Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

“Нашу професію дуже недооцінюють”. Як медичні сестри борються за право бути почутими

Партнерський матеріал

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Що ви знаєте про професію “медична сестра”? Низькі зарплати, невеликий спектр повноважень та недооцінювання у колективі і суспільстві. Тому медики змушені їхати на заробітки за кордон, де вже встигли добре себе зарекомендувати. Все якось дуже песимістично.  У Країнах Cхідного Партнерства прагнуть змінити цю ситуацію. Тому провели дослідження NEST (Nurse Empowerment Stronger Together) щодо того, які проблеми мають медичні сестри в Україні, Грузії та Вірменії. А все це – для розвитку медсестринства у цих країнах.

Про отримані результати, проблеми та пропозиції медичних працівників та як медсестри листа міністру писали – читайте у нашому матеріалі.

Антін Кушнір

Антін Кушнір

Стипендіат програми Європейського Союзу для лідерів громадянського суспільства країн Східного партнерства, лікар-педіатр. засновник та керівник медичного центру “Дитячий Центр Здоров’я” імені Анни Мазуренко.  У 2019 році спільно з партнерами з Грузії та Вірменії зініціював та представив переможний проект NEST, що отримав фінансову підтримку фондів Європейського Союзу.

Олександра Палагіцька

Олександра Палагіцька

Викладач основ медсестринства Львівської медичної академії імені Андрея Крупинського. З 2018 року заступник медичного директора з медсестринства у приватному центрі “Дитячий Центр Здоров’я”. Обрано національним координатором міжнародного проєкту NEST в Україні.

Медсестра – це поважна професія

Вони присвячують своє життя пацієнтам, роблять важливі щеплення, асистують лікарям у складних ситуаціях, надають екстрену медичну допомогу та виконують величезний спектр маніпуляцій. Вони повністю віддаються своїй професії, але їхня роль у нашій країні й досі залишається недооціненою. Так, мова саме про медичних сестер! Взагалі, це окрема професія, хоч у суспільстві вона так не сприймається.

“Така ситуація у нас ще з радянських часів. До  тепер  у нас не існує саме медсестринської документації. Всі документи, які могла підписати медична сестра – листок лікарських призначень. Вона просто ставила там плюсик і на тому кінець. Бо інакше було не вигідно державі. Медсестра сприймалась та сприймається виключно виконавцем призначень лікаря. Що лікар каже – те й вона і робить. Таким чином була побудована вся система”, – каже Антін Кушнір.

Читайте також: Лікарі-блогери: шість медиків, на яких варто підписатись

Директор дитячого центру здоров’я Антін Кушнір стажувався в одній з клінік Філадельфії й саме там побачив модель управління, де медсестри виконують більшість функцій керівників, лікарів, адміністраторів, фахівців громадського здоров’я. З цього моменту він разом з командою намагається запровадити цю практику в Україні. У своєму центрі Антін та Олександра сповідують принципи важливості всіх членів команди: лікаря, психолога та медичної сестри. Тому для них надзвичайно важливим є той день, коли голос медсестер буде почутим.

“Це дуже складний процес. Ми з Олександрою щодня сперечаємось та дискутуємо як лікар і медсестра. І це насправді добре, бо я бачу, що лікарі та медсестри мають різний підхід. Таким чином ми можемо виокремлювати нові компетенції і повноваження медичної сестри. У Філадельфії у мене була чудовий куратор професор Шерил Портвуд. Вона була однією з перших медичних сестер у відділенні інтенсивної терапії передчасно народжених дітей в м. Чикаго. І вона змогла пройти весь професійний шлях та стати директором шпиталю. Ви уявляєте, щоб таке було в Україні? Ця жінка надихнула нас і показала, якою важливою є роль медичної сестри і як це може змінити”.

