Суспільство
Мосяжництво, ткацтво і лозоплетіння: 7 брендів, які відроджують традиції
Світ заполонили масове виробництво, дешеві китайські товари та синтетичні матеріали. І від цього все більше і більше людей шукають порятунок у давніх ремеслах, ручній праці та натуральних матеріалах. Та й українські бренди радують. З’являється все більше виробників, які інтегрують українські традиції у сучасне життя – будь-то ліжники, лляний одяг чи кошики з лози. Пропонуємо вам познайомитись ближче з брендами, які своїми виробами повертають нас на кілька поколінь назад.
1. Лляні речі – одяг, як у наших предків
Багато років тому льон та вишиванка були невід’ємним атрибутом гардероба. Наші бабусі зазвичай носили тільки натуральний одяг та спали на натуральних постелях. І сьогодні ця традиція до нас повертається. Лляні речі стають популярними, адже є гіпоалергенними, натуральними, екологічними та довговічними.
А коли на таких них є ще й ручна вишивка, то це додає унікальності. Такий текстиль чи одяг можна знайти в українського бренду Moon Linen. За словами засновників бренду, поштовхом до відкриття власного лляного виробництва стала стара скриня, що залишилась від бабусі: там були вишиті скатертини, фіранки, простирадла, прикрашені ручною в’язкою. І сьогодні речі бренду й справді повертають у дитинство та нагадують шухляди наших бабусь. Вироби від Moonlinen коштують, в середньому, 2000 гривень.
А ще ми вам детальніше розповідали про українських виробників текстилю з льону та одягу з льону.
2. Символ оберега від привидів – лялька-мотанка
Лялька-мотанка є одним з найдавніших предметів ручної роботи в українському ремеслі. Їх виготовляли як домашні символи родючості. Ці ляльки відігравали важливу роль у повсякденному житті наших предків.
За давніми народними віруваннями, обличчя надихало душу в ляльку. Душа могла бути доброю чи поганою, тому було безпечніше взагалі не надавати образ ляльці і робити їх безликими. Лише ляльки Слобожанщини характеризуються хрестами на обличчях. Українці вірили, що мотанка зніме хворобу у дітей і захистить будинок від злих духів і привидів.
Сьогодні це ремесло відроджують, як стильний декор. Сестри Тетяна і Наталія Катриченко вже довгий час роблять мотанки і навіть встигли вийти з ними на закордонний ринок, щоб там популяризувати традиції. Ляльки сестер можна зустріти по всьому світу.
Майстрині не малюють обличчя, щоб дозволити маленьким дітям розвивати свою уяву і думати про емоції ляльки під час гри з нею. Для своїх виробів дівчата добирають найкращі тканини. Більшість з них домоткані, зроблені людськими руками. А ще кожна лялька має своє ім’я. Коштують вони, в середньому, 1000 гривень.
3. Ліжники з гірських потоків
Навіть у місті Яворів, яке вважається центром ліжникарства, не знають, коли саме зародилось це ремесло. Воно сягає корінням у сиву давнину і тісно переплетено з традиціями вівчарства. Проте за стільки століть технологія не змінилась. Ліжники – ковдра з овечої вовни, з візерунком чи без. Вони тчуться на домашніх верстатах, вивалюються у карпатських водах та сохнуть на м’якому гірському повітрі.
Читайте також: “Ковдри перед продажем мию в гірській річці”. Гуцулка про секрети ліжникарства
Ліжники є справді унікальними і за виглядом, і за технологією виробництва, і за призначенням. Гуцули переконані в тому, що вовна має цілющі властивості, а ліжниками застеляють ліжко, кладуть на підлогу чи використовують як ковдру.
В основному ліжники тчуть старші жінки. Але бажання зберегти, переосмислити традиції та дати можливість до них доторкнутися спонукало молодь з Косова створити власний бренд Ґушка. Вони виготовляють з 100% овечої вовни килими, ковдри, доріжки, пледи та подушки за традиційними техніками. Ціни на ці вироби – від 6000 гривень.
“З Ґушкою ви будете в теплі. А хто в теплі — той в любові”, – кажуть засновники бренду.
