Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
закинуті атомні електростанції закинуті атомні електростанції

Суспільство

Закинуті атомні електростанції України, які можуть стати крутими артоб’єктами

Опубліковано

Чотири закинуті атомні електростанції України – ще один наслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Після 1986 року їх будівництво зупинилось через протести місцевих. Проте ці закинуті будівлі ще можуть стати крутими артоб’єктами

Зараз в Україні діє чотири атомних електростанцій, які виробляють до 60% електроенергії в Україні. На кожну з них припадає по одній недобудованій. 

Читайте в ШоТам, що це за закинуті атомні електростанції, які досі чекають на перетворення в технопарки, артоб’єкти чи локації для постапокаліптичних фільмів.

Чому Харківщина так і не стала “атомною”

Село Бірки Зміївський район
Фото з інтернету

Село Бірки, що в Зміївському районі,  могло стати енергетичним рогом достатку області. Тут планували побудувати АТЕЦ – атомну теплоелектроцентраль, що була здатна генерувати не тільки електричну, але й теплову енергію для опалення сусіднього великого міста. Цим містом був Харків.

Читайте також: Нацгвардія проводить антидиверсійну операцію в зоні відчуження (ВІДЕО)

В Бірках повинно було вирости стандартне містечко атомників: житлові будинки, дитсадок, школа, лікарня та будинок культури. 

Як зупинилось будівництво?

У 80-х роках минулого століття першими з проєкту взялись зводити будинки для робітників ХАЕС. 

Але будівництво зупинили Чорнобильська трагедія та заборона на законодавчому рівні будувати АЕС ближче, ніж за 30 кілометрів від населених пунктів. 

Що залишилось від інфраструктури?

До заборони тут встигли побудувати  дві дев’ятиповерхівки й розпочати будівництво третьої. Був навіть закладений фундамент для майбутньої школи.

Як справи сьогодні?

Збираєтесь до Бірок – готуйтесь до напівмістичних історій. Місцеві стороняться села – але не через сталкерські легенди. Вважається, що село розташоване в геопатогенній зоні, де місцеві часто спостерігають дивні явища. Пояснюють це тим, що у 1873 році в районі селища впав великий метеорит. 

Чигиринська АЕС та закинута Орбіта на Черкащині

Орбіта на Черкащині
Фото з maxim-nm.livejournal.com

Закинуте селище Орбіта знаходиться за 70 кілометрів від Черкас. Кількадесят років тому воно повинне було стати “атомним” містечком-супутником Чигиринської АЕС, яку на Черкащині почали будувати ще на початку 70-х років.

Тоді поблизу села Стецівка побудували багатоповерхівки для енергетиків та будівельників. Місцеві розповідають: 35 років тому в місцевому магазинчику продавали такі продукти,  яких не знайдеш і в області. 

Як зупинилось будівництво?

Після Чорнобильської трагедії в 1986 році будівництво цієї АЕС припинилось, остаточно – під тиском громадськості у 1989 році.

Зараз, за інформацією “Радіо Свобода”, тут проживає близько сотні людей. І навіть квартиру в занедбаних будинках можна купити, за ціною від 200 до 2000 доларів. Зазвичай їх купують сім’ї, які тікали від війни на сході України. 

Що залишилось від інфраструктури? 

Більшість споруд в місті знаходяться в аварійному стані. Лише кілька п’ятиповерхівок мають газ, працює всього один магазин – 4 години на день. Ні енергетичного комплексу, ні школи, ні аптеки та лікарні побудувати не встигли.

Але, в цілому, ті житлові будинки, адміністративні будівлі, магазини та інші об’єкти інфраструктури, які встигли побудувати, все ще в непоганому стані.

І, звісно, тут височіє цегляна труба реактора, який ніколи не запрацює. Так що якщо мріяли стати дауншифтером, вас зустріне хвойний ліс навколо нечисленних багатоповерхівок і берег Дніпра неподалік.

Як справи сьогодні?

Якщо збираєтесь відвідати Орбіту, вирушати краще з компанією. Одному тут страшно, кажуть бувалі: в будівлях багато битого скла, на сходах та дахах недобудов може бути небезпечно.

Особливо прийдеться до смаку відпочинок в Орбіті любителям екстриму. Тут можна скільки завгодно гуляти по порожніх будівлях і дивитися на місто з висоти. 

А можна й придбати житло – наприклад, двокімнатну квартиру з комунікаціями за 87 тисяч гривень. 

