Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Ми з ДСНС — одна команда». Як на Рівненщині добровольці рятують громаду від небезпеки

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

На 18-й день повномасштабної війни росіяни вдарили ракетою по телевежі на Рівненщині. На місце одразу прибули рятувальники-добровольці з Білокриницької громади, бо вони перебували найближче. Серед них був Іван Миронець, який здійснив уже близько 2 000 виїздів. Він був перший, хто став до лав добровольців громади. 

«Спочатку не було кому працювати. У нас був дуже старий автомобіль. І я вирішив піти працювати пожежником, водночас працюючи водієм голови сільради. Потім зрозумів, що це моє покликання», — каже чоловік. 

Іван та інші добровольці готові відкласти всі свої справи, щоб врятувати життя. ШоТам розповідає, як з однієї команди створили перший Центр безпеки на Заході України. 

Уся родина підтримує рішення стати вогнеборцем

Команда рятувальників — це 24 людини абсолютно різних професій: там і студенти, і бізнесмени, й аграрії. Вони не отримують гроші за свою працю, але відчувають себе потрібними громаді — цим і надихаються. 

«Я ким хочеш працював: трактористом, водієм, далекобійником, але, чесно сказати, я б ніколи в житті не подумав, що буду пожежником», — розповідає Іван.

Серед добровольців також Іванові діти та брат:

«Менший син побачив, чим я займаюсь, і теж вирішив стати добровольцем. Їздить з нами під моїм наглядом і допомагає — підносить воду, у . Крім того, уся родина підтримує мене у цій праці , хоч вона дуже небезпечна».

Іван Миронець у команді керує пожежною автівкою. Фото надали в Проєкті USAID «ГОВЕРЛА»

Мають приїхати до прибуття ДСНС

Добровільна пожежна команда працює в Білокриницькій громаді вже шостий рік. Завдання рятувальника-добровольця — першим приїхати на місце події та надати первинну допомогу до прибуття спеціалізованого загону. Команда працює в 11 селах громади.

«Ось якщо трава горить, то на виклик їдемо ми. Якщо трава горить ближче до хатин, то вже викликаємо ДСНС. Але бувало, що виїжджали на гасіння пожежі в хаті, бо ми були ближче до цього будинку, аніж ДСНС» — говорить член команди добровольців-вогнеборців Василь Жук.

«Ми з ними одна команда. Якщо вони перші — ми підвозимо їм воду, все, що їм треба, надаємо, якщо потрібна допомога — допомагаємо», додає.

Добровольці першими прибувають на місце події. Фото надав Іван 

Окрім виїздів на пожежі, добровольці працюють з жителями. Вони пояснюють, що робити, якщо хтось знайшов небезпечні предмети на кшталт боєприпасів або мін, дають поради, як діяти під час обстрілів і де знайти безпечні місця для укриття.

А ще готують молоду зміну. Іван Миронець розповідає:

«У нас є стенд, де розташовані різні види системи сигналізації — вони передають сигнали тривоги. І діти вчаться, як на них реагувати. Ми робимо це у формі гри, щоб їм було цікаво й вони запам’ятали важливу інформацію. Також наші хлопці організовують рольові ігри, де діти практикують правильні дії в разі пожежі, наприклад, якщо зайнялася електроплитка».

Найчастіше викликають на ДТП або коли горить сухостій

Білокриницька громада розташована неподалік Рівного, на трасі Київ-Чоп. Там часто стаються ДТП, тому найчастіше добровольці виїжджають саме на такі виклики. Наприклад, в середині літа вони допомагали гасити пожежу у вантажному автомобілі. 

Найчастіше добровольці виїжджають на ДТП, бо поряд траса Київ-Чоп. Фото надала Ірина Даюк

Зараз багато роботи — вогнеборці гасять палаючу солому. Іван каже, що доводиться виїжджати чи не кожного дня. Це велика проблема, бо через такі пожежі можуть згоріти поля, ліси й навіть будинки. 

«Жнива пройшли. Часто фермери просто спалюють солому після збору врожаю, бо це найшвидший і найдешевший спосіб від неї позбутися. Але ж зараз дуже сухо й спекотно, тож навіть маленька іскра може спричинити пожежу. Ще й техніка, яку використовують під час жнив, може дати іскру», — розповідає пожежник. 

Замінили працівників комунальних підприємств

Однак до компетенції добровольців входить не тільки гасіння пожеж. Оскільки чоловіки є місцевими жителями, вони добре знають свою громаду й можуть швидко реагувати на потреби та допомогти розв’язати будь-які побутові проблеми.