4. Глина, яка має величезну силу
Від сімейних майстерень до дизайнерських ательє – керамічна справа в Україні живе, розвивається і продукує посуд та декор у різних стилях. Саме у глині наші предки вбачали величезну силу, а прикрашали посуд візерунками, які втілювали навколишній світ та духовні ідеали.
Якщо ви любителі традицій, то українські бренди мають тарілки та глечики з орнаментами, а для прихильників мінімалізму є незвичайні скульптурні форми ваз і чашок.
Засновник українського бренду кераміки “Мох” каже, що його вироби натхненні дикою природою – безкінечним джерелом ідей. Івано-Франківський майстер Євген Бебешко працює лише руками, без використання гончарного круга. Саме тому вироби виходять дивної геометричної форми, але надзвичайно стильні.
Для декору хлопець використовує природні мотиви, які наносить за допомогою тиснення. А коли тарілка або ваза вже готова, то замочує її у молоці, щоб при запіканні виріб став коричневого кольору. Тут можна купити унікальні чашки, тарілки, вази і вазони. Ціна за вироби стартує від 500 гривень.
Читайте також: Покутська кераміка: як гончарі просувають ідею “українське – це круто”
5. Лозоплетіння – найдавніше ремесло
Лозоплетіння – одне з найдавніших ремесел, сліди якого на нашій території знайдені археологами ще в неоліті. Багато пам’яток українського плетіння зберігається у музеях Львову та Києва.
Сьогодні плетені кошики асоціюються саме з селом. Але вони можуть стати як стильним аксесуаром, так і унікальним екологічним предметом інтер’єру.
В Україні не так багато майстрів, які відроджують це давнє ремесло. Один із них – Олександр Розанов. Лозоплетінням займається 20 років. Основи цього ремесла опанував самотужки. З вербової лози майстер плете різні вироби – хлібниці, різноманітні кошики (великодні, для газет, парасольок, білизни), таці, панно, торшери тощо. Інколи у своїх роботах використовує гілля акації.
6. Килими, як у бабусі в селі
Ще кілька років тому килими вважались антитрендом. Вони асоціювались тільки з сільською хатиною чи господарями, які не мають смаку. Проте сьогодні килими українських брендів прикрашають найстильніші інтер’єри.
Килимарство — це мистецтво виготовлення вручну на старовинних верстатах безворсових двосторонніх килимів з натуральної вовни. Ремесло настільки давнє, що важко встановити, коли і де саме воно народилося. Бренд KilimArt Studio відновлює цю традицію, повертає йому повагу у світі.
Килими від цього виробника вже поїхали в Європу, Канаду та всі куточки України. Виробництво зосереджене у Косівському районі, який історично та культурно пов’язаний з українським килимарством.
Тут можна придбати килими з гуцульськими вишивками (2700 гривень) та подушки, вишиті вручну вовняною ниткою (1300 гривень). Такі вироби й справді додадуть будь-якій оселі національного колориту.
7. Мосяжництво – гуцульська ливарна справа
Колись на Гуцульщині було популярне мосяжництво. Мосяжем називали сплав міді, олова та сурми. Ще наші предки робили з латуні різні побутові речі: люльки, горіходавки, свічники, пряжки, оздоби ножів, деталі кінної збруї. Це мистецтво має давнє коріння ще з Київської Русі.
Читайте також: Пекторалі зі Львова. Як родина Козій робить прикраси для сучасних королев
Український бренд “Клямра” відроджує це давнє мистецтво. Вони створюють ремені, пряжки, свічники, темпери, браслети з латуні. Фішкою бренду є саме пряжки, які наповнені патріотизмом – від часів Київської Русі та періоду козацької доби – і до сучасності. Їхні ремені з незвичайними пряжками поширені у всьому світі. А їх особливістю є те, що клямри двосторонні, тому майстри зображують на них цілі сюжети та історії.
Такі шкіряні ремені поширені не тільки в Україні, а й в усьому світі. Та й коштують вони не дорого – 600-700 гривень.
11-річний Єнс із Данії зібрав понад 34 тисячі данських крон для дітей з України, які втратили свої домівки. Хлопчик виготовляє власні вироби з бісеру та продає їх.
