Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

На Одещині встановили маркери для птахів на електромережах

Опубліковано

Підтримай ШоТам

В Одеській області енергетики встановили на високовольтній лінії електропередачі класом напруги 110 кВ «Аджалик-Сичавка» спеціальні світловідбиваючі маркери.

Про це пише Культурометр.

Ці заходи дозволять врятувати пернатих від загибелі, убезпечити їх від зіткнення з високовольтними лініями під час міграції, уникнути аварій в мережах і замикання електроліній.

Читайте такожВишивають спогади вручну — засновниця бренду White and Stripe Тоня Булгакова про «смугастий» бізнес

Лінія електропередачі розміщена в Лиманському районі Одеської області. Саме тут розташовуються ландшафтні заказники місцевого значення «Каіровскій», «Новомиколаївський», «Калинівський», загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення «Петровський», орнітологічний заказник місцевого значення «Тилігульський пересип» і загальнодержавного значення «Коса Стрілка». Тут мешкають понад 236 видів птахів.

Світловідбиваючі маркери розроблені і виготовлені українським виробником, подібні використовують у багатьох країнах світу. Це – електрообладнання, що встановлюється на дроти лінії електропередачі і має мінімальну вагу, парусність, посилене кріплення, щоб витримати вітрове навантаження. Пристрій яскраво-оранжевого кольору для контрасту. Рухомий елемент із спеціального пластика є стійким до впливу електричного струму і ультрафіолетового випромінювання. Він відображає світло, обертається навколо дроти і робить його більш помітним для птахів.

Читайте також: «Не соромимося збирати тару біля смітників». Як в майстерні «Rere:Sklo» дають пляшкам друге життя

Місця установки маркерів енергетики визначають разом з орнітологами. Вони проводять обстеження територій та виявляють потенційно небезпечні для птахів ділянки ліній з урахуванням сезонної міграції і ореолу проживання пернатих відповідно до рекомендацій UNEP (програми ООН з охорони навколишнього середовища) і BirdLife International.

Всього до кінця 2020 року енергетики планують встановити 1340 маркерів на високовольтній лінії 110 кВ «Аджалик-Сичавка». Сьогодні 500 з них вже вмонтовані. Всі роботи виконуються відповідно до програми Сталого розвитку та зобов’язань, взятих на себе ДТЕК в рамках Глобального договору ООН в частині збереження біорізноманіття природи.

Читайте такожІнклюзивні теплиці: як на Вінниччині люди з інвалідністю стають аграріями

Нагадаємо, «Нагодуй птахів взимку»: лісівники розвісять 120 годівничок.

Як ми повідомляли раніше, показали найменшу сову в Україні з Чорнобильського заповідника.

Усі фото: culturemeter.od.ua.

Підтримай ШоТам

Суспільство

Експериментальний український фільм «Простір» здобув нагороду на Європейському фестивалі

Опубліковано

Підтримай ШоТам

На Європейському фестивалі незалежного кіно (Europe Independent Movie Festival) український фільм «Простір/Space» здобув нагороду як «Найкращий експериментальний фільм».

Про це пише Укрінформ.

Повнометражний ігровий фільм «Простір/Space» режисера Дмитра Томашпольського зняли в Україні в умовах карантину в онлайн-режимі.

Читайте такожВід «Кіборгів» до «Номерів». Чи зможеш ти вгадати фільми українських режисерів за одним кадром? (ТЕСТ)

67 акторів перебували у своєму просторі та спілкувалися з режисером онлайн. Артисти знімали себе самі на смартфон або фотоапарат, іноді за допомогою близьких, які були разом із ними на карантині.

Кожен наступний епізод сценарію виконавцям повідомляли напередодні знімального дня.

Фільм «Простір/Space» розповідає про контакт із НЛО, що за збігом обставин стався в період весняного карантину 2020 року, і про те, як це вплинуло на життя героїв.

Зйомки кінострічки проходили у 76 локаціях у різних регіонах України та інших країн – у Києві та Київській області, Одесі, Тернополі, Запоріжжі, Богуславі, Вільнюсі. Було знято близько 700 годин матеріалу.

Нагадаємо, презентували тизер містичної драми «Трохи пітьми або На краю світу» за однойменним романом Любка Дереша.

Як ми повідомляли раніше, фантастичний український детектив «Сторонній» вийшов онлайн.

Фото: facebook.com/ПростірSpace-108305360816730.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

У Полтаві відкрили пам’ятник архітектору Леву Вайнгорту

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У Полтаві відкрили пам’ятник Леву Семеновичу Вайнгорту — головному архітектору міста у 1939-1970 роках.

