Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
закинуті атомні електростанції закинуті атомні електростанції

Суспільство

Закинуті атомні електростанції України, які можуть стати крутими артоб’єктами

Опубліковано

Чотири закинуті атомні електростанції України – ще один наслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Після 1986 року їх будівництво зупинилось через протести місцевих. Проте ці закинуті будівлі ще можуть стати крутими артоб’єктами

Зараз в Україні діє чотири атомних електростанцій, які виробляють до 60% електроенергії в Україні. На кожну з них припадає по одній недобудованій. 

Читайте в ШоТам, що це за закинуті атомні електростанції, які досі чекають на перетворення в технопарки, артоб’єкти чи локації для постапокаліптичних фільмів.

Чому Харківщина так і не стала “атомною”

Село Бірки Зміївський район
Фото з інтернету

Село Бірки, що в Зміївському районі,  могло стати енергетичним рогом достатку області. Тут планували побудувати АТЕЦ – атомну теплоелектроцентраль, що була здатна генерувати не тільки електричну, але й теплову енергію для опалення сусіднього великого міста. Цим містом був Харків.

Читайте також: Нацгвардія проводить антидиверсійну операцію в зоні відчуження (ВІДЕО)

В Бірках повинно було вирости стандартне містечко атомників: житлові будинки, дитсадок, школа, лікарня та будинок культури. 

Як зупинилось будівництво?

У 80-х роках минулого століття першими з проєкту взялись зводити будинки для робітників ХАЕС. 

Але будівництво зупинили Чорнобильська трагедія та заборона на законодавчому рівні будувати АЕС ближче, ніж за 30 кілометрів від населених пунктів. 

Що залишилось від інфраструктури?

До заборони тут встигли побудувати  дві дев’ятиповерхівки й розпочати будівництво третьої. Був навіть закладений фундамент для майбутньої школи.

Як справи сьогодні?

Збираєтесь до Бірок – готуйтесь до напівмістичних історій. Місцеві стороняться села – але не через сталкерські легенди. Вважається, що село розташоване в геопатогенній зоні, де місцеві часто спостерігають дивні явища. Пояснюють це тим, що у 1873 році в районі селища впав великий метеорит. 

Чигиринська АЕС та закинута Орбіта на Черкащині

Орбіта на Черкащині
Фото з maxim-nm.livejournal.com

Закинуте селище Орбіта знаходиться за 70 кілометрів від Черкас. Кількадесят років тому воно повинне було стати “атомним” містечком-супутником Чигиринської АЕС, яку на Черкащині почали будувати ще на початку 70-х років.

Тоді поблизу села Стецівка побудували багатоповерхівки для енергетиків та будівельників. Місцеві розповідають: 35 років тому в місцевому магазинчику продавали такі продукти,  яких не знайдеш і в області. 

Як зупинилось будівництво?

Після Чорнобильської трагедії в 1986 році будівництво цієї АЕС припинилось, остаточно – під тиском громадськості у 1989 році.

Зараз, за інформацією “Радіо Свобода”, тут проживає близько сотні людей. І навіть квартиру в занедбаних будинках можна купити, за ціною від 200 до 2000 доларів. Зазвичай їх купують сім’ї, які тікали від війни на сході України. 

Що залишилось від інфраструктури? 

Більшість споруд в місті знаходяться в аварійному стані. Лише кілька п’ятиповерхівок мають газ, працює всього один магазин – 4 години на день. Ні енергетичного комплексу, ні школи, ні аптеки та лікарні побудувати не встигли.

Але, в цілому, ті житлові будинки, адміністративні будівлі, магазини та інші об’єкти інфраструктури, які встигли побудувати, все ще в непоганому стані.

І, звісно, тут височіє цегляна труба реактора, який ніколи не запрацює. Так що якщо мріяли стати дауншифтером, вас зустріне хвойний ліс навколо нечисленних багатоповерхівок і берег Дніпра неподалік.

Як справи сьогодні?

Якщо збираєтесь відвідати Орбіту, вирушати краще з компанією. Одному тут страшно, кажуть бувалі: в будівлях багато битого скла, на сходах та дахах недобудов може бути небезпечно.

Особливо прийдеться до смаку відпочинок в Орбіті любителям екстриму. Тут можна скільки завгодно гуляти по порожніх будівлях і дивитися на місто з висоти. 

А можна й придбати житло – наприклад, двокімнатну квартиру з комунікаціями за 87 тисяч гривень. 

