нашого Центру ми провели такий надихаючий Сніданок з медсестрами – керівниками України, з якими разом написали лист міністру про проблеми та можливості їх вирішення”, – розповідає Олександра Палагіцька.

Крім того, проєкт NEST дав можливість комунікувати учасникам між собою, обмінюватись досвідом з Грузією та Вірменією, а також розуміти, що десь там за кордоном є такі є самі проблеми, як і у нас. А спільно можна і переймати досвід, і знайти шляхи вирішення,  допомагаючи урядовцям.

Олександра додає:  медсестри з Україні зрозуміли, що в інших такі ж самі проблеми – що в Одесі, що у Львові, що у Києві, що у  приватних чи державних  клініках.  У нас однакові болі, труднощі, одні ж ті самі пацієнти, які приходять до нас зі своїми питаннями. Ми прагнемо змін, змінюємось, вчимося, відкриті до діалогу і хочемо бути почутими. 

Суспільство

300 бабусь і дідусів України отримали продуктові набори в рамках національного проєкту ДоБаДі

Опубліковано

Національний проєкт «ДоБаДі» за квітень 2021 року адресно передав 300 продуктових наборів для людей поважного віку.

Про це ШоТам повідомили організатори благодійної акції.

Про проєкт

Зазначається, що 6,5 млн українських пенсіонерів отримують державні пенсії в розмірі до 3000 грн. Самотні дорослі люди у великих містах мають більше можливостей отримувати допомогу: від благодійних фондів, соціально-відповідального бізнесу і небайдужих сусідів. Бабусі та дідусі у селах живуть в соціальній ізоляції, особливо під час пандемії і, тому, позбавлені можливості отримувати системну підтримку. Саме для них був створений проєкт ДоБаДі.

БФ «Життєлюб», МБФ «Карітас України» та компанія Нова пошта об’єднались та запустили національний проєкт допомоги людям старшого віку з уразливих груп населення маленьких міст і сіл по всій країні.

Повна назва проєкту «ДоБаДі» – доставка турботи до Ба та Ді по всій Україні. Це можливість з кожного столичного хмарочосу дотягнутися до похилої стріхи в маленькому селі та подбати про тих, хто цього насправді потребує.  Адже, в першу чергу, допомога надається самотнім, важкохворим, соціально незахищеним людям старшого віку.

Читайте також«Ця робота змінила моє життя». Чому молодь їде в села і маленькі міста на два роки?

Як працює допомога?

Механіка така: благодійний фонд «Життєлюб» збирає кошти та закуповує продукти у партнерській мережі АШАН, в свою чергу, Нова пошта безкоштовно пакує та доставляє набори до населених пунктів, а «Карітас України» передає продуктові набори безпосередньо Ба та Ді.

У квітні пакунки з продуктовими наборами отримали вже 300 Ба та Ді з передмість Дрогобича, Волновахи, Кам’янського, Полтави, Хмельницького та Нововолинська.

Ініціатори проєкту планують не зупинятись і щомісяця розширювати масштаб допомоги, додаючи на карту все більше містечок, де мешкають наші життєлюби. Так, у травні, географія проєкту збільшиться ще на 2 міста. Набори піклування отримуватимуть також Ба та Ді Переяслава та Коломиї.

Читайте також: Іграшки з 90-х та власні сни: шість українських музеїв, до яких хочеться повертатися

До партнерів проєкту доєднався як середній, так і великий бізнес – це СуперОнуки з IT сфери, фінансових компаній, ресторанів.

МБФ «Карітас України» покриває потреби людей золотого віку у Волновасі.

Пан Володимир – підопічний проєкту, переселенець, з 2015 року проживає у Кам’янському: «Оскільки дружина має слабке здоров’я, доводиться витрачати значну частину грошей на ліки. Тому для нашої сім’ї великою допомогою є продуктові набори від Карітаса, Життєлюба і Нової пошти. Ми дуже вдячні за таку підтримку, особливо напередодні Великодніх свят».

Як перші три ноти «До-Ре-Мі», проєкт «ДоБаДі» – про найперші і найголовніші цінності свідомого суспільства, про піклування і допомогу старшим людям, які, свого часу, віддали турботу нашим поколінням.

Як долучитись до проєкту?

