Суспільство
На ЧАЕС стартували «гарячі випробування» нового сховища
У Чорнобилі стартували так звані «гарячі випробування» і введення в експлуатацію нового сховища для відпрацьованого ядерного палива.
Проект реалізувала в Україні американська компанія Holtec International, передає Голос Америки.
Що відомо про сховище?
Як зазначається, перший стотонний резервуар з урановими збірками доправляють вагонеткою до спеціальних бетонних комірок для безпечного зберігання.
Читайте також: Велосипеди, шерпи і кладовище кораблів. 7 нових маршрутів Чорнобильською зоною
Мова йде про відпрацьований уран, який накопичився тут на Чорнобильській атомній станції за всі роки її роботи. Досі усі ці радіоактивні матеріали зберігалися у старому пристанційному сховищі «мокрим способом», у басейні з водою. Метод – ненадійний і застарілий.
А тут, у новому сховищі, відпрацьоване пальне зберігатиметься безпечнішим сухим способом – у патронах із гелієм, за товстими бетонними стінами.
«Товщина бетону складає близько метра», – розповідає виконувач обов’язків гендиректора ЧАЕС Володимир Пєсков.
Цей суперсучасний об’єкт збудувала американська компанія Холтек Інтернешнл. Такі ж сховища при атомних станціях Холтек будує по всьому світі, в тому числі і в США. Українському проекту вже майже 20 років, і на його шляху було багато перешкод.
Торік американці нарешті добудували об’єкт і передали ЧАЕС. Гарячі випробування планували на весну. Але грянув COVID, і строки змістилися на осінь.
«Представники американської компанії “Холтек Інтернешнл” – генеральний підрядник спорудження цього об’єкта. Зараз вони здійснюють нагляд та беруть участь у “гарячих випробуваннях” та підготовці фінального звіту з безпеки, щоб перейти до повноцінної експлуатації цього об’єкта», – сказав “Голосу Америки” заступник голови Держагентства з управління зоною відчуження Максим Шевчук.
Читайте також: Закинуті атомні електростанції України, які можуть стати крутими артоб’єктами
Проєкт, тривалістю 10 років
Вартість проєкту – понад 400 млн євро. Міжнародні партнери допомогли і з фінансуванням.
Тепер сюди зі старого сховища почнуть переовозити уранові збірки. Щоб зашити в бетон усе відпрацьоване пальне з Чорнобильської станції, знадобиться не менше 10 років.
Але коли це буде нарешті зроблено, про проблему відпрацьованого палива ЧАЕС можна буде забути. Як запевняють експерти – принаймні на наступне сторіччя.
Нагадаємо, французький електронний музичний гурт Telepopmusik, номінований на “Греммі”, зняв кліп про Чорнобиль.
Фото, відео: ukrainian.voanews.com
Суспільство
Тридцятирічна мрія, яка нарешті здійснилася
«Коли нам погодилися допомогти, то я ніяк не могла в це повірити. Я була дуже рада, що на наш сільський заклад хтось звернув увагу», — каже Світлана Грош.
«Ми привозили всі необхідні матеріали та закликали людей з села допомагати відновлювати ліцей. Шукали все необхідне, якісну металочерепицю замовляли аж з Дніпра. Дуже вірили, що школу вдасться відновити, бо вона має велике значення для нашого села. Я сам навчався у цих стінах, тому це місце мені дуже дороге», — каже староста села Лихачів Олександр Семенець.
Поєднали минуле з сучасним
«Спершу ніхто не вірив, що можна відновити школу, яка створена за технологією мазанки. Вона була доволі міцна зсередини, хоча існувала з 1927 року. Проте наш проєктний менеджер наполіг, аби ми відновили її саме за старою технологією хати-мазанки. А ще ми спілкувалися з інженерами-будівельниками, які сказали, що глина рівноцінна сучасним утеплюючим матеріалам», — каже Сергій.
Набагато більше, ніж просто будівництво
«Він був щирою та відкритою людиною, кинув Канаду, всі свої гроші привіз сюди, аби допомогти українцям. На його честь на території ліцею тепер росте канадський клен», — розповідає Альона Крицук.
Передумала виходити на пенсію після відновлення ліцею
«За час відбудови ліцею я знайшла багато друзів. Це такі прекрасні люди, які підтримували одне одного в роботі. Молодь вразила мене своєю силою волі та ентузіазмом. Вони лишали свої справи, роботу і кілька місяців плідно працювали для нас», — згадує Світлана Грош.
«Я вже хотіла йти на пенсію цього року, але у вересні ми ще не завершили роботу, тому не могла залишити на когось те, що почала сама. А тепер вже і шкода покидати роботу, адже мені дуже подобається в такому красивому місці», — підсумовує директорка школи.