Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Мозок як у тумані». Що таке синдром хронічної втоми, чим він небезпечний та як уникнути

Опубліковано

Втому на собі відчував кожен. Напруження, емоційне перевантаження, безсоння — наша нервова система просто не встигає відновитися. Часом людині важко рухатись або робити щось звичне, що раніше не викликало труднощів. Відпочинок не завжди може допомогти, адже трапляється, коли виснаження переростає у «хроніку». Постійна втома може тривати місяць, два, три чи навіть більше. За різними даними відомо, що на це страждає одна людина зі ста. До Міжнародного дня запобігання синдрому хронічної втоми 12 травня ми розпитали у сімейної лікарки та психотерапевтки, чим небезпечний такий стан, які його прояви та як його уникнути.

Проблеми зі здоров’ям за завісою втоми

Втома — це суб’єктивне відчуття люди, і її причини можуть бути як психологічні чи фізіологічні, так і пов’язані зі способом життя. Вона може прикривати симптоми багатьох хронічних захворювань, таких як цукровий діабет, артрит, анемія, проблеми зі щитоподібною залозою, серцево-судинні захворювання тощо. Серед причин втоми може бути й емоційне вигорання, якщо людина робить монотонну роботу, має несприятливий клімат у колективі, ненормований робочий графік і взагалі не має можливості відпочивати.

Виснаження не минути і якщо людину постійно смикають на роботі, вона ні на хвилину не може розслабитися і постійно перебуває в напрузі, весь час відповідає за дуже важливі процеси. Серед причин варто згадати й ризики небезпеки на підприємстві. Постійні стреси можуть прикривати депресивні серйозні розлади, що також дуже важливо.

Відчули «хроніку» — мерщій до лікаря

Звісно, не вся втома перетікає в хронічну — так вже говорять про стан, який триває більш як три тижні, і людина відчуває його практично щодня. В будь-якому випадку їй обов’язково варто звертатися до лікаря. Розпізнати втому можна тоді, коли ви відчуваєте фізичне знесилення, не хочете й не можете виконувати звичну роботу,  у вас погіршується концентрація, пам’ять, важко думати, не можете критично оцінювати процес, роздратованість, сонливість. Тобто, якщо ваше єдине бажання — це закрити штори й двері та лягти спати, щоб ніхто не чіпав.

Fatigue

Якщо говорити про реакцію організму, яка свідчить про втому, це може бути підвищення чи зниження артеріального тиску і пульсу, нудота, прояви проблем зі шлунково-кишковим трактом. Ознаки саме патологічного стану — головний біль, постійне безсоння або сонливість, загострення епізодів хронічних хвороб, якщо такі є.

Хронічну втому лікувати не так просто

Синдром хронічної втоми (СХВ) — це складне хронічне виснажливе захворювання. Причини виникнення ще не повністю зрозумілі. Деякі теорії включають інфекційні агенти, зміни в імунній системі чи в енергетичному обміні, генетичний фактор, хронічний стрес. Це може бути й поєднання кількох факторів.

Оскільки конкретну причину важко з’ясувати й багато інших станів викликають подібні симптоми, лікування СХВ може бути складним. Аби правильно виявити цей стан, потрібно провести чимало диференціальної діагностики, щоб виключити будь-які інші причини. Це займає багато часу та зусиль.

«Мозок як у тумані» — перший дзвоник хронічної втоми

Симптоми хронічної втоми різняться, залежно від індивіда та тяжкості стану. Цей патологічний стан характеризується зниженою здатністю виконувати діяльність, яка триває більш як шість місяців і супроводжується глибокою втомою, яка не покращується ні відпочинком, ні сном. Відмінною рисою СХВ є те, що симптоми можуть погіршуватися після фізичних, розумових або емоційних зусиль, проявів «нездужання» після навантаження. Такі пацієнти також можуть не почуватися краще або менш втомленими навіть після повноцінного сну.

