Суспільство
Мультики про Пташку з Азовсталі, острів Зміїний і не тільки. Як дитячий канал «Хмаринка» популяризує мультики українською
Сергій та Альона Тученки з Лисичанська з 2017 розвивають дитячий YouTube-канал «Хмаринка», який зараз дивляться понад 43 тисячі підписників. Подружжя вирішило популяризувати українське в 2014 році, коли росіяни вперше окупували Лисичанськ і вони були змушені переховуватись з одномісячним сином від обстрілів у підвалі.
Перший мультфільм Тученки створили, коли їх сину Максиму виповнилося три роки і він почав цим цікавитися, а якісного контенту для дітей бракувало. З часом подружжя запустило ще науковий та історичний канал, аби популяризувати науку та наше минуле.
З початком повномасштабної війни сім’я Тученків переїхала до Хмельницького і продовжує розвивати україномовний контент, зокрема створює патріотичні мультики. Для ШоТам Сергій Тученко розповів про мотивацію робити мультики, користь проєкту та мрію про золоту кнопку від YouTube.
Сергій та Альона Тученки
Автори YouTube-каналу «Хмаринка»
Створили перший мультик, коли сину виповнилось три роки
Створювати мультфільми українською мовою нас змотивував син, який народився в 2014 році. Коли йому виповнився місяць, росіяни окупували Лисичанськ вперше і тоді, в холодному в підвалі з немовлям на руках, ми вирішили, що Максим має ідентифікувати себе українцем та виховуватись в українських традиціях. З трьох років він почав цікавитися мультфільмами, але тоді, у 2017 році, пізнавальних українських мультиків на YouTube було обмаль.
Тому ми з дружиною Альоною вирішили спробувати самотужки створити для сина щось простеньке. Вона написала сценарій, я завдяки інтернет-програмам навчився робити анімацію і так ми створили перший мультик про цифри. Синові він дуже сподобався, тому ми поширили це відео на власний канал. Відразу отримали багато схвальних відгуків та коментарів і зрозуміли, що люди хочуть бачити українське, але його мало. Створювати перший мультик було цікаво, адже це було щось нове для нас. За освітою я енергетик, дружина має економічний фах, але нам не було складно працювати над мультиком, бо ми це робили для власної дитини. Звісно, хотіли, аби все вийшло якнайкраще, але не ставили до себе високих вимог. Через рік син вже зацікавився тим, як робити мультики самому.
Тоді ми долучили його до озвучки заставки на канал, а через два роки він вже сам озвучував мультфільми повністю та читав вірші. З часом він захопився космосом, тому ми почали створювати і такий контент залежно від уподобань сина. Він читав та розповідав про планети, а я монтував відео про це. Перед повномасштабною війною у нас на каналі «Хмаринка» було близько 30 тисяч підписників. Тоді ми робили анімацію для українських поетів, які давали нам свої вірші.
У березні виїхали з Лисичанська з однією сумкою
За кілька років до повномасштабного вторгнення ми познайомилися з Олегом з Хмельницького, який зараз є нашим волонтером та повноцінним членом команди. Його зацікавив наш проєкт, тому Олег запропонував допомогу у створенні і поширенні мультиків. Зокрема, він вкладав власні кошти у розвиток каналу, а також проводив збори серед знайомих.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Олег запропонував нам переїхати в Хмельницький. 24 лютого ми виїхали власною машиною з Лисичанська в напрям Лиману. Навколо скрізь були обстріли, виїжджало багато людей, утворилась тиснява з машин. Ми зрозуміли, що під обстрілом зараз уся країна і безпечного місця просто немає, тому вирішили повернутися додому. Певний час жили у підвалі, а на початку березня виїхали до Хмельницького евакуаційним потягом. Довелось втрьох їхати на верхній полиці в потязі, взяли лише одну сумку з найнеобхіднішим, тому про те, аби вивозити обладнання для роботи навіть не було мови.
Кілька тижнів ми жили в новому місті у стані невизначеності, але нас дуже підтримував Олег, який мотивував продовжувати розвивати канал, бо ця тема не втратила своєї актуальності. За кілька тижнів ми все ж відновили роботу та вирішили залучити фрилансерів, волонтерів, сторонніх людей, які теж підтримували цю ідею і хотіли створювати українські мультики. Це нам допомогло зберегти канал та розвивати його надалі. Ми долучаємо волонтерів до роботи і зараз, бо люди професійно цим займаються і виходить більш якісний продукт, ніж ми робили самі. Зараз ми маємо три канали на YouTube над яким постійно працюють десять людей.
