Суспільство
На Прикарпатті використовують новий вид біопалива
Паливні брикети та гранули виготовляють із сухого стебла топінамбура на Івано-Франківщині.
Про це повідомляє видання AgroTimes.
Яка вигода
Зазначається, що місцеве підприємство виготовляє 200 тонн паливних пелет для промислових компній, а також тепличних комбінатів, які здешевлюють виробництво овочів у зимово-весняний період.
Собівартість виробництва пелет із сухого стебла топінамбура становить 15-20 євро за тонну, тоді як з відходів деревини – 40-45 євро.
З подрібненого сухого стебла підприємство також виробляє брикети високої щільності, з підвищеною стійкістю до вологи для опалення приватних осель.
Читайте також: На Одещині висадили понад 10 га павловнії
Центр екологічної енергії вирощує топінамбур на 20 га.
Невибагливість сировини
Топінамбур добре росте на одному місці протягом 30 років без сівозміни, невибагливий до ґрунтів, не боїться засухи та не потребує великих затрат, щоб виготовити тверде паливо.
Сировину з грудня до травня сушать на пні у природних умовах на морозі та вітрі – до вологості 10-20%, економлячи на сушінні однієї тонни сирої біомаси 10-15 євро.
Сухі стебла топінамбура збирає кормозбиральний комбайн.
Гранули топінамбура використовують не лише для систем опалення, а й як підстилку для тварин і птиці. Такі добрива не закислюють ґрунт та швидко розкладаються.
Тверде паливо з топінамбура підприємство експортує до Лівану, Польщі та Німеччини.
Довідка
Біопаливо або біологічне паливо – органічні матеріали (деревина, відходи), що використовують для виробництва енергії.
Це поновлюване джерело енергії, на відміну від інших природних ресурсів, таких як нафта, вугілля й ядерне паливо.
Читайте також: Енергетична ферма на Тернопіллі позбавила селян газової залежності
Це будь-яке паливо, що містить (за об’ємом) не менш ніж 80% матеріалів, отриманих від живих організмів, зібраних у межах 10 років перед виробництвом.
Про сировину
Топінамбур – рослина роду соняшників.
У дикому вигляді зустрічається в Північній Америці від штату Мен на захід до Північної Дакоти та на південь до північної Флориди і Техасу.
Її бульби їстівні, її вирощують як кормову, технічну і харчову рослину.
Нагадаємо, агрофірма на Полтавщині відмовилась від газу і перейшла на біопаливо.
Окрім того, українські літаки Ан-32 переходять на біопаливо.
Суспільство
У неділю, 26 вересня, у Києві відбудеться перший Ветеранський Етнофестиваль «Квітка «ЯРМІЗ».
Про це повідомили у пресслужбі Мінветеранів на фейсбук-сторінці.
Фестиваль збере майстрів ветеранського крафту, кулінарних шедеврів, зіркових співів і просто безліч талановитих людей разом.
Захід розпочнеться о 14:00 у приміщенні ЯРМІЗ. Це Центр реабілітації та реадаптації учасників АТО та ООС (Київ, пров. Музейний, 6, 3-й поверх).
Метою фестивалю є привернення уваги до мовного та культурного різноманіття Європи, а також суспільна демонстрація важливості ролі ветеранської спільноти на шляху європейської інтеграції України.
Читайте також: Учасник АТО у пандемію відкрив ветерано-волонтерську кав’ярню у Києві (ВІДЕО)
У програмі заходу:
- майстер-класи з європейських ремесел
- освітні та нетворкінг-майданчики
- дегустація страв європейських кухонь
- виставка ветеранського крафту
- мастер-клас з вивчення мов за іноваційною методикою «караоке-чант»
- театралізований показ українських народних строїв різних регіонів
Усіх охочих просять долучатися. Реєстрація за посиланням.
Нагадаємо, ветеран АТО після важкого поранення ремонтує вантажівку і доводить: можливо все.
Як ми повідомляли раніше, на Житомирщині розробили турмаршрути на квадроциклах для ветеранів.
Головне фото: agravery.com.
Суспільство
Були кришечки – стали горщики.
Це «Мануфактура ГаражКрафт» із Сєвєродонецька.
Проблему сміття на Донбасі вони вирішують по-своєму – переробляють пластик.
Як починали проєкт?
«Спочатку кришечки у нас сортуються за кольорами. У побуті ми використовуємо пластик семи типів. Кришечки – це HDPI. Це маркування – двійка в трикутнику. Тобто це один із найбезпечніших видів пластику. Тому ми його саме і переробляємо в нашій майстерні. Далі кришечки у нас дробляться на шредері – це машина, яка зроблена за кресленнями Дейва Хакенса. Далі ми переплавляємо стружку, яку отримуємо після того, як пластик дробиться. Ми її переплавляємо за допомогою термопресу і отримуємо пластини. І дуже довгий час ми думали, що далі робити?», – розповідає заступниця голови ГО «Мануфактура ГаражКрафт» Олена Сердюк.