Chronic Fatigue Syndrome Diet , Cures For Fatigue, Cure For Chronic Fatigue Syndrome

Поширеними є й когнітивні порушення. У більшості людей із СХВ виникають проблеми зі швидкістю мислення, пам’яттю та концентрацією уваги. Пацієнти для опису цієї проблеми часто говорять, що у них «мозок як у тумані», й вони не здатні чітко мислити. Ще одним симптомом є «ортостатична непереносність» — відчуття запаморочення, непритомності у вертикальній позі: стоячи або сидячи. Біль різного характеру та локалізації у м’язах, суглобах чи голові також часто зустрічається у людей із цим синдромом.

Що робити, якщо відчувається втома?

Забуваємо про шкідливі звички — вони не розслабляють

Віолетта Лійка: Щоб уникнути втоми під час навчання чи роботи, потрібно забезпечити базові потреби людини. Серед них — повноцінний сон і режим раціонального різноманітного харчування. Варто звернути увагу й на регулярне фізичне навантаження: ходьба, біг, плавання, їзда на велосипеді, спортзал. Обирайте ті види спорту, які вам до вподоби й приносять задоволення. Також варто мінімізувати або взагалі відмовитися від шкідливих звичок: алкоголю, наркотиків та сигарет. Всі вони створюють ілюзію, що людина розслабляється, хоча насправді це навпаки ускладнює проблему.

Також варто вчасно і раціонально розподіляти час роботи й відпочинку. Не потрібно нести навчання чи роботу додому і продовжувати працювати, не маючи взагалі вільної хвилини. Це дійсно призводить до хронічної втоми й до вигорання. Корисним буде також спілкування з людьми, які вам приємні, з хорошим почуттям гумору. Переглядайте фільми, які змушують вас думати, слухайте корисні подкасти, читайте книги. Згадайте про свої захоплення: можливо, ви збираєте травинки або щось колекціонуєте. Давно час трішки змінити свою повсякденну діяльність.

Family watching a movie on the couch

Вчасно кличте на допомогу

Якщо втома стосується людей, які перебувають у декреті чи постійно займаються хатніми справами, то варто просити про допомогу. Звалювати на себе всю нішу — це дуже складно. Можливо, у чоловіка чи жінки є батьки, бабусі, дідусі, друзі, родичі, які можуть підстрахувати з малюком, чи є можливість найняти няню. Тоді варто цим скористатися. Або якщо є фінанси для оплати людині, яка допоможе прибирати будинок декілька разів на тиждень, чому б не обрати такий варіант. У випадку, якщо ваш день занадто насичений різними справами, допоможе певний тайм-менеджмент. Формуйте не сто задач на добу, а намагайтеся розбивати їх рівномірно на тиждень.

Читайте також: Які підходи тайм-менеджменту використовувати у своїй роботі

Якщо ж втома перебігає всі межі, триває більш як три тижні й нічого людину не радує, то це цілком звучний дзвінок для того, щоб звернутися до сімейного лікаря чи терапевта, а згодом і до психотерапевта чи психіатра. Можливо, потрібні спеціальні засоби, які допоможуть побороти тривогу, певні обстеження організму. Це може бути і якийсь дебют депресії чи тривожного розладу.

Хронічну втому медики лікують командно

Беата Надь: Синдром хронічної втоми у деяких людей має циклічний перебіг: чергуються періоди погіршення самопочуття, а потім і поліпшення стану. Поки що не існує специфічних ліків проти цього патологічного стану. Кожна людина має різні симптоми, і тому можуть знадобитися різні типи лікування для контролю розладу та полегшення симптомів. Зазвичай людина потребує допомоги цілої команди фахівців, іншими словами — мультидисциплінарний підхід. Вони створюють для неї індивідуальний план лікування.