Вчителі використовують наші мультики на уроках
До того як YouTube заборонив відгуки під дитячими відео, схвальних коментарів від батьків було багато. А ще більше позитивних відгуків ми отримали від вчителів та вихователів, які використовували наші пізнавальні мультики в навчальному процесі та дякували нам за це. Навіть коли Максим пішов у перший клас у Лисичанську, то на одному з перших уроків діти переглядали мультик про державні символи з нашого каналу. Син прийшов тоді додому і задоволено казав «А ми в школі Хмаринку дивилися!». Потім в школі він розповідав, що разом з нами створює ці мультики на каналі.
Найбільше переглядів збирають саме пізнавальні мультики про фігури, цифри, літери, які дивляться в школі або використовують для навчального процесу. Мені важко виділяти якийсь конкретний мультик, який подобався нам чи підписникам найбільше. Особливо запам’ятався наш мультик про трактора Грома і про цифри, який ми через два роки зробили яскравішим.
З останніх мені та синові дуже подобаються мультики про сучасні події, які ми створили на основі казок сучасних письменників, як от Дари Корній чи Ярини Мацко. Особливо про острів Зміїний, Пташку з Азовсталі чи коника-вогника. Вони допомагають дітям в легкій казковій формі пояснити про те, що зараз відбувається в країні. Мені подобається, коли мультфільм несе якусь цінність, не тільки вчить математики або мови, але й виховує дитину патріотом своєї країни.
На каналах популяризуємо науку та культуру
В серпні два роки тому син вже створював відео про космос на дитячу «Хмаринку», але ми вирішили, що це не дитячий формат. Тоді ми створили канал «Хмаринка Science» і почали туди робити відео про космос та науку загалом взагалі – біологію, медицину, історію. В березні цього року ми створили історичний канал «Хмаринка History» відколи на науковому каналі випустили переклад лекцій Тімоті Снайдера.
Так ми зрозуміли, що історична тема вартує окремого каналу. Ці лекції дозволяють вільно перекладати та поширювати, як і відео від NASA. З іншими професорами – Робертом Сапольскі, Лоуренсом Крауссом чи Сергієм Плохієм ми особисто зв’язувалися та отримали письмовий дозвіл на поширення контенту. Вони це робили безкоштовно, аби підтримати поширення науки в Україні.
На історичному каналі ми акцентуємо увагу на спростуванні радянських міфів та показуємо правдиву історію України. Ми робимо відео про видатних українських постатей та намагаємось донести, що за незалежність нашої держави завжди боролись багато людей, про яких варто знати. На науковому каналі ми робимо переклади лекцій та авторські відео. Наприклад, буде стрім про повернення місії OSIRIS-REx, яку запускали NASA. Ми взаємодіємо з представницею Національної академії наук України, яка коментуватиме цю подію. Хочемо зацікавити насамперед молодь, аби популяризувати наукові знання.
Завдяки YouTube допомагаємо зі зборами для армії
Наш дитячий канал завжди потребував багато витрат. Спершу ми вкладали лише власні гроші, а потім допомагав Олег, часто влаштовував збори коштів на розвиток каналу. Монетизація каналу дуже мала, на науковому та історичному каналах – значно вища, але й витрати на створення контенту також більші.
Власні кошти в ці канали ми вже не вкладаємо, ключову роль відіграють гроші від спонсорів, а також донати наших підписників через Patreon. На своїх каналах ми намагаємось долучатися до різних волонтерських ініціатив, допомагати військовим та організовувати збори. Минулого року збирали кошти на позашляховик для хмельницького 19-го окремого стрілецького батальйону, а на початку цього року передали захисникам пікап з логотипом «Хмаринка Science».
Сподіваємось, що це авто довго їм служитиме та допомагатиме в роботі. Нещодавно на каналах ми збирали на ремонт БПЛА для 110-ї бригади ЗСУ, а ще долучались до збору на БПЛА для спеціального підрозділу «Хорт». Намагаємось регулярно долучатися до спільної справи.
Далі – перемога та золота кнопка!
Зараз є багато дитячого контенту, але більшість – розважальний, який не має пізнавальної мети. Ми ж створюємо мультики, щоб діти розвивалися та дізнавалися щось корисне. Спочатку «Хмаринка» була просто нашим хобі, а зараз це місія та наш внесок у розвиток української культури та інформаційного пізнавального простору.
А ще чудово, що на YouTube зараз набагато більше українського контенту. Ми сподіваємось, що наші канали розвиватимуться, аудиторія прихильників зростатиме і якщо через кілька років хтось обере для себе науковий напрям розвитку, то це буде для нас найбільшою нагородою. Навіть якщо це буде одна людина, то все одно наша робота була недаремна.
Найбільша наша мрія зараз – перемога над ворогом та повернення додому. Хоча в Хмельницькому дуже добре, але ми хочемо назад в Лисичанськ. Щодо розвитку блогу, то колись ми мріяли про срібну кнопку YouTube. Тепер вона в нас є, тому далі мріємо про золоту.
Суспільство
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Коментарі
Суспільство
Як працюватиме новий маршрут?
- На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
- На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.
Коментарі