Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

На Харківщині налагодили комунікацію між владою і громадою — тепер посадовці реагують миттєво. Як їм це вдалося

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

У Берестинській (колишній Красноградській) громаді є онлайн-спільнота з благоустрою, де жителі можуть повідомляти про проблеми, — наприклад, про стихійне звалище біля багатоповерхівки. Коли Світлана Кривенко стала очільницею міста, повідомлень було стільки, що на них ледве встигали реагувати. Зараз спільнота більше схожа на дошку оголошень, адже більшість питань вирішені, а ті, що залишилися, — незначні.

Світлана вважає, що ефективна взаємодія починається з розуміння потреб жителів. Вона поділилася з ШоТам, як їй вдалося налагодити комунікацію з громадою.

Знала про проблеми міста до того, як стала очільницею

Світлана Кривенко за освітою вчителька математики, але працювала в комунальній службі. Згодом їй запропонували стати секретаркою сільради. Вона швидко навела лад у документах і так захопилася роботою, що вирішила спробувати себе на посаді голови сільради, де пропрацювала 5 років. Потім пішла на вибори мера тодішнього Краснограда й перемогла з відривом у 2,5 тисячі голосів.

Голова Берестинської міської ради Світлана Кривенко. Фото: Дар’я Волобуєва

Очільниця міста розповідає, що помічала проблеми й до вступу на посаду:

«Між сільрадою, де я працювала, і містом Берестин межі немає. У нас вулиця Єдності — на одному боці сільська рада, а на другому міська. Часто нас збирала районна рада, і я бачила проблеми міста. До того ж активно користуюся соцмережами, підписана на місцеву газету, багато гуляю і спостерігаю».

Та особливо добре жінка розумілася в справах комунальних служб. 

«Я 10 років працювала контролеркою у “Водоканалі”: комунальні служби — це моє рідне. Коли йшла на вибори, дуже хотіла покращити їхню роботу. З початком війни ми зіштовхнулися з тим, що в комунальних підприємств було недостатньо техніки, спецодягу та матеріалів для роботи — завдань їм давали багато, а працювати не було чим».

Світлана Кривенко проводить прийом громадян. Фото надала Світлана

Ініціювала опитування, щоб порозумітися з громадою

Коли Світлана Кривенко стала міською головою, в неї була ще одна мета — налагодити взаєморозуміння між владою та громадою. Каже, негативне ставлення до влади часто виникає через випадки корупції та бездіяльності. Тому для жінки було важливо розповідати про свою роботу, залучати громаду до діалогу та спільно вирішувати проблеми. 

Молодіжна рада у Берестині. Фото: Анжеліка Манучарян

Тож спершу Світлана ініціювала опитування жителів — багато хто говорив про нестачу інформації про роботу влади та відсутність ефективної комунікації. Аби розв’язати питання, у місті створили відповідний телеграм-канал, а потім і чат-бот, де місцеві можуть поставити запитання й отримати швидку відповідь. Також є група в соцмережах — там пишуть тільки про благоустрій. Люди можуть, наприклад, повідомити й скинути фото, що на дитячому майданчику багато сміття. У міськраді це одразу бачать і вирішують. 

«У нас є 18 жінок, які працюють саме на благоустрій. Вони реагують на повідомлення громадян та оперативно усувають всі проблеми», — каже Світлана. 

Жителі громади зібрались, щоб обговорити культурний відпочинок і різноманітні активності для дозвілля жителів. Фото: Єлизавета Литвиненко

Беруть участь у проєктах, щоб робити життя в громаді ще кращим

Окрім цього, міськрада, комунальники та жителі міста активно долучаються до всіх корисних для громади проєктів, які трапляються їм на очі. Світлана вважає, що ці проєкти допомагають містянам краще зрозуміти одне одного, незалежно від віку чи інтересів. Адже розвиток і привабливість міста залежать від того, наскільки активно люди беруть участь в ініціативах і працюють разом.

Світлана Кривенко завжди присутня на всіх святах, які проводяться у місті. Фото надала Світлана

Зокрема, Берестинська громада з осені 2023 року є партнеркою Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». Спеціалісти Проєкту допомогли міськраді налагодити комунікацію з жителями: публікувати всі новини, події та повідомлення про проєкти на сайті й у соцмережах, щоб люди краще розуміли, чим займаються посадовці.

Така співпраця вже принесла значні результати й в інших сферах:

«Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» допоміг сучасною технікою для чотирьох комунальних підприємств. Наприклад, тепер у нас є новий потужний вантажний автомобіль-самоскид — це справжній помічник для комунальних служб: з ним можна швидко вивезти сміття, прибрати сніг чи доставити матеріали для ремонту. Також нам подарували освітлювальну вежу — це потужний генератор на 12 кВт на причепі. Вежу легко перевозити, й нею можна забезпечити яскраве освітлення, що також допомагає економити на електроенергії».

