Єва Коритна думала про те, як би поїхати з Острога та шукати кращого життя. Але лишилася, щоб спочатку стати частиною студентського самоврядування, а невдовзі — і міського. 21-річна дівчина пройшла стажування й отримала роботу, а тепер пише проєкти та мріє покращити життя молоді не лише в Острозі, де навчалася, а й у рідному Краматорську.
ШоТам поговорили з Євою та її начальницею Ольгою Стецюк про проєктний відділ, стажування в міськраді, яке дає шлях до повноцінної роботи, та про те, чому важливо бути відкритими до молоді в міськрадах.
Ольга Стецюк
начальниця відділу проєктної та інвестиційної діяльності виконкому Острозької міської ради
Міська рада — це не лише робота з 8 до 17
Відділ проєктної та інвестиційної діяльності працює з ініціативами жителів і залучає кошти на втілення корисних для громади проєктів. Також ми займаємося стратегуванням — визначаємо пріоритети розвитку нашої громади, шукаємо щось унікальне, що може зацікавити інвесторів.
Для підсилення роботи беремо стажерів. Ще у 2023 році ми затвердили таку програму за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» — я її координаторка. Минулого року мали сімох стажерів, у 2024 році — двох.
Ми запропонували всім охочим заповнити гугл-форму. Опісля обрали двох стажерів і спочатку познайомили їх зі структурою роботи ОМС, разом відвідали сесію міської ради, засідання виконавчого комітету тощо. Показували їм і посадові інструкції, положення відділів.
Та головне моє завдання як координаторки програми було показати стажерам, що місцеве самоврядування та міська рада — це не просто робота з 8 до 17, якісь вимоги й обов’язки. Це також вміння виходити за межі своїх можливостей і посадових інструкцій, адже наш відділ — інноваційний та креативний. Ми маємо справу з конкурсами, спілкуємося з міжнародними донорами, пишемо заявки.
Що взагалі таке «проєктна ідея»? Це вирішення якоїсь актуальної проблеми в громаді. Тож ми зі стажерами працювали над «деревом» цілей, проблем, складали коло зацікавлених сторін, визначали, що таке «цільова аудиторія», адже в роботі проєктного менеджера це головне.
Також вони брали участь у Днях бюджету, щоб зрозуміти, як його складати, були учасниками такого заходу, як «Чашка кави» з начальником фінансового управління, долучалися до лекції про фінансову грамотність для молоді громади й загалом усі два тижні брали участь у житті міськради.
Читайте також: Закарпатець повернувся після університету в село та залучає гранти на розвиток громади
Нам треба молодь, що не боїться висловлювати думки
З Євою Коритною я познайомилась у 2022 році як з журналісткою — вона розпитувала про роботу нашого відділу. Вже тоді я помітила її критичне мислення, ініціативність і креативність. Саме такі молоді люди нам дуже потрібні в громаді.
У 2023 році вона була учасницею обмінної програми від Міністерства молоді та спорту й тоді теж показала себе як людина, яка бажає щось змінювати та має багато ідей.
А вже у червні 2024 Єва прийшла до нас на стажування в міськраді, успішно пройшла його та з 1 серпня почала працювати у відділі. Відтоді вона разом з нами написала вже 11 проєктів! Вони й про психологічне здоров’я дітей військовослужбовців, і про переселенців, про систематизацію комунальної власності, про створення реабілітаційного відділення в нашій лікарні тощо.
Мені здається, що органам місцевого самоврядування потрібно більше брати на роботу молодих, перспективних, впертих людей, які не бояться висловлювати свою думку, креативити, і які, незважаючи ні на що, будуть іти до своєї мети. Єва — це приклад такої молодої людини, яка, маючи ідею, точно втілить її в життя.
Єва Коритна
колишня стажерка, а тепер спеціалістка відділу проєктної та інвестиційної діяльності виконкому Острозької міської ради
Якщо не займатися з дітьми зараз, то хто потім очолить міське самоврядування?
Я сама з Краматорська на Донеччині. В Острозі опинилась у 2020 році — вступила на журналістику й лишилася тут. На магістратуру вже пішла до Чернівецького національного університету на публічне управління та адміністрування, бо тепер це більше пов’язане з моєю роботою.