Можна покращити якість життя людини, впливаючи окремо на ті симптоми, які її турбують. Наприклад, на безсоння чи біль. Також допомогти зменшити симптоми втоми можуть деякі зміни способу життя: гігієна сну, збалансоване харчування, уникнення шкідливих звичок (нікотин, наркотики, алкоголь, надмірна кількість кофеїну), контрольовані, індивідуально підібрані фізичні навантаження, психогігієна та робота з психологом.

Коментарі

Суспільство

Як біотехнологиня та вчителька мотивують жінок змінювати професії (ВІДЕО)

Опубліковано

Біотехнологиня та вчителька пішли зі своїх робіт, щоби розвивати прифронтове Запоріжжя. А тепер попри обстріли навчають молодь урбаністики, а жінок — робототехніки. Повну історію героїнь ми розказали на ютуб-каналі ШоТам.

Історія героїнь випуску

Світлана Мамай готувала дітей до успішного складання ЗНО у приватній школі. Та її цілі змінилися, коли на Запоріжжя полетіли ракети, а на околицях точилися бої. Тоді одразу зупинили навчання, а Світлана бачила себе лише у волонтерстві.

«Усе було досить сумбурно — невідомо, що далі. Розгублені діти, розгублена певною мірою я, втрата соціальних напрацювань, які в мене були. Тобто те, що в мене було важливим у викладанні — взаємодія з людьми, це енергетика, яку ти можеш отримувати, — воно повністю зникло», — поділилася культурна менеджерка ГО «Молодь Онлайн» Світлана Мамай.

Читайте також: Підприємець із Вінниці відкрив енергонезалежну реберню на воді (ВІДЕО)

Фото: ютуб-канал ШоТам

У волонтерському штабі вона зустріла Анастасію Торянік, яка полишила роботу в біотехнологічній кампанії, аби надавати гуманітарну допомогу. Світлана та Анастасія спрацювалися і скоро опікувалися волонтерськими групами.

Та невдовзі ГО, яка координувала штаб, припинила роботу. Колежанки опинилися перед вибором: повертатися до звичних справ чи повністю йти в активізм. Тож вони долучилися до ГО «Молодь Онлайн», якій саме бракувало лідерок.

Тепер Анастасія організовує навчання для молоді Запоріжжя, а Світлана займається урбаністикою.

Відео: ютуб-канал ШоТам

Про те, як активістки розвивають громадське життя у власному місті, дивіться повне відео на ютуб-каналі ШоТам. Це відео створили завдяки підтримці Уряду Канади в межах проєкту «Голос жінок і лідерство Україна», що впроваджує Український Жіночий Фонд.

Раніше ми писали, як режисерка відкрила власну кіностудію: 17 років до мрії (ВІДЕО).

Фото: ютуб-канал ШоТам

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні презентували стрічку «Сімейний альбом» про родинну історію Голодомору й війни (ВІДЕО)

Опубліковано

У столичному кінотеатрі «Жовтень» 21 листопада презентували документальну стрічку «Сімейний альбом». Його зняла режисерка Марина Ткачук у партнерстві з Музеєм Голодомору та Українським культурним фондом.

Про це повідомили у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій.

У фільмі досліджують історичні паралелі, які є між геноцидом росії під час Голодомору 1932–1933 років і в період повномасштабної війни.

Фото: пресслужба МКСК

Читайте також: У Сикстинській капелі та Папських апартаментах створили вісім українських аудіогідів (ФОТО)

«Прем’єра відбулася за участі творчої команди та головної героїні стрічки — британської фотохудожниці Самари Пірс. Її прадід, австрійський інженер Александр Вінербергер став випадковим свідком Голодомору в Харкові 1933 року. Йому вдалося таємно сфотографувати жертв трагедії і передати ці світлини за кордон. Вінербергер прагнув донести світу правду про геноцид українців і зупинити його», — написали в МКСК. 

