Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
FOTO 1 36 e1559650176103 FOTO 1 36 e1559650176103

Економіка

На Закарпатті набувають популярності сирні тури

Опубліковано

 

На Закарпатті незліченні гастро та агро-тури користуються серед туристів шаленим попитом, повідомляє Seeds.

Окремо відзначається “Сирний туризм Закарпаття” – знайомство з культурою виробництва традиційної молочної продукції регіону, овечого, козячого, коров’ячого, буйволячого молока. Це особливий вид туризму, що має на меті дегустацію, споживання, купівлю сиру безпосередньо у виробника (на фермі, у спеціалізованому магазині, сироварні, дегустаційному залі, ярмарку чи фестивалі).

Залучення туристів у мальовничі села Закарпаття

“Більшість туристів їде в міста, а через села просто проїжджають. Але наша мета – зупинити їх увагу, через демонстрацію продуктів: екскурсія, дегустація, майстер-клас з виготовлення сиру”, – розповідає експерт з розвитку закарпатського туризму Олександр Коваль.

 

Читайте також: На Полтавщині запускають потужний завод з виробництва елітних сирів

Ідея сирного туризму Закарпаття

За його словами, сиро-винні тури – це тренд Закарпаття. Серед сироварів, лідером тут є “Селиська сироварня” (Хустський район).

Принципи сирного туризму Закарпаття дуже прості: спробувати сир лише у місцях його виробництва по усій території Закарпатської області.

“Як результат, турист зможе міцно зв’язати в своїй пам’яті та своїй уяві смак, аромат, технологічні особливості, унікальні характеристики, таємниці виробництва, історію, легенди, в залежності від району (низовина, гори), культури (бойківська, лемківська, гуцульська, долинянська, угорська, словацька, румунська та інша)”, – наголошує експерт.

Фестиваль “Бринза Хустщини” планують проводити й надалі

Також, позитивним досвідом став фестиваль “Бринза Хустщини”. Це був перший захід, який ініціювали вівчарі на території Закарпаття. Це логічне продовження роботи з посилення Асоціації вівчарів та збільшення продажу їх продукції, зокрема, сирної.

“Скажу більше: цей фестиваль ще до свого початку привернув увагу зацікавлених сторін, оскільки тут працює модель кластеру, де об’єднанні зусилля сторін дали чудовий результат. Ми очікуємо, що фестиваль “Бринза Хустщини” буде щорічним, але буде змінювати місце проведення. На сьогодні є 10 членів асоціації вівчарів, то ж важливо, що б кожен з них прийняв у себе гостей”, – зазначає Олександр Коваль.

Читайте також: В Україні запатентують гуцульську бринзю, мелітопольську черешню і херсонський кавун

Він резюмував, що від подібних заходів виграють різні сторони, як то сільська територія, місцеві сільські садиби, готелі, ресторани. Це дуже позитивний досвід розвитку громади.

Реклама

Економіка

На Одещині пробурили нафтову свердловину

Опубліковано

 

У Саратському районі Одещині пробурили нафтову свердловину глибиною 2 825 метрів.

Про це пише Радіо Свобода.

Роботи тривали близько двох місяців, нині свердловина проходить етап випробувань.

 

Робота над свердловиною розпочалась у липні 2021 року.

Нині тривають її випробування. Потрібно ще кілька місяців, щоб отримати результати і зрозуміти запаси нафти.

Читайте такожСвоя Швейцарія у дворі — як одесит започаткував школу добросусідства

Аналізи покажуть не лише запаси, але також те, наскільки «важка» нафта на різних горизонтах буріння. Крім нафтових пластів, у свердловині є невелика кількість розчиненого газу.

Зазначається, що у випадку, якщо буде вирішено видобувати на Одещині нафту, проблем із інфраструктурою по доставці нафти не буде.

Нагадаємо, Україна вперше почала транспортувати британську нафту.

Як ми повідомляли раніше, на Івано-Франківщині створять сховище нафти та газу.

Головне фото: golos.com.ua.

Читати далі

Економіка

Хіміки-бізнесмени: як українці створили одну з найбільших хімкомпаній Європи

Опубліковано

 

В Україні успішно функціонує одна з найбільших хімкомпаній Європи «Єнамін», яка виготовляє і продає хімічні сполуки на 500 млн гривень щороку.

Про це пише biz.liga.net

Керівник компанії Олексій Чекотило і інтерв’ю розповів, що підприємство розташоване на східній околоці Києва. Саме там мільйони складних хімічних сполук, які синтезують і модифікують, купують усі великі фармкомпанії світу.

