«Наші студенти ламають стереотипи». Університет Третього віку в Хмельницькому навчає пенсіонерів-переселенців

Навчатися ніколи не пізно – цю істину вже п’ять років поспіль доводять студенти Університету третього віку, створеного на базі Хмельницького міського територіального центру надання соціальних послуг. Університет відвідують пенсіонери, які не погоджуються з тим, що здобувати освіту – це справа тільки для молоді. Його слухачі активні, спраглі до знань, комунікабельні та відкриті до нового досвіду.

Цього року до навчальних груп долучилося чимало людей, які знайшли прихисток у місті Хмельницькому. Вони вивчають мови та історію України, опановують комп’ютер і смартфон, займаються аеробікою і малюють. Кураторка проєкту Марина Куриляк розповіла ШоТам, хто може стати студенткою або студентом Університету третього віку, як пенсіонери застосовують здобуті знання та як навчання сприяє адаптації переселенців.

Марина Куриляк

кураторка Університету третього віку

Пенсіонери у нас навчаються з 2017 року

Університет третього віку – це соціально-педагогічна послуга, завдяки якій пенсіонери можуть навчатися, знаходити однодумців, розширювати своє коло спілкування та просто цікаво й корисно проводити час. Починаючи із 2017 року, Університет відкриває свої двері для охочих навчатися. Незважаючи на світову пандемію коронавірусу та воєнний стан в Україні, ми намагаємося дати людям можливість займатися, хоча б у невеликих групах.

Як і в класичних вишах, своїх відвідувачів ми називаємо студентами. Ними можуть стати жителі Хмельницького та Хмельницької міської територіальної громади, які вийшли на пенсію: жінки від 55 років і чоловіки від 60. З початком повномасштабної війни до міста переїхало багато людей з регіонів, де особливо небезпечно. Тож переселенці, які вже отримали довідку внутрішньо переміщеної особи, також можуть скористатися нашою послугою та долучитися до навчальних груп.

24 факультети: від іноземних мов до хореографії

Перше, що зазвичай цікавить людей, – це вартість навчання. У нас воно безкоштовне. Ми пропонуємо 24 факультети, з яких можна обрати два. Серед них: основи вивчення оргтехніки та смартфона, українська, польська, англійська, німецька та італійська мови, основи збереження здоров’я, християнська етика, психологія, рукоділля, крій, пошиття та ремонт одягу, фольклор, історія України, живопис, образотворче мистецтво, академічний малюнок, хореографія, оздоровча аеробіка та фітнес, хоровий та вокальний спів, театр та спів, агроландшафт, правознавство тощо.

Ми набираємо групи від 15 осіб, заняття проводяться один раз на тиждень, а навчальний рік триває з вересня по травень. Студент або студентка протягом цього періоду можуть відвідувати заняття з одного чи двох факультетів, а наступного року поглибити знання з обраних дисциплін або ж обрати інші напрямки. Часто наші слухачі хочуть вдосконалити вміння спілкуватися іноземною мовою та продовжують віддавати перевагу відповідному факультету. 

Ми пропонуємо ті або інші дисципліни, досліджуючи інтереси пенсіонерів. Наприклад, люди поважного віку хочуть іти в ногу із часом, бути в тренді, говорячи сучасною мовою, і бажають опанувати роботу з комп’ютером і користування смартфоном. Їхні діти купують їм мобільні телефони, і ми навчаємо студентів завантажувати застосунки, сплачувати комунальні платежі через смартфон і спілкуватися в соціальних мережах. Цього року одними з найпопулярніших напрямків стали вивчення смартфона, комп’ютера, а також українська мова, психологія та хореографія. На кожен з них уже набрано дві-три групи. Наші слухачі обирають собі факультети і для розвитку, і для творчого дозвілля.

Вивчають мови, щоб подорожувати й допомагати онукам з уроками

Випускники Університету третього віку застосовують здобуті знання залежно від власної мотивації та обраних факультетів. Через повномасштабне вторгнення багато українців цього року виїхали за кордон, серед них були й наші студенти. Вони розповідали, що знання англійської та німецької мов їм дуже допомогли в спілкуванні й адаптації на новому місці.