Про це повідомила міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Єнс виготовляє синьо-жовтих великодніх курчат із бісеру. Торік хлопчик зібрав 28 тисяч крон. За 2025 рік він уже встиг зібрати шість тисяч крон, а благодійна організація KOLO Nordic подвоїла цю суму до 12 тисяч крон.
Очільниця міністерства написала про бажання Єнса допомогти українським дітям:
«Хлопчик побачив у новинах, як багато дітей в Україні втратили свої домівки, і сказав мамі: “Що ми можемо зробити?”. Мама відповіла: “Творити добро!”. У свої 11 він показує світові, що щедрість духу не має віку».
Читайте також: Анджеліна Джолі підтримала 14-річну дівчину, яка постраждала від атаки росіян (ФОТО)
Також завдяки міністру підприємництва Данії Мортену Бьодскову, який організував зустріч із Єнсом та його батьками, Юлія Свириденко мала змогу подякувати хлопчику за його роботу.
Нагадаємо, що Барбра Стрейзанд закликала підтримувати українських медиків (ВІДЕО).
Фото: фейсбук-сторінка Юлії Свириденко
Американська акторка Анджеліна Джолі поспілкувалася з 14-річною Поліною, яка дістала тяжкі поранення внаслідок російського удару по Харківщині. Акторка також передала Поліні записку зі словами підтримки.
Про це повідомили в UNITED24.
Поліна отримала тяжкі поранення в лютому 2025 року в Ізюмі. Зараз дівчина проходить лікування в дитячій лікарні «Охматдит». Найбільша мрія дівчини — знову ходити. Їй допомагають у цьому українські лікарі.
Також дівчина розповіла психологам, що вона дуже хотіла б зустрітися з Анджеліною. До втілення цієї мрії Поліни долучилися в UNITED24. Американська акторка поспілкувалася з Поліною онлайн. Разом із цим дівчина отримала від Анджеліни Джолі записку зі словами підтримки та побажаннями залишатися сильною.
Читайте також: «Ви надихнули весь світ!»: Барбра Стрейзанд закликала підтримувати українських медиків (ВІДЕО)
Нагадаємо, що принц Вільям зустрівся з українськими дітьми у школі в Естонії.
Фото обкладинки: Harald Krichel
«Нова пошта» 26 березня нагородила українських волонтерів, благодійні фонди та громадські організації відзнакою «Варті». Її отримали 12 переможців голосування серед українців. Також компанія визначила 21 організацію, що найбільше доклалися до підтримки українців через гуманітарні відправлення.
Про це повідомили в «Новій пошті».
Хто здобув відзнаку «Варті»
До голосування за переможців долучилися понад 55 тисяч українців. Загалом відзнаку отримали 12 людей та організацій, які працюють у різних сферах.
77-річний Григорій Янченко переміг у номінації «Найстарший волонтер», також відомий як Дядя Гриша. Під час окупації Херсона він вирушав у людні місця з прапором України на кріслі колісному та з увімкненим гімном. Зараз він живе у Запоріжжі, але рідко буває вдома — подорожує містами України, збираючи кошти для військових. Відзнаку Дяді Гриші вручили у Кропивницькому під час чергового збору.
Наймолодшими волонтерками стали 6-річна Олександра та 4-річна Кіра з Харкова. Саша вже отримувала нагороду «Варті» рік тому. Тоді організатори підготували для неї сюрприз — вона побачила батька-військового, якого ненадовго відпустили зі служби. Через місяць чоловік загинув на фронті. Попри втрату, дівчинка разом із подругою продовжує допомагати ЗСУ, вона збирає кошти на маскувальні сітки, турнікети та автівки. Вона отримала відзнаку у річницю загибелі батька.
За технологічність у волонтерстві відзнаку отримав Сергій Стерненко — автор безперервного збору «Русоріз». Стерненко також регулярно демонструє, як FPV-дрони працюють на передовій.
За креативний підхід нагородили блогера з Миколаєва Юрія Степанця, який нині мешкає в Одесі. Він є найвідомішим в Україні коміком на кріслі колісному та ініціатором «неходових зборів» для військових. Волонтер часто наголошує: не всі можуть воювати в ЗСУ, але кожен, попри втому й втрати, здатен бути для ЗСУ на своєму місці.