Будь-який бізнес може стати благодійником, взявши під опіку одне з міст та забезпечувати його потребу в 50-ти продуктових наборах впродовж принаймні трьох місяців. Вартість одного набору – 280 гривень, і його вистачає на місяць. Вартість партії наборів із 50 штук на місто – 14 000 грн.

Читайте такожВ Україні тепер можна «підвісити» продукти для літніх людей

Нагадаємо, «Україна без сміття» закликає робити благодійні сторіз для побудови сортувальної станції.

Як ми повідомляли раніше, фонд «Життєлюб» запустив масштабний проєкт допомоги старшим людям.

Читати далі

Суспільство

У Києві встановили арт-інсталяцію у вигляді лави із книг (ФОТО)

Опубліковано

У сквері Київських інтелігентів, що на перетині вулиць Гончара й Велика Житомирська, встановили лаву-інсталяцію у вигляді книг.

Про це пише Хмарочос.

Зазначається, що автором нового об’єкта є засновник майстерні вуличних меблів ТИ (AU) Роман Литвин.

Для інсталяції «Усьому свій час» використали померлі дерева.

Наголошується, що майстерня ТИ купує на спеціалізованих аукціонах деревину дубів, що усихають природним шляхом. Потім її обпалюють за японською технологією якісуґі.

Читайте такожЕтична косметика: як обрати засоби, які не тестують на тваринах

Довідка

Сквер Київських інтелігентів було засновано 2013 року з ініціативи мешканців, які вберегли ділянку від незаконної забудови. У сквері встановлено скульптури Костянтина Скритуцького, які зображають чотирьох птахів – горобця, крука, сови та рибалочки.

Нагадаємо, у Житомирі з’явилася зебра-вишиванка.

Усі фото: facebook.com/sanchenko.oleksandr; facebook.com/ra.lytvyn.

Читати далі

Суспільство

Завершилося виробництво психологічного трилера «Між нами» з Ірмою Вітовською

Опубліковано

Завершено виробництво українського психологічного трилера «Між нами» Соломії Томащук.

Про це повідомили у пресслужбі Держкіно.

В основу фільму лягла історія двох жінок, які спираються одне на одну в пошуках шляхів розв’язання власних ціннісних та емоційних проблем. У головних ролях – Анастасія Пустовіт та Ірма Вітовська.

Стрічку створено компанією Up Ua Studio, продюсерка Поліна Герман. Фільмування трилеру відбулося влітку 2020 року у Києві.

Читайте також«Мозок як у тумані». Що таке синдром хронічної втоми, чим він небезпечний та як уникнути

У фільмі йдеться про складний вибір між близькою людиною та моральними принципами.

Дві головні героїні — Саша та Аня змушені його зробити: Саша стосовно власного чоловіка, Аня стосовно сина.

Драматизм ситуації загострюється, коли вони виявляються залучені у темну історію злочину. Слоган стрічки — «Тільки нікому не кажи!».

Головні ролі виконали:

  • Анастасія Пустовіт («Коли падають дерева», «Перші ластівки. Zалежні»),
  • Ірма Вітовська («Мої думки тихі», «Казка старого мельника»),
  • Дмитро Сова,
  • Євген Єфремов,
  • Михайло Дзюба,
  • Сергій Детюк, Євгеній Ламах.

Читайте такожЕтична косметика: як обрати засоби, які не тестують на тваринах

В одній зі сцен у повному складі знялись музиканти гурту «Вагоновожатые».

«Між нами» – ігровий повнометражний дебют режисерки та сценаристки Соломії Томащук.

Раніше режисерка зняла декілька короткометражних фільмів.

Читайте також«Хочемо, щоб нас почули». Як люди з інвалідністю стали професійними акторами

Співавтор сценарію та оператор-постановник стрічки Юрій Дунай, добре відомий глядачу по фільму «Черкаси».

Художник — постановник Юрій Григорович, композитор — Антон Байбаков.

Кінопроєкт став одним з переможців 11-го конкурсного відбору Держкіно.

Загальна вартість виробництва картини склала 11,2 млн грн (100% державна підтримка).

Нагадаємо, вийшла нова серія іронічного серіалу про інклюзію «Школа Доступності».

Як ми повідомляли раніше, у Кенії покажуть фільм про українського Героя Василя Сліпака.

Усі фото: usfa.gov.ua.

Читати далі