На Закарпатті над дорогою облаштували 2-кілометрову підпірну стінку

Українські малі та середні агропідприємства можуть отримати довгострокові кредити на вирощування і переробку зернових та олійних культур, а також розвиток рибних господарств.

Про це повідомляє НВ.

Укрексімбанк і Міністерство фінансів почали реалізацію спільного проєкту України та Європейського інвестиційного банку “Основний кредит для аграрної галузі – Україна”.

“Перші банки-учасники проекту та їх клієнти вже отримали сприяння державного Укрексімбанку в залученні довгострокового фінансування ЄІБ на комплексну підтримку в агросекторі”, — сказано в повідомленні.

 

Читайте також: ЄІБ виділить Україні кредити на €440 млн

Що відомо про кредит?

Відібрані за узгодженими з ЄІБ і Кабміном критеріям банки-учасники проєкту отримають кошти кредиту ЄІБ, загальний розмір якого становить 400 млн євро.

Кошти будуть спрямовані на фінансування проєктів малих і середніх підприємств в аграрному секторі, зокрема, з вирощування та переробки зернових і олійних культур, а також на розвиток рибних господарств і аквакультури.

Читайте також: Земельна реформа. Які нові норми підтримує уряд

Кабінет міністрів затвердив умови запуску проекту Основний кредит для аграрної галузі – Україна в липні 2019 року.

Кошти проєкту будуть надані малим і середнім агропідприємствам — до 70% від загального обсягу фінансування. Ще третина коштів буде інвестована в інфраструктуру операторів держсектора — дослідні станції і лабораторії. Кредити надаватимуться терміном до 10 років.

Фото: unian.net

24 листопада Євроконтроль схвалив приєднання України до Спільної системи маршрутних зборів, що дозволить впровадити європейську систему формування плати за аеронавігаційні послуги.

Про це пише Економічна правда.

“Завершення важливого етапу євроінтеграційних процесів у галузі аеронавігації дає Україні вагому перевагу: дозволить впровадити європейську систему формування та справляння плати за аеронавігаційні послуги”, – прокоментував рішення Євроконтролю керівник Украероруху Андрій Ярмак.

У міністерстві вказують, що це є черговим підтвердження відповідності бази витрати та ставок плати Украероруху принципам Євроконтролю.

 

Для України вже встановлено розмір маршрутних зборів за аеронавігаційне обслуговування на 2021 рік.

Читайте також: Новий рік у Києві. Як святкуватиме столиця в умовах пандемії

Основними перевагами для Украероруху відомство називає щорічний перерахунок ставок плати за аеронавігаційне обслуговування та встановлення актуальних ставок 1 січня щорічно з метою повного покриття витрат на забезпечення послуг. 

Також затвердження двох окремих ставок маршрутних зборів для повітряного простору над Україною та в міжнародному просторі над відкритим морем дає нові можливості залучати транзитний трафік над Чорним морем. 

“Мусимо привести українську нормативну базу у відповідність до прийнятого рішення. У результаті успішної техінтеграції Україна стане повноцінним учасником уніфікованого для всіх країн – членів Євроконтролю процесу розрахунків”, – зауважив Ярмак.

Обробка виставлених Євроконтролем рахунків за аеронавігацію від імені України забезпечить майже 100% їх оплату авіакомпаніями. 

Довідка

Раніше Верховний Суд не задовольнив касаційну скаргу “Міжнародних авіаліній України” до “Украероруху” щодо умов договору про аеронавігаційне обслуговування.

Читайте також: Велосипеди, шерпи і кладовище кораблів. 7 нових маршрутів Чорнобильською зоною

Нагадаємо, Украерорух проводить масштабну модернізацію системи зв’язку.

Як ми повідомляли раніше,  Украерорух модернізує систему керування повітряним рухом.

Головне фото: senfil.net.

У Києві створили громадську спілку «Віртуальні Активи України», основною метою якої є розвиток ринку віртуальних активів в Україні і його інтеграція у світовий криптовалютний ринок.

Про це пише nachasi.com.

Генеральним директором і головою ради директорів ВАУ обраний директор громадської організації Blockchain4Ukraine Костянтин Ярмоленко, а пост глави наглядової ради очолив глава міжфракційного об’єднання народних депутатів України Blockchain4Ukraine Олексій Жмеренецький.

