Суспільство
На Львівщині фермерка організувала прихисток для переселенців і забезпечила їх роботою
Катерина Тарасенко, яка переїхала на Львівщину у 2014 році з Алчевська та відкрила там ферму, під час повномасштабного вторгнення облаштувала прихисток для переселенців та допомогла їм з роботою.
Про це повідомили на фейсбук-сторінці Бізнес мережі сільських жінок України.
Розповідається, що у рідному Алчевську Катерина Тарасенко викладала промисловий маркетинг у Вищій школі бізнесу та керувала підприємством. Коли переїхала на Львівщині спільно з місцевим підприємцем Василем Загородним у селі Загірне відкрила ферму.
Прихисток відкрили спонтанно
А у березні 2022 року жінка організувала прихисток для переселенців «Дах над головою».
Катерина розповідає, що у її бізнес-партнера Василя Загородного в сусідньому селі Дашава було непрацююче кафе. Там планували зробити спортивний центр, але після початку великої війни було зрозуміло, що люди поїдуть з території бойових дій і їх треба десь розміщувати.
«Вже 1 березня ми приймали перших біженців з Києва. В Інтернет-мережі побачила сайт Прихисток, де українці залишали свої оголошення, і я також розмістила оголошення», — згадує Катерина.
До 14 березня у притулку «Дах над головою» оселилося 68 осіб з Краматорська, Харкова, Донеччини, Бахмута, Чернігівщини, Київщини. Жінка каже, що відкрити прихисток було спонтанне рішення, ніяких спеціальних умов для життя в кафе не було.
Читайте також: «За день годуємо пів тисячі відвідувачів». Як харківська «Каша Маслом» релокувалася до Чернівців
Вона звернулася до односельців, до місцевого священика і люди почали нести все, на що були багаті: матраци, постіль, подушки, ковдри, старі ліжка, речі першої необхідності, продукти.
Місцеві постійно підтримували прихисток. Один житель привіз цілу тушу свині, сусідка ліпила вареники і зранку приносила, щоб накормити людей.
Розголосом допомогли журналісти
Коли про прихисток «Дах над головою» розповіло «Радіо Свобода», у Дашаву приїхали представники Інтернаціонального Медичного Корпусу та чеської компанії «Людина в біді». Вони привезли нові розкладачки, постіль, подушки, багато іншого, що додало прихистку більше родинного затишку та порядку.
У перші місяці Катерина зверталась до усіх знайомих волонтерів, ті відгукувались і привозили допомогу з Німеччини, Польщі, Іспанії, Франції. Вони бачили, що гуманітарка йде саме переселенцям і вже не чекали на прохання, а заїжджали з продуктами та речами першої необхідності.
Допомогли 400 українцям
За десять місяців війни через прихисток пройшло близько 400 осіб. Хтось знаходив кращий варіант для життя, хтось їхав далі, за кордон. Нині у прихистку постійно перебувають 35-50 людей, більшості просто немає куди повертатися, їхні будинки спопелені під час бойових дій.
Катерина живе тут же, разом з біженцями, завжди у центрі подій, перша дізнається про побутові складності та бере їх в роботу.
Переселенці працюють прямо в прихистку. Хто вміє смачно готувати, відповідає за сніданки, обіди та вечері. Хто любить працювати на землі, вирощує городину. У притулку немає найманих працівників, всі на самообслуговуванні.
Читайте також: Як цивільним підготуватися до зустрічі з нападником. Поради інструктора з самооборони
Хто хоче, працює на фермі кооперативу «Карпатські газди», роботи там досхочу, адже лише одних кіз 200 штук. Кооператив робить чудові крафтові сири.
«Насамперед це терапія. Коли людина приїжджає і думає про те, що її хата зруйнована, а родичі залишилися десь там, це дуже складно. Знаю з власного досвіду. Одного дня я вже все втратила, тепер нестрашно. Не хочеться самій зациклюватися на втратах і раджу людям, які втекли з-під обстрілів, думати про майбутнє, як з нуля розпочати життя», — каже Катерина.
Нагадаємо, переселенці звели на Хмельниччині грибну ферму і зібрали перший врожай.
Також ми розповідали, як в Ужгороді переселенці створили театральну студію «УЖіК».
Фото: facebook.com/rwbn.ua.
Суспільство
Про відбудову
Що планують зробити?
- кабінети лікарів;
- приміщення для щеплень;
- зону реабілітації.
Коментарі
Суспільство
Біотехнологиня та вчителька пішли зі своїх робіт, щоби розвивати прифронтове Запоріжжя. А тепер попри обстріли навчають молодь урбаністики, а жінок — робототехніки. Повну історію героїнь ми розказали на ютуб-каналі ШоТам.
Історія героїнь випуску
Світлана Мамай готувала дітей до успішного складання ЗНО у приватній школі. Та її цілі змінилися, коли на Запоріжжя полетіли ракети, а на околицях точилися бої. Тоді одразу зупинили навчання, а Світлана бачила себе лише у волонтерстві.
«Усе було досить сумбурно — невідомо, що далі. Розгублені діти, розгублена певною мірою я, втрата соціальних напрацювань, які в мене були. Тобто те, що в мене було важливим у викладанні — взаємодія з людьми, це енергетика, яку ти можеш отримувати, — воно повністю зникло», — поділилася культурна менеджерка ГО «Молодь Онлайн» Світлана Мамай.
Читайте також: Підприємець із Вінниці відкрив енергонезалежну реберню на воді (ВІДЕО)
У волонтерському штабі вона зустріла Анастасію Торянік, яка полишила роботу в біотехнологічній кампанії, аби надавати гуманітарну допомогу. Світлана та Анастасія спрацювалися і скоро опікувалися волонтерськими групами.
Та невдовзі ГО, яка координувала штаб, припинила роботу. Колежанки опинилися перед вибором: повертатися до звичних справ чи повністю йти в активізм. Тож вони долучилися до ГО «Молодь Онлайн», якій саме бракувало лідерок.
Тепер Анастасія організовує навчання для молоді Запоріжжя, а Світлана займається урбаністикою.
Про те, як активістки розвивають громадське життя у власному місті, дивіться повне відео на ютуб-каналі ШоТам. Це відео створили завдяки підтримці Уряду Канади в межах проєкту «Голос жінок і лідерство Україна», що впроваджує Український Жіночий Фонд.
Раніше ми писали, як режисерка відкрила власну кіностудію: 17 років до мрії (ВІДЕО).
Фото: ютуб-канал ШоТам
Коментарі
Суспільство
- англійською;
- польською;
- німецькою;
- французькою;
- іспанською.
Коментарі