Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Ми з ДСНС — одна команда». Як на Рівненщині добровольці рятують громаду від небезпеки

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

На 18-й день повномасштабної війни росіяни вдарили ракетою по телевежі на Рівненщині. На місце одразу прибули рятувальники-добровольці з Білокриницької громади, бо вони перебували найближче. Серед них був Іван Миронець, який здійснив уже близько 2 000 виїздів. Він був перший, хто став до лав добровольців громади. 

«Спочатку не було кому працювати. У нас був дуже старий автомобіль. І я вирішив піти працювати пожежником, водночас працюючи водієм голови сільради. Потім зрозумів, що це моє покликання», — каже чоловік. 

Іван та інші добровольці готові відкласти всі свої справи, щоб врятувати життя. ШоТам розповідає, як з однієї команди створили перший Центр безпеки на Заході України. 

Уся родина підтримує рішення стати вогнеборцем

Команда рятувальників — це 24 людини абсолютно різних професій: там і студенти, і бізнесмени, й аграрії. Вони не отримують гроші за свою працю, але відчувають себе потрібними громаді — цим і надихаються. 

«Я ким хочеш працював: трактористом, водієм, далекобійником, але, чесно сказати, я б ніколи в житті не подумав, що буду пожежником», — розповідає Іван.

Серед добровольців також Іванові діти та брат:

«Менший син побачив, чим я займаюсь, і теж вирішив стати добровольцем. Їздить з нами під моїм наглядом і допомагає — підносить воду, у . Крім того, уся родина підтримує мене у цій праці , хоч вона дуже небезпечна».

Іван Миронець у команді керує пожежною автівкою. Фото надали в Проєкті USAID «ГОВЕРЛА»

Мають приїхати до прибуття ДСНС

Добровільна пожежна команда працює в Білокриницькій громаді вже шостий рік. Завдання рятувальника-добровольця — першим приїхати на місце події та надати первинну допомогу до прибуття спеціалізованого загону. Команда працює в 11 селах громади.

«Ось якщо трава горить, то на виклик їдемо ми. Якщо трава горить ближче до хатин, то вже викликаємо ДСНС. Але бувало, що виїжджали на гасіння пожежі в хаті, бо ми були ближче до цього будинку, аніж ДСНС» — говорить член команди добровольців-вогнеборців Василь Жук.

«Ми з ними одна команда. Якщо вони перші — ми підвозимо їм воду, все, що їм треба, надаємо, якщо потрібна допомога — допомагаємо», додає.

Добровольці першими прибувають на місце події. Фото надав Іван 

Окрім виїздів на пожежі, добровольці працюють з жителями. Вони пояснюють, що робити, якщо хтось знайшов небезпечні предмети на кшталт боєприпасів або мін, дають поради, як діяти під час обстрілів і де знайти безпечні місця для укриття.

А ще готують молоду зміну. Іван Миронець розповідає:

«У нас є стенд, де розташовані різні види системи сигналізації — вони передають сигнали тривоги. І діти вчаться, як на них реагувати. Ми робимо це у формі гри, щоб їм було цікаво й вони запам’ятали важливу інформацію. Також наші хлопці організовують рольові ігри, де діти практикують правильні дії в разі пожежі, наприклад, якщо зайнялася електроплитка».

Найчастіше викликають на ДТП або коли горить сухостій

Білокриницька громада розташована неподалік Рівного, на трасі Київ-Чоп. Там часто стаються ДТП, тому найчастіше добровольці виїжджають саме на такі виклики. Наприклад, в середині літа вони допомагали гасити пожежу у вантажному автомобілі. 

Найчастіше добровольці виїжджають на ДТП, бо поряд траса Київ-Чоп. Фото надала Ірина Даюк

Зараз багато роботи — вогнеборці гасять палаючу солому. Іван каже, що доводиться виїжджати чи не кожного дня. Це велика проблема, бо через такі пожежі можуть згоріти поля, ліси й навіть будинки. 