 

Читайте такожІсторія успіху тернопільського підприємця, який у 40 років опанував нову справу (ВІДЕО)

«Ми виробляємо паливо для всієї світової фарми», – директор «Єнаміну» Олексій Чекотило.

За його словами, таке «паливо» – хороший бізнес, адже за минулий рік дохід «Єнаміну» склав понад пів мільярда.

Як працює бізнес?

Компанія займається синтезом різноманітних хімічних сполук. 90% продукції купує світова фарміндустрія, 10% – агрокомпанії та інші.

«У нас найбільша в світі бібліотека скринінгових сполук – за час існування ми синтезували близько 3 млн. Також у нас великі наробки щодо білдинг-блоків – будівельних елементів для скринінгових сполук. Останні можуть бути, наприклад, новими ліками», – каже Олексій.

Керівник компанії розповів, як працює його підприємство. Наприклад, один із замовників знаходить речовину, яка показала активність. Вони хочуть її модифікувати. У такої «базової» сполуки можуть бути токсичні властивості, низька проникність через мембрану, низька водорозчинність і багато чого іншого.

Тож фармкомпанії купують в українського підприємства чимало скринінгових сполук, щоб проводити різноманітні тести.

Як заснували компанію?

У 80-90-х роках процес винаходу та створення лікарських препаратів помітно вдосконалився завдяки появі високопродуктивного скринінгу, який дав можливість досліджувати на біологічну активність набори із тисяч речовин.

Читайте такожЯк майстриня створила бізнес на прикрасах без капіталу і бізнес-плану (ВІДЕО)

Засновник «Єнаміну» – хімік з Інституту органічної хімії НАН Андрій Толмачов. Тоді він був провідним спеціалістом у цій галузі. На початку 90-х він з колегами отримав кілька перших грантів і комерційних замовлень. Тоді заснували «Єнамін», але у формі приватного підприємця.

«У 1999 році ми почали працювати з дуже великою компанією, і їм потрібна була більш зрозуміла організаційна форма нашого підприємства. Тоді ми заснували ТОВ “Єнамін”», – розповідає Олексій.

За його словами, на підприємстві наука та комерція йдуть паралельно.

Читайте також: Збираємося в гори. Шість українських виробників туристичного спорядження

«Якби була лише комерція, то без науки конкуренти б давно нас з’їли. Якби лише наука, коштом чого б ми існували?». – впевнений керівник компанії.

За даними Contragent, дохід ТОВ «Наукове-виробниче підприємство “Єнамін”» за 2020 рік склав понад пів мільярда гривень, а прибуток – 240 млн грн.

Нагадаємо, USAID починає програму менторської підтримки підприємців зі Сходу України.

Як ми повідомляли раніше, Україна випередила Румунію, Росію та Індію у світовому рейтингу інноваційності.

Усі фото: biz.liga.net.

Читати далі

Економіка

Нова пошта отримає €13 млн від ЄБРР на масштабний логістичний проєкт

Опубліковано

 

Європейський банк реконструкції і розвитку виділить 13 млн євро кредиту українській компанії Нова пошта на проєкт будівництва нового автоматизованого терміналу сортування посилок у Дніпрі.

Про це пише news.finance.ua.

Йдеться про забезпечений корпоративний кредит із переважним правом вимоги на суму до 13 млн євро, який буде надано у вигляді мультивалютної кредитної лінії, доступної для виплати у гривнях і євро, повідомили в ЄБРР.

 

Читайте також«Ця робота змінила моє життя». Чому молодь їде в села і маленькі міста на два роки?

Проєкт з будівництва автоматизованого терміналу є частиною довгострокової стратегії зростання Нової пошти, який передбачає трансформацію її логістичної моделі для задоволення зростаючого ринкового попиту, оптимізації ланцюжка поставок і підвищення якості обслуговування клієнтів.

Загальна вартість проєкту становить 28,5 млн євро, з них 14 млн євро піде на проектування і будівництво терміналу.

Ще 11,9 млн євро піде на придбання сортувальної лінії та іншого обладнання, і ще 2,6 млн євро — на непередбачені витрати, уточнили в банку.

Нагадаємо, до кінця року «Нова пошта» створить найбільшу мережу поштоматів у Європі.

Як ми повідомляли раніше, «Нова пошта» почала доправляти товари з онлайн-магазинів Туреччини.

Головне фото: rau.ua.

Читати далі