Читайте також: 5 найдавніших козацьких храмів України, де й досі зберігся дух Запорізької Січі
Активісти виграли грант на проєкт «Polymers Infinity». Вакуумна формовка допомогла робити вже з пластин горшечки для квітів. Потім з’явився станок, за допомогою якого можуть із пластин вирізати різні об’єкти. Навіть 3D.
Кришечки в майстерню приносять люди з усього Сєвєродонецька.
Ідея дизайнера з Нідерландів
«Ця ідея виникла у нідерландського дизайнера Дейва Хакенса. Він винайшов машини, за допомогою яких можна переробляти пластик у домашніх непромислових умовах, у гаражних майстернях. Креслення цих машин він виклав в інтернет і всі охочі могли ними скористуватися», – ділиться Олена Сердюк.
Спочатку волонтери дізналися, що в Україні є така майстерня. Потім дізналися про Дейва Хакенса.
«І потім були хлопці, які виграли грант на дві машини, які можуть переробляти пластик за кресленнями саме Дейва Хакенса. Таким чином ми також приєдналися, вирішили їм допомогти і потім залишилися у цьому проєкті», – ділиться Олена Сердюк.
Читайте також: Українські бренди підкорюють Нью-Йорк. Що представляють дизайнери на цьогорічному Тижні моди
«Пластик сам по собі перероблений вже не буде виглядати так ідеально, як той, який він є спочатку. Але на цьому також можна грати. І навпаки мені подобається, коли горшечки для квітів – з пластику, вони виглядають не такими, в них є якесь життя», – каже Олена Сердюк.
Багато хто не замислювався над тим, що можна пластик переробляти.
«Навіть ми раніше користувались пластиком: ти просто кидаєш його ніби в смітник і здається, що цей пластик не опиняється на вулиці. А насправді він йде на полігони», – розповідає Олена Сердюк.
Нові проєкти
Крайній проєкт організації – New life of Plasti – це лавочка з металобрухту. Її каркас і елементи зроблені з переробленого пластику. Лава розміщена у Врубівці Луганської області і нею користуються.
Читайте також: Як екоактивісти «Друкарні» рятують водойму у Слов’янську (ВІДЕО)
«Ми шукаємо для пластику ту форму, яка була б більш функціональна. Щоб було менше залишку від того пластику, який ми переробляємо, потім вирізаємо. І саме лавочки, такі інфраструктурні об’єкти – це саме те, над чим зараз варто попрацювати в цьому напрямку ще більше», – каже Олена Сердюк.
У волонтерів чимало планів, вони міркують, щоб заснувати соціальне підприємство, щоб постійно не залежати від грантової допомоги.
«Сама переробка пластику проблему, по факту, не вирішує. Переробляти варто лише той пластик, від якого ми не можемо відмовитись. У нас зараз дуже багато одноразового пластику, ті ж кульочки, які ми просто викидаємо за хвилину після їх використання», – впевнена Олена Сердюк.
Дівчина закликає відмовитися від пластику.
«Від пластику, який нам не потрібен, ми маємо відмовлятися на користь альтернатив. Альтернатив дуже багато. Користуватися багаторазовою тарою, наприклад. Ту ж каву купувати в своє горня. Це екосумочки, екоторбинки. Дуже-дуже багато», – впевнена Олена Сердюк.
Нині ГО «Мануфактура ГаражКрафт» спільно з іншими еко-активістами працює над Екологічним атласом Донбасу.
Читайте також: Дорогоцінний пластик. Історія одеської майстерні, де створюють унікальні речі зі сміття
Цей сервіс – eko-map.com – фіксує екологічні проблеми східних регіонів та способи їх вирішення.
Нагадаємо, кияни прибрали Гідропарк у Всесвітній день чистоти.
Як ми повідомляли раніше, активіст подолав 225 км із Дніпра до Харкова заради екопростору.
Суспільство
Скульптор Андрій Деньгін почав облаштовувати пустир біля колишньої фортеці на об’їзній дорозі в Ізмаїлі на Одещині.
Про це пише Культурометр.
Активіст спільно з однодумцями встановив лави і висадив дерева. Основною ідеєю цього місця стало милування заходами і світанками. Завершальним етапом стало встановлення двох скульптур оленів з металу.
Як розповів скульптор, робота над залізними оленями почалася ще влітку.
За задумом автора, олень – це символ, що асоціюється із сонцем, світлом, чистотою, відродженням.
Читайте також: Дорогоцінний пластик. Історія одеської майстерні, де створюють унікальні речі зі сміття
Через схожість рогів із гілками, образ оленя пов’язаний з Деревом Життя.
Олені символічно дивляться в напрямку сонця, що заходить.
Читайте також: 5 найдавніших козацьких храмів України, де й досі зберігся дух Запорізької Січі
Нагадаємо, у Києві відкрили гігантську скульптуру кита з переробленого пластику.
Як ми повідомляли раніше, в Ужгороді відкрили унікальну мініскульптурку «Дикий Захід Баффало Білла».
Усі фото: culturemeter.od.ua.