«У нас у громаді немає житлово-комунального господарства, і наші хлопці приїжджають на такі виклики: у когось забився димохід, у когось зірвало дах, комусь треба допомогти зрізати дерево, яке перегородило виїзд після бурі. Рік тому в одному з сіл просто зникла вода, і саме добровольці протягом 2 місяців через день підвозили людям воду», — розповідає секретарка сільської ради Ірина Даюк. 

Техніка, яку надають вогнеборцям

Рятувальники-добровольці мають усю необхідну техніку, зокрема, два сучасні спецавтомобілі. Завдяки співпраці з Проєктом USAID «ГОВЕРЛА» пожежники забезпечені захисними костюмами та різним спеціальним обладнанням. 

За допомогою мотопомпи вони перекачують воду з найближчого джерела або навпаки — викачують із затопленого будинку. Генератори допомагають працювати там, де немає електрики, а бензорізи рятують, коли треба розрізати конструкції.


Нові підйомники використовують, щоб дістатися до важкодоступних місць.  Фото надала Ірина Даюк

Паливо для всіх машин та обладнання добровольцям надає сільрада, яка постійно виділяє ресурси, щоб техніка завжди була в дії.

Створили Центр безпеки — перший на Заході України

У громаді не просто є добровільна пожежна команда — тут створили Центр безпеки за підтримки Головного управління ДСНС України в Рівненській області. Голова Білокриницької сільської громади Тетяна Гончарук розповіла, з чого все почалось. 

«Ідея створити Центр виникла в нас у 2017 році, коли ми разом з делегацією ДСНС із Рівного відвідали Польщу. Ми взяли участь у проєкті європейських партнерів, який підтримує добровільний пожежний рух. Наша громада відправила 11 рятувальників-добровольців на навчання в Польщу. Цього ж року ми заснували добровільну пожежну команду, а вже наступного коштом місцевого бюджету відкрили перший у західному регіоні Центр безпеки громадян», — каже староста громади. 

Центр безпеки в Білокриницькій громаді. Фото надала Ірина Даюк

Як розповіли члени команди, польські добровольці-пожежники вже багато років співпрацюють з українськими колегами. І якщо до війни хлопці їздили на навчання до сусідньої держави, то зараз поляки проводять тренування на наших землях. 

«Польські інструктори періодично приїжджають до України. Наприклад, у жовтні 2022 року вони проводили навчальні курси з опікової медицини, повітряної медичної евакуації та інших напрямків​. Пожежники тренуються в димових камерах, вчаться розбирати завали та проводити пошуково-рятувальні операції», — додає Тетяна Гончарук.

Рятувальники-добровольці готові прийти на допомогу в будь-який момент. Фото Ірина Даюк

Міжнародні партнери дуже допомогли, адже маленьким громадам, таким як Білокриницька, складно фінансувати такі проєкти самостійно. 

Жителі Білої Криниці дуже радіють, що в громаді є такий центр. У 2022 році війна остаточно впевнила їх у важливості добровільного пожежного руху. За словами голови громади, якщо людина почуває себе в безпеці, то це успіх для громади, адже рятувальники швидко реагують, тримають усе під контролем, а також вчать населення правил пожежної безпеки. Крім того, люди довіряють їм, знаючи, що завжди є хтось, хто готовий прийти на допомогу в будь-який момент.

«Хтось же має таку роботу робити», — вважає Іван Миронець.

Коментарі

Суспільство

Садибу Барбана у Києві визнали об’єктом культурної спадщини: історія врятованої архітектурної памʼятки

Опубліковано

Садибі Барбана, що знаходиться на вулиці Обсерваторній, 6 у Києві, офіційно надали статус об’єкта культурної спадщини.

Про це повідомляє громадська організація «Цегла».

Фото: wikipedia.org

Занесення садиби до реєстру культурної спадщини означає, що її більше не можна зносити або замінювати сучасними житловими комплексами.

Активісти розповіли, що шлях до збереження будівлі був довгим і складним. Протягом трьох з половиною років небайдужі громадяни виходили на протести, перекривали рух транспорту, писали петиції, зверталися до прокуратури та навіть до президента України.

Ця безперервна боротьба завершилася перемогою – садибу було врятовано від знищення.

