За кілька місяців роботи написала 11 проєктів: ця студентка пройшла стажування й працює в Острозькій міськраді

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.

Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше

Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.

Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Інші матеріали спецпроєкту

Єва Коритна думала про те, як би поїхати з Острога та шукати кращого життя. Але лишилася, щоб спочатку стати частиною студентського самоврядування, а невдовзі — і міського. 21-річна дівчина пройшла стажування й отримала роботу, а тепер пише проєкти та мріє покращити життя молоді не лише в Острозі, де навчалася, а й у рідному Краматорську.

ШоТам поговорили з Євою та її начальницею Ольгою Стецюк про проєктний відділ, стажування в міськраді, яке дає шлях до повноцінної роботи, та про те, чому важливо бути відкритими до молоді в міськрадах. 

Ольга Стецюк

начальниця відділу проєктної та інвестиційної діяльності виконкому Острозької міської ради

Міська рада — це не лише робота з 8 до 17

Відділ проєктної та інвестиційної діяльності працює з ініціативами жителів і залучає кошти на втілення корисних для громади проєктів. Також ми займаємося стратегуванням — визначаємо пріоритети розвитку нашої громади, шукаємо щось унікальне, що може зацікавити інвесторів.

Для підсилення роботи беремо стажерів. Ще у 2023 році ми затвердили таку програму за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» — я її координаторка. Минулого року мали сімох стажерів, у 2024 році — двох. 

Ми запропонували всім охочим заповнити гугл-форму. Опісля обрали двох стажерів і спочатку познайомили їх зі структурою роботи ОМС, разом відвідали сесію міської ради, засідання виконавчого комітету тощо. Показували їм і посадові інструкції, положення відділів.

Та головне моє завдання як координаторки програми було показати стажерам, що місцеве самоврядування та міська рада — це не просто робота з 8 до 17, якісь вимоги й обов’язки. Це також вміння виходити за межі своїх можливостей і посадових інструкцій, адже наш відділ — інноваційний та креативний. Ми маємо справу з конкурсами, спілкуємося з міжнародними донорами, пишемо заявки.

Що взагалі таке «проєктна ідея»? Це вирішення якоїсь актуальної проблеми в громаді. Тож ми зі стажерами працювали над «деревом» цілей, проблем, складали коло зацікавлених сторін, визначали, що таке «цільова аудиторія», адже в роботі проєктного менеджера це головне. 

Також вони брали участь у Днях бюджету, щоб зрозуміти, як його складати, були учасниками такого заходу, як «Чашка кави» з начальником фінансового управління, долучалися до лекції про фінансову грамотність для молоді громади й загалом усі два тижні брали участь у житті міськради.  

Читайте також: Закарпатець повернувся після університету в село та залучає гранти на розвиток громади

Нам треба молодь, що не боїться висловлювати думки

З Євою Коритною я познайомилась у 2022 році як з журналісткою — вона розпитувала про роботу нашого відділу. Вже тоді я помітила її критичне мислення, ініціативність і креативність. Саме такі молоді люди нам дуже потрібні в громаді. 

У 2023 році вона була учасницею обмінної програми від Міністерства молоді та спорту й тоді теж показала себе як людина, яка бажає щось змінювати та має багато ідей. 

А вже у червні 2024 Єва прийшла до нас на стажування в міськраді, успішно пройшла його та з 1 серпня почала працювати у відділі. Відтоді вона разом з нами написала вже 11 проєктів! Вони й про психологічне здоров’я дітей військовослужбовців, і про переселенців, про систематизацію комунальної власності, про створення реабілітаційного відділення в нашій лікарні тощо.

Мені здається, що органам місцевого самоврядування потрібно більше брати на роботу молодих, перспективних, впертих людей, які не бояться висловлювати свою думку, креативити, і які, незважаючи ні на що, будуть іти до своєї мети. Єва — це приклад такої молодої людини, яка, маючи ідею, точно втілить її в життя.

Єва Коритна

колишня стажерка, а тепер спеціалістка відділу проєктної та інвестиційної діяльності виконкому Острозької міської ради

Якщо не займатися з дітьми зараз, то хто потім очолить міське самоврядування?

Я сама з Краматорська на Донеччині. В Острозі опинилась у 2020 році — вступила на журналістику й лишилася тут. На магістратуру вже пішла до Чернівецького національного університету на публічне управління та адміністрування, бо тепер це більше пов’язане з моєю роботою.