«Жнива пройшли. Часто фермери просто спалюють солому після збору врожаю, бо це найшвидший і найдешевший спосіб від неї позбутися. Але ж зараз дуже сухо й спекотно, тож навіть маленька іскра може спричинити пожежу. Ще й техніка, яку використовують під час жнив, може дати іскру», — розповідає пожежник. 

Замінили працівників комунальних підприємств

Однак до компетенції добровольців входить не тільки гасіння пожеж. Оскільки чоловіки є місцевими жителями, вони добре знають свою громаду й можуть швидко реагувати на потреби та допомогти розв’язати будь-які побутові проблеми.

«У нас у громаді немає житлово-комунального господарства, і наші хлопці приїжджають на такі виклики: у когось забився димохід, у когось зірвало дах, комусь треба допомогти зрізати дерево, яке перегородило виїзд після бурі. Рік тому в одному з сіл просто зникла вода, і саме добровольці протягом 2 місяців через день підвозили людям воду», — розповідає секретарка сільської ради Ірина Даюк. 

Техніка, яку надають вогнеборцям

Рятувальники-добровольці мають усю необхідну техніку, зокрема, два сучасні спецавтомобілі. Завдяки співпраці з Проєктом USAID «ГОВЕРЛА» пожежники забезпечені захисними костюмами та різним спеціальним обладнанням. 

За допомогою мотопомпи вони перекачують воду з найближчого джерела або навпаки — викачують із затопленого будинку. Генератори допомагають працювати там, де немає електрики, а бензорізи рятують, коли треба розрізати конструкції.


Нові підйомники використовують, щоб дістатися до важкодоступних місць.  Фото надала Ірина Даюк

Паливо для всіх машин та обладнання добровольцям надає сільрада, яка постійно виділяє ресурси, щоб техніка завжди була в дії.

Створили Центр безпеки — перший на Заході України

У громаді не просто є добровільна пожежна команда — тут створили Центр безпеки за підтримки Головного управління ДСНС України в Рівненській області. Голова Білокриницької сільської громади Тетяна Гончарук розповіла, з чого все почалось. 

«Ідея створити Центр виникла в нас у 2017 році, коли ми разом з делегацією ДСНС із Рівного відвідали Польщу. Ми взяли участь у проєкті європейських партнерів, який підтримує добровільний пожежний рух. Наша громада відправила 11 рятувальників-добровольців на навчання в Польщу. Цього ж року ми заснували добровільну пожежну команду, а вже наступного коштом місцевого бюджету відкрили перший у західному регіоні Центр безпеки громадян», — каже староста громади. 

Центр безпеки в Білокриницькій громаді. Фото надала Ірина Даюк

Як розповіли члени команди, польські добровольці-пожежники вже багато років співпрацюють з українськими колегами. І якщо до війни хлопці їздили на навчання до сусідньої держави, то зараз поляки проводять тренування на наших землях. 

«Польські інструктори періодично приїжджають до України. Наприклад, у жовтні 2022 року вони проводили навчальні курси з опікової медицини, повітряної медичної евакуації та інших напрямків​. Пожежники тренуються в димових камерах, вчаться розбирати завали та проводити пошуково-рятувальні операції», — додає Тетяна Гончарук.

Рятувальники-добровольці готові прийти на допомогу в будь-який момент. Фото Ірина Даюк

Міжнародні партнери дуже допомогли, адже маленьким громадам, таким як Білокриницька, складно фінансувати такі проєкти самостійно. 

Жителі Білої Криниці дуже радіють, що в громаді є такий центр. У 2022 році війна остаточно впевнила їх у важливості добровільного пожежного руху. За словами голови громади, якщо людина почуває себе в безпеці, то це успіх для громади, адже рятувальники швидко реагують, тримають усе під контролем, а також вчать населення правил пожежної безпеки. Крім того, люди довіряють їм, знаючи, що завжди є хтось, хто готовий прийти на допомогу в будь-який момент.

«Хтось же має таку роботу робити», — вважає Іван Миронець.

Коментарі

Суспільство

Психологічна підтримка для переселенців: в Україні запустили новий проєкт

Опубліковано

Проєкт для психологічної підтримки ВПО із Донецької області запрацював у трьох центрах: у Рівному, Тернополі та Івано-Франківську.