Передача сучасної техніки для комунальних підприємств від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» Фото: Берестинська міськрада

Світлана Кривенко зазначає, що часто дізнається про успіхи участі в проєктах від самих людей: 

«Приходять і кажуть: “Світлано Миколаївно, ми виграли в проєкті, і тепер нам облаштують укриття” або “До нас скоро приїдуть психологи й будуть проводити тренінг у молодіжному просторі”».

Допомагають ветеранам знайти своє місце у суспільстві

Міська рада працює й з ветеранами. Для цього в громаді створили громадську організацію «Організація ветеранів України Красноградської міської територіальної громади», щоб допомагати тим, хто повернувся з війни. Туди колишні військові можуть звертатися з будь-якими питаннями, які їх турбують: наприклад, про пенсії, медичну допомогу, пошук житла чи роботи. Також організація підтримує їх у професійному навчанні, щоб ветерани легше могли знайти своє місце в суспільстві, поспілкуватися з іншими ветеранами, обмінятися досвідом та підтримати одне одного в переході до цивільного життя.

З ветеранами та ветеранками також працює професійний психолог у Центрі соціальних служб:

«Ми брали участь у пілотному проєкті Мінветеранів зі створення інституту помічника ветерана, але взимку він, на жаль, закінчився. Проте ми знайшли вихід — у Центрі соціальних служб додали ще одну посаду, й тепер у нас працює психолог, який пройшов кілька навчань і точно знає свою справу».

Ще у міськраді виграли проєкт зі створення ветеранського хабу. Щоправда, треба ще відремонтувати дві кімнати, а поки ветерани збираються у молодіжному просторі. 

Треба виходити до людей відкрито

Світлана Кривенко вірить, що успіх приходить тоді, коли голова міста відкритий і готовий говорити з людьми на рівних:

«Треба не боятися людей, виходити до них відкрито. Якщо розумієш, що проблему не вирішити, то намагатися людям пояснювати, що не все залежить від місцевої влади. Якщо є віддача, то комунікація буде вдала. І треба критику вміти сприймати, якщо вона конструктивна, — якщо ти щось десь не допрацював, варто “підтягувати хвости”».

Очільниця Краснограда і громади разом з вчителями і учнями місцевої школи на День вишиванки. Фото надала Світлана

Як приклад вдалої комунікації Світлана розповідає про нещодавню ситуацію з дитячим майданчиком. Батьки попросили навести там лад, і виявилось, що дійсно є що ремонтувати. Поки шукали підрядників, натрапили на людину, яка вирішила купити й подарувати дітям новий майданчик, тож старий демонтували й відправили його частини на ремонт, щоб згодом встановити у віддаленому селі, а на цьому місці поставили новий — і все це за тиждень.

Дитячий майданчик у Берестині. Фото: Єлизавета Литвиненко

Світлана зізнається, що часу на родину їй часто не вистачає, адже в будні вона працює 24/7, а на вихідних у громаді проходять спортивні змагання чи конкурси, на яких вона завжди присутня. Та її мотивує любов до своєї роботи:

«Найголовніше, що мені робота подобається. А коли ще і є результат — це мені як бальзам на душу. Хочеться залишити після себе слід, хочеться, щоб люди казали: “Це Світлана Кривенко зробила”».

Суспільство

Київ століття тому й зараз: вгадайте, що за місце на архівному фото (ТЕСТ) 

Опубліковано

Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.​

Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.

Клацніть, щоб перевернути

Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів. ​

Клацніть, щоб перевернути

До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.

Клацніть, щоб перевернути

​​З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.

Клацніть, щоб перевернути

​​На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.

Клацніть, щоб перевернути

У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.

Клацніть, щоб перевернути

До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія. ​

Клацніть, щоб перевернути

Share:

Читати далі

Суспільство

79% жінок обрали залишатися в Україні під час війни: результати дослідження

Опубліковано

28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.

ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.

Про опитування

З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.

Як війна вплинула на переселення жінок 

  • 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
  • 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
  • Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Фото: Центр економічної стратегії

Мотивація залишатися в Україні

Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.

Що повпливало на таке рішення:

  • вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
  • фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
  • власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
  • мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
Фото: Центр економічної стратегії

На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду. 

«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.

Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:

  • жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
  • відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
  • для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.

Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу

Основні причини залишатися

Фото: Центр економічної стратегії

«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.

Які ризики бачать в Україні та за кордоном 

Фото: Центр економічної стратегії

Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.

Перспективи життя за три роки

Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації. 

Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%. 

Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.

Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи

Про дослідників

Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.

American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.

Фото обкладинки: UAExperts.

Читати далі

Суспільство

У Києві запрацювала перша екомашина для збирання використаних батарейок (ФОТО)

Опубліковано

На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».

Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».

Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.

Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії

Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:

  • Eneris Recupyl в Польщі;
  • Accurec в Німеччині;
  • EraSteel у Франції тощо.

Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.

Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.

Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»

Читати далі