Спочатку я не збиралась долучатися до самоврядування. На третьому курсі хотіла взяти індивідуальний план навчання в академії, поїхати з Острога, шукати роботу та мати таку собі «американську мрію», де я дуже далеко від дому, класно працюю, купую собі квартиру й усе таке. 

Але таш тодішній студдекан ішов з цієї посади, тож треба було швидко знайти заміну. Запропонували мені, і я погодилася — це ж усього на пів семестру. Але все закрутилося, і зараз я дуже вдячна цьому досвіду, бо навчилася працювати з людьми, організовувати події та покращувати те, що є. Думаю, в цьому глобальна ціль будь-якої людини — бути на своєму місці й робити те, що маєш. На той момент моїм місцем був інститут, і я хотіла зробити його кращим.

У стажуванні в міськраді мене мотивували взяти участь дві речі: одна практична, інша — ні. Почну з останньої. Мої батьки працюють і живуть у Краматорську. Я час від часу приїжджаю до них та бачу, як змінилося місто. Мені дуже болить те, що зараз відбувається з молоддю в Краматорську, бо там не працюють школи, тож ми маємо величезну кількість підлітків і дітей, які не виїхали й сидять удома.

Під час роботи в студентському самоврядуванні я побачила, що є можливість залучати гроші та працювати з молоддю — ця ніша в Краматорську наразі вільна. І мені ці діти болять, бо якщо не займатися ними зараз, то хто потім очолить міське самоврядування за 15 чи 20 років? Тому в мене була глобальна ціль — навчитися писати проєкти, познайомитися з грантовою діяльністю, щоб потім повернутися в Краматорськ. Можливо, не жити, але створити там організацію та почати працювати з молоддю. 

А практична ціль проста — я закінчувала бакалаврат і думала про роботу, а будь-яке стажування — це можливість працевлаштуватися.

Читайте також: Щоб навіть у малих громадах молодь розвивалися: переселенка очолила першу молодіжну раду в Болграді

Навчилася писати бюджети й розраховувати власні сили

Про програму стажувань від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» я дізналася випадково. Тоді за підтримки Проєкту в Острозькій громаді втілювали ініціативу «ІМПУЛЬС», у межах якої говорили про молодіжну політику. Так я потрапила на кілька заходів, і Ольга Стецюк запропонувала податися на стажування в міськраді. Я спробувала — в мене вийшло.

На стажуванні я шукала можливості, писала заявки, розробляла ідеї проєктів — наприклад, про підтримку ментального здоров’я дітей військовослужбовців, яких доволі багато в громаді. Також ми працювали над проєктом коворкінгу завдяки співпраці з Aгентство ООН у справах біженців в Україні (UNHCR Ukraine) та ГО «Крим SOS». Цей коворкінг відкритий для всіх охочих — це таке місце, де можна зібратися з думками, попрацювати, скористатися потрібною технікою тощо.

Що нового я дізналася? По-перше, що органи місцевої влади — це не тільки канцеляристські історії, де люди дуже складно говорять, і нічого не зрозуміло. Також я дізналася дуже багато про проєктну діяльність — теоретично я дещо знала, але саме на стажуванні практично зіштовхнулася з тим, як саме треба писати заявки, на що звертати увагу, як формулювати тощо. 

Особливо важливим для мене досвідом було написання бюджетів — раніше я думала, що це просто страшний сон, і що я сама ніколи не зможу нічого подібного робити. З’ясувалося, що класна команда може втілювати багато складних речей разом.

Були й речі, яких я навчилася на стажуванні та зараз використовую в своєму житті — наприклад, розрахунок власних сил. Раніше мені цього не вистачало, бо я думала, що все треба робити ідеально, наскільки б складно це не було, та на стажуванні мене навчили того, що треба прислухатися й до свого стану, бо є те, що можна делегувати.

Ще під час стажування в міськраді я почула, що, можливо, зможу лишитися тут працювати. Я дуже чекала на цю новину, дізнатися мала якраз після випускного з академії. І нарешті моя начальниця Ольга Стецюк написала, що з 1 серпня мене працевлаштують.

Тож тепер працюю, шукаю нові ідеї та можливості для громади, пишу проєкти. Я хочу залишатися в Україні та щось робити для того, щоб тут було добре жити.