Про це повідомили в Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Ініціативу запустив благодійний фонд «ЯМаріуполь». Організатори вказують, що у межах проєкту люди зможуть покращити свій психологічний та емоційний стан і краще адаптуватися у нових регіонах.

У центрах переселенці зможуть відвідувати групові сесії, заняття з арттерапії та музикотерапії, а також приєднуватися до виїздів на природу.

Читайте також: Психологічна підтримка в ЗСУ: Міноборони оголосило про впровадження нової програми

Разом із тим фахівці проводитимуть культурні й освітні заходи для ВПО, а також майстер-класи з технік саморегуляції та розвитку емоційної стійкості.

Організатори очікують, що проєкт може охопити понад десять тисяч людей різного віку.

Ініціативу реалізує БФ «ЯМаріуполь» у межах проєкту «Допомога ВПО в Західному регіоні через місцеві партнерства» спільно з БФ «Крила надії» й за підтримки Міністерства внутрішніх справ Чехії та програми «Допомога на місці».

Раніше ми писали про те, що «Громади зобов’язані допомагати переселенцям»: як на Чернігівщині підтримують тих, хто втратив дім.

Фото обкладинки: Freepik

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Український трилер «БожеВільні» зібрав понад 4 мільйони гривень за три тижні прокату

Опубліковано

Дебютний трилер Дениса Тарасова «БожеВільні» продовжує привертати увагу глядачів. За три тижні прокату стрічка зібрала понад 4,1 млн грн, а її подивилися більше ніж 26 тисяч людей.

Про це повідомили у Державному агентстві з питань кіно.

Про що фільм?

«БожеВільні» занурює глядачів у похмуру реальність каральної психіатрії в СРСР 1970-х років.
Головний герой, Андрій, потрапляє до психіатричної лікарні через захоплення забороненою західною рок-музикою. Перед ним стоїть непростий вибір: співпрацювати з КДБ чи розкрити правду про тортури, які переживають ув’язнені.

Відео: FILM.UA Group

Нагадаємо, що орган із труб і уламків ракет звучатиме на вокзалі у Львові.

Фото обкладинки: фільм «БожеВільні».

Коментарі

Читати далі

Суспільство

«Громади зобов’язані допомагати переселенцям». Як на Чернігівщині підтримують тих, хто втратив дім

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

У Бобровицькій громаді на Чернігівщині зараз живуть понад 2 тисячі переселенців. Крім житла, роботи, гуманітарки та допомоги з документами, ці люди потребують психологічної підтримки, тому влада у співпраці з благодійниками створила для них безкоштовний соціально-психологічний простір.

Як це реалізували, розповідає ШоТам.

Михайло Ділок

директор центру надання соціальних послуг Бобровицької сільської ради.

Уся допомога є безкоштовною

Наш соціально-психологічний простір створений на базі місцевого центру надання соціальних послуг. З втіленням цього проєкту нам допомогла благодійна організація «Право на захист». Усі послуги простору безкоштовні.

Крім як по психологічну допомогу, переселенці приходять до нас із різними питаннями. От днями чоловік з інвалідністю із Запорізької області звертався щодо ремонту електрики в будинку, куди його заселили. Інша сім’я живе в будинку, де немає газу, тому потрібно допомогти з дровами, адже стало холодніше. Ми стараємося всім допомогти, чим можемо — надаємо продукти, постіль, теплий одяг, через благодійників дістаємо ліки, допомагаємо оформити документи.

Центр соціальних послуг Бобровицької сільської ради. Фото: ШоТам

Геннадій Іванюк

виконувач обов’язків голови Бобровицької міської ради Чернігівської області 

«Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно»

Наша Бобровицька громада має значну допомогу від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» — матеріальну підтримку, а також тренінги для фахівців. Нам допомагають відновитися після бойових дій, адже росіяни окупували 9 сіл громади та знищили понад 160 будівель. 

Проєкт виділив нам багато необхідної техніки: пересувні фари для роботи вночі, екскаватор для ремонту доріг, а також чотири дробарки для переробки деревини. Тепер ми безкоштовно забезпечуємо переселенців дровами, аби вони могли опалити своє нове житло. 