Фото: t.me/Tsegla_news

Читати також: На Вінниччині відкрили дві відремонтовані школи: там навчатимуться 700 учнів

Організація «Цегла» нагадала, що влітку 2023 року активісти встановили меморіальну табличку на честь письменника Джона Стейнбека, який свого часу відвідував садибу Барбана. Окрім цього, над входом до будівлі було вивішено український та американський прапори.

Важливим етапом у цій боротьбі стало оприлюднення наказу Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, згідно з яким садибу Барбана офіційно внесено до Переліку об’єктів культурної спадщини Києва. Це рішення дозволить зберегти історичну будівлю для майбутніх поколінь.

Активіст Дмитро Перов розповів, що забудовник ще з 2021 року намагався знести садибу, аби побудувати на її місці новий житловий комплекс. Проте активісти не дали цього зробити. Для того, щоб захистити будівлю, довелося провести 23 акції протесту, організувати 6 громадських толок та залучити Раду національної безпеки і оборони.

Про садибу

Садиба Барбана, зведена у 1891 році, є зразком одноповерхового житла середнього класу кінця XIX століття з характерним цегляним декором. Хоча будівля була частково зруйнована у 2021 році, завдяки спільним зусиллям активістів її історичну цінність вдалося зберегти.

Ця перемога – черговий крок у боротьбі за збереження архітектурної спадщини Києва та нагадування про важливість активної громадської позиції.

Нагадаємо, що на Чернігівщині молодь відбудувала власний простір.

Фото: https://www.facebook.com/groups/sadyba.barbana/

Коментарі

Читати далі

Суспільство

«Нова пошта» анонсувала перший безбарʼєрний марафон: як взяти участь

Опубліковано

21-22 вересня в Києві на ВДНГ пройде «Перший безбар’єрний марафон Нової пошти», доступний для людей з інвалідністю та маломобільних груп.

Про це повідомляє «Нова пошта».

Локація марафону облаштована пандусами, адаптованими інформаційними вказівниками, місцями для дітей та тварин. Для учасників з порушенням слуху та зору передбачені альтернативні сигнали старту та жестова підтримка.

Читати також: «Нова пошта» встановила понад 600 «капсул безпеки» у відділеннях

Учасники можуть обрати дистанції від 5 км до 42 км, а також забіги для дітей. Реєстрація здійснюється через застосунок RaceNext. Мета марафону — зробити біг доступним для кожного, без бар’єрів.

«Мрія не має бар’єрів», — каже співзасновниця «Нової пошти» Інна Поперешнюк.

Зареєструватися на забіг можна тут.

Нагадаємо, що «Нова пошта» розвиватиме логістичний хаб на заході України.

Фото: «Нова пошта».

Коментарі

Читати далі

Суспільство

На фестивалі «Книжкова країна» з’явиться павільйон, присвячений творчості ветеранів та військових

Опубліковано

На фестивалі «Книжкова країна», який проходитиме у Києві з 26 по 29 вересня, з’явиться особливий павільйон «#ФРОНТМЕНИ».

Про це повідомляє «Книжкова країна».

Тут відбудуться 33 події, буде представлено понад 100 експонатів, кіно, презентації, майстер-класи та тематична вітрина воєнліту від «book.ua».

Читати також: У Києві пройде всеукраїнський фестиваль ветеранської культури

Захід включатиме «Кураторський publictalk: Combat art — культура наближення контекстів буття» та презентацію антології мілітарної поезії.

Детальніше з програмою можна ознайомитися на сайті фестивалю.

Нагадаємо, що в Україні запустять ветеранські простори з юристами та психологами: подробиці.

Фото: «Книжкова країна».

Коментарі

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство3 тижні тому

Не чекали на зміни, а пропонували їх самі. Жителі цих громад взяли розвиток до своїх рук

Ці українці вміють перетворювати сміття на сакури та донати для ЗСУ. Вони не чекають рішень...

Суспільство4 тижні тому

Ровесники незалежності: що про українську свободу говорять ті, хто виборює її просто зараз

Що таке «незалежність», водночас просто і складно пояснити. У цьому слові криються мільйони думок, людських...

Суспільство1 місяць тому

«Ми виходимо за своїх». Ці люди організовують мирні акції на підтримку військовополонених у своїх містах

Станом на травень 2024 року в Україні зареєстровано 38 тисяч зниклих безвісти — і військових,...

Суспільство2 місяці тому

Люди не вірять, що вони справді там працюють: це жінки у «чоловічих» професіях

Оксана за фахом перукарка, Анеліна — фельдшерка, а Марія має історичну освіту та до декрету...