Хочемо навчати медсестер і залучати їх до роботи

Минулий, 2020 рік, був Роком медсестринства у світі та в Україні. Суспільство ще раз хотіло наголосити на важливій ролі медичної сестри. Рік пандемії довів важливість поваги до медиків, а до медсестри зокрема. Дуже доречно відбулось дослідження стану медичної системи в Україні NEST – Nurse Empowerment Stronger Together. В Україні, Вірменії та Грузії однакові проблеми у сфері медсестринства, тому вони об’єднались і подали спільний проєкт-заявку.  Проєкт NEST переміг у відборі, який проходив в Брюсселі у вересні 2019 року.

Антін Кушнір на відборі у Брюсселі

“Цей проєкт покликаний дослідити існуючий стан галузі медсестринства. Впродовж минулого року ми вивчали практики медичних сестер одночасно у трьох країнах – Україні, Грузії та Вірменії, адже з ними у нас спільна пострадянська школа та рівень достатку. Нашою кінцевою метою було надати доказові результати дослідження в МОЗ, як інструмент впливу”, – каже Антін Кушнір.

“Я дуже рада, що змогла бути координатором проєкту NEST в Україні. Бо в Грузії та Вірменії цим займались лікарі, а у нас – медична сестра. Це вже означає, що ми на вірному шляху. І я дуже радію, що  таким чином, на основі доказового дослідження,  можна  привертати увагу до проблем, які вимагають змін ”, – каже Олександра Палагіцька.

Вона додає, що проєкт NEST мав три важливі розділи для дослідження:

1. Безперервний професійний розвиток.

Ця сфера у нас і в країнах Східного Партнерства є на низькому рівні. Все починається з навчання, а у нас з цим є величезна проблема. Коли йдеться про післядипломну освіту, то медична сестра мусить  проходити курси, які регламентовані, тому немає вільного вибору щодо свого безперервного розвитку у професії. Потрібно дозволити медичним сестрам вибирати що і де вони будуть вивчати. Ми хочемо, щоб медсестра могла не раз на 5 років проходити  курси, а за прикладом лікарів набирати бали безперервного професійного розвитку системно щороку. У нас є медичні сестри, які мають ступінь  бакалавра чи магістра і взагалі не мають можливості для  підвищення своєї кваліфікації. Також  вони приходять на посаду медсестри, виконують звичайні ін’єкції і їздять на ті ж самі курси. Це все має бути врегульовано на законодавчому рівні.

2. Безперервний догляд.

Коли пацієнт знаходиться у сімейного лікаря, потім потрапляє у стаціонар, а потім знову назад – всім цим займається лікар. Але це ж може робити медсестра! Саме медсестра-бакалавр може бути таким координатором, наприклад, між стаціонаром і первинкою, в паліативі, для пацієнтів з хронічними хворобами тощо. Це дозволить підвищити її статус, а пацієнт зможе почувати себе під опікою і мати чітке розуміння усвідомленого вибору. А лікарі займатимуться важливішими проблемами лікування. 

Читайте також: “Пішла з медицини через низьку зарплату, але повернулась”. Як працює медреформа на Вінниччині

3. Залучення до роботи медичних сестер.

Здавалось би, прийшла на роботу, отримує зарплатню, працює в лікарні з 8 до 16, підписує документи – значить залучена до роботи. Але насправді це стосується автономності на робочому місці – наскільки медсестрі дозволено приймати рішення, що саме вона робить, її функції. Є така фраза, яка мене дратує: “медсестра – це продовження руки лікаря”. Ні, це окремий фахівець зі своїми обов’язками. Заробітна плата, самоврядування, наділення правом підпису, а значить відповідальності,  – це все має бути врегульовано. І проєкт NEST не про те, як у нас все погано. А про те, щоб влада і люди побачили, які є особливості медсестринства, сильні і слабкі сторони, і що медсестри готові навчатись, тільки треба побачити мотивацію і правильні можливості.