Спочатку я не збиралась долучатися до самоврядування. На третьому курсі хотіла взяти індивідуальний план навчання в академії, поїхати з Острога, шукати роботу та мати таку собі «американську мрію», де я дуже далеко від дому, класно працюю, купую собі квартиру й усе таке.
Але таш тодішній студдекан ішов з цієї посади, тож треба було швидко знайти заміну. Запропонували мені, і я погодилася — це ж усього на пів семестру. Але все закрутилося, і зараз я дуже вдячна цьому досвіду, бо навчилася працювати з людьми, організовувати події та покращувати те, що є. Думаю, в цьому глобальна ціль будь-якої людини — бути на своєму місці й робити те, що маєш. На той момент моїм місцем був інститут, і я хотіла зробити його кращим.
У стажуванні в міськраді мене мотивували взяти участь дві речі: одна практична, інша — ні. Почну з останньої. Мої батьки працюють і живуть у Краматорську. Я час від часу приїжджаю до них та бачу, як змінилося місто. Мені дуже болить те, що зараз відбувається з молоддю в Краматорську, бо там не працюють школи, тож ми маємо величезну кількість підлітків і дітей, які не виїхали й сидять удома.
Під час роботи в студентському самоврядуванні я побачила, що є можливість залучати гроші та працювати з молоддю — ця ніша в Краматорську наразі вільна. І мені ці діти болять, бо якщо не займатися ними зараз, то хто потім очолить міське самоврядування за 15 чи 20 років? Тому в мене була глобальна ціль — навчитися писати проєкти, познайомитися з грантовою діяльністю, щоб потім повернутися в Краматорськ. Можливо, не жити, але створити там організацію та почати працювати з молоддю.
А практична ціль проста — я закінчувала бакалаврат і думала про роботу, а будь-яке стажування — це можливість працевлаштуватися.
Читайте також: Щоб навіть у малих громадах молодь розвивалися: переселенка очолила першу молодіжну раду в Болграді
Навчилася писати бюджети й розраховувати власні сили
Про програму стажувань від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» я дізналася випадково. Тоді за підтримки Проєкту в Острозькій громаді втілювали ініціативу «ІМПУЛЬС», у межах якої говорили про молодіжну політику. Так я потрапила на кілька заходів, і Ольга Стецюк запропонувала податися на стажування в міськраді. Я спробувала — в мене вийшло.
На стажуванні я шукала можливості, писала заявки, розробляла ідеї проєктів — наприклад, про підтримку ментального здоров’я дітей військовослужбовців, яких доволі багато в громаді. Також ми працювали над проєктом коворкінгу завдяки співпраці з Aгентство ООН у справах біженців в Україні (UNHCR Ukraine) та ГО «Крим SOS». Цей коворкінг відкритий для всіх охочих — це таке місце, де можна зібратися з думками, попрацювати, скористатися потрібною технікою тощо.
Що нового я дізналася? По-перше, що органи місцевої влади — це не тільки канцеляристські історії, де люди дуже складно говорять, і нічого не зрозуміло. Також я дізналася дуже багато про проєктну діяльність — теоретично я дещо знала, але саме на стажуванні практично зіштовхнулася з тим, як саме треба писати заявки, на що звертати увагу, як формулювати тощо.
Особливо важливим для мене досвідом було написання бюджетів — раніше я думала, що це просто страшний сон, і що я сама ніколи не зможу нічого подібного робити. З’ясувалося, що класна команда може втілювати багато складних речей разом.
Були й речі, яких я навчилася на стажуванні та зараз використовую в своєму житті — наприклад, розрахунок власних сил. Раніше мені цього не вистачало, бо я думала, що все треба робити ідеально, наскільки б складно це не було, та на стажуванні мене навчили того, що треба прислухатися й до свого стану, бо є те, що можна делегувати.
Ще під час стажування в міськраді я почула, що, можливо, зможу лишитися тут працювати. Я дуже чекала на цю новину, дізнатися мала якраз після випускного з академії. І нарешті моя начальниця Ольга Стецюк написала, що з 1 серпня мене працевлаштують.
Тож тепер працюю, шукаю нові ідеї та можливості для громади, пишу проєкти. Я хочу залишатися в Україні та щось робити для того, щоб тут було добре жити.
