На Одещині з'явиться винний туризм

Фотограф з Донеччини відмовився працювати на НКВС і продовжив фіксувати злочини радянської влади — від розкуркулення та колективізації до Голодомору та насильницького переселення українців у Сибір. В об’єктив фотографа Марка Залізняка потрапила національна трагедія українського народу, а сам митець, даючи настанови своєму синові-фотографу, казав: “Сину, не міняй цю хорошу справу на рублі. Знімай: те, що сьогодні — рядовий знімок, то завтра буде історією”… І сьогодні його світлини дійсно стали історією. Історією, яку тепер неможливо замовчати!

Редакція ШоТам створила добірку фотографій Марка Залізняка, яка варта вашої уваги.

Біографія фотографа

Марко Залізняк, фотоаматор з хутора Романівка на Донеччині, залишив неперемінний фотолітопис руйнування українського села Вдале наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років. На його знімках увічнено моменти колективізації, розкуркулювання, знищення майна селян, відбирання хліба та виселення до Сибіру.

Марко Залізняк вже з 12-річного віку захоплювався фотографією. Під час Голодомору йому пропонували стати фотографом у НКВС, але він відмовився. Щоб врятувати сім’ю від голоду, він обміняв свої нагороди з Першої світової війни на два пуди хліба та вивіз їх з Романівки. Пізніше він працював на будівництві заводу у Гришиному, але змушений був повернутися до Романівки внаслідок конфлікту з головою сільської ради.

У 1934 році Залізняк був засуджений за руйнування та крадіжку колгоспної пасіки, але справу закрито після апеляції та зняття звинувачення.

Фотографії Марка Залізняк стали основою для створення документальних фільмів про Голодомор, таких як “Миттєвість нашого життя”, “Симфонія Донбасу”, “Голодомор” та інших. Ці знімки мають велике значення у збереженні історичної правди про Голодомор, їх використовують у підручниках, монографіях та інших джерелах.

“Що сьогодні є рядовий знімок, то завтра буде історією”

1. Розкуркулена сім’я біля свого будинку в с. Удачне Донецької області. 30-ті рр. ХХ століття

2. Розкуркулювання селянина П. Масюка. Село Удачне Донецької області. 1934 рік

3. Члени товариства зі спільного обробітку землі перевозять комору розкуркуленого селянина П. Ємця до загальної комори. 30-ті роки

4. Збирання замерзлої картоплі

5. Бійці Брест Литовського полку на привалі під час Першої світової війни, Галичина, 1914-1916 роки

6. Розкулачені селяни села Вдале Червоноармійського району Донецької області

7. Доставка майна розкуркулених селян на бригадний двір у селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1932 рік

8. Члени археологічної експедиції під керівництвом Дмитра Яворницького та їхні помічники прямують на розкопки, 1920-і роки

9. Народне гуляння біля гойдалок у селі Гришине Донецької області, 1930-і роки

10. Збирання зернових за допомогою лобогрійки на хуторі Романівському Гришинського району Донецької області. На передньому плані — Марія Леонтьєвна Воробйова, 1930 рік

Проєкт «Соборні» народився на Великдень 2023 року — в час розпалу повномасштабної війни Росії проти України, з бажання показати єдність регіонів нашої країни у писанковій традиції. Пошуки в архівах та дослідження тривали пів року, адже віднаходження давніх зразків писанок з Луганської, Запорізької та Херсонської областей потребувало неабияких зусиль.

Завдяки майстрині Зої Сташук постала колекція писанок, відтворена за архівними замальовками, стародруками та музейними зразками, яка відображає розмаїття й багатство локальних стилів і писанкарську традицію України загалом.

«Магічне дійство творення писанки зі збереженням звичаїв, вірувань та обрядів народило могутній оберіг, що з дохристиянських часів пов’язаний з сонячним культом наших предків. Символічні знаки на писанках вміщують в собі святкування перемоги сонця над темрявою, весни над зимою, життя над смертю […]».

Читайте також: Українка потрапила в книгу рекордів Гіннеса за найдовше волосся

Зоя Сташук, писанкарка, дослідниця традиційної української писанки, членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України. 

З бажання зафіксувати й інтегрувати розмаїття писанкарства в життя сучасної людини, Музей Івана Гончара та ORNER створюють сучасні форми. Одна з них — набір листівок, що зображують багатство різності та водночас спільності культури нашої країни. До набору увійшли зразки писанок кін. ХІХ – поч. ХХ ст. з усіх областей. Кожна з них заряджена енергіями сили, здоров’я, любові та достатку, у які вірили українці, розписуючи та даруючи одне одному писанки. Обмін такими поштівками — це продовження традиції та зв’язок із рідною землею.

Придбати листівки можна в Музеї Івана Гончара та за посиланням.

Відправка планується з 26.04.24

• Керівниці проєкту: Мирослава Вертюк, Богдана Теличук
• Наукова керівниця проєкту та майстриня: Зоя Сташук
• Науково-фондовий супровід: Вікторія Куцурук, Лариса Головня
• Оцифрування: Ольга Ромаш
• Художнє оформлення: Олена Старанчук
• Редагування: Юлія Патлань, Богдана Теличук
• Переклад англійською: Андрій Мирошниченко

Відео-тизер в соцмережах:

Instagram

Facebook

Нагадаємо, в Україні студенти зможуть самостійно корегувати темп та тривалість навчання.

Фото: Музей Гончара

Речницею від України на Євробаченні 2024 стане Jamala. Співачка оголосить бали Національного журі України в прямому ефірі гранд-фіналу Євробачення-2024 11 травня, який транслюватиме Суспільне.

Про це повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики України.

Співачка буде оголошувати бали вперше після перемоги з піснею «1944» на Євробаченні у 2016 році. Другий кришталевий мікрофон в історії участі України на Пісенному конкурсі співачка виборола саме у Швеції, тоді конкурс пройшов в Стокгольмі.

Читайте також: В Києві пройде фестиваль українських писанок: коли саме

«Хоча у багатьох ролях доводилося вже побувати за ці сім років, але оголошувати оцінки від власної країни — це буде мій перший такий досвід. Насправді це дуже велика відповідальність, мені здається. Тим паче, що Швеція для мене деякою мірою близька країна, яка займає особливу частинку мого серця з 2016 року. Саме у Мальме я не була, але сподіваюсь, що відчую через прямий ефір цю неймовірну атмосферу конкурсу та саме місто», — ділиться Jamala.

Додамо, делегація України на Євробаченні-2024 вирушить у шведське Мальме, де вже 27 квітня відбудеться перша репетиція alyona alyona & Jerry Heil на головній сцені цьогорічного Пісенного конкурсу — стадіоні Malmö Arena. Виступ представниць України відбудеться у першому півфіналі, 7 травня, під номером 5.

Нагадаємо, в Україні відбулася премʼєра фільму про порятунок тварин під час війни.