Погане ставлення і низька зарплата – найбільші болі медичних сестер

Дослідження NEST проводили у трьох країнах-учасницях абсолютно синхронно. Організатори склали опитувальники, обрали заклади охорони здоров’я та медсестер для індивідуальних інтерв’ю. У Львівській, Київській, Одеській, Івано-Франківській та Тернопільській областях Олександра Палагіцька разом з командою провели 15 інтерв’ю з медсестринськими керівниками та медичними сестрами, щоб дізнатись, які проблеми їх найбільш хвилюють.

Читайте також: Продав квартиру, щоб відкрити кабінет. Як працює медреформа на Тернопільщині

“Попри всі проблеми, медсестри казали, що люблять свою професію. І якби був шанс обирати, вони знову б присвятили три, п’ять, двадцять п’ять років свого життя медсестринству. Медичні сестри розказували про свій біль – їх турбує те, що вони стільки часу витрачають на свою роботу, а вона не цінується. І, звісно, рівень заробітної  плати.  Через це вони змушені їхати за кордон працювати, щоб утримувати свої родини. Також  говорили про залученість до роботи. Повноваження медичної сестри, яка тільки прийшла і тієї, яка працює 20-30 років майже не відрізняються. І це дуже прикро, – каже Олександра.

“Пандемія вже змінила ставлення. На початку всі писали:  підтримуємо лікарів! А згодом звернули увагу на медсестер і тепер кажуть:  підтримуємо медиків. Адже всі важливі – від санітарки до лікаря. Проєктне дослідження дозволило це побачити доказово”, – каже Антін.   

За словами Олександри, у коледжах чи академіях саме медсестри повинні навчати основам медсестринства, а лікарі – клініки. Командності роботи  у існуючих програмах не навчають. А це було б вигідно і державі, яка не повинна вивчати 10 років лікаря, щоб після цього він навчав медсестру медсестринських маніпуляцій. Це повинні робити медсестри-магістри чи бакалаври.

“Є багато речей, які медична сестра може сама виконувати – планова вакцинація, позапланові щеплення, антропометричні вимірювання, огляди до школи, робота з документацією, тощо. Таких речей безліч. Це треба вивчати і такий діалог вже починається. Я вірю у зміни.  Медична сестра повинна мати розширені функцію у команді з лікарем, а в ідеалі ще й з психологом”, – каже Олександра Палагіцька.

Написали лист міністру і провели конференцію

На основі отриманих результатів дослідження стану медсестринства у трьох країнах здійснили порівняльний аналіз, висновки, а також провели міжнародну онлайн-конференцію.

“Ми провели конференцію 24 лютого. Запросили медичних сестер, керівників, освітян. Ми розказали про стан медсестринської професії у трьох країнах. Результати цього дослідження є такою базою, щоб влада у всіх трьох країнах звернула увагу на проблеми і пропозиції покращення медсестринства. Після цього у Львові на базі нашого Центру ми провели такий надихаючий Сніданок з медсестрами – керівниками України, з якими разом написали лист міністру про проблеми та можливості їх вирішення”, – розповідає Олександра Палагіцька.

Крім того, проєкт NEST дав можливість комунікувати учасникам між собою, обмінюватись досвідом з Грузією та Вірменією, а також розуміти, що десь там за кордоном є такі є самі проблеми, як і у нас. А спільно можна і переймати досвід, і знайти шляхи вирішення,  допомагаючи урядовцям.

Олександра додає:  медсестри з Україні зрозуміли, що в інших такі ж самі проблеми – що в Одесі, що у Львові, що у Києві, що у  приватних чи державних  клініках.  У нас однакові болі, труднощі, одні ж ті самі пацієнти, які приходять до нас зі своїми питаннями. Ми прагнемо змін, змінюємось, вчимося, відкриті до діалогу і хочемо бути почутими. 

Суспільство

Авіакомпанія «Українські вертольоти» передала Нацгвардії пікапи і квадроцикли на 21 млн грн

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Авіакомпанія «Українські вертольоти» передала підрозділам спецпризначення Нацгвардії квадроцикли та пікапи на майже 21 млн гривень.

Про це повідомили у пресслужбі Національної гвардії України у фейсбуці.