Читайте також: Велосипеди, шерпи і кладовище кораблів. 7 нових маршрутів Чорнобильською зоною

 

“Наша мета проста — легалізувати віртуальні активи в країні й зміцнити світове лідерство України. Ми хочемо впровадити технологію блокчейн до державних реєстрів та запустити механізм токенізаціі державних і корпоративних активів для залучення інвестицій в економіку України, яка сильно постраждала від пандемії коронавірусу” – відзначив директор громадської організації Blockchain4Ukraine Костянтин Ярмоленко.

Раніше, у вересні 2020 року, аналітична компанія The Chainalysis своєму дослідженні Global Crypto Adoption Index 2020 повідомила, що Україна стала світовим лідером із використання населенням криптовалют.

Читайте також: Новий рік у Києві. Як святкуватиме столиця в умовах пандемії

Згідно з повідомленням Міністерства цифрової трансформації України, високі показники України на ринку віртуальних активів пов’язані з великою кількістю блокчейн-розробників (ТОП-3 у світі), з високим рівнем цифрової обізнаності громадян, а також зі значною кількістю підприємців, котрі працюють на міжнародних маркетплейсах, де використовуються віртуальні активи для розрахунків.

Україна займає одне з лідируючих місць серед країн Європи за кількістю людей, котрі знайомі з криптоіндустрією й торгують криптовалютою. Для Binance Україна є одним із пріоритетних ринків. Ініціатива зі створення громадської спілки «Віртуальні активи України» буде ще більше сприяти популяризації криптовалют у країні, розповсюдженню технологій, а також створенню сприятливого ділового клімату для місцевої криптоспільнотиГліб Костарєв, Директор Binance у Східній Європі

Про організацію

«Віртуальні Активи України» (ВАУ) — це нова громадська спілка України, метою роботи якої є запуск і розвиток ринку віртуальних активів в Україні. Членами ВАУ зможуть стати юридичні особи резиденти й нерезиденти, які працюють або збираються вести діяльність на українському і світовому ринках віртуальних активів.

Читайте також: Земельна реформа. Які нові норми підтримує уряд

Популяризація ринку віртуальних активів у ЗМІ та соціальних мережах, впровадження технології блокчейн до державних реєстрів, токенізація державних і корпоративних активів, залучення фіатних і криптоінвестицій в економіку для подолання пандемії коронавірусу, національний токен і багато іншого — це пріоритети діяльності ВАУ.

Нагадаємо, в Україні планують легалізувати майнінг криптовалют за 2-3 роки.

Як ми повідомляли раніше, Нацбанк завершив розробку українського аналогу біткоїна.

Усі фото: nachasi.com.

Наприкінці цього року норвежці почнуть будувати у Кирилівці, що на Запоріжжі, вітрову електростанцію потужністю 750 МВт.

Проект “Zophia” реалізує компанія NBT, передає ria-m.tv. 

Що відомо про вітроелектростанцію?

Станція матиме від 130 до 150 вітроустановок встановленою потужністю від 5 до 6 МВт.

Передбачається, що вітроелектростанція вироблятиме близько 1 800 000 МВт-год електроенергії.

 

Загальна сума інвестицій планується у розмірі 1,2 мільярда євро.

Наразі вже розроблена проектна документація і було зареєстровано повідомлення про початок будівельних робіт. Була проведена оцінка впливу реалізації проекту на навколишнє середовище, в тому числі, вивчалися види рослин і тварин поблизу місця будівництва ВЕС. 

Читайте також: Китайська компанія планує збудувати на Донбасі вітропарк за 1 млрд доларів

ВЕС планують ввести в експлуатацію у 2023 році. На будівництві “Zophia” орієнтовно буде задіяно понад 500 осіб.

«Для нас важливим є питання співпраці з місцевою громадою, – зазначила директор з комунікацій проекту “Zophia” Інгрід Сара Грімстад. – Ми готові спільно реалізувати соціально значущі ініціативи у таких сферах як освіта, охорона здоров’я, інфраструктура, культура і спорт».

Загалом норвезька компанія NBT планує залучити понад 15 млн євро в соціальну сферу області.

“Zophia” стане найбільшою в Європі береговою вітровою електростанцією.

Читайте також: На Сумщині інвестують 1 млрд євро в вітропарк з виробництвом водню

Компанія NBT придбала проект будівництва вітроелектростанції на території Якимівської та Кирилівської територіальних громад області у 2019 році. У грудні того ж року між Запорізькою ОДА і компанією NBT був підписаний договір про співпрацю, у рамках якого були досягнуті домовленості про залучення інвестиції в інфраструктуру області.

Фото: tildacdn.com