Суспільство
Музей на Прикарпатті отримав грант у мільйон гривень на реставрацію хати-ґражди
Музей етнографії Національного заповідника «Давній Галич» в Івано-Франківській області отримав грант 1 млн грн на реставрацію даху старовинної автентичної гуцульської хати-ґражди.
Про це музей повідомив на своїй фейсбук-сторінці.
Допомога надійшла завдяки грантовій програмі Стабілізаційного фонду культури та освіти 2022 Федерального Міністерства закордонних справ Німеччини та Гьоте інституту.
Програма спланована як ініціатива для підтримки культурних та освітніх організацій, що постраждали від війни проти України.
Про хату-ґражду
Ґражда — це гуцульський осідок, комплекс житлового будинку і господарських будівель, які утворюють замкнутий, зазвичай, прямокутний дворик. Такий тип забудови характерний передусім для Гуцульщини.
Хата-ґражда (1889 р.) зі с. Устеріки Верховинського р-ну є музейним експонатом та унікальною пам’яткою автентичної дерев’яної гуцульської архітектури, яка опинилася під загрозою знищення і потребувала негайного ремонту покрівлі даху, що руйнувався роками.
Читайте також: Примаченко чи Приймаченко? А хто це взагалі? 12 фактів-запитань про українську генійку наївного мистецтва
У музеї відзначили, що цього літа ситуація стала критичною. Звернулися до пошуку грантових програм, які б підтримали сферу культури. Розроблений проєкт, поданий на програму Гьоте інституту з підтримки культурних та освітніх організацій, отримав перемогу.
Дах хати-ґражди покритий драницею – це збірне поняття, що означає тоненькі дощечки для оббивання стін і стелі під штукатурку, для покриття дахів.
Читайте також: Україна потрапила до топ-20 країн за Всесвітнім рейтингом благодійності
Виготовляють дранку колоттям дерев’яних цурок до 1 м довжиною. Для цієї мети використовують спеціальні інструменти: ніж з ресори, металевий клин з держаком. Колоди повинні бути добре висушеними: з вологістю не менше ніж 18% — інакше готовий матеріал потріскається. Треба обирати стовбури без сучків — після висихання вони випадають і залишають діри. Для дранки використовують найчастіше сосну, ялину, осику, вільху.
Про музей
Музей етнографії щодня приймає туристів та відвідувачів області, а цього року став візитною карткою Національного заповідника «Давній Галич», оскільки розкрив матеріальну та духовну культуру Прикарпаття для більше ніж 3 тис. тимчасово переселених осіб зі східного регіону нашої країни.
Експозиція музею вражає своєю різноманітністю та унікальністю, оскільки експонатами є не тільки побутові речі, одяг та знаряддя праці ополян, покутян, бойків та гуцулів, але і самі автентичні хати (10 шт.), зібрані та передані до музею зі всієї області.
Читайте також: «Вона просто чекала свого часу». Як подружжя зі Львова перетворило 100-річну кам’яницю на крафтову сидроварню
Музей етнографії входить до складу Національного заповідника «Давній Галич». Скансен знаходиться за адресою: Н-09, селище Крилос, Івано-Франківська область.
Нагадаємо, на Львівщині завершили реставрацію дзвіниці Монастиря домініканців – пам’ятки архітектури національного значення XV – XVIII століть.
Фото: facebook.com/halych1.
Суспільство
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Коментарі
Суспільство
Як працюватиме новий маршрут?
- На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
- На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.
Коментарі