Недобудована одеська АТЕЦ: сонячна енергія замість атомної 

Недобудована одеська АТЕЦ
Фото з сайту Mapio.net

Цю атомну теплоелектростанцію вирішили побудувати у 1980-х роках за 25 кілометрів від Одеси. Планувалось, що АЕС буде виробляти не тільки електрику, а ще й забезпечувати Одесу теплом.

Місто атомників – Теплодар – на березі Барабойського водосховища побудували, адміністративні будівлі звели, комунікації проклали. Встигли зробити навіть котельню та генераторну станцію. 

Як зупинилось будівництво?

До масштабного будівництва самої АТЕЦ справа так не дійшла. Після аварії на Чорнобильській АЕС керівництво Радянського Союзу вирішило станцію під Одесою не будувати. А в Теплодар почали переселяти осіб, які постраждали від Чорнобильської аварії. 

Що залишилось від інфраструктури?

Усе майно недобудованої АТЕЦ було передано Теплодару. Котельня, необхідна для запуску першого реактора, тепер опалює атомне містечко. Зараз в цих корпусах жевріє життя різних контор. І навіть працює бетонний завод, який спершу був побудований для зведення АТЕЦ. 

Як справи сьогодні?

Сьогодні Теплодар оточений водосховищем, степами, фруктовими садами та виноградниками. А ще нещодавно побудували сонячну електростанцію, “зелена” енергія якої теж живить місто.

Однокімнатна квартира тут коштує від 326 тисяч гривень 

Кримська атомна електростанція: була готова на 80%, тепер це руїни

закинуті атомні електростанції одеська АТЕЦ
Фото з інтернету

Сьогодні Кримська АЕС знаходиться на анексованій території, а місцеві експерти наголошують: якби її все-таки добудували, півострову взагалі ніхто не був би потрібний.

Хай там як, але за ступенем готовності вона перевершує закинуті атомні електростанції. А бажання закопати в землю космічні кошти, витрачені на майже добудовану АЕС колись висловили саме місцеві жителі. 

Кримську АЕС почали споруджувати в кінці 1970-х. Поруч звели містечко енергетиків Щолкіне – яке містом енергетиків так і не стало.

Як зупинилось будівництво?

Під час аварії на ЧАЕС Кримська АЕС була готова на 80%, але після Чорнобильської катастрофи будівництво спочатку призупинили, потім зовсім відмовилися від нього.

АЕС можна було легко добудувати, але прогресивна громадськість, спираючись на курортну сутність регіону і нестабільну сейсмічну зону, домоглася зупинки будівництва.

Читайте також: Шість безлюдних місць України, де вашу соціальну ізоляцію ніхто не порушить

Крим так і не отримав енергетичної незалежності, а майже повністю готовий перший енергоблок стали розкрадати.

Устаткування та спорудження комплексу продавали за безцінь або різали на металобрухт. Якщо спочатку це була майже готова АЕС, то зараз ні про яке її відновлення мова вже не йде.

Що залишилось від інфраструктури?

Багато всього: майже готове реакторне відділення, блокова помпова станція, корпус майстерень, охолоджувач на Акташському водосховище, гребля Акташського водосховища, підводний канал з водоприймальним резервуаром, дизельне господарство станції, дизель-генераторна станція. А у 2005 році Фонд майна Криму продав “секретній” юридичній особі все це добро за $207,000.

Як справи сьогодні?

На якийсь час в незалежній Україні Кримська АЕС стала об’єктом для поклоніння любителів покинутої архітектури та електронної музики. Так, в 1990-і прямо в недобудованому першому енергоблоці пройшов фестиваль “Республіка КаZантип”. Зараз будівля повільно руйнується. Ні про яку добудові атомної станції мова вже не йде, але от як артоб’єкт ці руїни все ще перспективні. 

Суспільство

Якою буде освіта у професійних ліцеях і як формуватимуть їхню мережу: у МОН дали відповідь

Опубліковано

У межах реформи профільної середньої освіти (10–12 класи) в Україні планують сформують мережу академічних та професійних ліцеїв. Старша профільна школа професійного спрямування буде функціонувати на базі вже існуючих профтехів й закладів фахової передвищої освіти.

Про це розповів заступник міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Дмитро Завгородній в інтерв’ю “Новій українській школі”.

“Старша профільна школа професійного спрямування (тобто профільна освіта зі здобуттям спеціальності) відбуватиметься на базі закладів професійної (професійно-технічної) освіти й закладів фахової передвищої освіти, які функціонують уже зараз.