Недобудована одеська АТЕЦ: сонячна енергія замість атомної 

Недобудована одеська АТЕЦ
Фото з сайту Mapio.net

Цю атомну теплоелектростанцію вирішили побудувати у 1980-х роках за 25 кілометрів від Одеси. Планувалось, що АЕС буде виробляти не тільки електрику, а ще й забезпечувати Одесу теплом.

Місто атомників – Теплодар – на березі Барабойського водосховища побудували, адміністративні будівлі звели, комунікації проклали. Встигли зробити навіть котельню та генераторну станцію. 

Як зупинилось будівництво?

До масштабного будівництва самої АТЕЦ справа так не дійшла. Після аварії на Чорнобильській АЕС керівництво Радянського Союзу вирішило станцію під Одесою не будувати. А в Теплодар почали переселяти осіб, які постраждали від Чорнобильської аварії. 

Що залишилось від інфраструктури?

Усе майно недобудованої АТЕЦ було передано Теплодару. Котельня, необхідна для запуску першого реактора, тепер опалює атомне містечко. Зараз в цих корпусах жевріє життя різних контор. І навіть працює бетонний завод, який спершу був побудований для зведення АТЕЦ. 

Як справи сьогодні?

Сьогодні Теплодар оточений водосховищем, степами, фруктовими садами та виноградниками. А ще нещодавно побудували сонячну електростанцію, “зелена” енергія якої теж живить місто.

Однокімнатна квартира тут коштує від 326 тисяч гривень 

Кримська атомна електростанція: була готова на 80%, тепер це руїни

закинуті атомні електростанції одеська АТЕЦ
Фото з інтернету

Сьогодні Кримська АЕС знаходиться на анексованій території, а місцеві експерти наголошують: якби її все-таки добудували, півострову взагалі ніхто не був би потрібний.

Хай там як, але за ступенем готовності вона перевершує закинуті атомні електростанції. А бажання закопати в землю космічні кошти, витрачені на майже добудовану АЕС колись висловили саме місцеві жителі. 

Кримську АЕС почали споруджувати в кінці 1970-х. Поруч звели містечко енергетиків Щолкіне – яке містом енергетиків так і не стало.

Як зупинилось будівництво?

Під час аварії на ЧАЕС Кримська АЕС була готова на 80%, але після Чорнобильської катастрофи будівництво спочатку призупинили, потім зовсім відмовилися від нього.

АЕС можна було легко добудувати, але прогресивна громадськість, спираючись на курортну сутність регіону і нестабільну сейсмічну зону, домоглася зупинки будівництва.

Читайте також: Шість безлюдних місць України, де вашу соціальну ізоляцію ніхто не порушить

Крим так і не отримав енергетичної незалежності, а майже повністю готовий перший енергоблок стали розкрадати.

Устаткування та спорудження комплексу продавали за безцінь або різали на металобрухт. Якщо спочатку це була майже готова АЕС, то зараз ні про яке її відновлення мова вже не йде.

Що залишилось від інфраструктури?

Багато всього: майже готове реакторне відділення, блокова помпова станція, корпус майстерень, охолоджувач на Акташському водосховище, гребля Акташського водосховища, підводний канал з водоприймальним резервуаром, дизельне господарство станції, дизель-генераторна станція. А у 2005 році Фонд майна Криму продав “секретній” юридичній особі все це добро за $207,000.

Як справи сьогодні?

На якийсь час в незалежній Україні Кримська АЕС стала об’єктом для поклоніння любителів покинутої архітектури та електронної музики. Так, в 1990-і прямо в недобудованому першому енергоблоці пройшов фестиваль “Республіка КаZантип”. Зараз будівля повільно руйнується. Ні про яку добудові атомної станції мова вже не йде, але от як артоб’єкт ці руїни все ще перспективні. 

Суспільство

У Львові відреставрують палац 16 століття за 30 млн гривень

Опубліковано

Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» повністю профінансує реставраційні роботи фасаду палацу Корнякта XVI століття на площі Ринок, 6.

Про це повідомляють у Львівському історичному музеї.

фото: Львівський історичний музей.

Проєкт включає реставрацію фасаду, скульптурного оздоблення, консервацію кованої балюстради та віконної столярки. Наразі вже встановлені риштування на рівні балкону.

У рамках підготовки до реставрації провели перемовини з Інститутом, обстежили фасад, підготували проєктно-кошторисну документацію та погодили її з відповідними органами.

Читати також: Захисник отримав біонічний протез у Львові: фото

Вартість робіт оцінюють у майже 30 мільйонів гривень (2,8 мільйона злотих). Це найдорожчий проєкт в історії «Полоніки», завершення планується до жовтня 2025 року.