Про це пише poltava.to.

Архітектор свого часу відтворив історичний вигляд Круглої площі після війни, не дав розвалити дзвіницю на Соборному майдані, відновив Білу альтанку, звів будівлю театру ім. М. Гоголя та меморіал Солдатської слави, зберіг малоповерхову забудову у центрі міста.

Скульптура архітектора виконана з бронзи, а біла колона, на яку він спирається — із залізобетону. Фігуру Вайнгорта виготовили висотою у 184 см, він зображений у піджаку, з краваткою та кульковими ручками у кишені. Висота колони — 317 см.

Читайте такожВсі айтівці живуть на Балі? Співзасновник IT-Camp про безкоштовне навчання діток і попит на хороших фахівців

Уся композиція розташована на невеликому п’єдесталі та відтворює одну з відомих фотографій Вайнгорта на Білій Альтанці, що була опублікована у книзі «Провінційний архітектор» Бориса Тристанова. Загальна вартість усього проекту оцінюється у півмільйона гривень.

Пам’ятник встановили поряд з будівлею на вул. Зигіна, 1 — за Полтавською ОДА, біля адмінбудівлі, в якій розташовуються, зокрема, Господарський суд Полтавської області та департамент будівництва ПОДА. Раніше в цій будівлі розміщувався виконавчий комітет, де і працював Лев Вайнгорт.

Поруч із пам’ятником облаштована експозиція фотографій з приватного архіву Лева Семеновича, зокрема, будівель, до відновлення та будівництва яких він має безпосереднє відношення.

Автори пам’ятника — скульптори Дмитро Коршунов і Валерій Голуб та архітектори Артур Ароян і Василь Шулик.

Нагадаємо, на Житомирщині відкрили монумент на честь легендарної отаманші Марусі.

Фото: poltava.to.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

Як кози допомагають лікувати дітей з аутизмом (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Тетянині кози допомагають лікувати дітей з аутизмом. На її фермі “Коза Амальтея” вже живуть 27 тварин.

А господиня виготовляє більше 10-ти видів сиру.

З початком війни Тетяна Страмнова з родиною мали втікати з рідного Донбасу.

Прихисток знайшли у Музиківці на Херсонщині. Потрібно було годувати двох дітей з аутизмом і купувати дім.

Спробували розводити перепелів, та справа не пішла. І тоді господиня обміняла увесь пташиний виводок на одну козу.

Читайте такожШукає добро на війні. Як радянський дисидент Анатолій Лютюк почав волонтерити на Донбасі, та до чого тут казки

Ферма розрослась, а діти допомагають глядіти кіз. У спецшколі помітили: Тетянині син та донька більш соціалізовані.

Так Тетяна задумалася про козотерапію. Розробила методи навчання для дітвори з РАС.

«Якщо хоча б одна дитина завдяки моїм козам змогла побороти страх – все не дарма»,— каже Тетяна Страмнова.

Жінка бере участь у грантовому конкурсі Червоного хреста. А батьки й діти повертаються з ферми щасливими.

Нагадаємо, «Олені Святого Миколая» збирають подарунки для дітей з Донбасу.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Шопочитати

Суспільство1 день тому

«Ніхто не очікував, що монахині відкриють бізнес». Як черниці з Івано-Франківщини запустили успішну власну справу

Колись вона уявляла монастир місцем, де лише моляться. Тому довго не наважувалася прийти до нього....

Суспільство2 дні тому

Шукає добро на війні. Як радянський дисидент Анатолій Лютюк почав волонтерити на Донбасі, та до чого тут казки

Дисидент та художник Анатолій Лютюк переїхав до Естонії понад 40 років тому. Після боротьби з...

Суспільство4 дні тому

«Нас вважали диваками, а ми хотіли свободи». Історія родинної екоферми «Лиманська коза» на Херсонщині

Залишити місто та створити екоферму з виробництвом сиру – це не було планом, але стало...

Спорт5 днів тому

«Перш за все, я спортсмен». Як двірник із Херсона у 49 років став чемпіоном світу з джиу-джитсу

Двірник став чемпіоном світу. Або ж чемпіон світу працює двірником? Це історія про 49-річного херсонця,...

Суспільство6 днів тому

Врятувати 1909 пляшок. Як на Закарпатті артисти створили Lay Bottle – майстерню посуду з використаних пляшок

Закарпатські артисти Василь Полажинець та  Вероніка Вітерець створили власну майстерню посуду з використаних пляшок. Тепер...