Загалом благодійники передали 32-ві одиниці техніки.

Зазначається, що автомобілі підвищеної прохідності та квадроцикли, медичне майно і спорядження отримають підрозділи спецпризначення Нацгвардії, які виконують завдання в найгарячіших точках на всіх рубежах і напрямках, де ведуться активні бойові дії.

Читайте такожКулькова ручка стала моєю зброєю. Донецький художник Олександр Жильцов про війну, творчість та допомогу армії

Про компанію

ПрАТ «Українські вертольоти» — приватна українська вертолітна авіакомпанія зі штаб-квартирою у Києві, що спеціалізується на здійсненні спеціальних миротворчих, рятувальних та гуманітарних операцій.

Компанія заснована у 2002 році. У 2003 році отримала сертифікат експлуатанта. З 2004 року розпочала роботу в міжнародних операціях зі збереження природних багатств та гуманітарних місій.

Нагадаємо, спецпризначенці НГУ знищили елітний підрозділ росармії на Донеччині.

Також ШоТам розповідав, як нацгвардієць врятував з-під обстрілів трьох побратимів на Донеччині.

Фото: facebook.com/NGUmainpage.

Читати далі

Суспільство

На Херсонщині десантники звільнили від окупантів Малу Олександрівку (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Українські десантники у вівторок, 4 жовтня, звільнили від російських окупантів селище Мала Олександрівка на Херсонщині.

Про це повідомили у Командуванні Десантно-штурмових військ ЗСУ.

«Над селом вже майорить український стяг. Слава Україні!», — сказав військовий на відео.

Про селище

Мала Олександрівка — село в Україні Бериславського району Херсонської області. Населення становить 1725 осіб.

Читайте такожКулькова ручка стала моєю зброєю. Донецький художник Олександр Жильцов про війну, творчість та допомогу армії

Нагадаємо, у вівторок, 4 жовтня, стало відомо, що:

Як повідомили в оперативному командуванні «Південь», за результатами ретельно спланованої та блискуче реалізованої військової операції із визволення територій Херсонщини з-під окупації, нашими підрозділами звільнено, закріплено і відновлено державний прапор України у 8-ми️ населених пунктах Бериславського району:

  • Любимівка
  • Хрещенівка
  • Золота Балка
  • Біляївка
  • Українка
  • Велика Олександрівка
  • Мала Олександрівка
  • Давидів Брід.

Фото: facebook.com/www.dshv.mil.gov.ua.

Читати далі

Суспільство

У Німеччині відкрили Український освітній хаб

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

У німецькому місті Лейпциг почав працювати Український хаб за підтримки міжнародного фонду DVV International.

Про це повідомили у пресслужбі Міністерства освіти і науки України.

Зазначається, що місія мережі українських освітніх хабів за кордоном – надати можливість українцям навчатися за українською державною програмою.

Український освітній хаб Німеччини надає такі можливості:

  • навчання за українською програмою;
  • оволодіння IT-професіями та найзатребуванішими навичками на ринку праці (soft skills);
  • навчання українській, німецькій та англійській мовам;
  • визначення професії у відповідності власним здібностям за допомогою штучного інтелекту;
  • дізнатись про особливості проживання в Німеччині;
  • сприяння у працевлаштуванні;
  • екскурсії та змістовний відпочинок.

Усі заходи – безкоштовні. Загалом такі хаби відкриті у Польщі, Словаччині, Угорщині, Чехії, Болгарії, Швейцарії та Великій Британії.

Офіційний сайт українського освітнього хабу в Німеччині – germany.eduhub.org.ua.

Читайте також: Кулькова ручка стала моєю зброєю. Донецький художник Олександр Жильцов про війну, творчість та допомогу армії

Нагадаємо, на Рівненщині подружжя переселенців виграло грант і навчає дітей робототехніці.

Також ми повідомляли, що Google виділяє стипендії для навчання 5000 українців.

Фото: mon.gov.ua.

Читати далі