На Луганщині і Донеччині екологи рятують унікальні українські степи (ВІДЕО)

Унікальні українські степи перетворюються на пустелю.

«Від степів, які колись займали близько 45% площі нинішньої України, залишилося максимум 3% того, що було», – каже голова ГО «Українська природоохоронна група» Олексій Василюк.

Унікальні степи Луганщини

«Я виріс на Київщині. Як і більшість людей, які не з Донбасу, я думав, що Донбас – це труби і терикони. Я просто про це не думав, так само, як про це не думають досі інші: що Донбас – це та частина України, особливо Луганщина, де природи більше ніж на Київщині, більше ніж на Львівщині, Черкащині, Вінниччині і тим більше – більше ніж у всіх інших степових областях. Понад половина всієї площі Луганської області – це дика природа», – розповідає захопливо Олексій.

Читайте також: Дорогоцінний пластик. Історія одеської майстерні, де створюють унікальні речі зі сміття

«Можна отак, не вдаючись в деталі, подивитись на карту України, таку фізичну, де різними кольорами, побачите, що в Карпатах і Поліссі багато лісу, багато природи. Але це ліс, штучно посаджений людиною переважно. Це ліс, посаджений на місці боліт. Ліс, посаджений на місці іншого вирубаного лісу. А природа на Донбасі – справжня. Там або степи на крейдах, або степи на камені», – додає екоактивіст.

Екопроблеми Дикого степу

Водночас, волонтер стверджує, що первозданний Дикий степ розорюють і сіють там кукурудзу чи пшеницю.

«У нас в степовій зоні оранки займають до 85% всієї площі степової зони. Це неймовірно багато», – каже Олексій.

І додає, що будь-якому виду живих істот, який має своєю домівкою степ, практично більше ніде жити.

«Ось наприклад таке видання – “Червона книга України”, в якій на цей час є півтори тисячі видів рослин, грибів і тварин, які є рідкісними і зникають. І кожен третій з них – це вид, який мешкає або зростає в степу». – каже Олексій.

«У нас вже багато десятиліть, а можливо й століть, немає диких степових копитних. Тому що їм треба тисячі кілометрів степу суцільного, через які вони мігрують. У нас, наприклад, найбільший літаючий птах світу – дрохва – зникає, і вона досі є в наших степах. Степовий журавель, всі великі види орлів, беркут, курганник, могильник», – наголошує голова ГО «Українська природоохоронна група» Олексій Василюк.

Читайте також: Як екоактивісти «Друкарні» рятують водойму у Слов’янську (ВІДЕО)

За його словами, це назви птахів, які чітко вказують, що вони мешканці степу. Але їм треба величезні площі, щоби вишукувати там здобич. Вони не можуть мешкати на одному гектарі, або навіть на 100 гектарах. Для них це занадто мало, вони на десятки кілометрів повинні відлітати від свого гнізда в пошуках здобичі. Тому такі види вимирають.

Враховуючи, що всі степи нині – це маленькі діляночки серед безкрайніх полів, які з різних причин не вдалося розорати, і на всіх полях використовують пестициди, звичайно, що вітер заносить пестициди також в степи.

І так само, як на полях гинуть всі комахи, яких вважають шкідниками сільського господарства, разом з ними гине взагалі все інше живе.

«На превеликий жаль, у нас майже вигоріли на півдні лісосмуги, і врешті-решт, розорювання степів призводить до втрати чорнозему. Якщо буде відбуватися все далі так само, як зараз – наш степ стане пустелею», – каже Олексій.

Розорані дикі степи – найбільше джерело викиду вуглецю в атмосферу

«Ми ж їмо оте, що вирощується, хто ж скаже, що клімат наш знищує не промисловість, а наша власна їжа. І тому найкраще, що ми можемо зробити зараз – це дати зберегтися тим степам, які залишились», – додає екоактивіст.

Читайте також: Як «Мануфактура ГаражКрафт» рятує Донбас від пластику? (ВІДЕО)

«Навіть якщо ми почнемо відновлювати там 100 гектарів, це все одно не буде компенсацією навіть одного гектара розораного. Тому що те, що викидається в перші пару років після оранки в атмосферу – це те, що накопичувалося тисячоліттями». – переконаний волонтер.

Україна – це єдина держава, яка повністю розташована в Європі, в якій є степи.

«Саме від долі степів в Україні залежить доля степів Європи. Все, що ми зможемо зберегти в Україні – це буде все степове, що буде збережено в Європі. Все, що ми втратимо – це будуть втрати всього континенту», – каже Олексій.

«Українська природоохоронна група» вже розробила план порятунку степів на 10 років.

Зараз «Українська природоохоронна група» спільно з іншими еко-активістами працює над Схід Ekomap.

Цей сервіс фіксує екологічні проблеми східних регіонів та способи їх вирішення.

Про проєкт 

Cxiд Ekomap – це інтерактивний атлас, присвячений актуальному стану навколишнього середовища Донецької та Луганської областей. 

Проєкт розроблений громадською організацією “Криголам” за підтримки посольства Чехії в рамках Transition Promotion Program.

Збройний конфлікт на сході країни заподіяв катастрофічної шкоди довкіллю, порушилась система моніторингу навколишнього середовища. На інтерактивній мапі зібрані екологічні проблеми регіону – затоплення шахт, сміттєві полігони, лісові пожежі, тліючі терикони, просідання грунтів та інші. 

Читайте також: Виходимо на протести та фільмуємо викиди. Як на Донбасі борються з проблемою забруднення повітря

Натиснувши на кожну проблему користувачі мають можливість ознайомитись з нею завдяки відеоролику, а також дізнатись про інструменти та методи, необхідні для її вирішення, які пропонують науковці. 

Перший крок до розв’язання проблеми – розуміння її масштабності. І головна мета “Cxiд Ekomap” – розпочати діалог про вирішення екологічних проблем шляхом збору даних і допомоги тим, хто працює з питаннями екології Донбасу. 

Нагадаємо, в Україні запустили мапу екологічних проблем Донбасу.