На відміну від трансформації змісту старшої профільної школи академічного спрямування, де ще потрібно створити мережу закладів, розробити нові академічні профілі та програми, у професійному спрямуванні система вже функціонує, – сказав Завгородній.

За його словами, трансформація змісту в професійних ліцеях (або коледжах) стосуватиметься академічного складника навчання.

Зокрема, загальноосвітні предмети у професійних ліцеях та коледжах планують пов’язати із професіями, які обрали учні.

Йдеться про обов’язкові загальноосвітні предмети, як-от українська мова, історія України тощо. Нині їх викладають так само як у звичайних школах.

Однак у МОН вважають, що ці дисципліни варто трансформувати відповідно до професійного спрямування.

“Наприклад, створити окремий курс хімії спеціально для кухарів, а не просто викладати загальну хімію, як обов’язковий предмет раз на тиждень. Якщо ж учні вивчатимуть, як хімія може знадобитися їм під час різних процесів на кухні, то краще розумітимуть, навіщо вона їм потрібна. Так і з іншими професіями.

З таким підходом може вивчатися й іноземна мова, яку викладатимуть більш поглиблено з огляду на притаманну для тієї чи тієї професії лексику”, – пояснює Дмитро Завгородній.

Він також вважає, що курс “Основи підприємництва та економічної теорії” варто вивчати на реальних прикладах, пов’язаних із професією.

“Якщо в навчальних програмах, на заняттях сфокусуватися на тому, що дійсно варто знати людині для своєї майбутньої професії, у неї з’явиться розуміння, навіщо це вчити”, – додає Завгородній.

Нагадаємо, на Київщині відкрили центр для дітей.

Фото: Ірини Троян

Читати далі

Суспільство

Українці створили гру про життя у харківському метро під час війни

Опубліковано

Українська студія Brenntkopf Studio Kharkiv створила гру Twenty-second: Stories of Underground Kharkiv про життя людей у метро під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році.

Про це повідомляє store.steampowered

Гра має українське озвучення та субтитри англійською, французькою, італійською, німецькою та польською мовою. Її можна придбати у Steam за 50 гривень.

Гравець виступає в ролі вчителя історії, який впродовж шести днів у метро має готуватись до уроків, облаштовувати місця прихистку, брати участь в житті станції та допомагати іншим.

Щоб покращити якість зображення та створити прозорі текстури, розробники використали штучний інтелект. А деякі зображення обробили за допомогою художніх фільтрів.

Читайте також: Попит на електронні книжки зріс більш ніж вдвічі за рік: які купують книги

Нагадаємо, у застосунку “Київ Цифровий” стартувало опитування щодо ментального здоров’я містян.

Фото: store.steampowered

Читати далі

Суспільство

На Київщині відкрили центр для дітей: які послуги можна отримати

Опубліковано

У Фастівській громаді Київської області створили Центр підтримки сім’ї та дитини стаціонарного відділення Фастівського міського центру соціальних служб. Відкриття Центру відбулося у Великоснітинському старостинському окрузі в рамках дводенного форуму «Усі діти – наші: розвиток соціальних сервісів – своєчасна та якісна підтримка сімей з дітьми».

Про це повідомляє Київська ОВА.

Центр надаватиме безкоштовні соціальні послуги внутрішньо переміщеним родинам та сім’ям, які опинилися в складних життєвих обставинах. 

Читайте також: 87-річний незрячий волонтер в’яже маскувальні сітки (ВІДЕО)

Робота закладу охоплюватиме:

  • Консультування;
  • Короткотермінове проживання;
  • Денний догляд дітей з інвалідністю;
  • Представництво інтересів;
  • Соціальну адаптацію;
  • Кризове екстрене втручання;
  • Соціальну інтеграцію та реінтеграцію;
  • Соціальний супровід родин, у яких виховуються діти-сироти та діти позбавлені батьківського піклування. 

Завдяки тісній співпраці з БФ СОС Дитячі Містечка у приміщенні зроблено капітальний ремонт та оснащено необхідним обладнанням.

Заклад було відкрито у рамках реалізації проєкту «Право на сім’ю», який реалізовує МБО БФ СОС Дитячі Містечка за фінансової підтримки Федерального Міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).

Нагадаємо, українська фотожурналістка стала лауреаткою конкурсу.

Фото: Київська ОВА

Читати далі