Часто наші відвідувачі вивчають мови тих країн, де тепер живуть їхні діти й інші родичі. Нещодавно до нас прийшли чоловік і дружина, які хотіли вивчити німецьку, тому що їхня дочка переїхала до Німеччини. Вони планують провідати її та вільніше почуватися за кордоном, знаючи мову. Слухачам Університету третього віку важливо розширювати свої кордони й мати можливість подорожувати. Також згадую історію своєї сусідки, яка прийшла до нас вивчати польську. Її онук вивчав цю мову в школі, і жінка хотіла допомагати йому виконувати домашні завдання.

Нині у нас багато охочих вивчати іноземні мови, і ми шукаємо викладачів, тому що нам бракує кадрів. Зокрема, є велика зацікавленість в англійській і польській мовах, тож ми запрошуємо відповідних фахівців, відкритих і готових працювати з людьми похилого віку, які ділитимуться своїми знаннями. Це можуть бути як студенти вишів, які хочуть здобути викладацький досвід, так і спеціалісти у своїх сферах, наприклад, вчителі в школі.

Багато хто зі студентів додатково шукають якийсь підробіток. Вони навчаються працювати зі смартфоном і комп’ютером, зокрема, для того, щоб уміти гарно сфотографувати якусь річ, обробити знімок і виставити на продаж на платформі онлайн-оголошень. Знання, якими діляться наші викладачі, стають у пригоді й у побутовому житті – наприклад, коли потрібно передати показники лічильників або оплатити певні послуги онлайн.

Наші студенти створюють мурали у Хмельницькому

Також студенти застосовують на практиці знання, здобуті на творчих дисциплінах. Зокрема, слухачі курсу живопису почали оздоблювати свої під’їзди та ґанки. У 2020 році група погодила з директором ідею створити мурал у місті. Ми підготували стіну, а студенти розписали її. Цього року вони знову взялися за мурал, нині він на українську тематику, і в останні теплі дні вони закінчують роботу над ним. Відвідувачі Університету третього віку вдосконалюють свої вміння, і в них виходить дедалі краще. 

Навчання під час воєнного стану 

Коли сталося повномасштабне вторгнення, у нас спочатку, звісно, був шок. Ми припинили навчальний процес і не знали, як бути далі. Трохи згодом ми відновили заняття в онлайн-форматі, а потім повернулися до звичайних зустрічей в Університеті офлайн. Студенти дуже цього хотіли, щоб мати змогу відволіктися, повернутися до спілкування й нормального життя, наскільки це було можливо. Для них навчання у нас – це розрада на пенсії. Ми прислухалися до наших відвідувачів, забезпечили їм умови для занять і продовжуємо це робити. Ознайомили їх з інструкціями, як діяти під час повітряної тривоги, і запустили навчальний процес.

Цього року ми розпочали заняття в середині вересня. Ми ще й досі працюємо над запусками інших груп і факультетів. Уже понад 300 людей подали заяви на навчання, і до нас ще можна долучитися. Університет третього віку запрошує охочих долучитися до груп «Правознавство» та «Крій, пошиття та ремонт одягу». Ці факультети ще очікують нових студентів, і коли група збереться, будуть стартувати. Серед людей, які вже подали заяви, щонайменше 25 – це внутрішньо переміщені особи, які переїхали до Хмельницького здебільшого зі східних регіонів України.

Переселенці охоче записуються на українську мову, історію та смартфони

Ми переконані, що навчання в Університеті третього віку може сприяти адаптації переселенців у Хмельницькому, який для більшості з них є абсолютно новим містом. Адміністрація та викладачі Університету їх тут тепло зустрічають. Внутрішньо переміщені особи можуть познайомитися з людьми з подібними інтересами, відволіктися від гнітючих думок, здобути нові знання й навички. А також підтримати своє здоров’я на уроках аеробіки. Загалом усе, щоб не відчувати себе залишеними поза бортом.

Більшість переселенців записалися на факультет української мови. Оскільки, перебуваючи в російськомовному середовищі, багато хто з них не мав можливості вивчати українську, нині вони можуть поліпшити свої знання на наших заняттях. Актуальними дисциплінами для переселенців також стали історія, робота з комп’ютером, опанування смартфона, німецька мова, живопис і аеробіка.

Навіть під час війни нашим студентам – і хмельничанам, і переселенцям – важливо навчатися, щоб не бути самотніми та протидіяти стресу разом. Потрібно докласти багато зусиль, щоб здобувати освіту в поважному віці. Однак ми робимо все можливе, щоб підтримати людей у цьому й організувати навчання, від них потрібне тільки бажання й готовність долучитися. Ми пишаємося нашими слухачами й випускниками, оскільки вони не бояться ламати стереотипи.