Економіка і бізнес
На Вінниччині відкрили сміттєсортувальну станцію за 8 млн гривень
У Калинівці на Вінниччині запрацювала сміттєсортувальна станція, яку будували два роки. Нині там працює лише вісім сортувальників, а на повну потужність станція запрацює вже за декілька місяців.
Нова сміттєсортувальна станція декілька тижнів працювала у тестовому режимі, аби налагодити увесь процес та механізми. Наразі вже відсортували 150 кубометрів сміття, розповідають у сюжеті UA: Вінниця.
“Наша ціль в тому, щоб розділити та забрати все більш-менш цінне і залишити лише органіку, – розповів керівник станції Олександр Янушевич. – В принципі, сортувальна станція з цим справляється”.
10 кубометрів сміття за годину
До того, як пустити на лінію, необхідно зі сміття відділити папір, скло та пластикові пляшки. Наразі на станції працює вісім сортувальників.
“Я працювала набагато важче. Стояла по вісім-десять годин за операційним столом, – розповідає колишня операційна медсестра Любов Білоусова, яка нині працює на станції. – Тут специфічна робота, цей запах і треба мати “сталеві” нерви. Люди викидають не тільки побутове сміття, а й дуже багато різних речей, неприємних для ока. І запахи тут, звичайно, теж дуже неприємні”.
Лише за одну годину на станції сортують від семи до десяти кубометрів сміття і це дозволяє за робочий день відсортувати все сміття з міста Калинівка.
300 контейнерів під все
Ще 12 років тому мешканців Калинівки почали привчати до сортування сміття та встановили близько 50 контейнерів для роздільного збору скла, побутових відходів та пластику.
“У нас є зараз близько 300 контейнерів під все: пластик, папір, скло… І люди вже привчились”, – розповів голова об’єднаної калинівської громади Анатолій Шамалюк.
На будівництво сміттєсортувальної станції витратили два роки та понад вісім мільйонів гривень. Окрім самої станції, на території також створили звалище для органічних відходів, яке вкрите спеціальною плівкою.
“Плівка спеціально для звалищ, по ній спокійно може їздити техніка. Зроблена дренажна система, по всім екологічним нормам”, – додав керівник станції Олександр Янушевич.
До речі, поряд все ще є полігон, на який звозять сміття. Щоправда, нині він знаходиться у критичному стані. Керівництво сміттєсортувальної станції наразі шукає шляхи збуту вторинної сировини та обіцяють, що на повну потужність станція запрацює за три місяці.
Економіка і бізнес
Які потяги стали флагманськими
- №15/16 Харків – Ясіня. Поїзд назвали на честь видатного театрального діяча Леся Курбаса. Театр митця «Березіль» став культурною візитівкою Харкова;
- №17/18 Харків – Ужгород. На честь 300-річчя від дня народження українського філософа Григорія Сковороди у 2022 році потяг отримав назву «Сковорода».
- №79/80 Дніпро – Львів. Потяг «Січеслав» назвали на честь історичної варіації перейменування міста Дніпро у 1918 році.
- №91/92 Київ – Львів. Поїзд має назву «Леополіс», він повністю складається з нових вагонів, які збудували під час війни.
- №105/106 Київ – Одеса. «Чорноморець» — це головний поїзд Одеського депо з історичною назвою.
Як облаштували вагони
Музичний супровід
- «Сковорода» — «Паровоз» Євгена Хмари;
- «Леополіс» — «Місто весни» у виконанні «Один в каное» та «Океан Ельзи»;
- «Січеслав» — «Доброго вечора, ми з України» гурту PROBASS & HARDI;
- «Лесь Курбас» — інструментальна версія «Черемшини»;
- «Чорноморець» — мелодія «Край Чорного моря» Табачникова.
Коментарі
Економіка і бізнес
Врожай батату зібрали на Одещині в Білгород-Дністровському районі. Картоплю на семи гектарах вирощувало фермерське господарство «Буджак».
Про це повідомив голова Одеської ОВА Олег Кіпер.
За словами керівника господарства Олексія Згіріна, сорт батату «Борегард» вирощували за допомогою новітніх технологій. Аграрії використовували безвірусний посадковий матеріал, що дозволило зменшити кількість хімічних обробок і покращити якість овочів.
Читайте також: Київський заклад створив символічну ялинку з українських колосків (ФОТО)
«Одеський регіон стає осередком інноваційного агробізнесу. Однією з таких цікавих новинок є вирощування батату, або солодкої картоплі. Ще кілька років тому цей коренеплід був екзотикою, а сьогодні — зайняв своє місце в меню багатьох ресторанів та сімейних застіль»‚ — написав Олег Кіпер.
Як вказують у галузевому виданні AgroReview, раніше в Україні батат вирощували переважно на Херсонщині, але на невеликих площах.
Нагадаємо, що В Україні запустили цифровий сервіс єРослинництво: для чого він потрібен.
Фото обкладинки: Freepik
Коментарі