Коли Самара віднайшла камеру свого прадіда та альбом із фотографіями з України, вона переосмислила свій творчий шлях. Жінка вирушила на Харківщину через 90 років після Голодомору, аби засвідчити сучасні прояви геноциду проти українського народу. 

Відео: ютуб-канал Планети кіно

Читайте також: Столичному театру на Подолі присвоїли ім’я його засновника: що про нього відомо

У міністерстві зазначають, що фільм «Сімейний альбом» уперше представили у світі на ювілейному Варшавському міжнародному кінофестивалі 13 жовтня 2024 року. 

Цей фільм уже озвучили п’ятьма мовами:

  • англійською;
  • польською;
  • німецькою;
  • французькою;
  • іспанською.

Фільм «Сімейний альбом» здобув перемогу на Мистецькому конкурсі державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України» у 2023 році. Стрічку створила компанія «Гуд Монінг Дістрібьюшн».

Нагадаємо, що орган із труб і уламків ракет звучатиме на вокзалі у Львові.

Фото обкладинки: ютуб-канал Планети кіно

Коментарі

Читати далі

Суспільство

8 фото Марка Залізняка, які розкривають Голодомор та інші злочини «совєтів» проти українців

Опубліковано

В об’єктив фотографа з Донеччини Марка Залізняка потрапила національна трагедія українського народу, а сам митець, даючи настанови своєму синові-фотографу, казав: «Сину, не міняй цю хорошу справу на рублі. Знімай: те, що сьогодні — рядовий знімок, то завтра буде історією»… І сьогодні його світлини дійсно стали історією, яку тепер неможливо замовчати.

Редакція ШоТам створила добірку фотографій 1930-х років від Марка Залізняка, яка варта вашої уваги.

Біографія фотографа

Марко Залізняк — фотоаматор з хутора Романівка на Донеччині, залишив фотолітопис руйнування українського села Вдале наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років. На його знімках увічнено моменти колективізації, розкуркулювання, знищення майна селян, відбирання хліба та виселення до Сибіру.

Фото: архів Покровського історичного музею

Залізняк вже з 12-річного віку захоплювався фотографією. Під час Голодомору йому пропонували стати фотографом у НКВС, але він відмовився. Щоб врятувати сім’ю від голоду, він обміняв свої нагороди з Першої світової війни на два пуди хліба та вивіз їх з Романівки. Пізніше він працював на будівництві заводу у Гришиному, але змушений був повернутися до Романівки внаслідок конфлікту з головою сільської ради.

У 1934 році Залізняк був засуджений за руйнування та крадіжку колгоспної пасіки, але справу закрито після апеляції та зняття звинувачення.

Фотографії Марка Залізняк стали основою для створення документальних фільмів про Голодомор, таких як «Миттєвість нашого життя», «Симфонія Донбасу», «Голодомор» та інших. Ці знімки мають велике значення у збереженні історичної правди про Голодомор, їх використовують у підручниках, монографіях та інших джерелах.

8 фото, що доводять злочини «совєтів»

  1. Розкуркулена сім’я біля свого будинку в с. Удачне Донецької області. 30-ті рр. ХХ століття
Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

2. Розкуркулювання селянина П. Масюка. Село Удачне Донецької області. 1934 рік

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

3. Члени товариства зі спільного обробітку землі перевозять комору розкуркуленого селянина П. Ємця до загальної комори. 1930-ті роки

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

4. Збирання замерзлої картоплі на Донеччині. 1930-ті роки

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

5. Розкулачені селяни села Вдале Червоноармійського району Донецької області, 1930-ті роки

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

6. Доставка майна розкуркулених селян на бригадний двір у селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1932 рік

фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

7. Народне гуляння біля гойдалок у селі Гришине Донецької області, 1930-і роки

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

8. Збір зернових за допомогою лобогрійки на хуторі Романівському Гришинського району Донецької області. На передньому плані — Марія Леонтьєвна Воробйова, 1930 рік

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

Коментарі

Читати далі