Читайте також: Волонтеру Фумінорі Цучіко зареєстрували місце проживання в Харкові
За евакуацію нагородили Катерину Андреєву, яка разом із військовими рятує поранених захисників із прикордоння Сумщини та Курщини. Вона також вивозить мирних жителів і покинутих тварин з-під обстрілів. Свою відзнаку Катерина присвятила батькові, який віддав життя за Україну. За медичну допомогу військовим українці висловили вдячність парамедикам з «Госпітальєрів», які врятували тисячі життів, а за підтримку жінок — руху VETERANKA.
Разом із цим відзнаку отримали:
- всеукраїнська благодійна організація Ukrainian Food Foundation за підтримку ВПО;
- Олександр Мізерій за культурний розвиток. Він є лідером гурту «Смерека» з Вінниччини та волонтером, який вже відіграв понад 350 благодійних концертів і зібрав понад 4 мільйони гривень для ЗСУ;
- Андрій Бурахович за допомогу армії своїми руками. Андрій — механік, який майже цілодобово ремонтує автівки для фронту і вже відремонтував понад дві тисячі машин;
- благодійний фонд «Діти героїв» за психологічну допомогу понад 12 тисячам дітей, які через війну втратили одного або обох батьків;
- Анастасія Слюсар — лідерка фонду, який допомагає дітям, зокрема на прифронтових територіях.
«Попри втому, труднощі й втрати, волонтери продовжують рухатися далі — підтримують тих, хто цього потребує, і знаходять нові способи допомагати. Це про людяність, небайдужість і неймовірну силу. Вони працюють не заради відзнак, а просто тому, що не можуть інакше. Ми дякуємо кожному й кожній та завжди будемо поруч», — розповіла співзасновниця «Нової пошти» Інна Поперешнюк.
Переможці за обсягами гуманітарних вантажів
Організатори відзначили 21 організацію та фонд, що найактивніше користувалися послугами «Гуманітарної Нової пошти». Переможців обирали за найбільшими показниками кількості та ваги відправлень, категорії допомоги та її системність. «Нова пошта» відзначила:
- благодійні фонди «На Хвилі» та «Рій» («Допомога армії»);
- благодійні фонди «Медицина Херсонщини» та «Лелека-Україна» («Медична допомога»);
- благодійні організації «Українські сестри та кідфрендлі» та «Співдружність України» («Допомога дітям»);
- громадську організацію «Покликані жити» та благодійний фонд «Летс Хелп» («Допомога людям старшого віку»);
- благодійні організації «З теплом у серці» та «Європейські традиції доброчинності» («Допомога людям з інвалідністю»);
- «Бахмутське товариство захисту тварин “ЛАДА”» та благодійний фонд «Разом добра сила» («Допомога тваринам»);
- громадські організації «Добробат» та «Б50» («Відновлення житла та добробуту»).
- благодійна організація «Громадянин» та громадська організація «Джуніорс» («Спорт та реабілітація»);
- благодійний фонд «Щаслива лапа» («Лідер серед вантажних перевезень);
- міжнародний благодійний фонд «Небайдужі» та громадська організація «Свідомі кияни» («Найбільша кількість відправлень гуманітарного вантажу»).
Разом із цим у номінації «Навігатор допомоги» перемогли Юлія Кудрик й Оксана Миколюк за активне консультування й онлайн-супровід щодо перевезення гуманітарних вантажів.
Як вручали нагороди
Відзнаку вручали місцеві активісти, блогери, лідери думок, представники «Нової пошти», а також люди, які раніше отримували допомогу від волонтерів-переможців.
Про відзнаку «Варті»
«Варті» — це щорічна відзнака для волонтерів від «Нової пошти», яку заснували у 2022 році. Її започаткували для того, щоби підкреслити внесок українських волонтерів і благодійників.
Нагадаємо, «Нова пошта» розробила сервіс для ефективнішої доставки посилок.
Раніше ми писали, що UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії.
Фото: «Нова пошта»