У приміщенні палацу розташовані Львівський історичний музей та італійський внутрішній дворик, схожий на типові дворики Флоренції та Риму.

Це другий проєкт на площі Ринок, який музей реалізує з іноземними партнерами. Раніше за фінансової підтримки США було реставровано Чорну кам’яницю.

Нагадаємо, що у Львові скасували рішення про початок навчального року з 19 серпня.

Фото: Львівський історичний музей.

Читати далі

Суспільство

У столиці модернізують Оболонський острів: фото

Опубліковано

Комунальники продовжують облаштовувати Оболонський острів, де наразі встановлюють лавочки та прокладають дерев’яні трапи.

Про це повідомляє пресслужба КМДА.

Фото: КМДА.

Лави розміщують на захисних спорудах уздовж усього пляжу, які слугують перешкодами для видування піску з пляжів або насипання піску на пішохідні доріжки.

Фото: КМДА.

Також комунальники облаштовують дерев’яні трапи навколо захисних споруд. Надалі планують створити підходи до води для маломобільних груп населення.

Читати також: У Києві облаштували новий безбар’єрний наземний пішохідний перехід: фото

У КМДА підкреслили, що облаштування острова відбувається коштом меценатів і без використання коштів з міського бюджету.

Фото: КМДА.

Оболонський острів і новий пішохідний міст уже здобули популярність серед киян і гостей міста. За даними камер відеоспостереження, з моменту відкриття наприкінці травня рекреаційну зону відвідали понад 400 тисяч осіб.

Нагадаємо, що в Україні археологи виявили стародавній посуд віком понад 3000 років: як він виглядає.

Фото: КМДА.

Читати далі

Суспільство

КАІ чи НАУ? Авіаційний університет випустив кавер на пісню репера bbno$ «It boy»: відео

Опубліковано

В межах вступної кампанії НАУ випустив кліп «КАІ чи НАУ». Завдяки стильному і сучасному підходу університет хоче привернути увагу абітурієнтів і бути ближчими до них.

Зараз в Україні триває вступна кампанія. Абітурієнти обирають заклади вищої освіти, де вони хочуть навчатися, а університети намагаються залучити до себе найбільш талановитих вступників.

фото: НАУ

Національний авіаційний університет відійшов від стандартного офіційного спілкування зі вступниками і їхніми батьками. Замість цього комунікаційна команда вирішила говорити з абітурієнтами їхньою мовою. Університет випустив кліп — кавер на пісню It boy канадського співака bbno$ для промоції вступної кампанії, де закликали вступати в НАУ. 

фото: НАУ

«Зараз університети, особливо технічні, мають боротися за студентів. Звісно, абітурієнт обере той ЗВО, який забезпечить якісну освіту. Тому ми в НАУ приділяємо цьому дуже велику увагу: оновлюємо науково-викладацький склад, відкриваємо лабораторії, скоро запустимо кіберполігон і робимо багато крутих практик спільно з провідними інженерними компаніями — все, щоб наші студенти мали багато саме практичного досвіду. Але важливо не тільки те, що ми робимо, але і як комунікуємо. НАУ заговорив мовою молоді. Бо наша вступна кампанія та і вся комунікація має бути не як в класичного державного університету, а як в закладі, а якому протягом наступних 4-5 років студенту буде комфортно», — прокоментувала в.о. ректора НАУ Ксенія Семенова.

Читати також: Вступна кампанія 2024: майже 400 тисяч заяв подано майбутніми бакалаврами

фото: НАУ

Крім цього, в межах вступної кампанії триває розіграш «Моя перша стипендія». Асоціація випускників розігрує 20 стипендій у розмірі 3 тис. грн кожна серед усіх абітурієнтів, які обрали НАУ першим або другим пріорітетом, зареєструвалися в чат-боті та подали оригінали документів. Детальна інформація про розіграш міститься на сайті

Хто працював над кліпом

  • Знімальна група: команда відеопродакшену 2REC;
  • Ідея: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Текст пісні: Олег Прозоров;
  • Виконавець: Олег Прозоров;
  • Оператор: Олександр Левченко;
  • Помічник оператора: Артем Дулько;
  • Режисер: Олег Прозоров;
  • Актор: Євген Лисак;
  • Монтаж: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Звукорежисер: Максим Кушнір.

Нагадаємо, що вступникам необхідно відслідковувати статус заяв: як це зробити.

Фото: НАУ.

Читати далі