Їхні діти навчатимуться у відновленій опорній школі, адже «ГОВЕРЛА» фінансує там ремонт і допомагає створити бомбосховище. Проте не менш важливим є й моральний стан переселенців, тому ми створили для них соціально-психологічний простір. У майбутньому хочемо виділити під нього окреме приміщення та найняти на роботу більше фахівців.

Геннадій Іванюк і Михайло Ділок спілкуються про розвиток соціально-психологічного простору. Фото: ШоТам

Вважаю, що громади зобов’язані допомагати переселенцям знайти житло та роботу, адже ці люди втратили свій дім. Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно, і щоб вони не мусили їздити по інших містах у пошуках житла.

Марина Бушеленко

психологиня соціально-психологічного простору у Бобровицькій громаді

Люди часто бояться психологів, але ми хочемо допомогти

Я — дружина загиблого воїна, мама та психологиня, яка щось робить, аби допомогти іншим. Коли люди покидають свій дім і переїжджають у нове середовище, вони не знають, що на них чекає. 

Ми зустрічаємося з клієнтами індивідуально раз на тиждень, сеанс триває 45 хвилин. Часто до мене звертаються молоді мами з дітьми, які стають розгубленими на новому місці.

От нещодавно до мене приходила жінка з Сум, у якої там залишилися батьки. Через це вона відчуває постійну тривогу, тому я стараюся допомогти їй зібратися та навчитися боротися з тривогою, аби не переносити її на свою дитину. 

Часто люди бояться психологів, але ми хочемо допомогти. Я не даю порад, не засуджую, а слухаю та намагаюся допомогти розібратися з хаосом в голові, скерувати людину в правильному напрямку. Тоді на душі стає легше, адже зі мною можна поплакати та бути собою.

Переселенка Лариса Бабій на прийомі в психологині Марини Бушеленко. Фото: ШоТам

Після нашої роботи вони завжди дякують і зазначають, що бачать зміни: діти адаптуються в садочках, налагоджують сон і свій емоційний стан. Я допомагаю жінкам звернути увагу на власні бажання та згадати про свої базові потреби.

Я завжди раджу планувати своє майбутнє, бо якщо ви знаєте, чого прагнете, то відволікаєтеся від стресу. Насамперед це потрібно дорослим, але я працюю також з дітьми та підлітками. Перші сеанси ми проводимо за присутності їхніх батьків, а далі вже самі.

Марина Бушеленко біля будівлі соціально-психологічного простору для переселенців Бобровицької громади. Фото: ШоТам

Зараз ми починаємо співпрацювати з психологами з інших центрів, а ще плануємо проводити для переселенців у місті різноманітні тренінги. Наступного літа хочемо відкрити інклюзивну кімнату для дітей з інвалідністю та загалом завдяки психологічним технікам допомагати людям жити краще.

Коментарі

Читати далі

Шопочитати

Культура2 дні тому

Як у Залужного та «ДахиБрахи»: юрист з Кропивниччини створює вибійчані хустки та відроджує українське ремесло

Костянтин Данильченко — юрист і водночас засновник майстерні вибійкарства «Будяк Кучерявий». Вибійка — це техніка...

Культура2 тижні тому

Степ, аромат полину, запахи моря і гір — це проєкт «Yuşan-Зілля» про єдність культур українців і кримських татар 

У залі поволі згасає світло, простір наповнюють перші акорди. Український голос починає пісню, а в...

Суспільство3 тижні тому

Адаптивний одяг, інклюзивний посуд і дошки для нарізання: ці ініціативи полегшують життя людям з пораненнями

Нарізати овочі, поснідати улюбленими стравами, одягти штани — всі ці повсякденні справи стають справжніми викликами...

Суспільство4 тижні тому

«Чи я можу вам допомогти?»: це хлопці з соцмереж, які купують у бабусь квіти та роблять інші добрі справи

Ви точно бачили ці відео в соцмережах, коли хтось купує продукти для літньої жінки, скуповує...